Анжеліка КОМАРОВА
Пернаті мешканці міста – невід’ємна частина міського пейзажу. У кожному дворі – свій дружній колектив, що складається з ворон, граків, голубів, горобців, синиць, зрідка – сорок та галок. Переважна більшість людей безпомилково ідентифікує горобців та голубів, проте не розрізняє ворон від граків.
На відміну від орнітологічного невігластва пересічного городянина, птахи знають усіх, хто мешкає у «їхньому» будинку. Цікаво спостерігати, як з посиленням холодів, а особливо снігопадів, птахи прибиваються поближче до наших домівок і терпляче вартують людей, що виходять з будинку. Пернаті, як добрячі екстрасенси, бачать нас, як облуплених, знають, що у кого на думці, пам’ятають кожного в обличчя і дуже вдячні тим, хто ділиться з ними своїм хлібом насущним. Останнім часом переважна більшість людей пакує сміття в спецпакети, то ж санітари міста ловлять облизня. А коли під шаром снігу зникають і зерна різних бур’янів, якими зазвичай підкріплюються горобці, птахи терплять справжню скруту. У нашому дворі якась добра людина спорудила птахам годівничку. В школах радянської пори хлопчики як правило виготовляли їх на уроках праці. А сьогодні це гідний подиву раритет.
Годівничка функціонує. Тепер дрібні птахи харчуються здебільшого окремо від голубів та гайвороння – ті не наважуються так близько наближуватись до витвору рук людських. Їх годуємо окремо.
Надзвичайно приємно змітати крихти хліба зі столу і не викидати їх у смітник, а насипати на годівничку. До раціону птахів можна ще додати пшона, соняшникових зерен, шматочків сала. Щодо останнього – воно обов’язково має бути не соленим. На базарі так зване нутряне сало або здір коштує дуже дешево: близько 3 – 4 гривен за 1 кг. Кілограму сала вистачає на тривалий час. Жирок, накопичений не на наших таліях, а у черевцях пернатих, допоможе їм пережити холодну пору року. А враховуючи людську провину перед світом природи, така дрібна доброчинність внесе крихту гармонії у наш скособочений світ.
Шмат сала можна повісити на гіллі дерев у пластиковій сіточці, в якій зазвичай продаються овочі, а то й начепити на дротину й прикріпити до кватирки зовні (за умови, якщо в вашому домі живуть тільки собаки, а не ласі до пернатих котяри). Щоб нарізане шматочками сало не склеювалося в суцільну масу – можна обваляти його в сухарях, в кукурудзяній крупі або пшоні.
Власне, фантазія людини, яка хоче допомогти птахам у скрутний час, невичерпна. Годування птахів привчає до сортування сміття, розвиває екологічну свідомість. А зрештою споглядання пташиного банкету надовго підіймає настрій!