Гуцульщина – Сторінка 2 – Природа України

Публікація здійснюється в підтримку кампанії по боротьбі з джипінгом на природних територіях. Кожної весни всі жаби, тритони і саламандри, які лише є в Україні, прямують до води. Саме тут, у воді, вони знайдуть пару, відкладуть ікру і проведуть наступні кілька місяців. Тут народяться і виростуть їхні нащадки: спочатку метушливі пуголовки. а вже за кілька тижнів – впізнавані жабенята і тритончики. Через такий специфічний життєвий цикл весь клас цих тварин отримав назву Земноводні, або Амфібії.Сотні тисяч років витратила природа на те, щоб ідеально вивірити життєві цикли кожної з тварин, узгодити їх з кліматичними умовами, ландшафтом, оточуючими рослинами і їхніми сусідами по планеті – іншими тваринами. Українських Карпатах зустрічається 12 видів земноводних. З них 4 види є ендемічними (тобто такими, які зустрічаються лише на обмеженій території невеликої площі) і охороняються червоною книгою України. Це тритони карпатський і альпійський, кумка червоночерева та найпривабливіша з українських земноводних – саламандра плямиста. Як і у інших земноводних, розмноження цих видів відбувається у воді. Можна навіть сказати точніше – у калюжах. Адже гірські річки надто стрімкі для неповоротких саламандр та й для інших видів. Що вже говорити про ікру або про новонароджених пуголовків, які ні протистояти гірській річці ні ловити в них поживу не зможуть. Відтак, для розмноження, карпатські земноводні збираються в калюжах. І знову ж, гірські схили – не найвдаліше місце для пошуку калюж, тим більше таких, щоб вода в них потрималась ще кілька тижнів. Так вже сталось, що левову долю всіх калюж в Карпатах становлять глибокі колії, продавлені транспортом в гірських дорогах. Недовге студіювання зоологічної літератури дозволяє зрозуміти, що більшість карпатських амфібій народжені на дорогах. Ущільнені важкими лісовозами, гірські шляхи значно довше тримають воду, ніж вкриті мохом схили. Але головне – це колії: глибокі довгі канави, які лишає по собі кожен автомобіль. Тут немає течії, достатньо води і сонячного тепла, безліч личинок комах (між усім, і вони тут зосереджені по тих самих причинах). Більш вдалого місця для відкладення жаб’ячої та тритонячої ікри годі й уявити. Дослідження фахівців по земноводних показують, що за останні десятиліття, разом з ростом мережі гірських доріг і збільшенням прохідності лісопромислового транспорту, зросла і кількість амфібій. Восени їздить більше лісовозів – утворюється більше колій – народжується більше пуголовків. Логіка металева! Ще б трохи і можна було сказати, що цим тваринам більше не загрожує зникнення. Та в нашій країні так добре не буває. В останні роки, коли пересічному громадянину став доступний широкий вибір приватного автотранспорту, вітчизняні автошляхи солідно збагатились позашляховиками, або як прийнято казати – «джипами». Це модно, престижно, коротше кажучи – круто. Але кожен власник здоровезного джипу, їздячи ним щодня на роботу, відчуває виразний дискомфорт від того, що його авто насправді мусить не накатувати кілометри вимитим асфальтом, а продиратись десь через буреломи та байраки, місити багнюку і ламати кущі. Можливо авто купляли і не для цього, та створене воно таки для буреломів і багнюки. Тому, щойно погода дозволить прогулянки на природі, власники позашляховиків спрямовуються подалі від міста і шукають гострих відчуттів. Тепер це називають «джипінгом» - екстремальні мандрівки, а часом і перегони на позашляховиках в умовах дикої природи. Багато хто з джиперів полюбляє і мандрівки Карпатами. Цього року навіть запланований антиекологічний, а по останніх даних і незаконний «Кубок Карпат» по джипінгу. Організатори кубку навіть не «заморочились» отримати дозвіл на його проведення. Втім, природоохоронні служби і місцева влада багатьох куточків карпатського регіону, щойно дізнавшись про наміри джиперів, заборонили «кубок». І не просто так. Адже саме зараз колії карпатських доріг переповнені тритонами і саламандрами, зайнятими любовними іграми. Все, що може становити загрозу цим тваринами – забороняється українським законодавствам, оскільки ці тварини – в Червоній книзі. А варто одному джипові «продирчати» кілометр-другий по гірському «серпантину», як всі амфібії, що були на цей момент в колії – загинуть. А сидітимуть вони там ще аж до кінця червня. Тому свій шанс загинути під мажорним колесом Mitsubishi, Chevrolet чи кремезного «Хаммера» має практично кожна тварина. Шансів вискочити з глибокої колії у тварин немає практично ніяких. А що вже казати про ікру і пуголовків, які при найменшій загрозі всі скупчаться на самому дні канави. Виходить такий собі фатальний дитячий садок. Адже тепер в Карпатах завелись джиппери, готові задавити все на світі, аби відчути це примарний «кайф формату 4х4». Хочеться підтримати всіх, хто оголосив війну джипінгу і опублікувати фото мої колег з Дружини охорони природи м.Києва, які спеціально виїжджали до Карпат, щоб дослідити ситуацію з розмноженням земноводних на гірських дорогах… щоб ніхто потім не сказав, що «це все брехня, це екологи вигадали»… чи щось інше, не менш паскудне. Всі фото зроблені Іноземцевою Дар’єю 5 квітня 2008 року у Свалявському районі. Степан Жабка

Національні парки: Гуцульщина

Чому селяни Верхньобужжя проти національного парку?

Національний парк без… парку

“1+1” розпочинає акцію “Чиста країна”

Парк, що хаос в лісі зупинив

Хто накинув оком на перлину Карпат?

Турист – значит вредитель?

На джипінгу поставлено крапку

Дитячий садок на дорозі