«Ташлицька ГАЕС загалом непотрібна. Це помилковий проект, можливо, він мав сенс 50 років тому. Її добудова - екологічно небезпечна, економічно недоцільна, а користь для енергетики є сумнівною», - так завідувач Лабораторії екобезпеки НАУ, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки Ярослав Мовчан прокоментував Deutsche Welle плани уряду з добудови Ташлицької ГАЕС. У липні кабмін виділив на це 265 мільйонів гривень. Мовчан каже, це великі кошти, які не дають віддачі: «За цей час, наприклад, можна було побудувати лінії електропередач від Хмельницької і Рівненської АЕС у бік Києва, такої лінії немає».

Існує альтернатива?

Юрист у галузі природоохоронного законодавства Ольга Мелень каже, що Ташлицька станція не продукує електроенергії, а лише акумулює її, а потім віддає в енергосистему.  «Втрати від такої акумуляції досить значні - до 40% електроенергії, тому станція збиткова - це по перше, а по друге, є найдорожчим з точки зору будівництва, найбільш шкідливим для довкілля і найменш доцільним способом вирішення питань в енерегетиці», - переконана Мелень. 

Ярослав Мовчан наголошує, що йдеться про невеликі пікові навантаження енергії, які треба знімати. А це, на його погляд, можна вирішити переливанням енергії: «Це така хвиля, адже пік навантаження спочатку наступає в Росії, потім в Україні, а далі в Європі. Ми можемо перекидати енергію, коли до нас приходить сонце і починають працювати заводи. Також можна замінити агрегати ГАЕС використанням невеликих маневрових потужностей». Як вважає експерт з питань екологічної безпеки, Україні не потрібно затоплювати заповідні території, щоб добудувати ТГАЕС, а слід звернутися до нових технологій.

Юридичні питання

Юрист Ольга Мелень каже, що Ташлицька ГАЕС була побудована з порушенням національного та міжнародного законодавства. «Для початку експлуатації станції було затоплено без відповідного рішення територію регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя», а для запуску третього агрегату буде затоплено ще більше в результаті підняття рівня Олександрівського водосховища на річці Південний Буг», - каже Мелень.

Загалом експерт оцінює вплив на довкілля від роботи і добудови ГАЕС як дуже значний: «Зокрема, створення водосховища для роботи ГАЕС порушує вимоги Водного кодексу щодо  водосховищ, які можуть бути створені на річці». За словами юриста, види риб, котрі занесені до Червоної книги, опинилися під загрозою, крім того, затопленням також знищуються занесені до Червоної книги рослини».

Мовчан нагадує й про загрозу підтоплення навколишніх сіл, підвищення сейсмічної небезпеки: «Ми втрачаємо культурні та історічні місця – там козацькі могили і церкви, нерозкопані археологічні цікавинки». За його словами, підняття рівня в Олександрівському водосховищі зруйнує острів Ґардовий, який дав назву Буго-Ґардовій паланці Війська Запорізького і пов’язаний з історією козацтва.

Ольга Мелень називає проект ТГАЕС застарілим морально і технічно: «Його розробили у у 1980 році, а остання екологічна експертиза була в 1998 році».

Автор: Ольга Веснянка

Редактор: Наталя Неділько

Рівно о 18.00 по свій Україні пройшли акції в підтримку харківських активістів, які були жорстоко побиті під час захисту парку Горького міліціонерами, двоє було заарештовано,

Миколаїв теж підтримав захід . В ньому прийняли участь миколаївські громадські організації, а саме: Миколаївський осередок молодіжної організації «Демократичний Альянс», НДП «Рассвет», Фундація регіональних ініціатив, ВМГО «Європейська молодь України», «Фронт змін».

Усі учасники пройшли вздовж пішохідної доріжки по Інгульському мосту імітуючи дерева,  тримаючи плакати з гучними закликами в підтримку харківських активістів. Рівно 5 хвилин миколаївська молодь разом з іншими містами України стали пліч опліч тримаючи дух і бажання допомогти.

Акцію радо підтримували автомобілісти та прохожі.

Плакати з лозунгами активісти почепили вздовж мосту, щоб нікого не залишити байдужим до проблеми, яка виникла в Харькові.

Довідково:Скандал довкола Лісопарку спалахнув в травні місяці. 20 травня без відповідних ордерів без дотримання правил лісозаготівлі та техніки безпеки розпочато вирубку дерев для будівництва дороги. Станом на 24 травня зрубано близько 600 дерев. Активісти підрахували, що всього буде вирублено 10 гектарів території Лісопарку. Офіційним приводом для будівництва дороги є звільнення міста від пробок. Водночас, місцеві жителі переконані, що дорога — тільки шлях для забудови території.

Організатори акції в Миколаєві: МОО ВМГО «Демократичний Альянс»
Гречка Юлія – (093) 25 41 904
Матейчук Євгенія – (093)07 90 856

Молодые люди собрались на улице Адмиральской, у сквера возле Ингульского моста. Участники акции постарались, чтобы в их одежде присутствовали элементы зеленого, на руках, на одежде и на теле были зеленые ленты, тканевые и нарисованные цветы и листья (имитация деревьев). Ровно в 18:00 они вышли на мост и развернули вдоль него плакаты, призывая, таким образом, обратить внимание проезжающих на беспредел, творящийся в Харькове, чтобы затем не допустить подобного в Николаеве. После этого молодежь развесила плакаты на перилах моста.

В акции приняли участие представители областных ячеек нескольких Всеукраинских молодежных общественных организаций - «Демократический Альянс», «Фундация региональных инициатив», «Европейская молодежь Украины», а также национально-патриотического движения «Рассвет». В общей сложности — около 30 человек.

Как рассказала руководитель областной ячейки «ДемАльянса» Юлия Гречка, 20 мая началось противостояние харьковских правозащитников с милицией, местной властью и муниципальной охраной парка Горького. Без соответствующих ордеров, без соблюдения правил лесозаготовки и техники безопасности в парке началась вырубка деревьев.

Масштабы вырубки велики: уже 24 мая было срублено 600 деревьев. Активисты подсчитали, что под вырубку будет пущено 10 га территории лесопарка. Парком жертвуют для того, чтобы на его месте построить дорогу. Но местные жители убеждены, что дорога — лишь путь к застройке территории.

- Мы выступаем не просто за сохранение деревьев в парке Горького, а против того беззакония, которое происходит, - сказала Юлия Гречка. - Людей бьют, после этого многие из них лежат в больницах. Милиция постоянно забирает их в райотделы и не позволяет им проводит какие бы то ни было мероприятия.

Акция имеет всеукраинский «размах» — подобные мероприятие прошли сегодня в 18:00 во многих городах Украины. Кампания инициирована Национальным экологическим центром Украины.

http://novosti-n.mk.ua/

Попередні рішення судів необґрунтовано встановили, що дане рішення КМУ носить рекомендаційний характер, незважаючи навіть на те, що атомники отримали державний акт на землю на підставі цього рішення. Вищий адміністративний суд направив справу на новий розгляд, при якому ми сподіваємося на об’єктивну оцінку судами всіх наших доводів про порушення численних норм Земельного кодексу при наданні НАЕК «Енергоатом» цих земель в постійне користування.    

На жаль, поки тривали судові процеси з 2006 року, атомники затопили данні 27 га, на яких проростали численні червонокнижні види рослин. В їх планах є також затоплення ще більших заповідних територій парку, що може стати можливим зважаючи на останні тенденції в Миколаївській обласній раді, яка запропонувала чинному Президенту скасувати рішення свого попередника про створення численних заповідників та національних парків. 
  
Ольга Мелень,
Керівник юридичного відділу
МБО «Екологія-Право-Людина»  
Тел.:032 2257682
Email: melen.olya@uoregon.edu

Громадськості стало відомо, що на державному рівні готується перегляд Указів Президента України про створення національних парків та заповідників в різних областях країни. Створені за останні 2 роки природоохоронні території тепер планують скасовувати. Так, зокрема, Миколаївська обласна рада вже 16 квітня 2010 р. звернулась до Президента України з проханням скасувати Укази про створення обох національних парків Миколаївщини: «Бузький Гард» та «Білобережжя Святослава». Таким чином, з-під охорони держави, окрім унікальних природних територій, може бути виведено і унікальні пам’ятки культури, зокрема «Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького», до якого входить одне з найпам’ятніших місць Голокосту еврєїв у Другій Світовій Війні – місце масового розстрілу мирного населення на околицях с.Богданіки.

Організатор прес-конферецнії – ВГО «Національний екологічний центр України».
У прес-конференції  візьмуть участь:
- Василюк Олексій, заступник голови ВГО «Національний екологічний центр України»;
- Біляшівський Микола, член Головної Ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури;
- Галкіна Антоніна, член Громадської ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища у Миколаївській області;
- Гречка Юлія, голова молодіжної організації «Демократичний Альянс», учасник громадянської кампанії «Національним паркам – бути!»;
- Криницька Ольга, Миколаївський обласний благодійний фонд «Індиго».

Для контактів просимо звертатись за телефоном: 067-320-33-54

Так, относительно защиты животного мира, к которому также относятся и охотничьи угодья, ущербы и штрафы, наложенные на нарушителей, возросли в сравнении с 2007-2008 годами в десять раз. В 2009 году было выявлено 45 фактов браконьерства, за которые штрафные санкции составили почти 10 000 грн.

А при многочисленных проверках водных ресурсов были установлены значительные нарушения, за которые взыскали 24 181 грн.

Кроме того, особое внимание уделяется соблюдению природоохранного законодательства по объектам растительного мира. За период 2009 года была проверена значительная часть лесных насаждений, участков, на которых произрастают растения, занесённые в Красную книгу. В результате этих проверок были установлены значительные нарушения, за которые общая сумма убытков и штрафов составила  60 624 грн.

На территории Николаевской области  находится много природно-заповедных фондов – это и ландшафтные парки, заказники, национальные региональные парки, на данных территориях особое внимание уделяется контролю и охране земель, но несмотря на это, в значительной части объектов природно-заповедного фонда  были обнаружены нарушения на общую сумму 10 046 грн.

http://www.pn.mk.ua/news/19985.html

В работе коллегии приняли участие заместитель председателя Николаевской облгосадминистрации Валерий Топиха, председатель Государственной налоговой администрации в Николаевской области Леонид Корчагин, руководители государственных центральных и местных органов, призванных защищать окружающую среду и обеспечивать контроль за этой защитой.

Тон заседанию с самого начала задал Николай Стоянов, который подчеркнул, что далеко не каждый регион имеет столько природных богатств, сколько наш, а значит, вопросу их сохранения необходимо уделять постоянное внимание.

Тем более, что обстановка далека от благополучной. Как сообщил на коллегии старший помощник прокурора области Василий Кошурко, на Николаевщине не одиноки факты загрязнения окружающей среды, вырубки лесов, грубого нарушения условий пользования природными ресурсами. «Ряд проверок, осуществленных прокуратурой, показал, что состояние соблюдения законности не отвечает требованиям сегодняшнего дня, нарушения земельного законодательства приобретают распространенный, а нередко и дерзкий характер», - отметил он.

В.Кошурко сообщил следующее.

В области систематически нарушается земельное законодательство, в то же время управлением по контролю и охране земель в Николаевской области и его территориальными подразделениями не в полной мере осуществляется государственный контроль за использованием и охраной земель. В области используется 287 тыс. га земель сельскохозяйственного назначения, самые распространенные нарушения – самовольный захват земельных участков, их нецелевое использование, загрязнение, неправомерное делегирование органами местного самоуправления своих полномочий органам исполнительной власти, превышение последними своих полномочий, предоставление земли за границами соответствующей административной единицы, выдача разрешений на строительство без правоустанавливающих документов, изменение конфигурации границ охотничьих хозяйств и др. Имеют место случаи безоплатного использования земельных участков без заключения договоров аренды либо с документами, составленными с нарушением законодательства. По словам начальника Главного управления Госкомзема в Николаевской области Владимира Янчука, анализ, проведенный управлением, свидетельствует: на сегодняшний день 370 проектов землеустройства не отвечают требованиям законодательства или выполнены с его нарушением.

В текущем году по протестам прокуратуры было отменено 111 противоправных актов, выданных органами местного самоуправления. Типичные нарушения – предоставление земли в собственность или в пользование без согласования с органами государственного контроля, без проведения земельных торгов либо без заключения договоров аренды земли.

Норовят граждане захватить и прибрежные полосы, чему попустительствуют органы государственной исполнительной власти и местного самоуправления, незаконно предоставляя в аренду земельные участки под застройку в прибрежных защитных полосах. Хуже всего дела обстоят в Центральном и Заводском районах города Николаева, Березанском, Жовтневом, Николаевском и Очаковском районах. Впрочем, здесь есть один нюанс. Дело в том, что только у 21,1% таких земель определены границы - от общей площади по области, а отсутствие границ не дает возможности контролировать целевое использование земли.

Еще одно типичное нарушение - несвоевременная уплата субъектами хозяйствования земельного налога и арендной платы за пользование землей. Общая задолженность по таким платежам в области сегодня составляет 26 млн. грн. Несмотря на то, что в сравнении с прошлым годом эта цифра выросла на 10 млн. грн., органами налоговой службы области не принимается действенных мер к ее погашению.

По фактам нарушения земельного законодательства в течение 9 месяцев прошлого года возбуждено 12 уголовных дел, половина из которых уже направлена в суд.

Законодательство об охране водных ресурсов также систематически нарушается – так, большинство очистных сооружений области не отвечает экологическим и санитарным требованиям. Государственной экологической инспекцией в Николаевской области не осуществляется эффективный контроль за выполнением водопользователями требований законодательства относительно охраны водных ресурсов, надлежащим образом не проверяются соответствующие предприятия. Ежегодно в поверхностные воды сбрасывается свыше 12 млн. куб. м неочищенных сточных вод.

Так, Николаевской межрайонной природоохранной прокуратурой установлены факты осуществления коммунальным предприятием «Николаевводоканал» несанкционированных сбросов сточных вод и не уплаты сбора за загрязнение окружающей среды. По результатам внесенных прокуратурой предписаний в бюджет было уплачено 485 тыс. грн.

Не все спокойно и в лесном хозяйстве. Массовые вырубки лесов приобрели распространенный характер, с начала года в суд передано 8 уголовных дел, возбужденных по таким фактам; ущерб, нанесенный государству, составил около 150 тыс. грн.

Свыше 20% лесохозяйственных предприятий не оформили право постоянного пользования земельными участками, а органами государственной власти и органами местного самоуправления незаконно изымаются земли лесного фонда, изменяется их целевое назначение.

Начальник управления лесного и охотничьего хозяйства в Николаевской области Петр Паламарюк доложил коллегии, что с начала года было составлено 643 протокола относительно нарушений в этой сфере. В то же время, как отмечает В. Кошурко, указанным управлением не предпринимаются меры к возмещению ущерба лесохозяйственного производства, в течение прошлого и текущего годов в органы прокуратуры не направлено ни одного материала для предъявления исков в суд.

Одним из наиболее болезненным в регионе остается вопрос Кинбурнской косы. В. Кошурко отметил, что этот уникальный природный комплекс находится под угрозой усиления антропогенного влияния. Акватория загрязняется промышленными и бытовыми отходами, рекреация развивается стихийно, чрезмерный выпас скота наносит вред парку. До сих пор в полном объеме не исполнено решение Николаевского областного совета 1992 года, которым коса определялась как региональный ландшафтный парк и определялись границы и условия пользования ее землей. За прошедшие годы вопрос, как говорилось на коллегии, оброс противоречиями, окончательному решению проблемы мешает «человеческий фактор»: местные жители настаивают на своем праве на получение земельного пая, дирекция парка уверена, что приоритетным должен быть заповедный объект, свои виды на косу имеют лесники с рыбаками, а также курортники. Таким образом, вопрос пока что лишь заостряется, статуса Национального природного парка, о котором так много говорят, коса до сих пор не приобрела, а Министерство охраны окружающей среды в какой-то мере переложило этот вопрос на плечи прокуратуры.

В свою очередь, прокуратуре не совсем понятны некоторые решения областного совета относительно коммунальной собственности. В частности, отличное действующее охотничье хозяйство, известное как «Рацинская дача», было передано депутатами частной структуре. «Какая польза от того людям? Заплатила ли эта частная структура какие-то ощутимые средства в бюджет области?», - задал Н.Стоянов на коллегии вопрос П.Паламарюку, подчеркнув, что налоги, которые уплачивает за хозяйство новый собственник, – «это слезы, а не средства».

На данный момент из 27 пользователей охотничьих угодий два - частные. Однако есть ли, действительно, польза от смены формы собственности николаевской общине – этот вопрос требует детального изучения, уверен прокурор области.

Любители безлицензионного использования недр также «не спят». При этом при участии управления охраны окружающей среды в Николаевской области субъектам хозяйствования вопреки закону выдаются экологические карточки на пользование недрами. Так, с начала года управлением было выдано 6 таких карточек на получение лицензионного экологического исследования и добычи. Однако в пяти случаях эти решения были приняты без согласования с местными районными государственными администрациями.

В текущем году прокуратурой в этой сфере к административной ответственности привлечено 50 должностных лиц и возбуждено 20 уголовных дел.

Главный санитарный врач области Владимир Клочко очертил «свой» круг проблем: областной депутатский корпус (членом которого, к слову, является и он сам) никак не примет решения об установлении водоохранных зон, не утвержден генеральный план санитарной очистки города Николаева, курортные зоны Коблево и Рыбаковка не обеспечены качественной питьевой водой из-за отсутствия водопровода. Как региональную катастрофу охарактеризовал Владимир Иванович давнишнюю ситуацию с химикатами в селе Баловное. Почти полтысячи тонн бесхозных, давно смешанных между собой и просроченных ядовитых веществ годами лежат практически под открытым небом и беспрестанно загрязняют окружающую среду. Сегодня в условиях отсутствия финансирования никто не способен решить эту проблему. При этом Николай Стоянов совершенно резонно заметил главному санитарному врачу, что прокуратура – не то ведомство, которое выделяет средства, поэтому вопрос ликвидации химикатов санэпидстанция должна ставить перед органами власти, а потом совместно с ними его решать.

Прокуратура области контролирует соблюдение Водного Кодекса Украины – на должностные лица ряда предприятий наложены административные взыскания, за 9 месяцев региональным управлением водных ресурсов было осуществлено 26 плановых и сверхплановых проверок. А вот деятельность областного государственного управления охраны, воссоздания водных живых ресурсов и регулирования рыболовства, возглавляемого Игорем Копейкой, вызывает у правоохранителей справедливые нарекания. «Рыба идет на нерест, на всех рынках Николаевщины - бойкая торговля ею, при этом по результатам деятельности управления насчитано нанесение ущерба на сумму всего около 41 тыс. грн. и возбуждено одно(!) уголовное дело по факту должностного преступления. Если подсчитать все затраты государства на содержание самого управления и сравнить с его эффективностью, встает вопрос – зачем вообще оно нужно?», - подчеркнул первый заместитель прокурора области Сергей Полищук.

В сфере охраны атмосферного воздуха органами прокуратуры области возбуждено 2 уголовных дела, внесено 26 предписаний и представлений, привлечено к ответственности 39 должностных лиц.

Установлены факты осуществления ОАО «Николаевская ТЕЦ» и ООО «Экотранс» выбросов загрязняющих веществ в атмосферный воздух без разрешения, чем причинено ущерба на сумму 1 млн.296 тыс. грн. и 368 тыс. грн. соответственно. По указанным фактам прокуратурой возбуждены уголовные дела.

Николаевский межрайонный природоохранный прокурор Юрий Палий обозначил приоритетные на данный момент направления работы: контроль за охраной и сохранением земельных ресурсов, выявление фактов загрязнения окружающей среды, незаконной добычи полезных ископаемых, несанкционированных сбросов загрязненных сточных вод, урегулирования вопроса мусорных свалок и пр. С начала года природоохранной прокуратурой к ответственности привлечено 190 должностных лиц, из них 15 – представители контролирующих органов.

Пресс-служба прокуратуры Николаевской области

В останні роки діяльність Миколаївської експедиції під керівництвом співробітника відділу енеоліту-доби бронзи Інституту археології Національної академії наук України Віктора Миколайовича Фоменка, який, власне, і постав як дослідник-археолог саме в цій експедиції, почавши, насправді, як експедиційний художник, зосереджена на охоронних розкопках в Доманівському районі Миколаївської області.

Охоронні розкопки - це розкопки перед забудовою, затопленням, меліорацією земель тощо. Тобто охоронні розкопки закликані врятувати археологічний матеріал від руйнації.

В Доманівському районі Миколаївської області загрозу археологічним пам'яткам становить Южноукраїнська ГАЕС, яку почали будувати ще в 70-х р.р. ХХ ст., потім будівництво зупинилось на ддовгі роки, однак, 2005 р. знов розпочалось.

Археологічним пам'яткам на березі Південного Бугу - Бузькому Гарду, поселенням Виноградний Сад і Лідина Балка загрожує затоплення в результаті підняття води в Ташлицькому і Олександрівському водосховищах. Та що там - загрожує, частково острів Бузький Гард і поселення Виноградний Сад вже є затопленими. Я, як лаборант першої катеорії Миколаївської експедиції в цьому році сама спостерігала за підняттям рівня води в Ташлицькому водосховищі. Частково наш розкоп на поселенні Лідина Балка був затоплений після початку і, звичайно, до завершення роботи.

Бузький Гард - центр казацької Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького. Знаходиться на острові посередині Південного Бугу. Археологами під керівництвом співробітника Інституту археології Національної академії наук України Миколи Тихоновича Товкайла розкопані залишки будівель і казацька церква Покрови Богородиці. Таку унікальну пам'ятку слід музеєфікувати і використовувати для відродження казацьких традицій, розвивати на основі унікальної історичної пам'ятки і не менш унікальної природи Південного Бугу успішний туристичний бізнес. Однак острів вже наполовину затоплений, як частково затопленими є і Бузькі пороги в його районі. Пороги на Південному Бузі залишились набагато вище за течією у Вінницькій області, а також в Миколаївській області під Первомайськом. Тепер байдарочники і інші любителі водного спорту їздять туди.
Навпроти острову Бузький Гард у балці знаходиться неолітична стоянка, яка зараз розкопується під керівництвом М.Т. Товкайла.

Поселення сабатинівської культури доби пізньої бронзи (XIV-XI ст. до н.е.) Виноградний Сад, назване за назвою найближчого села, також є частково розкопаним і частково затопленим.

Поселення Лідина Балка, назване за назвою балки, в якій знаходиться, являє собою багатошарове поселення. Тут по черзі жили представники трипільської і нижньомихайлівської культур доби енеоліту (IV  тис. до н.е.), ямної культури доби ранньої бронзи (ХХХІІІ/ХХХ-XXVII ст. до н.е.), катакомбної культури доби середньої бронзи (XXVI-XVIII ст. до н.е.) і сабатинівської культури. Вінчає все це хутір XVIII-XIX ст. Матеріали поселення цілком дозволяють музеєфікувати пам'ятку, однак, через перспективу затоплення цього зробити не вдасться.

За словами атомщиків, підняти рівень води на 150 м., що знищить острів Бузький Гард, поселення Лідина Балка і Виноградний Сад, вони збираються через три роки. Та, якщо гроші на це в них з'являться раніше, то вони зроблять це раніше. Причому, зі всього видно, що без попередження. Адже цього року незаплановано для археологів, але ж - заплановано для енергетиків, воду підняли на 10 м., чого цілком вистачило, щоб частина незафіксованих на кресленнях квадратів розкопу на Лідиній Балці перетворились на басейн.

Що саме цікаве, прокуратура області, за позовом екологів, визнала, що землі під затоплення були вилучені з Регіонального ландшафтного парку Бузький Гард (зараз - Національний природний парк "Бузький Гард") незаконно, тому і затоплення є незаконною дією, але робити щось далі в цьому напрямку прокуратура не збирається.

А що ж робити археологам? Вести розкопки восени і взимку і надалі, щоб встигнути врятувати бодай щось.

Ганна Заворотна

Сьогоднішня перемога – важлива частина тривалого процесу, що  тягнеться вже кілька років. Йдеться про конфлікт між регіональним ландшафтним парком «Гранітно-Степове Побужжя», що на Миколаївщині, і НАЕК Енергоатом. Останній  добудовує Ташлицьку гідро-акумулюючу станції на р.Пд,Буг.  Громадська кампанія на захист «Гранітно-Степового Побужжя» є однією з найпотужніших серед усіх, що тривають в Україні. Регіональний ландшафтний парк (РЛП) “Гранітно-степове Побужжя” є одним з найвидатніших природоохоронних об'єктів України . Він був створений 18 березня 1994 р. та в наступні роки кількаразово розширявся. У 2009 році на базі РЛП «Гранітно-Степове Побужжя» створено  перший в Україні степовий національний природний парк «Бузький Гард», чим наголошено на особливій увазі до цієї території самого Президента України. Також,у  2008 р. «Гранітно-Степове Побужжя» потрапило до сімки природних чудес України.

У 2006 р. Миколаївська обласна рада вилучила зі складу земель РЛП 27 га заповідних земель для потреб енергетики після того, як  Постановою Кабінету Міністрів України ці землі надані в постійне користування НАЕК «Енергоатом» для потреб енергетики. Ще у 2006 році ЕПЛ  звернулися до Генеральної прокуратури України із скаргою на незаконність Постанови, оскільки рішення уряду було прийнято з порушенням порядку погодження таких земельних питань та Земельного кодексу України. Проте прокуратура прореагувала так, як робить це у більшості випадків – відписала, мовляв, порушень немає. У відповідь на це ЕПЛ і звернулися до суду (в 2006 році) з вимогою визнати дії Генеральної прокуратури протиправними та зобов’язати  її провести належний розгляд   скарги.  З того часу законність  вимог ЕПЛ було двічі підтверджено судами першої інстанції у 2007 та 2008 роках. Проте Генпрокуратура всіляко ухилялася від визнання своєї вини, затягувала справу та апелювала до вищих судів.

Рішення апеляційного суду можна вважати важливою для РЛП перемогою. Тепер Генпрокуратура має провести належну перевірку законності Постанови КМУ про надання земель.  В кращому випадку, Генпрокуратура зможе і опротестувати Постанову. Трагічним моментом є те, що 27 га земель РЛП, яких  стосується затяжний процес, нині   вже затоплено водами Олександрівського водосховища Ташлицької ГАЕС. Втім, в разі ліквідації затоплення, прибережні природні комплекси зможуть поновитись протягом нетривалого періоду.

Сьогоднішнє рішення є важливим прецедентом для викорінення формалізму та халатності в розгляді звернень українськими прокурорами та наглядно показує, що навіть Генеральна прокуратура може порушувати закони, за якими сама і наглядає.

Для контактів:
Мелень Ольга,
Керівник юридичного відділу МБО «Екологія. Право.Людина.»
032 2557682

Сегодня начальник Государственного управления охраны окружающей природной среды в Николаевской области Валерий Богдан и Олег Деркач рассказали журналистам о перспективах создания Национального природного парка (НПП) «Белобережье Святослава» на Кинбурнской косе.

На сегодняшний день в ходе работ по созданию НПП получены следующие согласования землевладельцев и землепользователей на включение земель в состав парка: ГП «Очаковское лесоохотничье хозяйство», Николаевское областное управление лесного и охотничьего хозяйства – около 9,4 тыс. га, Березанская райгосадминистрация – 375 га, Очаковская райгосадминистрация – 777,94 га, акватория Днепро-Бугского лимана, Ягорлицкого залива и Черного моря – 25 тыс. га.

Таким образом, получено согласование на создание НПП на площади 35,507 тыс. га, в том числе с предоставлением более 28,72 га земель в постоянное землепользование парка.

Создание НПП «Белобережье Святослава» согласовано с управлением регионального развития, градостроительства и архитектуры ОГА, управлением культуры ОГА, госуправлением охраны окружающей природной среды в Николаевской области. Отказано в согласовании создания НПП Покровским сельским советом и рыболовецким колхозом «Свідомість».

По словам Валерия Богдана, Покровский сельсовет выдвигает обязательное требование – построить дорогу от Геройска до Покровских хуторов, эти пожелания были учтены, но остались разногласия.

Кроме того, Олег Деркач отметил, что на сегодняшний день не подготовлена проектно-техническая документация для создания НПП «Белобережье Святослава». Возможно, средства для этого будут выделены уже в 2009 году.

«Очень бы ускорила процесс создания НПП позиция областного совета. Сельский совет опирается на районный, на областной. Что говорит областной, то говорит сельский. Если бы областной совет «повернулся лицом» к вопросу создания НПП, если бы они заняли нормальную конструктивную позицию, то мы бы могли в наикратчайший срок создать национальный парк», - заявил Деркач.

В рыбколхозе «Свідомість» с 2003 года идет процесс распевки земли. До сих пор продолжаются судебные разбирательства по этому поводу уже на уровне Верховного суда Украины.

Валерий Богдан отмечает, что если будет создан НПП, изменится порядок вылова рыбы. Покровский сельсовет не хочет, чтобы земли вошли в состав парка вместе с акваторией, потому что тогда на какой-то части будет жестко запрещен вылов, но будет и та часть, где вылов рыбы будет разрешен.

Также, по словам Валерия Богдана, создание НПП повлечет за собой создание инфраструктуры для туристов. Сейчас же «львиную» часть заработка местных жителей составляет доход от сдачи в аренду жилья отдыхающим. После создания парка строительство частных домов будет возможно только в пределах села. В пределах НПП также будет возможность отведения земельных участков для строительства.

Вопрос создания НПП на Кинбурнской косе возник еще в 1980-х годах. В 1992 году там был создан Региональный ландшафтный парк, вопрос сроков создания Национального парка остается открытым.

http://nikvesti.com/news.php?id=2905