Листопад 2007

На щастя, доля заповідного Криму не байдужа великій кількості науковців, природоохоронців та громадян, адже в черговій міжнародній конференції «Заповідники Криму-2007», що була організована Асоціацією підтримки біологічного різноманіття Криму – Гурзуф-97, Кримською республіканською асоціацією «Екологія та Світ», а також Таврійським національним університетом, прийняло участь більше 150 учасників. Події у чарівному південному місті Сімферополі показали, що про таку пильну увагу до себе може тільки мріяти цілий ряд інших регіонів України. Другою приємною деталлю стала реальна присутність представників влади. А саме пана Русенького – голови постійної комісії по екології при Верховній Раді АРК, голови Рескомекології Криму пана Бубнова, а також представників Рескомекології, що відповідають за лісове господарство та практичне створення заповідних об’єктів, Тож, учасники конференції мали добру нагоду задати питання про наболіле компетентним органам. А запитати є про що. Адже останні 10 років заповідні об’єкти в Криму – цій перлині світової природи, практично не створюються. Натомість господарська діяльність вже знищила великі цілинні степові ділянки в Красноперекопському районі. Триває знищення одного з найбільших степових останців Європи – Караларського масиву, планується забудувати унікальну за своїм біологічним різноманіттям ділянку узбережжя – Ечкі-Даг-Лисячу бухту. Як на те представники влади наче спеціально провокували громадськість до жорстких запитань своїми незрозумілими заявами. Чого варта тільки невідповідність між оптимістичними заявами Бубнова про те що на шляху заповідання в Криму практично нема перепон та заявами його підлеглих, що ці перепони майстерно вишукували. На зауваження з приводу цієї невідповідності пан Бубнов повідомив ще більш загадкову річ: буцімто для реальних справ в нього є гроші і він готовий їх виділяти. В той же час в офіційних відповідях Рескомекології грошей, як правило, якраз ні на що не вистачає. Піддала жару заява пана Савіча – заступника голови Рескомекології Криму по лісовому господарству про перспективу створення в степовому Криму лісів. Як слушно було зауважено, створювати їх на місці надзвичайно цінних степів – повна дурість. Делегація Карадазького заповідника виступила активно проти забудови Лисячої бухти на південному берегу Криму в районі Карадагу. Вказане питання гостро хвилює і нашу організацію. Пан Бубнов був на диво конкретним та пообіцяв, що Щебетівська сільрада своє погодження на таку забудову відкличе, та забудови не буде. Так оптимістично що аж не віриться. Може тому, що забудовником виступає сумно відома київським природо охоронцям компанія ТММ, що ледь-ледь не знищила столичну обсерваторію, забудовує студмістечко Київського університету, а тепер ось дісталася і Південного берегу Криму. Загалом, головною ланкою, що опирається заповіданню справедливо було названо місцеві ради, що дбають майже виключно про те як дорожче продати землю. Чого варті в цьому плані наприклад Ради Щебетовки чи Багерово. Завдяки зусиллям Марфовської сільради Опукський природний заповідник ніяк не може винести свої кордони в натуру. Пан Бубнов пообіцяв також видати громадськості посвідчення громадських екологічних інспекторів, втім як тут же з’ясувалося, конкретних людей, які такі посвідчення намагалися отримати в Рескомекології ввічливо посилають. В той же час на момент проведення конференції на площі Куйбишева в Сімферополі торгували двома ящиками бульб червонокнижного ендеміка Криму – цикламена Кузнєцова, обманюючи громадян його псевдолікувальними здатностями! Приємним був негативний відгук конференції на викликані суто економічними інтересами рух за ліквідацію природних заповідників Криму шляхом їх трансформації в так звані біосферні заповідники чи національні парки. Такий шлях, як показав досвід Дунайського біосферного заповідника відкриває шлях до знищення їх найкращих територій внаслідок зміни зонування. Численними були нарікання на чинне українське законодавство, що послаблює боротьбу за збереження природи Криму. Визнано необхідність його змін. Учасники конференції розбилися на робочі групи по конкретним питанням та розпочали посилення тиску на державні контролюючі органи Криму та України з метою забезпечення чиновниками своїх численних обіцянок та зобов’язань. Чекати вже неможна унікальний курортний ландшафт Криму гине на очах! Учасники конференції підтримали боротьбу київських організацій проти знищення заказника Жуків острів рішенням Київради, а також проти розміщення на території Труханового острова містечка під Євро-2012. З повагою, Заступник Голови ДОП КНУ Парнікоза Іван

До зеленого туризму нам далеко…

Молоді природоохоронці справляють все відчутніший вплив на ситуацію в країні

“Випалена і суха, кам’яна земля” – невже це Карпати?

Доля заповідного Криму під пильним оком громадськості