Вересень 2016

Народні депутати, політики, державні службовці масово забудували своїми віллами береги українських річок та водойм, обмеживши високими парканами безкоштовний та безперешкодний доступ до води громадянам. Хто порушує базове право громадян, гарантоване Конституцією і Водним кодексом, та ставить свій власний комфорт вище за закон? І як на тотальну забудову прибережних захисних смуг реагують компетентні служби? Про це – спецрепортаж програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода та каналу «UA:Перший». https://www.youtube.com/watch?vPbCQr7zYDVg Знімальна група «Схем» вирушила у подорож річками Дніпро та Козинка. «Просто дивує безгосподарність, яка була допущена під час активної забудови Дніпра. Це було заборонено, але цієї норми ніхто не дотримувався. Відбувся дерибан, на який влада заплющила очі, бо найчастіше сама була задіяна», – каже Олександр Соколенко, еколог громадської організації «Національний екологічний центр України», якого «Схеми» запросили долучитися до рейду, оглядаючи «бетонні береги» Дніпра, забудовані віллами. «Сінокосіння» депутата Ничипоренка Невідомі охоронці забороняють знімальній групі «Схеми» виходити із човна на берег поруч із будівлями народного депутата України групи «Відродження» Валентина Ничипоренка. Хоча, відповідно до Конституції, кожен громадянин має право будь-де пройти до берега української річки. Ділянки, які орендує депутат, розташовані в Гнідині Бориспільського району на Київщині. Юрист Богдан Боровик підтверджує, що це незаконно: «Це берег річки, ця земельна ділянка не може належати приватній особі. Вона може бути лише у власності – в цьому випадку держави, тому вони не мали права забороняти ходити по берегу». Представники влади про порушення знають. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Київській області у квітні 2007 року зобов’язало Ничипоренка забезпечити вільний доступ громадян до води. Землю у Гнідині впритул до берега депутат отримав під конкретне цільове призначення «сінокосіння». На ділянці, отриманій під сінокосіння, тепер височіє цілком приватний маєток. При цьому депутат Валентин Ничипоренко у заяві, в якій просить розширити ділянку, написав: «Надана мені ділянка використовуються виключно за цільовим призначенням. А саме сінокосіння трав для заготівлі сіна. Я звертаюся до вас з проханням розширити дану земельну ділянку, оскільки кількість заготовлених кормів є недостатньою для коней, яких я утримую. На земельній ділянці, що надається мені у власність для садівництва, крім вирощування садових культур, фруктових дерев, буду вирощувати птицю (кури, качата), також кроликів. Дана діяльність буде основним засобом прожиття, тобто забезпечуватиме сім’ю фруктами та м’ясом». Голова комітету аграрного та земельного права Асоціації адвокатів України Віктор Кобилянський обурюється: «Чому надали от цьому Валентину Миколайовичу конкретно, а, переконаний, відмовили десяткам, якщо не сотням інших людей, які просили землю?». Хто дозволив депутату звести маєток на землі для сінокосіння та обмежити громадянам прохід до води? У Державній архітектурно-будівельній інспекції поінформували, що дозволів на будівництво і берегоукріплення на земельні ділянки пана Ничипоренка не надавали. «Не реєструвалася декларація про початок будівництва, ні декларація про готовність об’єктів до експлуатації», – зазначив у коментарі «Схемам» Олександр Коломієць, директор департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області. Окрім того, що це використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, це ще й порушення обмежень на господарську діяльність у прибережній захисній смузі, бо в одному з погоджень чітко вказано «прибережно-захисна зона». Сам народний депутат Ничипоренко переконував журналістів «Схем», що у прибережній смузі нічого не побудовано: «Нема там нічого у прибережній смузі. Ви коли задаєте питання, ви подивіться, скільки там метрів до захисної смуги. Там понад 100 метрів. Там, де забудовано, це забудовано на території, яка під будівництво, – більш ніж 100 метрів. Там стояла якась будівля з часів Радянського Союзу». Окреме питання – скільки при цьому отримує держава від депутата за оренду цієї землі площею 1 гектар на річці Дніпро. З угоди між Бориспільською райдержадміністрацією та народним депутатом стало відомо, що депутат за це платить державі... три гривні на місяць. Оскільки у народного депутата в оренді дві однакові за розміром земельні ділянки на річці Дніпро, то загалом виходить, що він сплачує за неї шість гривень орендної плати на місяць. Сніжана Павлова, головний архітектор Бориспільської райдержадміністрації, зазначає, що угоду із Валентином Ничипоренком уклали на підставі «законодавства, яке діяло на той час». «Якщо там встановлено факт нецільового використання земельної ділянки – існують відповідні органи, про які я говорила. В адміністрації створена комісія. Якщо надходить якась скарга, то комісійно здійснюються виїзди і фіксується факт порушення, на нашу думку», – зауважила Сніжана Павлова. І додала, що за час її роботи на невідповідне використання землі Ничипоренком ніхто не скаржився. «Буйки Петра Порошенка» Річка Козинка, Київська область. Із 2015 року ділянку орендує президент України Петро Порошенко. «Ця, скажімо так, резиденція нашого президента Порошенка раніше була базою відпочинку, яка належала кондитерській фабриці імені Карла Маркса, яку він потім придбав, – і зараз вона «Рошен». Її протяжність приблизно більше ніж кілометр. Там буйки червоні стоять, навіть заборонено пропливати на човні», – розповідає місцевий житель Козина Олександр Бовкун. Річка Козинка – закрита річка. Утім тут стоїть катер із написом «Водна поліція». А ще видніються буйки та водний знак, що забороняє підпливати до берега орендованої Петром Порошенком землі. «Водна поліція міста Києва, старшина Оніщенко, – представляється чоловік на човні. – А у вас є дозвіл на зйомку? І як мені це пояснити охоронцям Порошенка?». На держпідприємстві «Укрводшлях» журналістам програми повідомили, що не встановлювали на річці Козинка жодних знаків. «Ми не установлюємо на річці Козинці, оскільки вона не судохідна», – зазначає заступник начальника держпідприємства «Укрводшлях» Аркадій Кузьмін. Селищна рада Козина теж заперечила, що надавала дозволи на розміщення буйків та водних заборонних знаків на річці Козинка. А Національна поліція в один і той самий день надіслала до редакції «Схем» два суперечливі листи щодо роботи водного катера поліції на річці Козинці. В одному Нацполіція поінформувала про відсутність будь-якого катера водної поліції на річці Козинці, в іншому – про те, що Національна поліція в Києві цілодобово забезпечує публічну безпеку на річці Козинці з 18 березня 2016 року. Підстава – наказ і інструкція Управління держохорони і МВС від 1999 року і 2005 року «Про забезпечення охорони громадського порядку» та «Інструкції із забезпечення охорони громадського порядку». Сам текст цих документів засекречений. Щодо витрат на роботу поліцейського катера навпроти будинку Порошенка МВС та Управління держохорони інформації не надали. «Зрозуміло, що цей об’єкт – ділянка от фактично по паркан, і можна подивитися (я перевіряв по публічній кадастровій карті), що вона відведена. Але, крім смужки самого берега. Тобто можна говорити, що смуга самовільно зайнятої ділянки – це порушення закону», – зазначає юрист Віктор Кобилянський. Коли Петру Порошенку виділяли земельну ділянку в оренду, у документації було зазначено: «забезпечити вільний доступ громадянам до водного об’єкту». Погодження у 2015 році надав департамент екології Київської обласної адміністрації. Водночас близько до берега можна помітити альтанку та паркан, що заходить просто у воду. Утім, зазначає юрист Кобилянський, будь-яке будівництво на прибережних захисних смугах заборонене, відповідно до чинного законодавства. Цільове призначення орендованої Петром Порошенком земельної ділянки теж відрізняється: виділялася земля селищною радою Козина з цільовим призначенням «для рекреаційний цілей», а вже у виписці Реєстру речових прав зазначене інше цільове призначення – «догляд за прибережно-захисними смугами». У разі, якщо це не технічна помилка, юристи вважають це суттєвим порушенням. «Якщо йдеться про догляд за прибережними захисними смугами, то таку землю можна віддати тільки державній водогосподарській організації, навіть не комунальній. Це норма закону», – зауважує Віктор Кобилянський. Контроль без контролю В Україні є низка органів, які контролюють порушників забудов чи неправильного використання земель на березі річок. Євген Білоус – головний державний інспектор з охорони природного навколишнього середовища Київської області, але він не бачить порушень у історії з ділянкою Порошенка. «Візуально не бачу ніяких порушень. Це не наша компетенція, бо це приватна забудова. А Державна екологічна інспекція та її територіальні органи, згідно з нашим положенням, не здійснюють контролю на приватних землях», – зазначив він. Юрист Боровик про це іншої думки. Він вважає, екологічним інспекторам закон дозволяє перевіряти будь-якого власника. Державна сільськогосподарська інспекція була ліквідована ще у 2014 році, але ще працює. Саме вона нині перевіряє законність передачі у власність землі та здійснює нагляд за використанням земель, відповідно до цільового призначення. З'ясувалося, що сільськогосподарська інспекція понад 8 місяців розглядає звернення депутата Сергія Лещенка щодо орендованої ділянки Порошенка. Про це повідомив Олесь Іващенко, заступник директора департаменту Державної інспекції сільського господарства України. «Ми розглядалали звернення народного депутата України Лещенка стосовно звернення громадської організації в Центр протидії корупції з питань дотримання умов земельного законодавства. Ця інформації на сьогоднішній день є наявна в інспекції господарства в Київській області», – пояснив він. Водночас у сільськогосподарській інспекції Київської області не чули про перевірку орендованих земель Петра Порошенка, які вони мали здійснювати уже 8 місяців поспіль. Керівник управління Державної інспекції сільського господарства в Київській області Руслан Байденко спочатку заявив, що перевірка не здійснювалася, потім зателефонував до центрального офісу цієї інспекції, щоб все з’ясувати. Але чіткої відповіді зрештою так і не надав. А згодом урядник із сільськогосподарської інспекції Київської області зателефонував і поінформував, що питанням перевірки ділянки Петра Порошенка займаються насправді у центральному офісі. Ще одна інспекція, яка здійснює контроль щодо правомірного чи самовільного будівництва на земельній ділянці, – Державна будівельно-архітектурна інспекція. І в ДАБІ, і в сільськогосподарській інспекції пояснюють, що не можуть перевіряти землі, зокрема і на березі водойм та річок, без особистої заяви звичайного громадянина. Утім юрист Боровик переконує, що насправді закон каже про інше: «Коли кажуть, що вони нічого не роблять, це означає, що вони самоусуваються від виконання своїх функцій». Здійснювати контроль за дотриманням чинного законодавства щодо прибережних захисних смуг може також місцеве самоврядування. У цьому випадку – Козинська селищна рада. «Схеми» написали низку запитів на коментар. Голова Козинської селищної ради не охоче спілкувався на цю тему. Голова селищної ради Козина Валерій Гартік заявив, що інтерв’ю не дає. «Схеми» надіслали запит на ім’я президента України, зокрема, чи надається доступ громадянам України до берега річки Козинки, який він орендує. У відповіді на запит за підписом керівника головного департаменту інформаційної політики Адміністрації президента Андрія Жигуліна йдеться: «Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України. Адміністрація президента України не є розпорядником запитуваної інформації. Пропонуємо Вам звернутися до визначених законодавством України органів, які здійснюють державну політику у сфері земельних відносин, зокрема земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а також до Управління державної охорони України». «Ви спочатку з президентом розберіться щодо доступу. А потім з усіма іншими» Схоже, ставлення президента України Петра Порошенка до права громадян мати доступ до берега та поява там паркану, альтанки й інших споруд стає прикладом для інших посадовців. Ігор Палиця – колишній очільник Одеської обласної адміністрації, чинний голова Волинської обласної ради. Ця земельна ділянка на березі річки під Києвом, імовірно, належить його дружині – Оксані Палиці. На запитання «Схем» щодо маєтку на цій землі Ігор Палиця порекомендував спочатку розібратися з президентом. «Це власність моєї дружини. Вона її продала у 2011 році. Давайте Ви спочатку з президентом розберіться щодо доступу. А потім з усіма іншими», – заявив Ігор Палиця у коментарі журналістам Радіо Свобода. Водночас Управління держгеокадастру в Обухівському районі Київської області повідомило листом, що ця земельна ділянка все ще обліковується за громадянкою Палицею Оксаною Василівною. Подібним чином на запитання журналістів реагує й очільник селищної ради Козина Валерій Гартік. На відео, відзнятому односельцями пана Гартіка, його запитують про паркан, який родина селищного голови встановила просто на березі річки. Земельну ділянку Козинська селищна рада спочатку надала в оренду для сінокосіння Гартік Галині – найімовірніше, матері селищного голови Валерія Гартіка. І в проекті землеустрою чітко зазначалося такий вид обмеження, як прибережна захисна смуга, де не можна будувати. Згодом, ця ж селищна рада змінила цільове призначення на індивідуальне будівництво, і такий вид обмеження, як прибережні захисні смуги, там зникли. Більше того, серед дозвільної документації немає дозволу від екологічного департаменту Київської області. Також з’ясувалося, що земельна ділянка родички очільника селища є частиною Ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Козинський». Про це повідомило листом Міністерство екології та природних ресурсів. Сам очільник селища Козин спокійно ставиться до запитань і про паркан, і про земельну ділянку його родички з ландшафтного заказника. «Міністерство природних ресурсів не має всієї інформації про державний заказник, який вони створили. Розумієте? Так, на прибережних захисних смугах може з’являтися паркан», – пояснив Валерій Гартік. Немає документів – немає проблеми? Програма «Схеми» також з’ясувала, що у Держгеокадастрі немає документації щодо відведення земельних ділянок, власниками яких є низка чинних і колишніх високопосадовців. Це ускладнює для контролюючих органів можливість з’ясувати, чи є порушення при виділенні та у користуванні цих земельних ділянок, оскільки немає самих документів. Має землю на березі річки і народний депутат Нестор Шуфрич. Її відгороджує високий паркан, але копії дозвільних документів на землю відсутні у відповідних органах. Це практично унеможливлює з’ясувати інформацію, чи було порушення під час виділення землі. «Ми ще не заселилися у той будинок. Але смугу залишили. Будь ласка, приходьте. Якщо я не помиляюсь, відповідна смуга забезпечена і будь-хто може прийти і користуватися», – запевнив Нестор Шуфрич. Донедавна не було земельної документації і орендаря берега Козинки Петра Порошенка. Про це «Схемам» повідомив виконувач обов’язків керівника управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області Роман Шараєвський. Але за збігом обставин після того, як журналісти програми надіслали листа до Адміністрацію президента, ці документи з’явилися в Держгеокадастрі Обухівського району. Відповідно до Кадастрової карти, не підходить до берега річки земельна ділянка з маєтком, де, за інформацією ЗМІ, нібито мешкає народна депутатка Юлія Тимошенко. Як пройти до води, якщо прохід перекрито? Що ж робити з тими, хто обмежив вільний доступ громадян до берега? Еколог Олександр Соколенко пропонує відкрити Реєстр берегів вільних від забудов та накласти податок для на тих, хто уже забудував береги. «Обкласти дуже великим податком людей, які порушують Водний кодекс, змусити або сплачувати ці величезні кошти за використання, власне, за порушення законодавства природоохоронного, або змусити їх виплатою, перспективою виплати цих коштів самим знести ці всі споруди на березі. Відновити берегову смугу», – пропонує він. Ігор Стрілець, заступник керівника Дніпровського басейнового управління водних ресурсів, пропонує запровадити мораторій на виділення будь-якої землі на березі до того часу, поки прибережні захисні смуги офіційно не відведуть на місцевості. «Відповідальні за встановлення прибережних смуг – органи місцевого самоврядування. Жодної роздачі землі, поки нема спецземель. Тобто є прибережні захисні смуги, є лісовий фонд і водний фонд. Визначили – поставили межові знаки, і потім уже ділити, як завгодно», – пояснює він свою ідею. Андрій Тарнопольський, голова громадської організації «Центр геопросторових даних», пропонує суттєво удосконалити Кадастрову карту так, аби на ній були зазначені всі обмеження, де була б інформація про власників будинків та землі, і де громадяни могли б самі легко знаходити порушників. Юристка Софія Шутяк звертає увагу на вплив громадськості на такі порушення. «У США, в штаті Орегон, який межує з Тихим океаном, у 1950-1960-х роках масово забудовувалося узбережжя. Але тоді громадськість звернула на це увагу, звернулася до суду. І Верховний суд Сполучених Штатів Америки створив прецедент: він практично застосував право, яке було передбачене: прибережні захисні смуги не можуть передаватися нікому в приватну власність. Їх не можна забудовувати, бо кожен громадянин Сполучених Штатів Америки має право доступу до цієї води». Загалом «Схеми» дослідили, що вільний доступ до води громадянам масово обмежують українські високопосадовці. Нинішні чи колишні. Тобто часто ті, хто першим мав би сприяти дотриманню законів, самі є порушниками чинного законодавства, яке забороняє будь-яке будівництво на березі водойм та річок. Державний контроль слабкий, розпорошений та малоефективний. А контролюючі органи, схоже, не здатні забезпечити право громадян України на вільний доступ до берегів. Джерело: radiosvoboda.org

Захоплені береги (спецрепортаж)