Корнями она уходит в 90-е годы, когда украинская армия отказалась от использования обширных военных полигонов бывшего СССР. В Херсонской области было два таких полигона-гиганта: один на Казачелагерской арене Нижнеднепровских песков, другой на полуострове Ягорлыцкий Кут – участке суши между Ягорлыцким и Тендровскими заливами площадью около 10 тысяч га. Экологам хорошо известно, что лучше всего в СССР природа сохранялась не в заповедниках, а именно на полигонах. Даже периодические стрельбы и бомбежки не могли нивелировать ту безусловную пользу для дикой природы, которую давала полная изоляция этих земель от человека и его хозяйственной деятельности. Неудивительно поэтому, что после ухода военных бесхозными полигонами заинтересовалась природоохранная общественность и Минприроды.

Бывший Казачелагерский полигон стал заповедным ядром создаваемого национального природного парка “Алешковские пески”, а западная часть Ягорлыцкого Кута была включена в состав Черноморского заповедника. Но вот с восточной частью полуострова вдруг начались сложности. Сначала Краснознаменский сельский совет, на чьей территории располагался полигон, своим решением от 30 июля 2005 года № 252 отказал Госуправлению охраны природы в Херсонской области в предоставлении “погодження на виготовлення проектно-технічної документації по відведенні земельної ділянки під розширення Чорноморського біосферного заповідника та створення буферної зони заповідника та зони антропогенних ландшафтів”. Затем распоряжением главы Голопристанской райгосадминистрации от 25 июля 2008 года № 425 остатки полигона площадью 4,6 тыс. га были включены в перечень территорий, подлежащих продаже на земельных торгах путем проведения аукциона. И наконец, постановлением облсовета от 28 ноября 2008 года № 781 “Про стратегію економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року” эта земля была определена как отдельный инвестиционный проект развития туристической сферы; то есть депутаты подтвердили решение ее продать.

Пикантность ситуации заключается в том, что практически единственный коммерчески значимый вид туризма, который можно развивать на этой территории, не нарушая природоохранного законодательства о режиме биосферного заповедника, это щадящий зеленый туризм, в частности так называемый бёдвотчинг – наблюдение за птицами. О том, какое колоссальное значение для охраны пернатых имеет это одно из самых “птичьих мест” в Европе, на страницах нашей газеты писали почетный Президент Украинского общества охраны птиц Татьяна Ардамацкая и зам. директора по научной работе Черноморского биосферного заповедника Антонина Руденко (смотрите материал “Ягорлыцкий Кут: выставляют на продажу?!” от 16.04. 2009). Любые другие виды рекреационной деятельности неизбежно будут конфликтовать с законом. Ведь вдоль берегов Тендровского и Ягорлыцкого заливов расположена буферная зона биосферного заповедника, а непосредственно по береговой черте проходит граница его абсолютно заповедного ядра. Это значит, что даже просто заходить в воду, чтобы искупаться, здесь запрещено, не говоря уже о том, чтобы что-то строить или как то иначе “развивать рекреацию”.

Пытаясь обезопасить Черноморский заповедник от земельного рейдерства под видом “рекреации” Украинское общество охраны птиц (УООП) и Минприроды еще в марте 2009 года инициировали создание в пределах восточной части полигона заказника “Ягорлицький степ” площадью 5 860 га. В работу активно включилось Госуправление охраны природы в Херсонской области. Поначалу казалось, что и ОГА не имеет ничего против. Однако уже к середине года стало ясно, что создание объекта ПЗФ никак не входит в планы областных властей. Дело дошло до того, что директор УООПа Олег Дудкин вынужден был письменно обратиться за помощью к Президенту Украины: “На цей час мусимо констатувати, що створення вищезазначеного об’єкту блокується Головним управлінням Держкомзему в Херсонській області, яке не надавало інформацію щодо правового статусу та землекористування означеної території незважаючи на два запити від Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області”.
В итоге непродолжительной переписки между Секретариатами Президента и Кабмина, в Херсонское Госуправление охраны природы за подписью замминистра Н. Мовчана пришло совершенно недвусмысленное указание: “До створення заказника прошу забезпечити збереження цінних природних комплексів, які пропонується заповісти, та утриматись від надання погоджень щодо використання зазначених земель не за природоохоронним призначенням” (Мінприроди № 147672810-09 от 25.09.2009).

Казалось бы, инцидент исчерпан. Но надо не знать настырность херсонских земельных дерибанщиков, чтобы поверить, что они так просто успокоятся. В ход пошел весь обычный арсенал лжи и демагогии. На сессии облсовета 7 октября Борис Силенков фактически ввел в заблуждение депутатский корпус, ни словом не заикнувшись о том, что причиной отказа Олега Предместникова предоставить вожделенное согласование является создание заповедного объекта. Это при том, что по правилам документооборота копии переписки между Президентом, Кабмином, Минприроды и Госуправлением охраны природы с упоминанием заказника “Ягорлицький степ” неизбежно попадали в ОГА. Напротив, губернатор весьма эмоционально обвинял Госуправление в том, что оно “без мотивированных обстоятельств не соглашается на согласование инвестиционного проекта для строительства и обслуживания учреждений рекреации”, как сообщает ИА “Контекст-Причерноморье”.

Конечно, создание объекта природно-заповедного фонда для Силенкова не достаточно мотивированное обстоятельство, чтобы не передать неведомому олигарху тысячи гектаров на берегах заповедных заливов “для строительства и обслуживания учреждений рекреации”. В том случае, конечно, если губернатора самого хорошо “замотивировали” на нужное решение. Отсюда и эти разговоры о “саботаже” со стороны природоохранных учреждений грандиозных “инвестиционных проектов” Херсонской ОГА. Проектов разбазаривания национального достояния украинского народа. И если до сих пор счет шел на сотни га заповедных земель, то теперь аппетиты “инвесторов” подросли ,и с молотка идут уже тысячи гектаров.

Михаил Подгайный, краевед, член оргкомитета по созданию Национальных природных парков “Алешковские пески” и Нижнеднепровский в Херсонской области Наталья Бимбирайте, “Вгору”

Вгору, 22.10.09

Представники громадських екологічних організацій вважають, що будівництво лінії електропередач «Запорізька АЕС – підстанція «Каховська» може мати негативні наслідки як для місцевих мешканців, так і для навколишнього середовища. Для отримання 350 мільйонів євро кредиту від міжнародних фінансових інституцій на будівництво об’єкту Національна компанія «Укренерго» має підготувати матеріали з оцінки впливу на навколишнє середовище та провести консультації з громадськістю. На все це відводиться 4 місяці. Половина терміну вже спливла, а вичерпної інформації на місцях і досі немає, - кажуть екологи.

*Для чого ця магістраль*

За версією екологів, влада свідомо приховує від громадян інформацію про цей об'єкт. Як заявив представник Національного екологічного центру України Юрій Урбанський: «Ми розцінюємо будівництво цієї лінії як сигнал для збільшення кількості реакторів на Запорізькій АЕС».

Роблячи такі заяви, Урбанський спирається на Енергетичну стратегію України до 2030 року. «В стратегії чітко зазначено, що ця лінія необхідна для того, щоб стабілізувати роботу української мережі і забезпечити експорт електроенергії за кордон». Порушити ці плани може  створення Національного природного парку «Нижньодніпровський». Адже за законом, на заповідних землях заборонено вести індустріальну діяльність.

*Електромагістраль проляже на шляху перелітних птахів*

За словами херсонського біолога Євгена Романа, сьогодні через коридор, який потрапив до проекту будівництва високовольтної лінії, мігрує близько 200 видів птахів, майже половина з них внесена до Червоної книги України.

Національний екологічний центр вже звернувся до Європейського банку реконструкції та розвитку з проханням переглянути доцільність виділення кредиту для будівництва небезпечного об’єкту і відновити процес громадських консультацій у повній відповідності до політики та процедур банку.

Галина Філіпова, радіо Ера

Лісові пожежі здебільшого виникають у хвойних лісах, особливо влітку. Однією з головних причин їх є ї недбале поводження людей з вогнем у лісі: залишення непогашених вогнищ, недопалків, сірників, тліючих мисливських пижів тощо. Лісові пожежі можуть виникнути в від іскри транспортних засобів, що діють у лісі, від блискавок і самозаймання органічної речовини.
Херсонщина – степовий край з посушливим кліматом. Майже всі ліси області – штучного походження (за невеличким винятком прирічкових). Хвойні насадження Цюрупинського, Голопристанського, Каховського районів взагалі зростають в умовах піщаної пустелі і, звичайно, мають свої особливості, які вирізняють їх з поміж інших лісів. Низько опущені гілки дерев, підстилка з опалої хвої, що не перегниває і накопичується роками, висока температура повітря та грунту, практично нульова вологість, сильні вітри – все це спричиняє велику загрозу виникнення і розповсюдження лісових пожеж. Швидкість розповсюдження вогняного валу при верхових пожежах в Нижньодніпровських лісах перевищує всі наукові розрахунки : під час поривів вітру вона може сягати декількох кілометрів на хвилину. Втекти від неї, особливо по пісках важко. Але спеціальні пожежні підрозділи лісгоспів і не намагаються так вчиняти. Озброєні «допотопною» технікою, в умовах недостатнього фінансування робітники лісопожежних станцій, лісники, єгеря самовіддано рятують насадження, що створені їх важкою працею та працею їх попередників. Лише за 8 місяців 2009 року було погашено 224 лісові пожежі та 159 осередків вогню в полях, що розповсюджувалися в напрямку лісових масивів. Останні не можна кваліфікувати як необережність – це навмисні підпали стерні після збирання врожаю зернових. І хоча робити таке забороняє законодавство України, розпорядження голови обласної державної адміністрації і сама логіка – нікого з власників земельних ділянок не притягнуто до вагомої відповідальності.

Лісогосподарські підприємства не тільки гасять пожежі але й вживають запобіжних заходів. Науковим інститутом лісового господарства розроблено схему розташування протипожежних розривів, створення смуг на яких видаляється будь яка потенційно вогненебезпечна органічна речовина, запроектовано будівництво протипожежних водойм та доріг. Також протягом весняно-літньо-осіннього періоду ведеться спостереження з пожежних веж та за допомогою авіації, провадиться патрулювання особливо небезпечних в цьому відношенні ділянок.

Велике значення має пропаганда серед місцевого населення, школярів, студентів. Значну роль в цьому відіграють засоби масової інформації.
Провадиться велика робота. Та ліси все ж таки горять. Чому?

Понад 90% причин пожеж — людський фактор - необережне поводження з вогнем у лісі, і лише близько 2% - природний чинник, біля 8% - причини не з’ясовано – можливо умисні дії (по таких фактах матеріали передані до слідчих органів. Зловмисників, якщо буде доведена їх провина чекає позбавлення волі та багатотисячна матеріальна відповідальність). Отже, дбайливе ставлення людей до лісу може звести появу пожеж до мінімуму. Дотримання правил пожежної безпеки – запорука збереження природи від дії вогняної стихії.

Ліс – загальна власність народу. Його природоохоронна, естетична цінність, дари: квіти, гриби, ягоди також. Користуймося ними.

Головне - не нашкодити природі. Залишіть нащадкам те що маєте – оазу в піщаній пустелі Херсонщини.

Для небайдужих до долі херсонського лісу людей в обласному управлінні лісового та мисливського господарства цілодобово працюють телефони: (0552) 26 29 87; 8-067-551-14-31.

І.Єрмоленко, перший заступник начальника ХОУЛМГ

http://www.khersonlis.com.ua/

В июле нынешнего года «Гривна» уже рассказывала о том, как сотрудники Северной исправительной колонии № 90 и следственного изолятора Херсона устроили пикник на заповедном острове у села Крынки в Цюрупинском районе. А когда на шум вышел непуганый выводок кабанов, начальник отдела колонии в звании подполковника со своим братом (также офицером областного управления МВД в отставке) открыли по ним стрельбу из ружей практически в упор, убив самку дикого кабана и трёх её поросят. После варварского расстрела вся компания взялась деловито разделывать свежатину, послав «к такой-то матери» егеря (у него еще вырвали и выбросили в воду фотоаппарат), а впоследствии еще и затеяв драку с вызванным им нарядом милиции.

Как и обещало руководство управления Госдепартамента по вопросам исполнения наказаний в Херсонской области, параллельно с официальным следствием вели и внутреннее расследование. Закончилось оно значительно раньше, нежели милицейское, и выводы его оказались однозначными: всех участников акта экологического вандализма в званиях от подполковника до младшего сержанта внутренней службы постановили уволить. Показательный момент: в ходе разбирательства Госдепартамент установил, что долю вины вместе со стрелками предстоит разделить и их подругам – лейтенанту из исправительной колонии и сержанту из СИЗО. Исходя из материалов внутреннего расследования, эти «хорошо воспитанные дамы», одна из которых в колонии к тому же числилась инспектором отдела социально-воспитательной работы (!), «нецензурно выражались по адресу сотрудников милиции и заповедника, вели себя дерзко и пытались прекратить задержание». Ничего себе лейтенант-воспитатель для матёрых зэков!

Помимо увольнения со службы виновникам «беспредела» в заповеднике придётся выплатить около 50 тысяч гривен возмещения ущерба и штрафа за убитую кабаниху с детёнышами. Останутся ли они на свободе – после завершения следствия решит суд.
Автор: Сергей ЯНОВСКИЙ
Источник: Гривна № 37 (766) 10.09.2009

Громадянина України
Шапаренка Сергія Олександровича,

СКАРГА
щодо систематичне порушення МВС України Закону "Про звернення громадян"

22 вересня 2008 року мною, Шапаренком Сергієм Олександровичем, від імені Міжобласного товариства "Екологічна група Печеніги" було направлене Міністру внутрішніх справ України відкрите звернення щодо ролі херсонського УБОЗу в дерибані земель Придніпров'я (див. додаток, також - http://maidanua.org/static/news/2007/1222035663.html).
Ним я повідомив, що разом із іншими представниками громадськості ми 9 квітня 2008 року звернулися, в тому числі, й до Міністра внутрішніх справ, із зверненням "Ні" - розграбуванню майбутнього Нижньодніпровського національного природного парку! Підтримку та захист його  захиснику - Віктору Маруняку!" (http://maidanua.org/static/news/2007/1207697820.html).
Цим зверненням ми просили, в тому числі "притягнути до відповідальності посадових осіб Голопристанської райдержадміністрації, Херсонської обласної прокуратури, УБОЗу УМВС, винних у незаконних діях або бездіяльності щодо відчуження земель та затриманні та арешті Віктора Маруняка". По лінії МВС України на це ми отримали відповідь від начальника УБОЗу УМВС в Херсонській області Г.О. Ясницького: "досудове слідство по вищезазначеній кримінальній справі проводиться слідчим відділом прокуратури Херсонської області, тому до повноважень УБОЗ УМВС України в Херсонській області не входить проведення перевірки об'єктивності розслідування кримінальної справи" (див. додаток 2).
Звертаємо Вашу увагу на те, що в нашому зверненні до компетенції МВС відносилося прохання щодо притягнення до відповідальності службових осіб УБОЗу УМВС в Херсонській області, винних у незаконних діях щодо В. Маруняка. Цей момент, як видно з листа Г.О. Ясницького, взагалі не розглядався. Тобто, відповідь на наше звернення була надана не по суті.
В своєму зверненні ми, фактично, оскаржували діяльність херсонського УБОЗу. При цьому на розгляд воно було направлене саме йому. Цим МВС України порушив ст. 7 Закону України "Про звернення громадян": "Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються".
З огляду на це ми просили Міністра внутрішніх справ провести службове розслідування щодо законності дій посадових осіб УБОЗу УМВС в Херсонській області при затриманні та арешті Віктора Маруняка.

Як не дивно, на це звернення ми знов отримали відповідь від пана Ясницького: "Повідомляю, що ваша скарга з питань законності дій працівників управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Херсонській області розглянута. Проведеною за викладеними у зверненні питаннями службовою перевіркою не встановлено фактів порушень законності або перевищення службових повноважень. Дії працівників УБОЗ УМВС визнано такими, що відповідають вимогам чинного законодавства".
Отже, МВС України знов порушило ст. 7 Закону України "Про звернення громадян".
Яким там чином сповідалися підлеглі пана Ясницького, ми не знаємо. Знаємо, що слідчий, який вів цю перевірку, з В. Маруняком не спілкувався. Він домовлявся про бесіду з ним, але коли В. Маруняк заявив, що прийде із адвокатом, слідчий від спілкування відмовився. Чи не є дивною така перевірка?

З огляду на викладене вище, прошу
1. Розглянути мою скаргу щодо систематичного порушення МВС України ст. 7 Закону України "Про звернення громадян".
2. Розглянути питання щодо відповідності поведінки посадових осіб МВС України вимогам діючого законодавства та наявності в їх діяннях ознак корупційного діяння або іншого правопорушення.
3. Повідомити мене про прийняті міри реагування до керівництва МВС України.

С.О. Шапаренко
*
____________________

КОНТАКТИ:
Екологічна група "Печеніги" (Харків):
Сергій Шапаренко; тел. (066) 387-46-81 <pechenegy@rambler.ru>

ПІДПИСИ МИ ЗБИРАТИМЕМО ДО 21-00 20 ЛИСТОПАДА, ЧЕТВЕРГА. Так що, бажаючі допомогти Віктору, ще можуть встигнути.
Текст звернення дивись нижче.

З надією на Вашу підтримку, С. Шапаренко
*

Президенту України Віктору Ющенко
Голові Верховної Ради України
Прем’єр-міністру України Юлії Тимошенко
Міністру внутрішніх справ України Юрію Луценко
Голові Верховного Суду України Василю Онопенко
Начальнику Управління внутрішніх справ у Херсонській області Михайлу Ясельскому
Голові Скадовського районного суду Херсонської області Анатолію Орендовському

Тому ми вимагаємо на те, щоб у відповідності з ст.ст. 148, 150, 151 та 156 Кримінально-процесуального кодексу України запобіжні заходи відносно Віктора Дригваля були негайно змінені: з утримування під вартою на підписку про невиїзд.
Сподіваємось на Вашу людяність, гуманність патріотизм та неухильне виконання законів України.
Як ми повідомляли раніше,  з моменту арешту, з 25 березня, по справі В. Дригваля не було жодного судового засідання. То "потерпілий" не прийде, то суддя не
з'явиться. Мало відбутися засідання 14 листопада, але Віктора не привезли в Скадовськ, - "тому, що в машині не вистачило місця"!
Тож, і отакі бувають причини, щоб перенести суд... Перенести суд по справі, яка тягнеться більше півроку! А 59-річна людина весь цей строк сидить у СІЗО! Чого коштуватиме їй така відсидка - ще до суду?

З 12 по 21 листопада телеграмами або факсами про свою тривогу щодо долі В. Дригваля Скадовський райсуд повідомили: Національний екоцентр України, Ізюмський благодійний фонд "Наша майбутність", Сєвєродонецька організація "Зелений світ" та Центр охорони дикої природи.

(Бажаючі допомогти В. Дригвалю можуть направити телеграми або факси до Скадовського районного суду, в яких: 1) виразити стурбованість станом його здоров'я, 2) спитати, коли відбудеться наступне судове засідання.
Скадовській районний суд: 75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Пролетарська, 39, голова суду, суддя Орендовській Анатолій Володимирович, т. 8(05537)-52444).
*
____________________

КОНТАКТИ:
Екологічна група "Печеніги" (Харків):
Сергій Шапаренко; тел. (066) 387-46-81 <pechenegy@rambler.ru>

Відкритий лист
ВОЛОДИМИРІВСЬКОМУ ГОЛОВІ ВІКТОРУ ДРИГВАЛЮ НЕ МІСЦЕ ЗА ҐРАТАМИ!

Шановні державні діячі, працівники органів охорони правопорядку та судочинства!
25 березня 2008 р. у Херсонській області працівниками обласного УБОЗу був затриманий голова Володимирівської сільської ради (що у Скадовському районі) Віктор Дригваль. Йому було висунуто обвинувачення за статтею 268, ч. 2 Кримінального кодексу України - отримання хабара у великих розмірах. Але велика кількість обставин самого затримання, досудового слідства та діяльності Віктора Дригваля на посаді сільського голови свідчать про інше - про те, що справжньою причиною затримання та арешту була протидія сільського голови незаконній приватизації (а фактично - розкраданню) узбережних земель. Але мова зараз йде навіть не про те, чи винен Віктор Дригваль чи ні: бо розпочався суд і ми, все ж таки, сподіваємось, що правосуддя в Україні ще існує і що істину буде встановлено. А звернутись до вас ми вирішили з іншої причини. Цією причиною є те, що вже більше, ніж 7 місяців (з 25 березня) Віктор Дригваль знаходиться у слідчому ізоляторі. Таким чином, грубо порушується законодавство України: у тому числі, ст. 156 Кримінально-процесуального кодексу.
І це при тому, що:
1) Віктору Дригвалю 59 років, в нього хворе серце, гіпертонічна хвороба і інші хронічні порушення здоров'я;
2) вже неодноразово в нього спостерігалися значні погіршення стану здоров'я - підвищення тиску та порушення серцевої діяльності.
І це при тому, що немає жодних причин утримувати В. Дригваля за ґратами. Бо ж тільки, вибачте, з великої фантазії можна вирішити, що 59-річна людина буде тиснути на слідство та судочинство або намагатися уникнути слідства та суду.
А вважаючи на стан його здоров'я, вік та характер захворювань, ми вважаємо, що існує серйозна загроза не тільки його здоров'ю, але й цілком реальна загроза життю.

На посаду сільського голови Віктор Дригваль був вперше обраний у 1977 р. після того переобирався і працював до 2002 р. У 2006 р. він був обраний знову і є знаною людиною у своєму селі і у Скадовському районі в цілому. А тому безпідставне і беззаконне утримування 59-річної людини за гратами вже викликало великий суспільний резонанс та вкрай негативну реакцію. Що ж казати про таку ситуацію, коли з цією людиною (борони Боже!), може щось статися?
Враховуючи на те, яке значення цієї справі приділяють ЗМІ що про справи сільських голів Херсонщини (Л. Лади, В. Маруняка, В. Дригваля) вже відомо за кордоном, ганьба і осуд Україні будуть гарантовані.
Чи потрібно це нашій державі? А, особливо - у ситуації позачергових виборів?..

Тому ми вимагаємо на те, щоб у відповідності з ст.ст. 148, 150, 151 та 156 Кримінально-процесуального кодексу України запобіжні заходи відносно Віктора Дригваля були негайно змінені: з утримування під вартою на підписку про невиїзд.
Сподіваємось на Вашу людяність, гуманність патріотизм та неухильне виконання законів України.

Вероятно, кое-кого такой эпиграф здорово удивит - если не шокирует ("укради"!). Впрочем, те, кому знакомы имя и фамилия автора этого призыва, особо не удивятся: ведь Уильям Биб был одним из тех отчаянных первопроходцев, кто еще в 30-е гг. стал осваивать новые методы исследования океанских глубин и жизни океана. Вначале стал погружаться в вентилируемом водолазном снаряжении: в водолазном шлеме (поскольку в теплых водах тропиков водолазная рубаха зачастую не требовалась). Конечно, новым это снаряжение не было: оно было известно уже с 18-го века. А новым было то, для чего его использовал этот биолог: не для поиска сокровищ или подъема затонувших судов, а для исследования рыб Карибского моря. Ну а уже после Биб занялся тем, что стало делом всей его жизни: сконструировал, построил и применил батисферу: шарообразный аппарат для исследования больших глубин. Погружения в батисфере были весьма рискованы: потому как висела она на тросе, который мог оборваться в любую минуту. Но именно на основе идеи батисферы и был создан батискаф - автономный плавучий аппарат для исследования наибольших глубин океана. И в 1960 г. произошло знаменательное событие в истории человечества - швейцарский исследователь Жак Пикар опустился на дно Марианской впадины. Был взят "Четвертый полюс планеты"! (Третьим уже почти официально называют Эверест).

В Черном море впадин, подобных Марианской нет, (как и коралловых рифов), но немало интересного есть и здесь. Например, еще недавно рыбопродуктивность этого моря была весьма высокой: здесь с единицы площади вылавливали в несколько раз больше рыбы, нежели в море Средиземном. Сохранилось ли такое соотношение и сейчас - не знаю. Скорее всего, сохранилось: потому что в результате загрязнений, перевылова и проч. численность рыбы уменьшилась как в Черном, так и в Средиземном морях...

Вообще, мы сейчас о наших морях знаем немного - гораздо меньше, чем надо бы. Потому как в результате социально-политических изменений и потрясений 1990-х гг. объемы и масштабы выполнения морских исследований (в т.ч. биологических) резко уменьшились. Причины как говорится, очевидны. Во-первых, рост цен на топливо, запчасти, обслуживание и проч. для морских судов привели к тому, что многие ведущиее научные учреждения, выполнявшие исследования в области морской биологии в Украине, вынуждены были продать свои научные суда. Очень жаль: многие из них были гордостью научного флота Украины и стали частью истории украинской науки!... Да и менее масштабные экспедиции часто становятся трудноосуществимыми: опять же, ГСМ "кусаются".

Особо "проблемным" (по части выполнения регулярных исследований) стал участок, являющийся прибрежными акваториями Херсонской и, частично, Николаевской областей: от северной части Каркинитского залива до морских акваторий Кинбурнского полуострова. Причина, проста: в этом регионе, фактически, НЕТ научных учреждений, целенаправленно занимающихся исследованиями биологии моря. (Правда, есть кафедра рыбоводства и аквакультуры Херсонского сельскохозяйственного института и филиал Института рыбного хозяйства и океанографии в г. Геническе. Но их тематика и возможности имеют достаточно прикладной и ограниченный характер).
А научно-исследовательские учреждения Севастополя и Одессы - далеко.

Прошу не понять меня превратно: эта публикация не является высказыванием обвинений в адрес, например, Института биологии южных морей либо Одесского филиала Института биологии южных морей - ни в коей мере! Потому как в настоящее время ЛЮБАЯ работа в области морской биологии ("вырывая" или "выпрашивая" каждую сотню гривен, каждый литр диз.топлива или формалина) - это почти подвиг. И для исполнителей и для руководителей. Таковы реалии - понадеемся, что они когда-нибудь изменятся.

А пока ситуация такова, что появление морских биологов в наших "Херсонско-Николаевских" водах - это событие. Как, например, работа сотрудников Одесского филиала института биологии южных морей в Ягорлыцком заливе в 2007 г.: тогда ими были получены очень интересные результаты.

Ну а сейчас, в общем-то, наши акватории - это почти "аква инкогнита" (неизвестная вода). В самом деле, многие ли знают, например, что в начале 2000-х гг. в этих местах появлялся очень редкий в Черном море голубой краб - вселенец из Атлантики? Но с голубым крабом, еще "так-сяк": он явно не принадлежит к числу агрессивных и быстро размножающихся видов (в Черном море он вообще не размножается). Но ведь имеет место появление и размножение опасных для экосистем Черного моря видов - тех же гребневиков, например. Я уж не говорю о таких проблемах, как сероводородное загрязнение, перевылов морских ресурсов, обеднение видового состава...

Закономерен вопрос: а что же вы можете предложить, уважаемый автор? Если кратко, то следующее: работу и сотрудничество добровольцев: энтузиастов и профессионалов одновременно. Ведь можно получать интересные данные и важные результаты, не затрачивая для этого больших средств - или не затрачивая их вовсе! Если эти данные получены попутно: на ловле рыбы, при погружениях с аквалангом, при "почти сухопутных" (береговых) экскурсиях и экспедициях.

Конечно, все это не так просто: нужна система сбора и обработки данных и их совмещения; эти данные необходимо где-нибудь хранить, публиковать и использовать. Обо всем этом поговорим позже: в следующей публикации. А пока всех, кого заинтересовала моя статья, я прошу отозваться. Мой электронный адрес: romantg@ukr.net. (В теме прошу обозначить: "море").
Готов оценить Ваши предложения, замечания и пр.

Пользуясь случаем, автор хотел бы выразить искреннюю признательность тем, кто оказывал помощь в изучении биологии моря. За содействие в выполнении исследований и финансовую поддержку: частного предпринимателя Сергея Максимова, Херсонскую областную организацию Украинского общества охраны природы и председателя этой организации Вячеслава Бычкова, благотворительный фонд "Дар" и его директора Ларису Саулькину.

И, разумеется, моим инструкторам: тем, благодаря которым я могу безопасно и профессионально работать под водой. Начальнику спасательной станции в г. Голая Пристань Сергею Перепелкину - он дал мне первые уроки. И, конечно же, Владимиру Викторовичу Петровскому: человеку-легенде, инструктору подводного плавания ДОСААФ (подготовившему более 2000 подводников, среди которых был и Сергей Перепелкин), инструктору-методисту CEDIP/UDIP.
Спасибо!

Так что - жду писем от коллег. От тех, кому небезразлично море и то, что с ним будет.

Евгений Роман, биолог и публицист

ОБРАЩЕНИЕ

Мы обращаемся к Вам потому, что очень надеемся на вашу помощь и поддержку. 25 марта 2008 г. в г.Украине, в г. Херсоне был задержан председатель Владимировского сельского совета Виктор Дрыгваль. Причиной его задержания стало, якобы, получение взятки - да только вот перед этим Виктор Дрыгваль полгода "воевал" с районной и областной госадминистрациями: протестовал против земель сельского совета под "личные крестьянские хозяйства". Выделение это было незаконным - да еще и земли имеют значительную природоохранную ценность: потому как находятся на берегу Джарылгачского залива. Это было уже 3-е задержание председателя сельского совета в Херсонской области при подобных обстоятельствах: ранее были задержаны председатель Хорловского сельского совета (из Каланчакского района) Леонид Лада и председатель Старозбурьевского сельского совета (из Голопристанский район) Виктор Маруняк. Они так же пытались отстоять прибрежные земли: у Черного моря и у берегов Днепра. Леонид Лада осужден на 5 лет, а процесс по делу Виктора Маруняка начался в августе и продолжается до сих пор: несмотря на очевидность того, что дело сфабриковано.
Но в нашем обращении речь идет даже не о том, виновен ли Виктор Дрыгваль или нет. И не о том, что при задержании, и досудебном следствии были допущены масса нарушений законодательства - и просто грубых ошибок и нелепостей. Речь об ином: о том, что с 25 марта за решеткой находится человек 59 лет, с серьезнейшими проблемами со здоровьем (сердце, давление и т.д.). А процесс затягивают: любыми методами. Ведь до сих пор не состоялось НИ ОДНОГО (!) судебного заседания. Так, 14 августа, 18 сентября и 16 октября судебные заседания были отменены по причине неявки т.н. "потерпевшего". А 21 октября на суд не явился судья - он, якобы, был на совещании. Следующее судебное заседание было назначено на 14 ноября, но стало известно, что в среду, 12 ноября, Виктор Дрыгваль не был доставлен в г. Скадовск. А ведь именно в среду в этот город доставляются заключенные из херсонского СИЗО.
Т.о., придумано уже что-то новенькое - что бы судебное заседание было сорвано и в этот раз. А 59-летний сельский председатель по-прежнему находится за решеткой: в нарушение законодательства (ст.156 Уголовно-процессуального кодекса Украины) и просто элементарных норма морали и права).
Как говорится, комментарии излишни.
Учитывая возраст и состояние здоровье Виктора Дрыгваля, необходимо признать, что ситуация чрезвычайная. Поэтому мы просим о помощи. Пожалуйста, направьте телеграммы или факсы в Скадовский райсуд:
Скадовский районный суд: 75700, Украина, Херсонская область, г. Скадовск, ул. Пролетарская, 39, председатель суда, судья Орендовский Анатолий Владимирович, т. 8(05537)-52444.

В телеграммах, пожалуйста:
1) выразите обеспокоенность состоянием здоровья Виктора Дрыгваля;
2) задайте вопрос, когда состоится следующее заседание;

Евгений Роман, зоолог, инициатор и соавтор первого научного обоснования создания Нижнеднепровского национального парка
Михаил Подгайный, член областного комитета по созданию национальных парков в Херсонской области.
Владимир Шишкин, председатель комитета самообороны села Старая Збурьевка.

ГЕНПРОКУРАТУРА – МІСЦЕВИМ ДЕПУТАТАМ
Збереження прокуратурою "честі мундиру" в ситуації із карною справою щодо В. Маруняка, кримінальне переслідування інших норовистих голів сільрад, виявлені порушення земельного та іншого законодавства та інше в листах Генпрокуратури
Шишкіну В.С. та ін., 11. 07. 08 - http://www.greenkit.net/Members/Pe4eneg/Deribany/GenprShishk.doc
Гончаруку А.Л. та ін., 15. 09. 08 - http://www.greenkit.net/Members/Pe4eneg/Deribany/GenprGon4aruku.doc

ИНФОРМАЦИОННАЯ СПРАВКА. О НЕЗАКОННОЙ ПЕРЕДАЧЕ В СОБСТВЕННОСТЬ ГРАЖДАНАМ ВОДНО-БОЛОТНЫХ УГОДИЙ МЕЖДУНАРОДНОГО ЗНАЧЕНИЯ, ОХРАНЯЕМЫХ В РАМКАХ РАМСАРСКОЙ КОНВЕНЦИИ, А ТАКЖЕ ТЕРРИТОРИИ СОЗДАВАЕМОГО В ХЕРСОНСКОЙ ОБЛАСТИ НИЖНЕДНЕПРОВСКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКА, 20.08.08
Як створювалося водно-болотне угіддя міжнародного значення "Дельта р. Дніпро" (згідно міжнародних зобов’язань України в рамках Рамсарської конвенції), і як воно, недостворене, знищується.
http://www.greenkit.net/Members/Pe4eneg/Deribany/Ramsar.doc
*
____________________

КОНТАКТИ:
Комітет самооборони с. Ст. Збурьевка:
Михайло Подгайний

Екологічна група "Печеніги" (Харків):
Сергій Шапаренко; тел. (066) 387-46-81

Підготовлено ЕкГ "Печеніги", членом Міжнародного соціально-екологічного Союзу.