Довбушанське лісництво

Де ставити кому? Майже три місяці минуло із моменту сумнозвісних подій зі спроби відчужити землі заповідника “Ґорґани” для будівництва нової дороги на курорт “Буковель”. Послідовність подій, що розгорнулась із моменту проведення науково-технічної ради заповідника 12 грудня 2009-го року і до тепер, стала, у буквальному розумінні, унікальним збігом обставин, який в результаті призвів, принаймні, до призупинення зазіхань на природоохоронну територію. Певне затишшя довкола цього скандалу викликає тривогу і занепокоєння, – може, допоки активісти пишуть звернення, дискутують на форумах та складають плани і стратеґії боротьби за збереження заповідника, будівництво дороги уже кипить?… З приводу будівництва дороги громадськість висловила обурення, влада озвучила офіційну позицію, а керівництво “Буковеля”–”Скорзонери” відмовчується… Тим часом редакція “Станіславівського натураліста” вирішила пройти маршрутом проектованої дороги і з’ясувати стан справ на місцевості. Отож, пройшовши 15 км від містечка Яремчі до буферної зони ПЗ “Ґорґани”, ми не побачили а ні будівельної техніки, а ні самих будівельних робіт – це позитивна сторона. З іншого боку в долині ріки Зубрівка – там, де мала б пролягти згадана дорога, активно ведуться рубки лісу (обходи 5-7, Довбушанського лісництва), однак, пов’язувати їх із будівництвом дороги, наразі, немає підстав. Рубки дійшли до межі кілометрової буферної зони ПЗ “Ґорґани”, і навіть перетнули її, однак, твердо сказати про це важко, бо на місцевості вона ніяк не відзначена. Однак, нас найбільше вразила жахлива безгосподарність Надвірнянського держлісгоспу на цій території – Ви можете це побачити на світлинах. У багатьох випадках деревина просто не вивезена із рубок, а відходи належно не утилізовані. У зв’язку із цим існує небезпека спалаху ксилобіонтних шкідників. Зокрема я особисто виявив на колодах низку видів короїдів та один вид жуків-вусачів, які відкладали яйця у зрубану деревину… Окрім рубок в долині Зубрівки ми також виявили джипінґ, який перетинає територію ПЗ “Ґорґани”! Джипи слідують із Яремчі через перевал Пересліп до підніжжя гори Довбушанка в урочищі “Новобудова”, що у заповіднику. Цікавий факт – шлаґбауми на перевалі та при в’їзді у заповідник відкриті, що є грубим порушенням заповідного режиму… А що влада?… Нові-старі очільники Міністерства охорони навколишнього природного середовища не хочуть розгрібати чужі, а може не бажають засвітити власні діяння чи співучасть зі своїми сучасниками-попередниками, то ж у відповідь кивають одні на одних. Все це нагадує “переведення стрілок”, колову поруку і спробу “сховати кінці у воду”… Таке враження виникає, коли читаєш “відписки” Міністерства, причому різні заступники міністра дали різні пояснення – парадокс… До прикладу, заступник міністра охорони природного навколишнього середовища пан В. Глинянчук у відповіді, наданій на запит громадського еколого-гуманітарного об’єднання “Зелений світ” (м. Чортків), повідомив, що Міністерство подало запити до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області та до Філії “Укрдержбудекспертиза” “Укрдордержбудекспертиза” і очікує на їх відповіді… А у випадку виявлення несанкціонованого будівництва чи будь-якої діяльності щодо проекту “Реконструкції дороги Яремче-Зелена-Бистриця”, то рекомендують звертатись до Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області для перевірки діяльності суб’єкту господарювання. На противагу пану В. Глинянчуку, інший заступник міністра пан А. Гриценко, на запит пана С. Шепаренка (м. Харків), відповів, що Міністерством охорони навколишнього природного середовища взагалі не розглядалися матеріали щодо будівництва дороги через природний заповідник “Горгани”… У той же час він повідомляє, що заповідник на науково-технічній раді вів лише консультації із Головним управлінням Державного комітету України із земельних ресурсів в Івано-Франківській області з зазначеного питання, а офіційних матеріалів у “Ґорґани” не надходило… Що ж пан А. Гриценко є дуже добре поінформованим, щодо зазначеної справи… Що робити?… На це риторичне запитання однозначної відповівді немає. Рубати неможна зберегти, – то де ставити кому?… Джерело ілюстрацій: Олександр Варґа Андрій М. Заморока, naturalist.if.ua

Рубати не можна зберегти