Корналовичі

Одна з провідних наукових установ, яка підконтрольна і фінансується Державним комітетом лісового господарства, в особі директора Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва Василя Парпана, зробила заяву щодо причин повені у Карпатах. Дана установа вважає ведення лісового господарства задовільним і пов’язує повінь виключно з надлишком опадів. Зазначимо, що одне з основних завдань інституту – розробка і впровадження раціонального використання лісових ресурсів у Карпатах. Разом з тим, завдяки «раціональному» використанню природних ресурсів велика частина букових та буково-ялицевих лісів перетворення у монокультури смереки, які не здатні утримувати воду і вітровали. Також, основний вид рубок на сьогодні у Карпатах – суцільні. Під час них ліс знищується гектарами, після чого не залишається нічого живого. Як результат, ліс не здатен виконувати своєї водоохоронної та водорегулюючої ролі. До того ж, щоб ліс був здатен утримувати воду, деревостан має досягнути 80-100 років. Натомість кількість дерев подібного віку складає менше 20 % від загальної площі лісів Карпатського регіону. На додачу, найкращим прикладом того, що природні старі ліси здатні максимально поглинати воду і мінімізувати вплив на навколишнє середовище є Угольсько-Широколужанський масив Карпатського біосферного заповідника, де рубки практично не проводяться, і де не зафіксовано ні підтоплення, ні селевих потоків як під час цьогорічної повені, так і в 1998 та 2001 роках. Саме тут збереглись славнозвісні карпатські букові праліси. За версією газети "Сегодня" від 21.08.2008, РНБО заборонила промислову рубку в Карпатах, дозволивши лише санітарну. Не залишився осторонь від цього рішення Інститут екології Карпат НАН України. Коментуючи дії РНБО кореспондентам газети кандидат біологічних наук, замдиректора інституту Оксана Марискевич заявила, що ліс, мовляв, не впорався б з повінню. Натомість, на її думку, таке рішення вплине на лісову галузь в Карпатах. Варто зазначити, що ця пані вже фігурувала у справі з сумнозвісним заповідним урочищем «Корналовичі», межі якого було підступно зменшено, після чого варварськи вирубано вікові дуби. За це урочище активно боряться природоохоронці Львівщини, намагаючись повернути його межі до попереднього стану (http://sop.org.ua/). Однак, Інститут екології Карпат в особі Оксани Маріскевич заявив, що не бачить підстав для розширення заповідного урочища (http://zik.com.ua/ua/news/2005/08/16/16777). Отже подібні заяви від так званих науковців є лише черговою спробою зберегти існуючий стан речей у лісовому секторі з метою подальшого знищення Карпат. Прес-служба Дружини охорони природи «Зелене майбутнє»

Паперова «любов». В Україні продовжують знищувати заповідні території

Телепередача “З життя лісу” (випуски 5-8)

Наукові установи підтримують знищення Карпатських лісів