Як стало відомо, Генеральний план Козина наразі перебуває на стадії погодження із відповідними державними службами. Поспіх у затвердженні Генплану активно лобіюється особами, що планують розвивати будівництво у Козині. Натомість про те, чи проводилась екологічна експертиза проекту генплану Козина та його громадське обговорення, невідомо.

За рахунок яких же земель розширюватимуться межі селища? Очевидно, що варіантів небагато. З однієї сторони воно межує з акваторією Дніпра, де, втім, передбачається подальша активна забудова прибережної смуги та новий гідронамив у акваторії. З інших сторін Козин оточений лісами, які також не спиняють апетитів забудовників, хоча й існують здавалось би постанови Кабміну, що прямо забороняють виділення ділянок у лісах. Крім того, на півночі селище межує з Києвом. Схоже, що користуючись невизначеністю межі м. Києва, Козин скористається і нагодою забудувати землі столиці, про наміри чого керівництво Києва скаржилось Верховній Раді ще у 2004 році. Так, деякі квартали заплановані в межах столичниго Нацоінального природного парку «Голосіївський».

Наразі підійти до берега Дніпра та р. Козинки у селищі Козин можна виключно там, де розташовані заповідні території – ландшафтні заказники «Козинський» та «Заплавний». В адміністративних межах селища на землях державного лісового фонду також знаходиться заказник «Обухівський».

Межі цих територій мають обов’язково бути відображені у Генеральному плані, та беручи до уваги поспіх його погодження, не виключним є подальше самозахоплення цих територій під будівництво.

Національний екологічний центр України (НЕЦУ) наполягає на проведенні державної екологічної експертизи проекту Генерального плану селища Козин та його відкритого громадського обговорення. НЕЦУ звернувся до Генеральної прокуратури та Служби безпеки України з проханням перевірити правомірність надання висновків державними службами щодо погодження проекту Генерального плану селища Козин.
Контакти

Василюк Олексій
Національний екологічний центр України
vasyliuk AT gmail.com
097 1000 473
www.necu.org.ua

Хтось колись розказував, що для того, аби зняти фільм „Кін-дза-дза”, знімальній групі довелось працювати десь у середньоазіатській пустелі. Якби цю картину знімали у наш час – для панорамних зйомок не потрібно було б їхати світ за очі: картинку пустелі можна було б зняти у Києві... А точніше, на Жуковому острові, на території колишнього ландшафтного заказника і першого заповідника у Російській імперії...

Землі Конча-Заспи завжди вабили до себе людей, яких зараз чомусь називають елітою. Ще за радянських часів тут знаходився партійний санаторій та державні дачі (до речі, вони існують і сьогодні). Але такої будівельної вакханалії та безконтрольного винищення ландшафтів заповідної зони, як зараз, Жуків острів не знав, мабуть, з часів створення світу. І це не перебільшення. Бо для того, аби переконатись у правдивості цих слів, достатньо проїхати колишньою заплавою і роздивитись навкруги...Під мільйонами тонн піску гинуть п”ятисотрічні дуби та заплавні ландшафти, знищуються місця нересту дніпровських риб. Штучно звужується русло Дніпра та бетонуються береги, що призводить до порушення балансу екосистеми річки. Унаслідок звуження русла у рази знижується амортизаційно-повенева властивість верхньої ділянки Канівського водосховища, що загрожує екологічною катастрофою для міста Києва у разі масштабної повені. Безконтрольність забудови берегової смуги призводить до цілковитої відсутності контролю з боку держави за скиданням новоявленими мешканцями котеджів власних каналізаційних стоків у Дніпро. За намивний пісок, який використовується як будівельний матеріал і, зрозуміло, є власністю держави, сама держава не отримує жодної копійки. Ділянки у заповіднику, вартість яких після перепродажу складає коло 25 тис.доларів за сотку, місцевими органами влади передаються власникам безкоштовно (офіційно, ясна річ). Суцільна забудова робить неможливим доступ до водних об”єктів, які, за законом, є загальнонародною власністю, іншим громадянам.

Список кричущих порушень Водного кодексу та інших  законів можна продовжувати нескінченно, але хочемо зупинитись на деяких деталях однієї справи... Ще в далекому 1997 році Козинською сільрадою виділяється для розведення риби ділянка площею 70 га такому собі рибколгоспу „Пролетарська правда” на території... Голосіївського (тоді ще Харківського) району Києва! А саме, на Жуковому острові, навколо відомого ще з часів Київської Русі озера Заспа... Разом з ділянкою, „рибоводи” отримали від тієї-ж сільради острів Ольжин, який теж входить до складу відповідного району столиці, втім, у Козинській сільраді це нікого не збентежило. Як, до слова, і у Київраді, що, в свою чергу, наштовхує на відповідні думки про загальну зацікавленість... Як не важко було здогадатись, у жодному розведенні риби „колгоспники” помічені не були. Про те, збудували коло озера  трансформаторну підстанцію, до якої згодом під”єднали потужний земснаряд... Гідронамивні роботи навколо Заспи тривали декілька років з різною інтенсивністю, але особливо активізувались навесні 2009 року. До місця шлюзу між озером та протокою підігнали ще декілька земснарядів, а ще один розташувався в самому озері. Безконтрольний намив піску, який, до речі, відбувався без погодження з Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів, призвів до утворення величезних підводних кар”єрів навколо острова Ольжиного глибиною понад 20 метрів, через що сам острів почав інтенсивно сповзати під воду ( до речі, на острові Ольжиному знаходиться єдина у Києві колонія червонокнижних сірих чапель). Нинішній стан ландшафту навколо озера можна побачити на наших фото.

І про деякі цифри. Ясна річ, що у даному разі було застосовано класичну схему дерибану привабливої земельної ділянки з метою подальшого перепродажу. За допомогою елементарного арифметичного підрахунку отримаємо цифру у 175 мільйонів доларів, які у нас банально вкрали, але  які б могли, у разі легального продажу цієї ділянки, опинитись  у міському бюджеті. Для порівняння: сучасний лінійний прискорювач, що ефективно знищує злоякісні клітини, коштує близько 10 млн. доларів, але в міської влади коштів на закупівлю радіообладнання немає...

http://h.ua/story/226871/

"Жодні засоби фізичного або психологічного тиску з боку працівників Слідчого управління ГУМВС в Києві не застосовувалися. Заяви, розміщені на шпальтах газет та Інтернет-видань, які голослівно стверджують протилежне, фактично можна розцінювати як перешкоджання роботі слідства", йдеться в повідомленні МВС.

У відділі громадських зв'язків ГУ МВС наголошують, що розслідування кримінальної справи за фактом умисного вбивства Гончарова триває.

Щодо затриманого підозрюваного у вчиненні злочину Ноніка обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Зараз Нонік перебуває у СІЗО, яке знаходиться у підпорядкуванні Державної кримінально-виконавчої служби.

З обвинуваченим працює слідчий, вживаються заходи щодо встановлення місцезнаходження інших учасників та виконавців згаданого вбивства.

Як відомо, раніше окремі телеканали та інтернет-видання повідомляли, що щодо затриманого Ноніка правоохоронці застосовують силу.

"Українська правда. Київ"

Как сообщили "КИЯНАМ" в пресс-службе прокуратуры в г. Киеве, в результате проверок в июле-августе текущего года на территории столицы не обнаружен ни один случай проведения несанкционированных гидротехнических работ. В прокуратуре также отметили, что ни один земснаряд не работает сегодня в столичной части русла Днепра и его заливах на территории Киева. Остановить несанкционированную добычу речного песка столичной прокуратуре удалось благодаря комплексным проверкам с привлечением контролирующих органов и органов внутренних дел.

С целью предотвращения незаконных гидротехнических работ и добычи песка в столице небезразличные граждане в случае выявления таких фактов могут звонить в прокуратуру города Киева по телефону: 527-71-95 или сообщать в письменном виде по адресу: 03150 м. Киев, ул. Предславенская, 45/9.

Стоит отметить, что особо остро вопрос по незаконной добыче песка стал для акватории Днепра в южных окраинах города в начале текущего года. На протяжении октября 2008 – марта 2009 гг. прокуратура города обнаружила многочисленные случаи несанкционированного осуществления гидротехнических работ на территории Киева. По результатам прокурорских проверок возбуждено четыре уголовных дела, связанных с самовольным намывом песка на водных объектах города. Две из них направлены в суд. Еще по двум ведется следствие. Еще два уголовных дела возбуждено органами внутренних дел в ходе проведения проверок по поручению органов прокуратуры.

http://kiyany.obozrevatel.com/news/2009/8/17/55779.htm

Зараз, після затримання ймовірного замовника особливо важлива громадська увага до цієї справи. Бо він може розповісти слідчому, як його роками покривали інші правоохоронці.

Першого затриманого по справі вже відпустили. Його теж підозрювали в організації вбивства. Міліція не просто підозрювала, а була впевнена у його причетності.

Ось що сказав програмі "Територія закону" через десять днів після вбивства головний столичний міліціонер Віталій Ярема:

"Особи, які вчинили замовлення вбивства Олександра Гончарова встановлені. Один із них затриманий. Інший перебуває у розшуку. Його прізвище – громадянин Нонік, який зараз переховується від слідства, однак, найближчим часом, і він буде затриманий. Особи виконавців не встановлені."

Заява Яреми викликала запитання, відповідь на яке важлива для розуміння того, що сталося і може статися - як слідчі могли дізнатися, хто замовники, якщо вони не встановили виконавців?

Володимир Поліщук, ведучий "Території закону" і керівник Центру громадських зв'язків зв’язків міліції Києва на це запитання відповів так: "Це особистий трилер слідчого, його власний детектив. Якісь він провів слідчі дії, зібрав докази і одразу вийшов на замовників вбивства…".

"Одразу" - ключове слово. За нашими даними, міліція вже за годину після вбивства знала, хто і чому наказав вбити 59-річного мешканця Жукового острова.

Як це сталося?

26 травня, приблизно о 12:30 до будинку у безлюдній частині Жукового острова, де жив Гончаров, прийшли двоє у камуфляжі.

Ось як журналістці Марії Лебедєвій описала напад дружина загиблого Моніка Матеова: "Один підійшов. Інший – сховався за кущами. Перший крикнув Саші: "Можна взяти човна, порибалити?" - Саша йому каже: "Не можна – зараз нерест. Йдіть – тут вам нема чого робити! Це приватна власність!" А я бачу – у них ані ліски, ані поплавка, ані крючків ну вудочках – хіба вони рибалки? І тут вони кинулись до мого чоловіка – і почали його бити кастетом та дубинкою по голові. Я закричала, почала тікати. Мене один з них догнав, повалив на землю, ударив сильно кілька разів в обличчя…"

Після цього, за словами Моніки, він приєднався спільника, і обидва нападника продовжили бити лежачого Гончарова. Його десятирічна донька кричала у будинку: "Не трогайте папу!".

Моніка, до якої нападники більше не поверталися, ще під час побиття викликала з мобільного міліцію. Коли зловмисники побачили, що Гончаров вже не ворушиться, вони пішли.

З цього можна зробити кілька припущень. Нападники готувалися. Але навряд чи вони були професіоналами, дозволивши дружині розгледіти їх та викликати міліцію. Можливо вони не планували вбити Гончарова, маючи на меті лише залякати його.

За даними міліції, вогнепальної зброї у них не було. Зате у кишені вбитого був знайдений травматичний пістолет. Моніка підтвердила - пістолет належав її чоловіку. Один з правоохоронців у розмові з нами висловив припущення: нападники побачили пістолет, і це змусило їх діяти агресивніше та жорстокіше.

На оперативному відео, яке ми мали змогу передивитися, видно, що Гончаров помер на місці. За словами Яреми, від переламу основи черепу та черепно-мозкові травм.

Те, що сталося потім, може, зрештою, привести до повного розкриття справи. Або, якщо її "тихо" закриють – пояснить чому.

Підкреслимо – це інформація, яку надало поінформоване джерело. Поки що немає інших доказів, які б підтверджували цю інформацію. Хоча інші свідчення цього ж джерела вже підтвердилися.

Ось яку інформацію ми отримали. Міліцейський патруль, який прибув на місце вбивства, майже одразу відправився на місце роботи земснаряду. Це пристрій, за допомогою якого неподалік від будинку Гончарова намивали пісок.

Там правоохоронці знайшли купу щойно кинутих речей, теплу їжу, та прибори для гоління. Це вказувало, що свій табір заробітчани залишали дуже кваплячись.

Наш співрозмовник переконаний: вбивці були дуже добре знайомі з робітниками земснаряду, і скоріше за все – працювали разом. Він припускає, що злочинці повідомили своїх колег по роботі про те, що накоїли. І ті спішно втекли, бо вбивство не планувалось.

За свідченнями джерела, далеко втекти заробітчанам не вдалося. Більшість з них затримали ще на Жуковому острові. Перелякані затримані розповіли оперативникам, що напад замовив керівник їхнього підприємства - Ігор Нонік. Далі затриманих доправили до Голосіївського районного управління міліції.

Ця інформація пояснює, як можна було вийти на замовників, не встановивши виконавців.

Чому не встановили виконавців? Бо наше джерело стверджує – за годину усіх затриманих відпустили.

Щоб зрозуміти чому, варто проаналізувати, що передувало нападу.

Що відбувалося до вбивства?

Приблизно вісім років тому на Жуковому почали незаконно видобувати пісок. У лютому цього року заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк нарахував на острові п'ятнадцять одночасно працюючих земснарядів.

Земснаряд – невелике судно з насосами та трубами, вартістю в двісті тисяч доларів. Воно заганяється в затоку і висмоктує мул з дна річки. На березі волога маса за кілька днів стає чистим річковим піском.

Начальник відділу закупок однієї будівельної фірми, який просив не називати його ім'я, повідомив, що вони скуповували такий пісок по 20-30 гривень за тону. Це майже вдвічі дешевше сертифікованого піску.

За день земснаряд може намити до трьох тисяч тон піску – це близько 75 тисяч гривень на день.

Знищивши дно в одному місці, браконьєри переходили на інше. У березні вони підібралися до будинку Гончарова. Лише тоді пенсіонер і почав скаржитись. До цього він не звертав особливої уваги на піщаних "старателів".

Сестра Наталя, каже, що брат був людиною небайдужою, але й небездоганною. В середині 90-х він їздив на заробітки до Чехії, повернувся за кілька років без грошей, але з молодою дружиною-іноземкою та двома дітьми.

За словами Наталі, вони пожили спочатку у знайомих. Потім подружжя поселилося в мальовничому закутку Жукова острова. Задовго до того, як київська богема вивчила слово "дауншифтери", Гончарови навчилися жити без комфорту та благ цивілізації.

Олександр рибалив та вправно точив ножі для відомих столичних ресторанів. Замість намету, згодом звів невеликий будиночок. Сусіди кажуть - документів на землю не мав – це був типовий "самозахват".

Після вбивства медіа назвали Гончарова "активістом-екологом". До березня таким він навряд чи був. Він почав протестувати, коли видобувальники піску почали заважати йому рибалити.

Як він сам сказав журналісту ICTV Олексію Кутєпову, Гончаров вісім разів викликав міліцію туди, де працювали земснаряди. Також неодноразово він писав заяви до Голосіївського райуправління міліції. Мінімум тричі патрулі затримували працівників земснаряду Ноніка.

І щоразу наступного ранку їх відпускали.

Чому браконьєрів відпускали, а видобуток продовжувався?

За незаконний видобуток піску на Жуковому передбачено покарання від одного до трьох років за статтею 252 Кримінального Кодексу України: "Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду". Жуків острів є заказником.

Але вісім років пісок мили без проблем. Проблеми почалися, коли проти порушників закону виступив пенсіонер. Важлива деталь: його вбили на четвертий день після того як він привів на острів камеру телеканалу ICTV.

Є свідчення, що браконьєри намагалися домовитися з пенсіонером та погрожували йому за тиждень до нападу.

В інтерв'ю Кутєпову Гончаров про ту зустріч розповів наступне: "Мені погрожував сам начальник. Казав, що я закінчу в воді, а дружина – десь в підвалі буде відпрацьовувати за те, що я звертався до "органів" з приводу незаконного видобутку піску та знищення природи. Казав, що в нього все "схвачено" в прокуратурі, в екології, в міліції. При мені дзвонив якомусь підполковнику і знову це продовжувалося…".

Про зустріч також чув сусід Гончарова Євген. За його словами, Гончаров розповів йому, що той, хто погрожував, підстеріг Гончарова під Голосіївським райуправлінням міліції після подання чергової заяви. Запропонував підвезти додому на своєму джипі. Євген пригадує: "Саша казав: "Здається, то був "Лєксус", а от номери я не запам'ятав".

Гончарову порадили не зчиняти галас. Євген переповідає: "Він прямо сказав Олександру: "Хочеш – ми тобі рибу в затоку запустимо? Хочеш грошей – скажи скільки. Ти тільки заспокойся…".

Вони не домовились. Гончаров вперто наполягав на припиненні видобутку піску. У відповідь, каже Євген, почув: "Тоді, знаєш, ми тебе взагалі закриємо…".

Погрози до вбивства визнав і Віталій Ярема: "На неодноразові погрози комерційних структур, які займалися незаконним видобутком піску, громадянин Гончаров не реагував…"

Але головний міліціонер нічого не сказав про інше – а як реагували самі правоохоронці?

Хто мав реагувати на скарги Гончарова?

По-перше, відділ по боротьбі з економічною злочинністю (ВБЕЗ) Голосіївського районного управління міліції. За свідченням джерела, протоколи затримання піщаних ділків лягали на стіл начальника ВБЕЗ Олександра Асадчих.

Коли ми запитали, як реагували на них, у Голосіївському райуправлінні повідомили, що пан Асадчих місяць вже як в них не працює. Він переведений на іншу роботу. Тепер він обіймає аналогічну посаду в Оболонському районному управлінні міліції. Спілкуватися відмовився. Сказав, що в нього перевірка МВС.

Можливо, важливий факт – Асадчих є підполковником. Гончаров повідомив ICTV про те, що той, хто його залякував, теж дзвонив начебто підполковнику. Збіг?

По-друге, реагувати на скарги Гончарова мало Голосіївське управління міліції загалом. Його начальник - Віталій Стрижак. На наші дзвінки він не відповідав. А його перший заступник Сергій Семикоп категорично відмовився давати будь-які коментарі, поки триває слідство.

По-третє, припинити незаконний видобуток цілком могла Голосіївська районна прокуратура. Прокурор – Іванець. До речі про останні погрози Гончаров поскаржився саме туди – за чотири дні перед смертю.

Ось що розповіла помічниця прокурора Голосіївского району Ірина Сухачова, до якої потрапила скарга: "Так, ми отримали скаргу від нього 22-го травня. Термін розгляду скарг громадян у нас – один місяць. Ну а коли через кілька днів з ним це все сталося, і міліція порушила кримінальну справу за фактом, ми просто передали цю скаргу, щоб міліція долучила її до матеріалів справи."

У відповідь на запитання, чи означає це, що прокуратура не реагувала, поки Гончарові не вбили, помічниця відповіла: "Ну чому ж не реагували? Просто у нас процедура, розумієте? Скаргу прокурор розписує на заступника, той передає помічнику, той вже займається. Прокуратура не може нікуди сама виїхати, перевірити. Вона надсилає запити: в міліцію, в екологічну інспекцію. Ми підготували запити. А потім сталася ця ситуація з Гончаровим… Після цього цим всім вже займалася міліція".

Тут виникає можливо найголовніше запитання у розслідуванні - хіба не безкарність підштовхнула піщаних браконьєрів напасти на Гончарова?

Хто такий Нонік?

Коли журналісти, які цікавилися вбивством, почули від Яреми прізвище підозрюваного, вони подумали, що над начальником столичної міліції просто пожартували програмісти.

Англійською прізвище Нонік пишеться як: "No nick", тобто "людина без прізвиська".

Ми спробували знайти про нього більше. Як повідомила в офіційній відповіді на запит екологів міліція, два земснаряди, що мили пісок неподалік від будинку Гончарова, належали двом компаніям - ТОВ "Альянс" та ТОВ "Гепард".

Ми спробували відшукати Ігоря Ноніка серед засновників підприємств з такими назвами.

Пошук по неофіційній копії Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видав понад півсотні "альянсів" та стільки ж "гепардів". Але серед їхніх засновників Ноніка не виявилося.

Правда, це нічого не означає. Фірми могли бути зареєстровані на підставних осіб.

Однак, важливіше інше.

Чому працівники міліції та прокуратури закривали очі на незаконний видобуток піску?

Чому відпускали тих, кого затримували патрулі, що приїжджали на виклики Гончарова?

Звідки той, що зустрів на Lexus Гончарова під міліцією, дізнався, що пенсіонер там з черговою скаргою?

Затриманий може багато про це розповісти. Якщо його не випустять, як його партнера, про затримання якого оголосив Ярема.

Дмитро Гнап, бюро журналістських розслідувань "Свідомо", для УП

першоджерело:  http://pravda.com.ua/ru/news/2009/7/24/96479.htm

Як повідомляє Головне управління МВС у м.Києві  у своєму листі № 4/2-3378 до Голови Ради ЕкГ «Печеніги» С.Шапаренка, за кілька діб після вбивства , а саме 4.06.09 ГУ МВС у м.Києві видало розпорядження №189 «Про оперативно-профілактичне відпрацювання акваторії річки Дніпро у межах м.Києва» управлінням  ДСБЕЗ ГУ МВС у м.Києві  організовано та проведено перевірки законності намиву піску суб’єктами господарювання в акваторії р.Дніпро в межах м.Києва.

Також  09.06.09 МВС України видає розпорядження №516 «Про створення робочої групи з проведення перевірок у сфері природокористування на території м.Києва». На виконання цього розпорядження створена робоча група та у період з 12.06.09 по 12.07.09 проводиться перевірка суб’єктів господарювання з питань законності видобування надр та корисних  копалин місцевого значення у м.Києві.

В результаті цього, за фактом незаконного гідронамиву порушено кримінальні справи за ознаками злочинів, передбачених ч.2. ст.197 і ч.2. ст.240 ККУ щодо товариств «Гепард» та «Альянс». Серед них і земснаряд, який фігурую у справі Гончарова. В минулому громадськість, і у т.ч. НЕЦУ неодноразово звертались до контролюючих органів з проханням зупинити незаконну діляність земснарядів, та роботи довгий час продовжувались.

Що ж сталось тепер? Невже вбивство О.Гочарова все ж виявилось не марним і МВС розпочне боротьбу із незаконним гідронамивом на київських берегах Дніпра?

ДОВІДКА:
Трохи більш, як 40 днів тому, 26.05.09 на території о.Жуків невідомі особи здійснили жорстоке побиття Гончарова Олександра Львовича. Від отриманих тілесних ушкоджень Гончаров О.Л. помер на місці подій. За цим фактом слідчим відділу РУ ГУМВС України у м.Києві порушено кримінальну справу за ч.1.ст.115 ККУ (умисне вбивство). Злочин досі є нерозкритим. За день до вбивства, загиблий звертався до МВС з проханням зупинити гідронамивні роботи на острові Жуків та запрошував на місце незаконного намиву піску тележурналістів.

Також, після неодноразових скарг громадськості, Прокуратурою Голосіївського району м.Києва в січні 2009 р. порушено кримінальну справу за ст.197 та 252 ККУ щодо громадян Ігнатенка, Ігнатенка, Яременка та Дзюби, що здійснювали гідронамив та незаокнний продаж  піску на  о.Жуків. Справа наразі знаходиться в Голосіївському районному суді м.Києва. Слухання по справі призначено на 16.07.09 (10.00). Запрошуємо зацікавлених журналістів відвідати відкрите судове засідання.

На даний момент активісти знаходяться на самому земснаряді в знак протесту проти руйнування природнього середовища в заказнику, оскільки влада пасивно ставиться до звернень громадян щодо незаконної роботи земснарядів на озерах заказника, чим опосередковано спричинила вбивство людини.

Акція приурочена до сумної дати – 9 днів з дня смерті одного з захисників Жукового острова. 26 квітня було жорстоко вбито Олександра Гончарова - людину, яка намагалася законними шляхами перешкодити видобуванню піску і нищенню природи на Жуковому острові. Міліція відстоює версію побутового вбивства. Свідки стверджують – вбитому пенсіонерові неодноразово погрожували розправою.

Незважаючи на факт вбивства громадянина, який боровся з нелегальним видобутком піску, незаконні земснаряди на озерах і далі продовжують працювати. Міліція припинила роботу лише одного з земснарядів, біля якого відбувся злочин, інші ж діють і зараз.

Активісти самостійно блокували роботу земснаряду і закликають ЗМІ висвітлити події, що відбуваються на Жуковому острові,  та вимагають:

- від природохоронної прокуратури, міліції та державної екологічної інспекції: негайно зупинити видобування та намиви піску на Жуковому острові та в інших місцях, де це відбувається незаконно – зокрема, в прилеглій акваторії Дніпра;

- від Київради: припинити нищення заказинка «Острів Жуків», скасувати рішення Київради від 22 серпня 2007  No.162/1996 «Про питання створення ландшафтного заказника «Жуків острів»», яким його площа була обмежена 196 гектарами, чим зменшила площу заказника, створеного у 1999 році в 9 разів, скасувати всі землевідведення в межах заказника

-          від мілції: об’єктивно та неупереджено розслідувати справу по вбивству Олександра Гончарова та якнайскоріше доставити до суду винних у вбивстві.

До уваги журналістів – карта проїзду до захопленого земснаряду – на малюнках, що приєднані до даного повідомлення. Їхати до повороту на авторинок (праворуч), навпроти авторинку розвернутися і одразу повренути направо. Після пропускного пункту зі шлагбаумом їхати Жуковим островом прямо, після ресторану «Дніпровська Рів’єра» через 200 метрів звернути увагу праворуч, де на озері знаходиться земснаряд.

Контактні особи – Ігор Луценко 8-067-467-62-53
Марія Лєбєдева 8-093-252-2577,
Громадянська ініціатива «Збережи старий Київ»
Saveoldkyiv.livejournal.com

26 травня було вбито Олександра Гончарова, мешканця района Корчувате, котрий намагався припинити незаконний намив піску на території заказника «Жуків Острів». На прес-конференції екологи та журналісти викладуть власну версію причин трагедії.

Також буде оприлюднено інформацію про посягання комерційних та владних структур на заказник, зокрема, про незаконну комерційну діяльність та спроби протиправного будівництва на його території.

Учасники: Моніка Матеова (дружина загиблого та свідок вбивства). Володимир Борейко (Київський еколого-культурний центр), Олексій Василюк (Національний екологічний центр України), Олексій Кутєпов, журналіст, Андрій Рипінський (ГО «Корчувате – наш дім»), громадянська ініціатива «Збережи старий Київ».

Контактна особа – Ігор Луценко 8067-467-62-53, громадянська ініціатива «Збережи старий Київ»

Решение суда первой инстанции упразднено.

http://ura-inform.com/economics/2009/04/22/sud_ga/

Указанный участок был передан в долгосрочную аренду на основании распоряжения председателя Обуховской райгосадминистрации. Сейчас эта земля находится в субаренде фирмы, которую учредили оффшорные компании. Также установлено, что юридический адрес самой фирмы является фиктивным, а его директор на неоднократные вызовы правоохранительных органов ни разу не явился.

Проведенная проверка подтвердила нарушение природоохранного законодательства, в результате чего была изменена береговая линия Днепра в Каневском водохранилище и засыпаны песком рыбные нерестилища. По итогам проверки Инспекцией Государственного органа рыбного хозяйства был составлен акт и предписание о запрете на проведение дальнейших работ по намыву песка.

Как сообщил заместитель начальника управления ГУБОП МВД Украины Виталий Ткачук, только в Обуховском районе Киевской области работники спецподразделения борьбы с организованной преступностью в прошлом году раскрыли пять фактов незаконного гидронамыва песка на землях водного фонда. В частности, выявлен незаконный гидронамыв песка высотой 3 метра на площади 1,2 га на территории лесного заказника. Ущерб, нанесенный государственным интересам, оценивается в 4,5 миллионов гривен. Кроме этого, в Броварском районе Киевской области выявлены факты намыва песка на земельный участок площадью почти 59 га без соответствующих разрешений и с нарушением природоохранного законодательства. Решается вопрос о возбуждении уголовного дела.

Также продолжается доследственная проверка по трем фактам проведения незаконного намыва на земле водного фонда под видом расчистки и углубления дна акватории Каневского водохранилища.

Корреспондент.net