Кремінське лісомисливське господарство

Метою візиту на Луганщину голови Держлісагентства Віктора Сівця була виїзна нарада голів профільних управлінь півдня й сходу України. Але представники області скористалися можливістю безпосередньо обговорити проблему майбутнього кремінського лісу. Сьогодні стосовно нього є два проекти розвитку: або створити тут природний національний парк, або санаторно-курортну зону (Кремінська РДА уже кілька років домагається надання ділянкам навколо Дінця статусу курорту місцевого значення). Ідея створити на Луганщині природний парк обговорюється вже понад 20 років. Лісистість краю невелика — 11,4%, а сам регіон — індустріальний. Здавалося б, логічно ратувати за всіляке збереження «зелених» легень. Однак протягом усього цього часу виникали обставини, що заважають реалізації проекту. І нарешті екологи й учені зіткнулися із браком достатньої підтримки з боку громади району. Річ у тому, що бюджетоутворюючим для території є Кремінське лісомисливське господарство. Воно найбільше і в області: з понад 300 тисяч гектарів лісових угідь краю на частку кремінського припадає 42 тисячі. І якщо зараз лісники є своєрідними «монополістами» на своїй території, проводять рубку лісу на свій розсуд, то в умовах національного природного парку їм довелося б об∂рунтовувати рубки тих чи інших ділянок лісу. Тож місцеві працівники галузі не надто радіють перспективам створення національного парку. «На сьогоднішній день у нас виробництво й так скорочено до мінімуму. Якщо змінити систему господарювання, припустімо, облаштування санаторно-курортної зони, воно практично не змінює системи ведення господарства. А ось створення природного парку за тією схемою, яка запропонована, веде за собою істотні зміни економічної ситуації», – вважає головний лісник ДП «Кремінське лісомисливське господарство» Володимир Андрєєв. За підрахунками кремінчан, після заснування національного парку щорічні збитки району сягнуть щонайменш 6 мільйонів гривень. Ще один аргумент супротивників національного природного парку — його створення перешкодить реалізації проекту «Луганськурорт». Та головна проблема території — високий рівень безробіття. Отож з такою новою галуззю, як курортно-оздоровча зона, тут покладають надії не тільки на нові робочі місця, а й на можливість розвитку району в цілому. Тобто треба шукати компромісне рішення, яке задовольнило б усіх. Вельми співзвучною надіям громади виявилася позиція голови Держлісагентства України. «Луганська область не є ресурсною. Тут ніхто не розглядає лісове господарство для того, щоб заготовляти ліс і реалізовувати. Для цього просто немає ніяких умов, господарство не може бути конкурентоспроможним порівняно з іншими областями України. Тож пріоритет розвитку цієї території — створення будинків відпочинку та туристичної інфраструктури, а це якраз додаткові робочі місця для місцевого населення», — заявив Віктор Сівець. Довідка: відповідно до постанови КМУ від 16.05.2007 №733 «Про затвердження Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок» ліси у межах округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій і курортів належать до категорії рекреаційно-оздоровчих. Згідно із «Санітарними правилами в лісах України», у рекреаційно-оздоровчих лісах та лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення постійні лісокористувачі та власники лісів регулюють рекреаційне навантаження шляхом благоустрою території, а також здійснюють санітарно-оздоровчі й інші заходи для захисту лісу з урахуванням особливостей структури і використання насаджень. Джерело: ukurier.gov.ua

На Луганщині бояться нацпарку і хочуть курорт