На адресу Національного екологічного центру України надійшов лист першого заступника начальника Головного управління екології та природних ресурсів КМДА Г. Давидова. Пан Давидов повідомляє, що «комунальному підприємству «Київське інвестиційне агентство» доручено розробити орієнтовні техніко-економічні показники об’єкту інвестування [океанаріуму у Київському зоопарку - НЕЦУ]». Це зроблено відповідно до п.2 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про проведення інвестиційного конкурсу із залученням інвестора до будівництва океанаріуму у Київському зоопарку» від 19.07.11 № 1253.

Також у листі. Г. Давидова говориться, що «на виконання п. З за запитами КП «Київське інвестиційне агентство» відповідним службам Київської міської державної адміністрації необхідно надати висновки щодо реалізації даного інвестиційного проекту. На сьогодні запит від КП «Київське інвестиційне агентство» до Головного управління не надходив».
Коментує Олег Андрос, НЕЦУ: «Інформація, одержана від ГУ екології КМДА, відрізняється від офіційного повідомлення Київради, озвученого активістам 15 березня 2012 р. під час пікетування чергової сесії. Нас повідомили, що Комісія Київради з екологічної політики та ГУ екології КМДА не підтримують проект побудови океанаріуму. Складається враження, що КМДА не узгоджує свої дії щодо такого серйозного обʼєкту у зоопарку загальнодержавного значення, як океанаріум, із Комісією Київради з екологічної політики та власне із адміністрацією Київського зоопарку, яка заявляє http://forumspaskiev.org.ua/databox/2012/03/19881.php , що Проектом організації території зоопарку океанаріум не передбачений. Дивно, що КМДА не повідомляє громадськість, чи діє ще розпорядження КМДА «Про проведення інвестиційного конкурсу із залученням інвестора до будівництва океанаріуму у Київському зоопарку» № 1253 від 19.07.11. Також дивно, що на сайті КМДА та Київради http://kmv.gov.ua/ досі не оприлюднена жодна офіційна інформація про хід розробки інвестиційного проекту, є лише заява заступника голови КМДА Руслана Крамаренка за червень 2011 р.».

Нагадуємо, що 20 лютого 2012 р. НЕЦУ висловив стурбованість планами Київської міської державної адміністрації щодо побудови океанаріумів у київському зоопарку та в парку на Нивках. 15 березня 2012 р. НЕЦУ, ДОП м. Києва «Зелене майбутнє» та Фейсбук-група «Земляни» провели пікетування Київради з вимогою не розглядати проект побудови океанаріуму.

Для контактів:
Олег Андрос
097 502 75 51,
androsland at inbox.ru

Київською міською радою ухвалене та оприлюднене Рішення за №764/7000 від 1 грудня 2011 року «Про затвердження персонального складу погоджувальної комісії для узгодження спірних питань між громадськістю і замовником Генерального плану міста Києва» http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4029/doc/1327425047.html . Названий документ підписано Київським міським головою Чернівецьким Л.М. Додаток до рішення – список членів створеної комісії підписано секретарем Київради Герегою Л.Ф.

До складу якої серед 55 осіб включені і активісти кількох громадських організацій, які активно виступають проти прийняття нового генерального плану Києва.  Такими виявились організації «Національний екологічний центр України», «Київська ландшафтна ініціатива», «Інститут міста», та «Корпорація стратегічного консалтингу «Гардарика». Самі ж активісти ми дізнались про існування комісії вже із засобів масової інформації.

«Про покладання на нас, що нижче підписалися, обов’язків членів комісії нам стало відомо із засобів масової інформації та звернень громадян і організацій у питаннях, які випливають з назви комісії.– говорять активісти. - До сьогодні представниками міської влади нас офіційно не поставлено до відома про входження у цю комісію, не оприлюднено графіку її роботи, порядку прийняття рішень, порядку звернень до неї громадян».

Виходячи з того, що утворена Київрадою комісія, протягом більше, як двох місяців не приступила до роботи, її завдання та статус не визначено жодним нормативним актом, а також ту обставину, що розробником та замовником проекту нового Генерального плану (підрозділами Київської міської державної адміністрації http://kievgenplan.grad.gov.ua/ua/pro-nas.html ) офіційно не надавалося жодної документації, що могла б бути предметом обговорення названої комісії,  активісти вважають за необхідне повідомити киян та Київську міську раду про цілковито формальний та безвідповідальний характер Рішення №764/7000 від 1 грудня 2011 року.

«- З огляду на те, що нас не повідомлено про входження до комісії заявляємо, що не вважаємо себе її членами та не несемо жодної громадянської відповідальності за наслідки її діяльності» - повідомляють активісти у своєму зверненні.

5 березня 2012, Київ. – За кілька днів, 8 березня, збігає термін ультиматуму, поставленому Коцюбинською селищною радою Київській міській раді. Цим листом селищна рада офіційно вимагає від Києва пересунути межу міста і розширити селище Коцюбинське на площу понад 3 500 га за рахунок лісів Києва. Селищна рада попереджає: якщо Київрада не дасть гідну відповідь до закінчення місяця з дня оголошення ультиматуму, то Коцюбинська сільрада буде діяти виходячи з того, що мовчазну згоду Києва отримано. А саме: зрубати всю деревну рослинність на території поки що лісу та побудувати котеджі. Про це 5 березня попередили представники екологічних організацій, під час прес-конференції в Київському будинку природи.

„Переводити Біличанський ліс у вигадану категорію „деревної рослинності” та вирубати його під котеджі не можна. Тут потрібно створити національний парк – адже ще торік фахівці Національної академії наук України підготували наукове обґрунтування щодо створення на території Біличанського лісу національного парку. Для Києва це було би ідеальним, адже національний парк створюється Указом Президента, після чого тут вже не можна буде роздавати землі під забудову. Проте сама ж Київрада відмовилась погодити створення національного парку в Біличанському лісі, вочевидь маючи власні плани на цю територію”, - каже Олександр Соколенко, активіст Національного екологічного центру України.

„Біличанський ліс – це головні легені Києва, оскільки потоки повітря через місто спрямовуються переважно з північного заходу на південний схід. Вирубка дерев на цій територій може бути дуже небезпечною для всіх киян”, – пояснив голова столичного товариства охорони природи Микола Щепець.

У 2011 році було видане доручення Президента України Віктора Януковича, згідно з яким у Києві має бути розширена територія Національного природного парку «Голосіївський» за рахунок філіалу „Біличанський ліс”, відповідно до на наукового обґрунтування. Ще у грудні 2011 року Біличанський ліс вже міг бути заповідним, проте цього не сталося через небажання Київради погодити проект розширення НПП «Голосіївський».

Днями Президент особисто висловився з вимогою зберегти Біличанський ліс http://kiev.pravda.com.ua/news/4f50c9125feb8/, у зв’язку із чим Київська міська рада має намір створити спеціальну комісію http://kiev.pravda.com.ua/news/4f5474eca04a3/.

Більше про проблему Біличанського лісу:

http://kiev.pravda.com.ua/columns/4f4f3ec923cc2/

За додатковою інформацією звертайтеся до:

Олександр Соколенко,

Національний екологічний центр України,

097 396 92 88

Джерело: Прес-центр «Форум».

«Острови Муромець і Долобецький – найбільші ділянки в м.Києві, яких досі не торкнулась забудова. Завдяки заповідному статусу, вони є останнім природним масивом Києва, які Київрада не роздала інвесторам. – розказує заступник голови НЕЦУ Олексій Василюк. – Нова київська влада сприймає це буквально – як подарунок від попередників і тому поспішає освоїти «заповідну» спадщину».

Під кодовою назвою «Острів Муромець» в цій історії криється велика ділянка заплави р.Дніпро на північ від Московського мосту і до гирла р.Десна (урочища Муромець, Бобрівня, Кільнище та парк Дружби народів). Загалом площа цієї всієї ділянки складає 700 гектарів. Острів Муромець та урочище «Бобрівня» мають статус заказників місцевого значення. Острів Долобецький входить до складу регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови». А парк Дружби народів ще з 1994 року зарезервований під створення об’єкту заповідного фонду. Таким чином всі зазначені природні території знаходяться під охороною держави. За ініціативою Президента України Віктора Януковича, дніпровські острови найближчим часом повинні увійти до складу національного природного парку «Голосіївський».

Однією з головних причин охороняти дніпровські острови в Києві є те, що вони входять до складу Дніпровського екологічного коридору – головного шляху сезонних міграцій для більшості європейських птахів. Навіть у чинному генеральному плані Києва на островах не заплановано жодної забудови, а самі вони названі «водно-зеленим діаметром», передбаченим для міграції птахів.

«Інвестори не прийдуть для того щоб встановити таблички «Природно-заповідний фонд. Охороняється державою» і лавки. Вони прийдуть із намірами масштабної рекреаційної забудови, яка зможе повернути їм кошти, вкладені у будівництво і проектування». - додає Олексій Василюк.

Попередня новина в цій темі:

http://necu.org.ua/park-druzhby-narodiv-pid-zabudovu/

За додатковою інформацією звертайтеся, будь ласка, до:
Олексій Василюк,
заступник голови Національного екологічного центру України,
097 1000 473
vasyliuk at gmail.com

У нашому урбанізованому світі, де нам постійно кричать про глобальне потепління, ми вже звикли вважати, що автомобілі — це шкідливий, неекологічний транспорт, а велосипеди і коні — навпаки. Але чи так це насправді? Невже лише проблема глобального потепління визначає, що становить небезпеку для природи, а що ні?

У Києві є декілька приватних стаєнь, що тримають коней та організовують прогулянки для усіх бажаючих. Мандрівки на конях звичайно проходять на природних територіях. А інколи і на природно-заповідних, як наприклад, у національному природному парку «Голосіївський».

І на перший погляд так все красиво: глухий ліс і кінь під тобою, як у стародавні часи, коли ще не було великих міст. Але чи дякує цей глухий ліс тобі за цю прогулянку? Навряд чи... Щоб помітити іншу сторону такої прогулянки, треба подивитися під ноги. А там вже і буде помітно, що після себе кінь лишає витоптані схили, розбиті дороги та навіть яри у місцях, де ще донедавна був глухий, непролазний ліс.

«Бачите, які широкі та розбиті дороги? А ще п’ять років тому тут були ледь помітні стежинки, — розповідає к.б.н. Іван Парнікоза, член Київського еколого-культурного центру, під час прогулянки Голосіївським лісом. — А ось тут вже яри, і чітко видно сліди коней. Постійні витоптування конями землі, призводить до ерозії ґрунтів, до знищення підстилки та рослинності»

Особливо прогулянки на конях шкодять заповідним об’єктам, де «глухий і непролазний» означає «сповнений рідкісними рослинами і тваринами». У кожному природно-заповідному об’єкті існує величезна кількість рослин і тварин, що занесені до Червоної книги України. Таким чином витоптуючи ґрунт, коні знищують як самі рідкісні рослини, так і взагалі місце їхнього імовірного зростання.

Окрім цього кожна тварина лишає після себе велику купу посліду, яка не залишається такою назавжди, а розкладається, змінюючи хімічний склад ґрунту. Але тільки бур’яни ростуть будь-де і за будь-яких умов. Для рідкісних рослин, навпаки, важлива кожна деталь середовища, де вони мешкають. І така значуща річ, як зміна хімічного складу ґрунту, може негативно вплинути на їх чисельності.

З огляду на все, вище сказане, можна зробити висновок такий, що питання організації прогулянок на територіях об’єктів природно-заповідного фонду вимагає серйознішого підходу. Маршрути таких мандрівок мають узгоджуватися з адміністрацією заповідних об’єктів та вченими, щоб виключити такі ситуації як у Голосієво. Адже тут в нетрях цінного листяного лісу вони являють собою абсолютно неприпустиме явище. Його необхідно заборонити, адже такі мандрівки на конях завдають шкоди як самим рідкісним рослинам, що зростають на території заповідних об’єктів, так і заповідним територіям в цілому.

Натомість для кінних прогулянок ми радимо використовувати великі вже існуючі дороги , що ведуть за місто, виключаючи з’їзд з них і преміщення лісом.

Наостанок залишається тільки повторити відому цитату «коні не винні». Натомість думати про необхідність збереження лісів мають їх господарі.

Романченко Наталія,
член Дружини охорони природи м. Києва «Зелене майбутнє»
тел.: 093 99 218 55
e-mail: yasnoe.solnywko@gmail.com

На думку екологів, дельфінів розстрілюють рибалки.

„Ще з радянського часу рибалки звикли сприймати дельфінів як конкурентів рибного промислу. І хоча кількість дельфінів скоротилася з 3 мільйонів до кількох тисяч, браконьєри їх досі ненавидять. Ми впевнені, що дельфіни загинули від браконьєрської кулі, і цей факт для України як сторони конвенції про охорону китоподібних, є ганьбою європейського масштабу”, - розповідає заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк.

Він додає, що акваторія навколо Кінбурнської коси, де знайшли дельфінів, входить до складу природно-заповідного фонду і тому риболовля тут заборонена.

Нагадаємо, 9-10 липня під час рейду співробітники регіонального ландшафтного парку „Кінбурнська коса” виявили шість мертвих дельфінів: 1 афаліну та 5 азовок. При огляді дельфінів були виявлені стріляні рани. Було складено акт про знахідку, та надіслані повідомлення в Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря і природоохоронну прокуратуру.
14 липня прибула оперативна група, в яку входили представники Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, 2 ветлікарі, представники МВС та МНС. Опергрупа зробила розтин одного дельфіна і виявила в його тілі дробини, внаслідок чого зробили висновок, що дельфін загинув від пострілів.

15 липня приїхала інша група, що мала у своєму складі фахівця-іхтіопатолога та двох експертів з крупних морських ссавців, але без представників міліції. Був проведений поверхневий огляд і поверхневий розтин з порушенням методики розтину. Був зроблений новий висновок: у дельфінів ніхто не стріляв.

Нагадаємо, що в Україні зустрічається три види дельфінів, загальна кількість яких складає кілька тисяч особин. Всі три види занесені до Червоної книги Україні і охороняються державою. В 1996 році Україна приєдналась до міжнародної Угоди "Про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та прилеглої акваторії Атлантичного океану".

За додатковою інформацією звертайтеся, будь ласка, до:
Олег Деркач,
член Національного екологічного центру України,
голова Чорноморської мережі екологічних неурядових організацій,
097 340 47 00

Олексій Василюк,
заступник голови НЕЦУ,
097 1000 473,
vasyliuk at gmail.com

Офіційно такого роду заклади називаються «контрольно-випробовувальними станціями для мисливських собак», створення яких передбачене Статутом Українського товариства мисливців та рибалок. Призначення закладу звучить досить шляхетно - підтримання мисливського собаківництва. Що це значить насправді?

«Тварини, що утримуються в цих, як їх просто називають «притравочних пунктах» є приреченими смертниками, - розказує Катерина Полянська, активіст Національного екологічного центру України - Кожен звір потрібен для того, щоб навчити мисливських собак полювати на нього. А коли собаки свою справу зроблять, тварину пристрелюють».

«Серед тварин-смертників, яких утримують у притравочних пунктах є і ведмеді, - розказує співробітник відділу моніторингу та охорони тваринного світу інституту зоології НАН України Василюк Олексій. – Ведмідь бурий занесений до Червоної книги і цей факт автоматично ставить притравочні пункти за межі карного права».

Вбивство ведмедів і натаскування на них собак в притравочних пунктах є прямим порушенням Законів України: «Про Червону книгу України», «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Про тваринний світ». Згідно Кримінальним та Адмінстративним Кодексами України така діяльність розцінюється, як жорстоке поводження з тваринами.

Стаття 299 ККУ. Жорстоке поводження з тваринами
Знущання над тваринами, що відносяться до хребетних, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також нацькування зазначених тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, - караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

Стаття 89 КУпАП. Жорстоке поводження з тваринами
Жорстоке поводження з тваринами, їх мордування або вчинення інших дій, що призвели до їх мучення, каліцтва чи загибелі, - тягнуть за собою накладення штрафу від дев'яти до двадцяти одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Національний екологічний центр звернувся з офіційними листами до Прокуратури, Міністерства екології та природних ресурсів, Державної екологічної інспекції із проханням вжити заходів та вилучити тварин й передати їх до найближчого зоопарку.

Контакти:
Катерина Полянська
НЕЦУ, ДОП Києва
Моб. тел.: 067 266 44 38
E-mail: ktgreentree@gmail.com

Ситуацію, що склалася навколо пам`ятки природи "Стародавнє гирло річки Либідь" коментує еколог Вікторія Іванець: «Перед нами порушення цілої низки законів. По-перше, майданчик, на якому організували звалище відходів, виділено Київрадою для тимчасового зберігання снігу, а не для складування та спалювання твердих побутових відходів. По-друге, це грубе порушення Закону України «Про відходи», яким заборонено викидати сміття будь-де, бо для цього відводяться спеціяльно облаштовані полігони та спалювальні або переробні заводи. По-третє, спалювання відходів є порушенням відповідного Рішення Київради, яким заборонено спалювати на території міста органічні та синтетичні відходи (опале листя, побутове сміття тощо). По-четверте, влаштованим смітником фактично знищується об`єкт природно-заповідного фонду – пам`ятка природи «Стародавнє гирло річки Либідь». Хочеться спитати лишень, для чого ми, платники податків, утримуємо власним коштом міських чиновників, з мовчазної згоди або потурання яких наше місто перетворено на смітник?».
Нагадуємо, що днями, на території пам’ятки природи "Стародавнє гирло річки Либідь" була проведена масова вирубка дерев, про що ми повідомляли раніше http://www.necu.org.ua/mist-kyrpy-lysa-gora/.

Активісти Національного екологічного центру України закликають журналістів на власні очі побачити порушення законодавства та запитати у Міністерства екології та природних ресурсів та прокуратури міста Києва, чому такі шокуючі порушення лишаються безкарними.

За додатковою інформацією звертатись до Національного екологічного центру України:

097-396-92-88
Олександр СОКОЛЕНКО

097-1000-473
Олексій ВАСИЛЮК

www.necu.org.ua

По нашему мнению, это следствие длительной медиа-кампании на тему "Зоопарк - кладбище для животных", в рамках которой в течении марта-апреля 2011 г. распространялась дезинформация о гибели 500, а затем 611 животных в Киевском зоопарке. Как следствие, несмотря на опровержение, деза вылилась в русло новой кампании по закрытию зоопарка.

Речь идет о грязных технологиях, которые используются определенными лицами, имеющих своей целью закрыть зоопарк для дальнейшего использования его территории под застройку. Учитывая такую позицию, любая дерзкая ложь служит сегодня схеме "опорочить - закрыть - застроить".

Очевидно, лоббисты уничтожения зоопарка изыскивают все новые и новые средства для унижения чести и достоинства работников зоопарка. В администрацию зоопарка недавно обратился редактор известного интернет-издания с сообщением, что в редакцию поступила очередная статья заказного характера против ветеринарного отдела Киевского зоопарка.

Коллектив Киевского зоопарка обращается к журналистам и редакторам с просьбой не идти на сговор со злоумышленниками, не забывать о кодексе журналистской этики и элементарной человеческой порядочности.

Подчеркиваем, что именно из корыстных интересах отдельных
общественных деятелей и редакторов фабрикуется кампания с целью закрыть Киевский зоопарк. Иностранцы опираются на ту дезинформацию, что заполонила украинские СМИ в марте-апреле, не владея информацией о реальном состоянии зоопарке сегодня.

Обращаем Ваше внимание на то, что закрытие зоологического парка общегосударственного значения входит в противоречие с действующим законодательством Украины. Председатель Киевской городской государственной администрации Александр Попов категорически отрицает возможность закрытия, переноса и застройки Киевского зоопарка.

Киевский зоопарк расположен на территории старинного ландшафтного парка и является своего рода оазисом посреди асфальта и бетона. Киевляне выражают глубокую обеспокоенность тем, что столица может потерять
уникальную рекреационную зону. Озабоченность общественности подтверждают письма и звонки в call-центр Киевской городской государственной администрации.