20.05.2017 Рубрики: НПП "Голосіївський"

Громадськість зірвала спробу забудови охоронної зони нацпарку «Голосіївський» у Пирогово

У Національній спілці журналістів 16 травня 2017 року відбулася прес-конференція «Знищення ландшафту Національного музею «Пирогово» і охоронної зони нацпарку «Голосіївський» через житлову забудову — злочин чиновників Київради». Організатором заходу стала Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Студентське братство», яка спільно з партнерами – ГО «Екозагін», ГО «Зелена Платформа» та іншими здійснює проект «Захист і розвиток зелених зон у міських громадах України» у співпраці з Національним екологічним центром України у рамках програми Climate Forum East II за підтримки Європейського Союзу, Австрійської агенції з розвитку та Австрійського Червоного Хреста.

Учасники заходу: Олексій Василюк – заступник голови Національного екологічного центру України, Ігор Луценко — народний депутат України, Бур’янова Марина — голова Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Олена Сердюк – виконавчий директор Українського комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS), Андрій Хрутьба – представник НПП «Голосіївський», Михайло Погребиський – ГО «Екозагін» та інші.

Ведуча заходу – Уляна Ковальчук (заступник голови ВМГО «Студентське братство») заявила: «У зв’язку зі зміною клімату ми маємо наголосити, що зелені зони є легенями міста і їх знищення впливатиме на здоров’я містян».  Уляна повідомила: «ми починаємо збір підписів під зверненням до Президента України щодо незаконної забудови зон охорони музею в Пирогові і буферних зон Національного природного парку «Голосіївський» комунальним підприємством Київради «Спецжитлофонд». Перший підпис поставив Герой України Левко Лук’яненко, щойно його підписали учасники нашої прес-конференції».  Уляна сказала: проект рішення про виділення землі винесено на найближчу сесію Київради і додала «хочу наголосити, що забудова у місцевості Пирогово (вул.Заболотного, 29) може стати небезпечним прецедентом для подальшого знищення інших зелених зон, які є буферами Національного парку «Голосіївський». І це плювок Київради в обличчя тисяч киян, які підписали електронну петицію на ім’я Віталія Кличка проти забудов саме охоронних зон нацпарку «Голосіївський».

 Уляна Ковальчук оприлюднила і процитувала висновок експертного дослідження зон охорони Національного Музею в Пирогові  від 2 березня 2010 року, що на довколишніх зонах музею заборонено діяльність, що може вплинути на довкілля, яке оточує музей, адже воно «має виключне значення для розкриття змісту представленої в експозиції музею етнокультурної спадщини Українського народу». Уляна наголосила: «Відповідно до статті 66 Конституції України кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду культурній спадщині та природі. Відповідно до Земельного кодексу України, Закону «Про охорону культурної спадщини», Закону «Про природо-заповідний фонд України» охоронні зони створюються навколо об’єктів культурної спадщини та національних природних парків.

«Територія, яку намагаються забудувати – на переконання представниці ВМГО «Студентське братство» – це «екологічний  коридор яким тварини із Голосіївського лісу мігрують в інші ліси, що розташовані на Південь від столиці. Через знищення цього екологічного коридору Голосіївський ліс як складова НПП «Голосіївський» відрізається від інших екосистем і потрапляє в оточення сучасних міських забудов».

Олексій Василюк (заступник голови Національного екологічного центру України) заявив: «Правильно ведуча прес-конференції сказала, що «ця територія не дає Національному парку «Голосіївський» бути розірваним. Якщо ця територія буде забудована, то Голосіївський ліс стане просто островом. Коли шматок природи стає островом, він деградує». Еколог наголосив: «Ця тема дуже близька природоохоронцям, тому що ця територія мала бути частиною НПП «Голосіївський». Ідея строворення Національного природного парку «Голосієвський» постала ще в 1977 році, в результатаі відбувся нацпарк у 2008 році і перш ніж він відбувся в нинішньому статусі був створений регіональний ландшафтний парк (РЛП) за площею 11 тис.га. тобто втричі більше ніж сьогодні є Національний природний парк. Коли створювали НПП Київрада погодивши створення  НПП тихенько в 2006 р ліквідувала РЛП, навіть тоді цього і ніхто не помітив, таким чином величезні території перестали бути частиною природозаповідного фонду. Коли планувався НПП з самого початку, це було сплановано дуже грамотно, в ньому були території, такі як Національний музей народної архітектури та побуту «Пирогово» та Національного виставкового центру як рекреаціна зона і мала би ввійти туди без вилучення і відігравати роль зони національної рекреації. В результаті увійшли тільки те, що має природій стан і на сьогоднішній день, всі забули, що це теж має розглядатися як друга черга НПП «Голосіївський».

Ігор Луценко — народний депутат України підтримав активістів та заявив, що він готовий протидіяти  нищенню ландшафту місцевості Пирогово, залучаючи для цього підтримку членів міжфракційного депутатського об’єднання «За Київ».

Марина Бур’янова (голова Українського товариства охорони пам’яток історії та культури) оприлюднила звернення Товариства щодо неприпустимості знищення ландшафту музею в Пирогові. Вона наголосила: «Національний Музей народної архітектури та побуту України НАН України (Пирогово) розташований в межах Південного історичного ареалу міста, що підтверджує історико-містобудівний опорний план, затверджений рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 у складі генерального плану м. Києва. У межах Південного історичного ареалу забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідних органів охорони культурної спадщини. Не дозволяється прокладання транспортних комунікацій, інженерних мереж, які порушують підземні частини будівель, споруд або гідрологічний режим території, влаштування повітряних ліній електромереж, обладнання, благоустрій, які не відповідають вимогам охорони культурної спадщини та збереження традиційного характеру середовища.»

Олена Сердюк – виконавчий директор Українського комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS) наголосила, що довкілля музею багате на пам’ятки археології доби палеоліту, трипільської, зарубинецької та давньоруської доби і зберігає виразний історичний ландшафт.

Михайло Погребиський (голова ГО «Екозагін») заявив: «Зона майбутньої забудови — навіть в офіційному документі – в детальному плані території – ця зона позначається як охоронна зона пам’яток. Тим не менше — парадокс — в цьому ж документі ми бачимо цілий комплекс багатоповерхівок, які тут буде збудовано».
Цей процес буде тільки набирати обертів». «Ще не дочекавшись відповідного дозволу Київської міської ради на забудову, там уже, декілька днів назад, почалися роботи. Був завезений кран, техніка, і привезені якісь там бетонні конструкції».
Голова ГО «Екозагін заявив»: «Директор музею пан Юрій Бойко мав би проявити державницьку позицію, але він, фактично, погодив цю забудову. Він не знає, що це має будуватись в охоронних зонах? Знає прекрасно. В нас виникає питання щодо, власне, компетенції директора музею, і чи на своєму місці він знаходиться».
Михайло Погребиський оприлюднив лист забудовника – комунального підприємства Київради «Спецжитлофонд» на ім’я Генерального директора музею Юрія Бойка від 20 березня 2017 року щодо погодження будівництва житлового масиву. Також Погребиський зачитав відповідь  директора музею, який не лише  не заперечив проти будівництва попри очевидне руйнування історичного ландшафту, а ще й написав «в разі реалізації даного проекту просимо Вас облаштувати на території музею відкриті автостоянки для учасників свят, фестивалів, виставок», а також попросив забудовника «використовувати українські архітектурні традиції»  при будівництві житлових будинків.

Андрій Хрутьба – представник НПП «Голосіївський» розповів, що Київрада намагається забудувати й інші охоронні зони нацпарку.

            Костянтин Піонтковський – представник спільноти «ЕкоМайдан» наголосив на корупційній складовійзабудови 10 га в місцевості Пирогово, адже комунальне підприємство не оплатить вартість землі, де відтак відбудеться комерційна продаж збудованих квартир, «варто подумати цим депутатам, бо люди будуть бачити, хто роздає землі Києва, АвтоМайдан вчинить акції громадської непокори у рамках закону».

Завдяки громадському тиску 18 травня 2017 року Київрада відмовилася розглядати проект рішення щодо забудови охоронної зони Національного Музею в Пирогові та охоронної зони НПП «Голосіївський», схвалений ще у грудні 2016 року профільною депутатською комісією. Це питання було зняте з порядку денного на прохання керівника найбільшої фракції – «Солідарність».  Та чи надовго?

            Повне відео прес-конференції можна побачити тут.

Leave a Reply