Джерело: Прес-центр «Форум».

Так, знову мова йде про будівництво сумнозвісної під’їзної дороги до аеропорту Київ у рамках програми підготовки до Євро 2012.
Як відомо, перші вирубки лісу відбулись по вул. Колосковій ще 21 лютого 2011 року, проте, наштовхнувшись на неочікуваний опір громадськості, у тому числі мешканців Совок та активістів, КМДА була вимушена взяти тайм-аут, який повноцінно використала на «заштопування» дірок на юридичному та технічному рівні, аби придати будівництву законний статус.
Тому, на відміну від подій тримісячної давнини, будівельники почуваються дуже впевнено, з радістю дають можливість ознайомитись з усіма документами щодо будівництва, чим і скористались місцеві активісти Їх фотознімки можна подивитись на сайті в розділі "Документи"

Тож, почнемо з головного: проекту дороги

Як бачимо, дорога починається відгалужуючись від вулиці Кайсарова, далі йде паралельно існуючій вулиці Колосковій, потім балкою вздовж Совського цвинтаря і, долаючи складний рельєф, виходить до існуючої вулиці Медової в районі музею авіації. Друга черга будівництва включає роботи по прокладанню ділянки дороги, яка пройде вулицею Медової до нового терміналу аеропорту.
Сумарна вартість будівництва 231 мільйони гривень, з яких 209 млн. планується освоїти в першу чергу будівництва та 22 млн. – у другу чергу.

Разом з цим, неодноразово повідомлялось про наявність альтернативного варіанту дороги,запропонованого спеціалістами, активістами та місцевими мешканцями.
Альтернативний варіант дороги пропонується розпочати як поворот з вулиці Трутенка (перед тролейбусним депо), прокласти її на місці існуючої ґрунтової дороги по захаращеній сміттям пустці до аеропорту, а далі - за існуючим проектом по вулиці Медовій. Також альтернативний проект допускає облаштування повороту на вулицю Кайсарова (або по існуючий вулиці Каменярів, або продовживши безпосередньо саму вулицю Кайсарова).

Такий варіант будівництва, окрім очевидних переваг екологічного характеру, не вимагає перекладання теплотраси на Совках (офіційний проект на її перекладання «з’їсть» 18 мільйонів гривень), також відпадає потреба виділяти 13 мільйонів гривень у якості компенсації за видалення зелених насаджень, на порядок зменшуються суми на прокладання водопроводу та каналізації (на це заплановано ще 15 мільйонів гривень за офіційним проектом). Окрім всього, звісно ж відпадає необхідність виділяти 21 мільйон гривень на будівництво підпірних стінок через кардинальну відмінність рельєфу дороги за альтернативним проектом. І це тільки те, що можна встановити неозброєним оком, не заглиблюючись у специфіку земляних робіт та власне будівництва.

Також необхідно мати на увазі ще один важливий момент. Звісно, дорога у варіанті КМДА – найкоротший шлях від аеропорту «Київ» до Олімпійського стадіону. Ніхто не сумнівається, що перекривши автомобільний рух в центрі міста , міська влада зможе дуже швидко організувати доставку автотранспортом гостей міста безпосередньо до стадіону під час проведення чемпіонату . Але ж об’єкти інфраструктури будуються на майбутнє, на чому постійно наголошує міністр інфраструктури Б.Колесников та інші представники влади. В існуючому ж проекті дорога виходить на вулицю Кайстрова в районі перехрестя з Червонозоряним проспектом. Як відомо всім київським водіям, регулярні автотранспортні затори – звична картина для цієї ділянки Червонозоряного пр.-ту. Проект не передбачає будівництва дворівневої розв’язки, а це означає, що додатковий потік автотранспорту з аеропорту (який має запрацювати на повну потужність) перетворить це перехрестя на одну суцільну пробку. Таким чином, проблема швидкого проїзду з аеропорту в центр міста не вирішується абсолютно навіть для автомобілів, вже не кажучи про громадян без автотранспорту. Вищезазначене дає змогу з впевненістю стверджувати, що така дорога після закінчення ЄВРО-2012 взагалі перестане бути потрібною Києву та киянам.
Натомість, альтернативний варіант допускає, завдяки існуючий тролейбусній гілці по вулиці Трутенка, з мінімальними витратами організувати тролейбусний маршрут «Аеропорт «Київ» - «ст.м. Васильківська», завдяки якому і кияни, і гості міста отримають змогу швидко доїхати від аеропорту до метро екологічним видом транспорту , оминаючи численні затори – саме так, як це відбувається у європейських країнах. Більше того, час проїзду від аеропорту «Київ» до ст. м. «Республіканський стадіон» за умови нормальної роботи громадського транспорту не перевищуватиме 40 хвилин, що є цілком пристойним показником для гостей столиці під час ЄВРО-2012!

Також варто вкотре сказати кілька слів про екологію. Совські ставки – це унікальна природна екосистема посеред Києва, тут живуть сотні птахів, десятки ссавців. Болотні угіддя такого типу охороняються міжнародними конвенціями, тут можна зустріти червонокнижних комах та рептилій!

У зв’язку з будівництвом (згідно висновку комісії) видаленню підлягає 2456 дерев та 307 кущів. При чому , видаляти насадження збираються на території яка відноситься до парку відпочинку Совська балка та до парку відпочинку між вул. Сигнальною та вул. Колосковою. На відповідні рішення Київради щодо створення цих зон відпочинку є посилання в самому ордері на вирубку! Таким чином, зелені зони, яких з кожним роком все менше, будуть знищені лише через те, що кільком причетним до проекту особам було лінь подивитись на карту Києва та прийти до раціонального висновку!

Ну і, звісно ж, треба зауважити, що не проводилось жодних громадських слухань, ніхто не цікавився думкою мешканців Совок чи екологів. Принаймні, інформація про подібні слухання відсутня, як і відсутніми на таких слуханнях були самі мешканці Совок та спеціалісти з містобудування. На всі запити активістів надсилаються відписки, або такі запити взагалі ігноруються. В численних телефонних дзвінках представники влади намагаються переконати місцевих мешканців припинити будь-які дії, направлені за зупинення будівництва.

Допущені порушення та зловживання не потрібно шукати під мікроскопом – всі вони на долоні. Вирубка почалась в лютому, проте ордер на видалення насаджень був підписаний лише в квітні. Рішення та проект начебто пройшли всі інстанції, проте про виділення землі заступник КМДА А.Голубченко каже лише в останніх числах березня. Багатьох необхідних документів, як наприклад шумових карт, документів про відведення землі, висновків екологів немає. То на яких же підставах рубались дерева в лютому? І чи достатньо підстав рубати їх зараз?

Всі ці факти наводять на думку, що «нагорі» є люди, надзвичайно зацікавлені в прокладанні дороги саме за таким варіантом, прикриваючись цільової програмою підготовки до чемпіонату Європи, бажаючи вирубувати дерева для будівництва в принципі безглуздої транспортної артерії... Хто вони? Яка їх мета? «Освоїти» побільше бюджетних коштів, закопавши десятки мільйонів гривень в земляні та інші роботи? Побудувати на ділянках в зеленій елітні котеджі та організувати зручний під’їзд транспорту до них? Відповідей на ці питання немає, через що такі питання набувають ще більшої ваги та актуальності.

Нажаль, незважаючи на те, що проект дороги був затверджений ще рік тому, громадськість почала «ворушитись» лише після початку вирубки. Втрачено багато, проте далеко не все! Якщо ми буде діяти злагоджено,системно та активно - ми зможемо отримати відповідь на всі ці питання і досягти свого. Це проблема не лише Совок, це проблема масштабу всього Києва.

Робота ведеться в таких напрямках

Призупинити будівництво дороги за проектом КМДА, і чим раніше – тим краще.
Примусити відповідні владні установи розглянути альтернативні проекти дороги, вибрати серед них найкращий. Часу побудувати нову дорогу,аби встигнути до Євро ще достатньо.
Надати природоохоронний статус території Совських ставків, як мінімум тій частині яка не зачеплена будівництвом дороги. Це дійсно унікальний природний об’єкт Києва, і втратити його не можна категорично!
Провести громадські слухання, продемонструвавши, що гроші киян, наявні у міському бюджеті, мають витрачатись на потреби киян, а не для задоволення амбіцій можновладців.

Для цього треба готувати адміністративні позови на незаконні дії влади, проводити роботу з міністерством інфраструктури щодо альтернативного проекту, вимагати від районних та міських органів влади, профільних міністерств та відомств дій по створенню парку. Треба працювати на випередження і завчасно дізнатись про всі плани забудови території Совських ставків. Звісно ж не слід цуратись і традиційних форм інформування - розклеювати листівки, розповсюджувати інформацію в ЗМІ, проводити акції прямої дії

Невеликій групі активістів самотужки виконувати всі ці завдання буде дуже важко, а ще важче буде досягти певних результатів. Саме тому нам потрібна ваша допомога!
Потрібна допомога юристів, допомога екологів, допомога архітекторів, допомога ЗМІ. Нам потрібна допомога кожного киянина!

В суботу 21 травня, о 11.00 ми проведемо акцію на вулиці Колосковій, метою якої є консолідація захисників Совських ставків. Ми роздамо бланки запитів, листівки для розклейки, правозахисники поділяться своїм досвідом боротьби з владою. Виробимо програму дій, в якій для кожного знайдеться що робити! Також, незважаючи на все, продовжимо акцію з благоустрою Совських ставків «Парк своїми руками» - встановимо смітники, висадимо нові дерева, приберемо сміття, встановимо нові інформаційні стенди!

З наявною в нас інформацією щодо стану будівництва дороги через Совки та щодо благоустрою ставків ви можете ознайомитись за посиланням www.sovky.kiev.ua

Наші групи у соціальних мережах
www.vkontakte.ru/sovky
www.facebook.com/zahysty

Вчера, 17 февраля в КГГА состоялось закрытое совещание http://kievvlast.com.ua/uploads/posts/2011-02/1298018421_foto0039.jpg, на повестке дня которого, в т.ч обсуждали вопрос определения границ Киева, в частности с Ирпеньским районом (пгт Коцюбинское). Как стало известно КV, городская власть, в ходе переговоров с представителями КОГА фактически согласовала расширение территории небольшого поселка за счет лесопарковых гектаров столицы до 4 тыс. га. Интригой остается то, будет ли это в ближайшее время сделано официально. Искушение велико. Ведь в обмен руководство КОГА гарантирует решение вопроса со спорными территориями города, граничащими с Вышгородским, Броварским, Обуховским районами (набирается в общей сложности до 5 ты. га.), а, значит, Киев наконец сможет официально утвердить свои границы решением ВР. А значит искренние возмущения некоторых представителей КГГА в начале совещания, мол, «Вы, что с ума сошли?», могут отойти на второй план. Объяснения своим инициативам в КОГА также, похоже, подыскали. По сведениям КV, губернатор запросто может вскоре объявить о намерении перенести в пгт Коцюбинское административный центр области.

На самом деле пгт Коцюбиснкое находится на территории Киева, а вопрос решается на уровне Президента и заключается в том, кто будет «деребанить» земли Киевского лесопаркового хозяйства, за счет которого планирует расширяться Коцюбинское. По информации КV, на эту роль претендуют представители Богдана Губского и нынешнего губернатора Анатолия Присяжнюка, которые входят в клан им. Клюева или клан Лёвочкина-Фирташа, к которому принадлежат и новые замы Александра Попова. Источники в прокуратуре г. Киева утверждают, что «дело давнее», и заключается проблема в том, что более 300 гектаров леса за последних 3 года (земли лесного фонда столицы) за пределами с. Коцюбинское, с нарушением Земельного Кодекса и градостроительного законодательства, были отведены Коцюбинским сельсоветом частным лицам под застройку. В круг этих лиц входят и прокурор Ирпенского района и налоговики области, и самый богатый человек области — Богдан Губский. Руководил процессами незаконных землеотводов одиозный «земельщик» — Артем Кадомский (до недавнего времени занимавший пост заместителя главы Госкомзема Украины). Кстати, г-н Кадомский замарал свое честное имя не одним землеотводом и в Киеве.

Примечательно, что для узаконивания землеотводов выбран проверенный в Киеве способ — разработка нового Генплана. Но теперь столкнулись «интересы» уже двух генпланов, столичного и сельского. Казалось бы, село на 13 тыс. жителей и город с 3 млн. населения и сравнивать нельзя. Но, на кону 2,5 млрд грн. (ориентировочная стоимость 3000 га леса), — есть за что побороться. Потому и дошло до того, что село Коцюбинское даже вполне могут объявить «новым региональным центром». Этакими «Нью-Коцибинским» по аналоги и с «Нью-Васюками».

Утверждённый сельсоветом Генплан села Коцюбинское подразумевает http://kievvlast.com.ua/uploads/posts/2011-02/1298018546_foto0041.jpg расширение границ села в 20 раз. И это не шутка или математическая ошибка. На сегодня посёлок Коцюбинское занимает площадь 87 га застроенных территорий и около 100 га лесопарковых угодий резерва под жилую застройку, согласно ещё «советского» Генплана пгт Коцюбинское от 1974 года. Т.е населенный пункт имеет площадь всего около 200 га. А за последние три года хитрые «дельцы от землепользования» отводят 300 га леса рядом с Коцюбинским. Пока губернатором была «мама Вера» (Вера Ульянченко), а всеобщая демократия и гласность позволяла «не замечать» нарушений законодательства, сельский голова и главный земельщик Коцюбинского могли спать спокойно. Но, новая власть, не имеющего утвержденной границы Киева, озаботились этой проблемой. С перепугу сельсовет Коцюбинского весной минувшего года утвердил решение о том, что селу срочно нужен Генплан. 300 га., украденного ранее леса, вошли в этот документ по инвентаризации, как земли посёлка. А после губернаторской поддержки, обнаглевшие дельцы пошли ещё дальше — разработали Генплан, в котором 3 тыс. рекреационной зоны Киева включены в состав села с целевым назначением "жилая застройка" . При этом, естественно, не понятно, как это увязывается с новым Законом «О моратории на вырубку зелёных насаждений Киева», ведь речь идёт о Киевском лесохозяйственном комплексе.

Информированные сотрудники Минрегионстроя рассказали КV, что под патронатом бывшего главного архитектора Киевской области Ивана Шпилевского лоббируют новый Генлан Коцюбинского и уже проводят его согласования на уровне Кабмина бывший замминистра Минрегионстроя Игорь Соколов и теперешний замминистра С. Белоусов. Рецензент данного одиозного градостроительного документа от Национального союза архитекторов, пожелавший остаться не названым, прокомментировал технико-экономические показатели Генплана http://kievvlast.com.ua/uploads/posts/2011-02/1298018670_foto0045.jpg Коцюбинского так: «..Только архитекторы с криминальным будущим могли нарушать ДБН. 360-92** и увеличивать территорию села в 10 раз больше, чем того требуют государственные нормы». Из 200 га по старому генплану, архитекторы предлагают увеличить Коцюбинское до 4000 га! При этом разработчики даже пишут «об исторических территориях села», которые якобы Киев у него незаконно отобрал. Воистину, наглость — второе счастье. Причем количество предприятий и трудовых ресурсов села Коцюбинское в соответствии с новым Генпланом его развития не увеличивается. Так для кого этот Генплан? Ответ простой — для богатых.

КV выяснила, что разрабатывали такой Генплан НИИ «Градостроительства» (ручные архитекторы губернатора), и НИИ «Гипроград» (при Минрегионстрое) под диктовку Евстифеева и Садовского (сельского головы и земельщика Коцюбинского). Причем рецензировал документ сам г-н Шпилевский и НИИ «Гипроград», что явно указывает на сговор и коррумпированность процесса проектирования и согласования в Киевской области. В результате, внимательно вглядевшись а Генплан Коцюбинского, можно увидеть, как тёмно-зелёный цвет леса (условное обозначение генплана) превращается http://kievvlast.com.ua/uploads/posts/2011-02/1298017953_foto0043.jpg в жёлтый цвет жилой застройки. При этом на ум приходит знаменитая фраза из известного фильма : «... лёгким движением руки брюки превращаются... в шорты».

Александр Красногородский

http://kievvlast.com.ua/fool/3740-popov-i-prisyazhnyuk-organizovali-tajnuyu-partiyu-zelenyx.html

http://maidan.org.ua/static/news/2011/1298134510.html

“Соломенский район, по данным 2004 года, наименее озеленённый район города по площади насаждений. Сейчас ситуация не улучшилась, а даже ухудшилась. Если мы потеряем Соломенский парк, Протасов Яр, парк Отрадный, парк “Спутник”, то останемся вообще без зелени в районе”, утверждает политолог и специалист по экологистскому движению Олег Андрос.

Как ни странно, слова зеленого активиста практически совпадают с мнением Главного архитектора столицы Сергея Целовальника. Он тоже считает, что зелени в Киеве не хватает и нет мест для строительства массивов промышленными методами. Более того, он говорит, что нужно восстанавливать зеленые насаждения. Впрочем, скоро мы сможем узнать, насколько совпадает мнение власти и экологической общественности. Тогда, когда дела в экономике пойдут на поправку и в Киеве продолжится прерванный кризисом строительный бум. Тогда во время акций протеста наступит момент истины. Станет понятно, насколько нынешняя власть отличается от предыдущей. Пока что активисты ведут “бои местного значения”.

25 ноября 2010 г. активистка местного самоуправления Ирина Ральчук с небольшой группой активистов инспектирует строительство дома по улице Соломенской 15а. Много этажка “влезла” на территорию парка. Активисты протестовали против этой «свечки», но выиграть не смогли. Дом таки построили. Но с паршивой овцы хоть шерсти клок. Явочным порядком они добиваются свободного прохода для местных жителей в Соломенский парк.

Смущённый охранник Саша водит “делегацию” по территории и показывает хозяйство. Через арку в доме и ступени можно спуститься к дороге в парк. В теории и по плану, но в самом низу, возле границы отведенного участка стоят ворота. Саша говорит, что их снимут, как только закончится стройка. Активисты традиционно не верят на слово. Также они хотят, чтоб к детской площадке, построенной с другой стороны оврага, вёл не только мостик, но также тропинки со стороны парка. То есть чтобы право покататься на качелях имели не только дети будущих жильцов дома №15а, но и малыши всего микрорайона.
Борьба против строительства этого дома, которая проходила в течении пяти лет, была проиграна, впрочем, как утверждают борцы против уплотнительной застройки, деревьев тут вырубили не так уж много, так что ущерб нанесён не столько природе, сколько ограничена возможность пользоваться публичным пространством парка. Что тоже важно. Активисты ведут борьбу за Соломенский парк, а наступление на зелёные лёгкие столицы ведётся со всех возможных направлений. Рядом как раз находится печальный пример ущерба. По соседству с практически завершенной “свечёй” по ул. Соломенской, 15а - первый этаж дома номер 17а. В таком виде он уже давно. Строительство стоит, но не потому, что его остановили местные жители. Работы заморожены с начала кризиса. Вот там как раз погибли десятки деревьев, и не саженцев или сухостоя, а больших здоровых деревьев в самом расцвете сил. “Там были деревья, которым по 20 лет”, - говорит сын Ирины Ральчук Виталий.

КУЧМИН ЯР

Проигрыши не останавливают протестующих. Сейчас общественники добиваются отмены выделения земли под застройку в Соломенском парке с той стороны Батыевой горы, что зовется Кучминым яром. Там ситуация для зелёных насаждений будет еще хуже. Говорят, что вырубка десятком-другим деревьев не ограничится. “Пострадает 674 дерева. На этой делянке растет 674 дерева, но только 4 якобы попадают в зону застройки, а 670 должен сохранить застройщик. Как застройщик может их сохранить, если пятно застройки 95% от отведенной для них земли? Там паркинг занимает практически все территорию. Это не фарисейство. Это цинизм. По бумагам деревья должны остаться. Согласно полученной нами документации всё это уничтожается. 674 дерева”, - говорит Ирина Ральчук, с нажимом повторяя цифру 674. Слово “вырубка” она произносит с интонацией, с которой обычно говорят слово “геноцид”. То есть как о вещи недопустимой и постыдной.

Есть, конечно, вариант, что деревья перед возведением левитируют с грунтом на безопасное расстояние, а потом вернут на место. Но такой сказочный вариант кажется местным активистам совсем уж нереалистичным, как и строительство между деревьями без вырубки. Впрочем, тут как раз счёт скорее в пользу Ральчук и ее соратников. Тут под вопросом само выделение земли.

Землю под застройку в Кучмином яру выделили в 2004 году, а местные активисты узнали об этом с 2005 года. Соответственно, они включились в борьбу против строительства этого жилищного комплекса с некоторым запозданием, но вот уже 5 лет тормозят строительство масштабного жилищного комплекса.

Протасов Яр

С другой стороны Батыевой горы, в Протасовом Яру, также много лет продолжается экологически-строительный конфликт. Протасов Яр не только место, где растут деревья и хотят построить целый комплекс зданий индустриальными методами. В конце 2004 года стало известно, что территория отошла обществу “Протасов Яр”. С тех пор и продолжается конфронтация. Там находятся остатки поселений 1 столетия нашей эры и Киевской Руси. То есть стройка может повредить работе археологов и историков. Там же, как утверждает организация “Дружина охраны природы “Зеленое будущее”", живут “виды редкостных для города птиц и зверей”. Местные активисты хотели, чтобы эта территория развивалась как лесопарковая зона. Экологисты из “Национального экологического центра Украины” идут еще дальше и предлагают вообще превратить Протасов Яр в объект природно-заповедного фонда. Такой статус сделает вырубку деревьев и строительство преступными деяниями. Хотя “статус” всегда можно поменять. Было бы желание. Согласно Генплану города Киева до 2020 г. эта территория должна быть рекреационной зоной. А потом “Киевзеленстрой” установил, что она уже особой ценности не имеет.

Местный житель и по совместительству политолог и специалист по экологистскому движению Олег Андрос: “Должны были построить до миллиона квадратных метров жилой площади. Один из крупнейших жилищных массивов городе. В таком случае весь Протасов Яр покрывается сетью домов и мы говорим “прощай” всем животным, которые там есть, и значительной части растительности. Общественность протестовала в 2004-2005 гг. Действовал общественный союз “Верный выбор”, который сформировался на основании инициативы местных жителей. Но “Верный выбор” стал жертвой политиков, которые пытались использовать его со своими целями. Сейчас этой организации не существует. Существует инициативная группа местных жителей. В 2006 году люди передали в Киевсовет 1500 подписей против отводов территорий в Соломенском парке. За прошедшее время собственник строительства, по нашей информации, поменялся. И не один раз”. Так же менялся состав протестующих. Акции против вырубки стали аполитичнее и радикальнее.

Сейчас в Протасовом Яру тихо. Пилы не визжат и трактора не ездят. Ожидается, что стройка эта все равно начнется. Не сегодня, а когда это снова станет экономически выгодно. Андрос прогнозирует, что люди будут ложиться под экскаваторы, а накал страстей достигнет того градуса, который мы могли наблюдать в 2008 году, до начала кризиса. Судов не было. Впрочем, и на суды местные жители особо не полагаются. Например, судебное разбирательство по строительству на Уманской 14 не внушает оптимизма. Застройщик чувствует себя уверенно. До сих пор участников демонстрации протеста против вырубки парка и строительства на Уманской 14 братьев Мовчанов пытаются посадить по статье хулиганство. Дело тянется третий год.

Есть также технология организации подкупа жителей. С 2005 года она отработана в деталях. Её целью является результативное голосование на общественных слушаниях. По нашим данным, с 2007 г. голос участника можно купить за 100 гривен. Раньше стоило дешевле. Так что у протестующих остаётся только противодействовать путем массовых акций протеста и неповиновения. Это остается последним доводом защитников окружающей среды.

Владимир Задирака
Источник: http://kiyany.obozrevatel.com/life/bitva-za-kievskie-parki-ili-kak-kievlyane-borolos-za-derevya.htm

- Відсутність дозволу Міністерства природи на утримання в неволі морських тварин
- Відсутність контакту тварин з природним середовищем, утримання в штучно приготованій солоній воді
- Відсутність дозволу центрального органу виконавчої влади з питань ветеринарної медицини
- Тимчасова заборона діяльності дельфінарія Міністерством охорони навколишнього природного середовища від 09.02.2010
- Тимчасова заборона діяльності дельфінарія Міністерством охорони навколишнього природного середовища від 10.09.2010
- Суб’єкти господарювання утримують та використовують морських тварин у видовищних заходах з порушенням вимог статей 7,8,25 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та всупереч законам України «Про тваринний світ» та «Про Червону книгу України»
- Закінчення оренди на дельфінів, які належать Науково-дослідному центру збройних сил України «Державний океанаріум», якому «НЕМО» не віддає дельфінів
- Зникнення двох дельфінів, на момент відкриття їх було 4 чотири особини (втім, що сталося з дельфінами, що перебувають у подібних умовах, здогадатись не складно).
- Будівництво дельфінарію НЕМО за адресою Проспект Академіка Глушкова здійснено без відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції, чим порушено вимоги статей 28,29 Закону України «Про планування і забудову територій».

Усі матеріали, в яких було зафіксовано наведені вище порушення, відповідними інстанціями було передано до Генеральної прокуратури України. Втім, прокуратура проявляє незрозумілу бездіяльність щодо усіх цих звернень; за рік, що минув, прокуратура Голосіївського району не відреагувала на жодне (!) звернення з приводу грубого порушення власниками дельфінарію «НЕМО» вітчизняного законодавства.

Рік тому, після бійки, під час якої особа, що назвалась директором дельфінарія, яка напала на учасників акції, погрожувала деяким із них фізичною розправою. З приводу цього того ж дня, 19.09.2009 учасники акції зареєстрували в міліції заяви про побиття і погрози. Натомість досі з цього приводу постраждалі отримують відмови у порушенні відповідної кримінальної справи. Фрагмент нападу зафіксований на відео (у т.ч. чути погрози: http://www.youtube.com/watch?v=tUiA3inJZNE)

Цікаво, чим власники дельфінарію так зачарували прокурорів і слідчих, які впритул не помічають грубих порушень законодавства бізнесменами? Власне, питання можна вважати риторичним. Як сказав один з працівників дельфінарію «НЕМО» у коментарі для газети «Вечірній Київ»: «Нас все равно никто не закроет. Потому что это – Украина».

З вірою, що незабаром Україна стане вільною від дельфінаріїв,
Громадська кампанія проти комерційного використання дельфінів

http://rescuedolphin.blogspot.com/

097-1000-473

Мешканці просили суд визнати незаконним виділення міністерству земельної ділянки на Пейзажній алеї, на якій знаходиться дитячий сквер зі скульптурами. Міністерство заперечує проти скасування земле відводу, оскільки має плани спорудити там «елітну» житлову багатоповерхівку.

Суд прийняв рішення закрити провадження у справі за позовом мешканців (див. додаток). Юридично це має наслідком, що суд підтвердив право забудовника на дану ділянку.

Збережи старий Київ вважає таке рішення необ’єктивним.

1. Приймаючи до розгляду клопотання «за новими обставинами», суд фактично скасував власне попереднє рішення, яке підтверджувало право місцевих мешканців (членів гаражного кооперативу) на дану ділянку. При цьому суду не було наведено жодних істотних «нових обставин». «Збережи старий Київ» має намір скаржитися з цього приводу у Вищу раду юстиції.

2. Посилання на норму, що треба закрити провадження у справі, оскільки даний спір є не підлягає розгляду у в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися у адміністративному суді, є порушенням норми, коли закон не має зворотної дії. Нагадаємо, закон, що визначає, що подібні до даної справи належать до публічно-правових спорів і не мають розглядатися у цивільно-правовому контексті, було прийнято близько року тому, ПІСЛЯ того, як було рішення суду щодо подальшої долі Пейзажної алеї. Те рішення було не на користь забудовника, але зараз МЗС скористався новим законом, застосувавши його «заднім числом».

Суддя не допустила на засідання журналістів.
Представник МЗС відмовився давати коментарі ЗМІ.

Довідково. Судові розгляди поновилися після того, як Костянтин Грищенко знову очолив МЗС. Нинішній чільник міністерства – номер 1 у списку осіб, які отримають квартири у будинку, що його МЗС хоче спорудити на місці дитячого скверу. Суд поновився після того я к прийшов грищенко. Грищенко має отримати квартиру в будинку.

Джерело: Громадянська ініціатива «Збережи старий Київ»

З повагою,
Ігор Луценко,
+380674676253
URL http://igordaily.livejournal.com

<<Дорогі батьки! В неділю 29 серпня о 12.00 на місці будівництва храму св. Спиридона відбудеться молебень для дітей (!!!) перед початком нового навчального року (!!!). Священик благословить дітей, покропить святою водою, подарує іконки та книжечки.>> - ось таке рекламне оголошення сьогодні забудовники парку <<Юність>> розвісили по периметру свого будівельного паркану.

Одночасно з проведенням <<молебня>>, жителі Борщагівки планують провести акцію протесту проти будівництва в парку. Нагадаємо, що будівництво так званої церкви розпочалося у парку <<Юність>> близько двох тижнів тому начебто у рамках реконструкції парку. Хоча насправді ніякої реконструкції не проводиться, у парку відсутнє освітлення. Мешканці Борщагівки виступають проти будь-якого будівництва в парку, вони пропонують збудувати замість церкви сучасний дитячий майданчик та встановити ліхтарі для освітлення парку.

26 серпня 2010 року на будівельний майданчик прийшла одна з мешканок мікрорайону з журналістом, щоб з'ясувати, які є дозволи на будівництво. Натомість, двоє так званих охоронців будівельного
майданчика забрати документи у журналіста, почали виштовхувати жителів з будівельного майданчика, провокувати бійку. Після виклику міліції вони зникла у невідомому напрямку, залишивши на будівельному майданчику одну особу, яка заявила міліціонерам, що вона не знає тих двох чоловік, які забрали документи у журналіста. Крім того, він повідомив міліціонерам, що він не знає тих людей, що забрали документи, і що вони взагалі не охоронці (!!!), а просто прихожани, які прийшли оглянути будівництво храму>>. Разом із заявниками його доправили до найближчого відділку міліції, куди прибув його визволяти отець Миколай (тел. 093-095-58-62), який також підтвердив версію про те, що двоє людей, які агресивно поводились по відношенню до мешканців на будівельному майданчику, не є охоронцями, а є випадковими людьми, які просто проходили повз будівництво (!!!). Миколай повідомив, що він є отцем у Києво-Печерській Лаврі. Натомість по номеру стаціонарного телефону у Києво-Печерській Лаврі, який він залишив для зв'язку, пообіцявши, що надасть копії всіх дозвільних документів на будівництво, цілий день 27 серпня 2010 року ніхто не відповідав. Так само важко зв'язатися з Миколаєм і по мобільному телефону.

Споконвіку церкви будувались у віками намолених місцях, до вибору місця для будівництва церкви завжди ставились дуже прискіпливо і обережно. До церкви людина має прийти свідомо, а не пробігаючи повз церкву у своїх справах, забігати в неї замолювати свої гріхи. Тоді ця церква просто забігайлівка, релігійний Мак-Дональдс, швидке духовне харчування, яке немає нічого спільного з духовністю і моральністю.

Контакти:
Орест Шевчук 097-860-47-81, 099-337-27-26, 063-585-30-30
Катерина Борисенко 067-969-19-79

Національний  історико-меморіальний заповідник «Биківнянські  могили», створений 2001 року, й досі не може отримати право на землекористування. Накази Кучми, Ющенка, Януковича про надання Заповіднику земельної ділянки для постійного користування блокуються на місцевому рівні. З огляду на земельну лихоманку, на яку хворіє київська влада, поховання жертв сталінського режиму буде впритул межувати з палацами багатіїв. Не виключено, що грошовиті циніки не посоромляться переступити межу і почнуть будуватися прямісінько на кістках предків.

Чи  достатньо міцну  вертикаль влади  побудував Янукович, якщо його накази не виконує міська влада столиці? 

Понад півстоліття Биківнянський ліс (околиця  Києва в Броварському напрямку) беріг  свою страшну таємницю: тут проводилися  масові захоронення закатованих  у 1930-х-1941-му роках. За даними науковців, у Биківні поховано близько 100-120 тисяч українців, росіян, поляків, євреїв, італійців, угорців та ін. Трагедія Биківні виходить за межі України і стоїть нарівні з такими злочинами, як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр чи Катинський розстріл. Органи КДБ «списували» злочини на німців. Лише у кінці 80-х років ХХ ст. стала відома правда про Биківню.

 За  матеріалами Офіційного веб-сайту Українського інституту національної пам'яті, «у 1995 році на виконання Розпорядження Президента України (Л. Кучма) від 11.08.94 №98/94-р “Про заходи щодо вшанування пам’яті жертв політичних репресій, похованих у селищі Биківня” було засновано Меморіальний комплекс жертвам політичних репресій 1930-х років. Постановою Кабінету Міністрів України № 546 від 22 травня 2001 р.  (В. Ющенко) на його основі було створено Державний історико-меморіальний заповідник “Биківнянські могили”. У травні 2006 року Указом Президента України №400/2006  йому було надано статус національного.

Постановою  Кабінету Міністрів  України (підписана  Прем’єр-міністром                    В. Януковичем) від 13 червня 2007 року № 820 "Про  невідкладні заходи щодо подальшого розвитку Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили"» Заповідник було передано до сфери управління Українського інституту національної пам’яті».

Київська  міська державна адміністрація  ще до кінця 2007 року була зобов’язана  підготувати усі необхідні документи для надання права постійного користування земельною ділянкою Заповідника. Проте у столичної влади свої, приховані від громадськості, плани на цю територію.

Незважаючи  на сприяння найвищих осіб державної влади та увагу до нього з боку міжнародної спільноти, Заповідник «Биківнянські могили» усе ще не набув права землекористування.

Питання по-єзуїтськи саботується на рівні адміністрації столиці. Київської міською адміністрацією упродовж років не виконуються постанови Кабінету Міністрів України, розпорядження і доручення Віце-прем’єр міністрів та Президентів України від Кучми до Януковича включно.

За  матеріалами Українського інституту  національної пам’яті, «КО «Київзеленбуд», яке взагалі не має права обґрунтовувати межі заповідників, надало висновок щодо відведення території не більше 15 га трьома окремими ділянками та їх вилучення зі складу земель лісового фонду (дві з яких – братські могили та одна – в’їзд на територію), а решту площі включити до складу Заповідника без вилучення територій із лісового фонду та землекористування КП «Дарницьке лісопаркове господарство».

Однак спільне використання території суперечить вимогам Земельного кодексу України  і блокує розвиток Заповідника». 

Київська міська влада відверто знущається над пам’яттю десятків тисяч людей, і це може викликати небажаний міжнародний резонанс. Щороку у травні в Биківнянському лісі біля Києва проводиться день пам’яті жертв політичних репресій, який з 2006 року оголошено офіційним. У Заповіднику поховано представників близько 40 національностей світу. Окрім перших осіб української держави, Заповідник відвідують українці, росіяни, білоруси, євреї, громадяни та офіційні особи з Польщі, Канади, США та інших країн. У 2001 році Меморіальний комплекс жертв політичних репресій відвідав Папа Римський Іоан Павло ІІ, у 2003 році посол США і працівники посольства, у 2004 році – Збігнев Бжезінський.

Водночас  навколо Биківнянського лісу замикається  коло приватних інтересів влади, яку в народі називають «будівельно-адміністративною мафією». І це ганьба не лише для киян, а і для всієї України. 

Cпілка  вільних журналістів «Природа  над усе!» стурбована також і тим, що ліси, образно названі «легенями Києва», за часи панування Омельченка та Черновецького зменшуються шаленими темпами. Типовий приклад свавілля – незаконні вирубки під виглядом «санітарних» на вулицях Бобринецькій та Радистів. На тій-таки вул. Радистів, окрім приватних будівель, йде незаконне будівництво церкви (матеріал по темі читайте тут http://jeybud.com.ua/index.php?item=articles&sub=1584&d_id=3). Окрім прямої загрози здоров’ю киян, йдеться про відповідальність за рідкісну флору й фауну Київщини, яку ми безповоротно втрачаємо.

Готується прес-конференція за участю громадських  організацій, у тому числі й міжнародних, представників влади та посольств  Польщі, Росії та інших країн.

Ми  готові надати представникам ЗМІ  та усім бажаючим повний перелік усіх державних постанов та розпоряджень по темі 

Матеріал  підготовлено Спілкою вільних журналістів  «Природа над усе!»

Для контактів: www.kyiv.in.ua тел. (044) 383 27 41.

Від громадськості  Биківні: 2and3sector@mail.ru  тел. (044) 592 07 58.

Громадські  організації звернулись до контролюючих органів з проханням зупинити незаконне будівництво. 

Особливу  занепокоєність викликають надзвичайно  швидкі темпи будівництва , що відбувається з очевидними порушеннями норм як природоохоронного законодавства, так і будівельних норм. Незаконний паркан та роботи ведуться в людному місці, де є чимало відпочиваючих – на березі затоки, неподалік піщаних кар’єрів «Київміськбуду». Дивно, що адміністрація заказнику та міліція до сих пір не змогли належним чином відреагувати. 

Нагадуємо, що ландшафтний заказник «Острів Жуків» створений у 1999 році у Голосіївському районі м.Києва, в заплаві р. Дніпро. Фактично, заказник поглинає всю збережену частину природного масиву «Конча-Заспа» (просимо не плутати з одноіменною зоною елітної забудови), який в минулому був першим в Радянській Україні природним заповідником. Власне озера Конча і Заспа розміщені на терпиторії заказника. Нагадуємо, що своїм рішенням 162/1996 від 22.08.2007 «Про питання створення ландшафтного заказника «Жуків острів», Київська міська рада скоротила площу заказника з 1794 га до 196 га. Це рішення було прийняте з грубими порушеннями законодавства:
- прийняте всупереч Генеральному плану м.Києва до 2020 року та Програмі розвитку зеленої зони м.Києва до 2010 р.;
- прийняте без погодження з  Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у м.Києві, яке є єдиним державним органом, компетентним погоджувати питання, що стосуються природно-заповідних об*єктів;
- прийняте попри протести Постійної  комісії Київради з питань  екологічної політики та протест  Прокуратури м.Києва;
- прийняте без наукового обгрунтування  доцільності скорочення меж заказника;
- прийняте з єдиною метою –  зняти з території заказника  природоохороннйи статус і віддати  її під забудову.

Рішення Київради було оскаржене в суді у  грудні 2007 року. Цей процес є першим судом за останні кілька років, коли Прокуратура оскаржила земельні рішення Київської міської ради. Тим більше, це – перший судовий процес, який Прокуратура м.Києва ініціювала на звернення громадських організацій. Від самого початку до процесу приєдналась на боці прокуратури м.Києва Всеукраїнська громадська організація «Національний екологічний центр України» (НЕЦУ). Судовий процес триває досі.

20 березня 2010 року прем'єр Микола Азаров дав київській владі три місяці для вирішення нагальних проблем столиці. Зокрема, йшлося і про питання землекористування та землевідведення.

Як  стверджував прем'єр, київська влада  для врегулювання ситуації має всі  необхідні ресурси і можливості: "У нас є всі абсолютно  можливості - і фінансові, і організаційні, я запевняю вас, щоб в Києві поправити ситуацію", - заявив тоді Азаров, тим самим взявши на себе відповідальність за ситуацію в столиці.

Фото забудови можна переглянути в інтернеті: http://picasaweb.google.com/108913295036568439194/20100627Zemsnaryad

Громадянська ініціатива «Збережи старий Київ» - контактна особа Ігор Луценко, 067-467-62-53