Новини

Уніж (село у Городенківському район Івано-Франківської області) зустрів нас типовим пейзажем сучасного українського села: напівзруйновані будівлі стаєнь (над котрими досить колоритно майорів червоно-чорний прапор), дорога, котра ніколи не бачила асфальту… Та напрочуд гарний прикарпатський краєвид - два пагорби понад Дністром, просто на котрі мала виходити майбутня сцена, чи то проміжок між двома закинутими стайнями. Ідея провести еко-фестиваль належить двом бізнесменам, котрі викупили частину колишнього колгоспного саду та стайні обіч села і вирішили провести на власних землях «фестиваль українського формату». Цього року він відбувається вперше та обіцяє зібрати провідні українські етно-рок групи – «Гайдамаки», «Тінь сонця», «Королівські зайці» та ін. З 22 червня на місці проведення фесту працюють волонтери, копаючи рови для каналізаційних стоків, ставлячи паркан та готуючи фундамент для шатрів та сцени. Звичайний робочий день волонтера – з 8 ранку до 20 вечора, з перервою близько 15:00 на обід. Роблять у такому темпі заради того, щоб не платити внесок за проживання під час фестивалю – 90 гривень. Працювали як волонтери три дні й екологи - учасники Конгресу екоклубів України, котрий відбувався тут-таки, на території фесту, 23-26 червня. Задаємо питання чоловікові, котрий керує прокладанням каналізаційних труб для душу. - Чи очищуєте ви воду перед тим, як скидати її в річку Дністер? - Так, вода проходить біоочищення. Це технологія, дуже поширена в Польщі, коли будують бетонний контейнер, заливають туди стоки й додають біоактивні речовини. Виходить майже чиста вода. - Чому ви закопуєте рів вручну, використовуючи працю волонтерів? - Найняти ще раз екскаватор обійдеться надто дорого – близько 500 гривень за раз. Робітник на будівництві ріже труби для каналізаційних стоків пилкою та розповідає про Івано-Франківщину: - Держава не дбає за своїх людей, тому усі виїжджають за кордон на заробітки. Не дивно, оскільки там – пристойна зарплата й житло, а у нас політики тільки щось обіцяють. Як хтось із них приїжджає спілкуватися з народом, то їх готові за їхні обіцянки розірвати. На території фесту декілька закинутих стаєнь та господарських приміщень. Два з них звуться «кузня» та «творча майстерня». Сцени встановлюють між двома стайнями. Навпроти табору та майбутньої сцени – два мальовничі пагорби над Дністром. В авральному темп готуються номери для прибулих в одній із колишніх стаєнь. Село – у найглухішому закутку Івано-Франківсьої області. Однак історія його досить давня: перша згадка про Уніж походить з 1467 р. Місцеві мешканці розповідають, що автобуси на Івано-Франківськ ходять лише в суботу і п’ятницю. Бабуся-пенсіонерка з села розповідає: - В Уніжі лишилося лише чотири сім’ї, де люди молодші сорока років. Усі виїхали жити в міста або на заробітки. До мене онуки приїжджають із Чехії. - У вас у селі з браконьєрством є проблеми? - Та ловлять рибу, у мене в самої три сітки. Йдучи селом, можна побачити напівзруйновані паркани та закинуті хати в одних місцях і супутникові тарілки на охайних хатах в інших. Працює досить пристойно обладнаний клуб та церква. Організатори фесту обіцяють розвинути «зелений туризм» в регіоні з початком фестивалю в Уніжі. Тепер він значно актуальніший, ніж великомасштабне сільське господарство. Всеволод Андрієвський

Підтримайте петицію щодо Дунайського заповідника!

Остров, которого может не стать

Украинские заповедники «перекрестят»

Прибрежные зоны столицы начнут дерибанить

Акція протесту проти будівництва на території парку за адресою вул. Уманська, 14

Волонтерський табір «Школа екологічної свідомості – 2008»

Приєднуйся до акції “Ні – Купанню на будмайданчиках”

“Зелений туризм” на руїнах сільського господарства