! – Сторінка 31 – Природа України

Глухий хутір Мурівка Миколаївської сільради Менського району — не газифікований. У цьому році тут зимуватимуть чотири двори. Знають, газу у них уже ніколи не буде. Село помираюче. Навкруги ліс. Радіо відрізали. Замість нього тут інша музика — трублять олені. 12 кілометрів до Березни. Автобус не ходить. Та вони вже наче и звикли. Мало того, кажуть, життя їх влаштовує — їхати з Мурівки, покидати ліс не хочуть. До життя без газу, поруч з оленями та дикими кабанами призвичаїлися. Ліс безкоштовний... —У нас газ за забором, ще й безкоштовний, — показує на ліс 56-літній пасічник з 33-річним стажем Іван Павленко. — Буває сосна усохне, бух! — у город. Ріж на дрова. Не впаде — сухостою вистачить. Лісник нічого не каже, як на дрова візьмеш. Іван у Мурівці народився. — Коли малий був, сухостою бракувало. Жердочку сиру несеш, а лісник слідом біжить. Міг і з плеча знять, всяке траплялося. Тоді 29 хат було у Мурівці. Тільки щось всохне, люди швиденько забирали на дрова. Тепер вітролому у лісі, наче в тайзі по телевізору. Щось з екологією, мабуть. Метрів на двадцять нічого не видно. Раніше за хутір вийдеш — до Чорногорців ліс чистий. Іван прожив у Чернігові майже 20 років. Коли мама прихворіла, повернувся. Тепер тримає на хуторі сорок вуликів, кроликів, кобилку, курей. — Місто не люблю з дитинства. У мене у Чернігові квартира, міг би шофером чи столяром влаштуватися. Та не хочу. У нас тут краса! Чуємо, як трублять олені. — Можуть і рогами у хату постукать, і копитом, — кажуть Володимир та Лідія Максименки. — Ревуть усю ніч, — продовжує Павленко.— Виходимо о 12-ій ночі, слухаємо. Зараз у них гін, паруються. Якось на повний місяць вийшов красень з рогами до хати, я аж залюбувався. Трохи гарбузи та буряки нам трощать, та ми на них не ображаємося. Від кабанів більше шкоди. Дружина Павленка, 55-літня Паша, і досі живе у Чернігові. Приїхала у гості, надумалася прати. Надворі — грубка. У хаті — піч та електроплитка. — Дерево десь впаде — світла два-три дні нема. Поки з Березни приїде аварійка — плитка не працює. Оце проблема. У минулому місяці за користування плиткою заплатили 20 гривень, — каже жінка. 69-річна Марія Зекіна працювала у Чернігові клінічним лаборантом на станції переливання крові, у жіночій колонії. Її чоловік 70-річний Сергій — з Орловської області. Подружжя пенсіонерів намагається тягати менші дрова, щоб не перевантажуватися. Просять допомагати сина. У їхньому сараї лежать дрова ще з минулої зими. Економлять. — Готуємо на грубі. Є електроплита, але ж за неї треба платити! Син купив мікрохвильову піч, та у нас мала напруга, то вона не тягне. Лампочка денного світла навіть тухне, — бідкається Марія Зекіна. 85-річна Варвара Тарасенко бере мотузку. Іде в ліс, кладе на спину дрова. Зігнувшись, рушає додому. — Краще дрова тягати, ніж поганим міським повітрям дихати, — розмірковує бабуся. У місті живе її син, та вона до нього не хоче. Ліс — платний! Мурівка — грибний край, але у цьому році, кажуть, грибів мало. Колишній кондитер, 67-літня Олександра Василенко якраз поралася коло грубки у літній кухні — закривала опеньки. Ця жінка дрова виписує. Вона переїхала з чоловіком Михайлом та нині покійною мамою з Чернігова на глухий хутір поправляти здоров'я 19 років тому. Донька разом з чоловіком, експертом по аномальних явищах, 18 років тому виїхала до Канади, у Торонто. У Чернігові у Василенків залишилася квартира. Та серед лісу жінці більше подобається. — Працювала на «Хімволокні», у перемотувальному цеху. Від цього почала боліти голова, стала погана пам'ять. У 26 мені сказали іти на інвалідність. Не пішла — була ідейна. Так і напишіть, дурна! Хата жінки битком набита книгами, як бібліотека. Вона «анастасієць» — живе за постулатами Анастасії, героїні однойменної книги Володимира Мегре. — Як каже Анастасія, візьми гектар землі і живи на ньому. Гриби кипіли у здоровенній залізній каструлі. Коло неї крутилися коти — їх у жінки дев'ять. Олександра бере здоровий кухоль, заливає духмяну суміш з каструлі у банки, закатує кришками. — Це правильна їжа. Всі кажуть, що я відьма. Але це неправда. Просто люди слухають мене, а інформація до їх мозгів не доходить. Буде двадцять банок. Гриби підуть не за гроші. Фермерам, наприклад, за зерно. Мені ж курей кормить треба. На грубці жінка варить худобі їсти. Поруч стоїть електрична плитка, газова плита з балонним газом. На них варить супи, смажить оладки, пече пиріжки. Є і хлібопічка. Хата п'ять на шість метрів. Дровами натопить піч — задоволення. — Багато дров треба? — Машин три до весни вистачить. У Березні живе лісник. У нього і виписую. Потім шукаю людей, які б привезли з лісу. Плачу тридцять-сорок гривень. Кому скільки. Дивлячись, який віз. Шукаю людей, які б попиляли, потім — які б порубали. І те, і те — десятка. Іноді прошу, щоб склали у сарай. Як проїжджає лісник, питає: «Ніхто ліс не краде?». «Та кому він потрібен», — кажу. Лежить валом. Сохне ліс, падає прямо на город, гниє і пропадає. Віковим дубам кінець, лежать один на одному. Хочеш — бери, хочеш — не бери. Буває, і підбираємо дрова, як немає чим дотопити. Колишня листоноша, 55-літня Лідія Максименко не робить уже 12 років. Потрапила під скорочення. Живе з чоловіком Володимиром. — 300 гривень на рік платять моїй мамі як пособіє на паливо. 280 рублів коштує один балон газу для плити, якого вистачає на півроку. Машина нерубаних дров — 600 гривень. Рубаних —тисяча. Скоро нам взагалі в ліс не дадуть вийти. Он озеро на хуторі Булавчин, уже місцевим рибу не можна ловити, — кажуть Максименки. За словами лісничого Березнянського лісництва (структурний підрозділ ДП «Чернігівське лісове господарство») Олександра Приходька, куб сосни коштує 70 гривень, складометр — 46 гривень 90 копійок. Куб дуба — 83 гривні, складометр — 51 гривня 46 копійок. Дрова також продають на березнянському базарі. Місцеві кажуть, продавці приїжджають з Ленінівки, Кам'янки, із сіл Щорського району. Чому сохне? — Таксатори (спеціалісти з з визначення запасу та якості лісу. — Ред.) з Києва, що до нас нещодавно приїжджали, припускають, що ліс сохне через обміління ґрунтових вод, — каже Олександр Приходько. Деякі лісники пов'язують збільшення кількості сухостою з наслідками аварії на ЧАЕС та з хворобами дерев. Аліна Сіренко, тижневик «Вісник Ч» №40 (1326)

!

Заповедник – лучший способ стать знаменитым

Символ Карпат — бензопила

Чиновника, який продав два острови на Дніпрі, заарештовано

Директор нацпарку “Тузлівські лимани” підтримує джипінг на заповідних територіях

Экологи Севастополя просят больше не заповедать

Проти керівника Держрибохорони Черкащини порушено кримінальну справу

Екс-заступник голови Мінприроди Преснер отримав 9 років позбавлення волі

У Мурівці трублять олені і сохне ліс, а хазяйку 9 котів сусіди звуть відьмою