Джерело: Прес-центр «Форум».

«Острови Муромець і Долобецький – найбільші ділянки в м.Києві, яких досі не торкнулась забудова. Завдяки заповідному статусу, вони є останнім природним масивом Києва, які Київрада не роздала інвесторам. – розказує заступник голови НЕЦУ Олексій Василюк. – Нова київська влада сприймає це буквально – як подарунок від попередників і тому поспішає освоїти «заповідну» спадщину».

Під кодовою назвою «Острів Муромець» в цій історії криється велика ділянка заплави р.Дніпро на північ від Московського мосту і до гирла р.Десна (урочища Муромець, Бобрівня, Кільнище та парк Дружби народів). Загалом площа цієї всієї ділянки складає 700 гектарів. Острів Муромець та урочище «Бобрівня» мають статус заказників місцевого значення. Острів Долобецький входить до складу регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови». А парк Дружби народів ще з 1994 року зарезервований під створення об’єкту заповідного фонду. Таким чином всі зазначені природні території знаходяться під охороною держави. За ініціативою Президента України Віктора Януковича, дніпровські острови найближчим часом повинні увійти до складу національного природного парку «Голосіївський».

Однією з головних причин охороняти дніпровські острови в Києві є те, що вони входять до складу Дніпровського екологічного коридору – головного шляху сезонних міграцій для більшості європейських птахів. Навіть у чинному генеральному плані Києва на островах не заплановано жодної забудови, а самі вони названі «водно-зеленим діаметром», передбаченим для міграції птахів.

«Інвестори не прийдуть для того щоб встановити таблички «Природно-заповідний фонд. Охороняється державою» і лавки. Вони прийдуть із намірами масштабної рекреаційної забудови, яка зможе повернути їм кошти, вкладені у будівництво і проектування». - додає Олексій Василюк.

Попередня новина в цій темі:

http://necu.org.ua/park-druzhby-narodiv-pid-zabudovu/

За додатковою інформацією звертайтеся, будь ласка, до:
Олексій Василюк,
заступник голови Національного екологічного центру України,
097 1000 473
vasyliuk at gmail.com

У нашому урбанізованому світі, де нам постійно кричать про глобальне потепління, ми вже звикли вважати, що автомобілі — це шкідливий, неекологічний транспорт, а велосипеди і коні — навпаки. Але чи так це насправді? Невже лише проблема глобального потепління визначає, що становить небезпеку для природи, а що ні?

У Києві є декілька приватних стаєнь, що тримають коней та організовують прогулянки для усіх бажаючих. Мандрівки на конях звичайно проходять на природних територіях. А інколи і на природно-заповідних, як наприклад, у національному природному парку «Голосіївський».

І на перший погляд так все красиво: глухий ліс і кінь під тобою, як у стародавні часи, коли ще не було великих міст. Але чи дякує цей глухий ліс тобі за цю прогулянку? Навряд чи... Щоб помітити іншу сторону такої прогулянки, треба подивитися під ноги. А там вже і буде помітно, що після себе кінь лишає витоптані схили, розбиті дороги та навіть яри у місцях, де ще донедавна був глухий, непролазний ліс.

«Бачите, які широкі та розбиті дороги? А ще п’ять років тому тут були ледь помітні стежинки, — розповідає к.б.н. Іван Парнікоза, член Київського еколого-культурного центру, під час прогулянки Голосіївським лісом. — А ось тут вже яри, і чітко видно сліди коней. Постійні витоптування конями землі, призводить до ерозії ґрунтів, до знищення підстилки та рослинності»

Особливо прогулянки на конях шкодять заповідним об’єктам, де «глухий і непролазний» означає «сповнений рідкісними рослинами і тваринами». У кожному природно-заповідному об’єкті існує величезна кількість рослин і тварин, що занесені до Червоної книги України. Таким чином витоптуючи ґрунт, коні знищують як самі рідкісні рослини, так і взагалі місце їхнього імовірного зростання.

Окрім цього кожна тварина лишає після себе велику купу посліду, яка не залишається такою назавжди, а розкладається, змінюючи хімічний склад ґрунту. Але тільки бур’яни ростуть будь-де і за будь-яких умов. Для рідкісних рослин, навпаки, важлива кожна деталь середовища, де вони мешкають. І така значуща річ, як зміна хімічного складу ґрунту, може негативно вплинути на їх чисельності.

З огляду на все, вище сказане, можна зробити висновок такий, що питання організації прогулянок на територіях об’єктів природно-заповідного фонду вимагає серйознішого підходу. Маршрути таких мандрівок мають узгоджуватися з адміністрацією заповідних об’єктів та вченими, щоб виключити такі ситуації як у Голосієво. Адже тут в нетрях цінного листяного лісу вони являють собою абсолютно неприпустиме явище. Його необхідно заборонити, адже такі мандрівки на конях завдають шкоди як самим рідкісним рослинам, що зростають на території заповідних об’єктів, так і заповідним територіям в цілому.

Натомість для кінних прогулянок ми радимо використовувати великі вже існуючі дороги , що ведуть за місто, виключаючи з’їзд з них і преміщення лісом.

Наостанок залишається тільки повторити відому цитату «коні не винні». Натомість думати про необхідність збереження лісів мають їх господарі.

Романченко Наталія,
член Дружини охорони природи м. Києва «Зелене майбутнє»
тел.: 093 99 218 55
e-mail: yasnoe.solnywko@gmail.com

На думку екологів, дельфінів розстрілюють рибалки.

„Ще з радянського часу рибалки звикли сприймати дельфінів як конкурентів рибного промислу. І хоча кількість дельфінів скоротилася з 3 мільйонів до кількох тисяч, браконьєри їх досі ненавидять. Ми впевнені, що дельфіни загинули від браконьєрської кулі, і цей факт для України як сторони конвенції про охорону китоподібних, є ганьбою європейського масштабу”, - розповідає заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк.

Він додає, що акваторія навколо Кінбурнської коси, де знайшли дельфінів, входить до складу природно-заповідного фонду і тому риболовля тут заборонена.

Нагадаємо, 9-10 липня під час рейду співробітники регіонального ландшафтного парку „Кінбурнська коса” виявили шість мертвих дельфінів: 1 афаліну та 5 азовок. При огляді дельфінів були виявлені стріляні рани. Було складено акт про знахідку, та надіслані повідомлення в Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря і природоохоронну прокуратуру.
14 липня прибула оперативна група, в яку входили представники Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, 2 ветлікарі, представники МВС та МНС. Опергрупа зробила розтин одного дельфіна і виявила в його тілі дробини, внаслідок чого зробили висновок, що дельфін загинув від пострілів.

15 липня приїхала інша група, що мала у своєму складі фахівця-іхтіопатолога та двох експертів з крупних морських ссавців, але без представників міліції. Був проведений поверхневий огляд і поверхневий розтин з порушенням методики розтину. Був зроблений новий висновок: у дельфінів ніхто не стріляв.

Нагадаємо, що в Україні зустрічається три види дельфінів, загальна кількість яких складає кілька тисяч особин. Всі три види занесені до Червоної книги Україні і охороняються державою. В 1996 році Україна приєдналась до міжнародної Угоди "Про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та прилеглої акваторії Атлантичного океану".

За додатковою інформацією звертайтеся, будь ласка, до:
Олег Деркач,
член Національного екологічного центру України,
голова Чорноморської мережі екологічних неурядових організацій,
097 340 47 00

Олексій Василюк,
заступник голови НЕЦУ,
097 1000 473,
vasyliuk at gmail.com

Офіційно такого роду заклади називаються «контрольно-випробовувальними станціями для мисливських собак», створення яких передбачене Статутом Українського товариства мисливців та рибалок. Призначення закладу звучить досить шляхетно - підтримання мисливського собаківництва. Що це значить насправді?

«Тварини, що утримуються в цих, як їх просто називають «притравочних пунктах» є приреченими смертниками, - розказує Катерина Полянська, активіст Національного екологічного центру України - Кожен звір потрібен для того, щоб навчити мисливських собак полювати на нього. А коли собаки свою справу зроблять, тварину пристрелюють».

«Серед тварин-смертників, яких утримують у притравочних пунктах є і ведмеді, - розказує співробітник відділу моніторингу та охорони тваринного світу інституту зоології НАН України Василюк Олексій. – Ведмідь бурий занесений до Червоної книги і цей факт автоматично ставить притравочні пункти за межі карного права».

Вбивство ведмедів і натаскування на них собак в притравочних пунктах є прямим порушенням Законів України: «Про Червону книгу України», «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Про тваринний світ». Згідно Кримінальним та Адмінстративним Кодексами України така діяльність розцінюється, як жорстоке поводження з тваринами.

Стаття 299 ККУ. Жорстоке поводження з тваринами
Знущання над тваринами, що відносяться до хребетних, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також нацькування зазначених тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, - караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

Стаття 89 КУпАП. Жорстоке поводження з тваринами
Жорстоке поводження з тваринами, їх мордування або вчинення інших дій, що призвели до їх мучення, каліцтва чи загибелі, - тягнуть за собою накладення штрафу від дев'яти до двадцяти одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Національний екологічний центр звернувся з офіційними листами до Прокуратури, Міністерства екології та природних ресурсів, Державної екологічної інспекції із проханням вжити заходів та вилучити тварин й передати їх до найближчого зоопарку.

Контакти:
Катерина Полянська
НЕЦУ, ДОП Києва
Моб. тел.: 067 266 44 38
E-mail: ktgreentree@gmail.com

Ситуацію, що склалася навколо пам`ятки природи "Стародавнє гирло річки Либідь" коментує еколог Вікторія Іванець: «Перед нами порушення цілої низки законів. По-перше, майданчик, на якому організували звалище відходів, виділено Київрадою для тимчасового зберігання снігу, а не для складування та спалювання твердих побутових відходів. По-друге, це грубе порушення Закону України «Про відходи», яким заборонено викидати сміття будь-де, бо для цього відводяться спеціяльно облаштовані полігони та спалювальні або переробні заводи. По-третє, спалювання відходів є порушенням відповідного Рішення Київради, яким заборонено спалювати на території міста органічні та синтетичні відходи (опале листя, побутове сміття тощо). По-четверте, влаштованим смітником фактично знищується об`єкт природно-заповідного фонду – пам`ятка природи «Стародавнє гирло річки Либідь». Хочеться спитати лишень, для чого ми, платники податків, утримуємо власним коштом міських чиновників, з мовчазної згоди або потурання яких наше місто перетворено на смітник?».
Нагадуємо, що днями, на території пам’ятки природи "Стародавнє гирло річки Либідь" була проведена масова вирубка дерев, про що ми повідомляли раніше http://www.necu.org.ua/mist-kyrpy-lysa-gora/.

Активісти Національного екологічного центру України закликають журналістів на власні очі побачити порушення законодавства та запитати у Міністерства екології та природних ресурсів та прокуратури міста Києва, чому такі шокуючі порушення лишаються безкарними.

За додатковою інформацією звертатись до Національного екологічного центру України:

097-396-92-88
Олександр СОКОЛЕНКО

097-1000-473
Олексій ВАСИЛЮК

www.necu.org.ua

По нашему мнению, это следствие длительной медиа-кампании на тему "Зоопарк - кладбище для животных", в рамках которой в течении марта-апреля 2011 г. распространялась дезинформация о гибели 500, а затем 611 животных в Киевском зоопарке. Как следствие, несмотря на опровержение, деза вылилась в русло новой кампании по закрытию зоопарка.

Речь идет о грязных технологиях, которые используются определенными лицами, имеющих своей целью закрыть зоопарк для дальнейшего использования его территории под застройку. Учитывая такую позицию, любая дерзкая ложь служит сегодня схеме "опорочить - закрыть - застроить".

Очевидно, лоббисты уничтожения зоопарка изыскивают все новые и новые средства для унижения чести и достоинства работников зоопарка. В администрацию зоопарка недавно обратился редактор известного интернет-издания с сообщением, что в редакцию поступила очередная статья заказного характера против ветеринарного отдела Киевского зоопарка.

Коллектив Киевского зоопарка обращается к журналистам и редакторам с просьбой не идти на сговор со злоумышленниками, не забывать о кодексе журналистской этики и элементарной человеческой порядочности.

Подчеркиваем, что именно из корыстных интересах отдельных
общественных деятелей и редакторов фабрикуется кампания с целью закрыть Киевский зоопарк. Иностранцы опираются на ту дезинформацию, что заполонила украинские СМИ в марте-апреле, не владея информацией о реальном состоянии зоопарке сегодня.

Обращаем Ваше внимание на то, что закрытие зоологического парка общегосударственного значения входит в противоречие с действующим законодательством Украины. Председатель Киевской городской государственной администрации Александр Попов категорически отрицает возможность закрытия, переноса и застройки Киевского зоопарка.

Киевский зоопарк расположен на территории старинного ландшафтного парка и является своего рода оазисом посреди асфальта и бетона. Киевляне выражают глубокую обеспокоенность тем, что столица может потерять
уникальную рекреационную зону. Озабоченность общественности подтверждают письма и звонки в call-центр Киевской городской государственной администрации.

Лесопарк Харькова - один из крупнейших городских зеленых массивов Украины, занимает около 2000 га. Это одна из природных жемчужин, которой по праву гордятся харьковчане.

Многие из нас любят проводить выходные и праздники в замечательном дубовом лесу, к которому не нужно добираться много часов. И, как и всякое место отдыха, лесопарк нуждается в уходе, частью которого является проведение санитарных рубок. В ходе них удаляются больные и аварийные деревья, которые могут представлять опасность для окружающих.

Однако события в 35 квартале лесопарка (Алексеевская часть) заставили нас усомниться в честности КП "Лесопарковое хозяйство".

Около недели назад местный житель Евгений, выгуливая собаку, услышал работающую бензопилу. Поскольку время было позднее, это насторожило его, и на следующий день он пошел проверить, что же, все-таки, там произошло. Увиденное: огромное количество пней от явно свежих и здоровых деревьев, - потрясло
его. Чтобы разобраться в этой ситуации, он обратился за помощью к общественным организациям.

Выйдя вместе с местными жителями на место, члены ЭкГ "Печенеги" обнаружили, что в 35 квартале в 2010 году действительно проходила санитарная рубка - об этом свидетельствовал рубочный столб (см. фото) и клейма на некоторых пнях. В официальную рубку, судя по пням, действительно вошли старые и больные деревья, а вот происхождение свежих пней, абсолютно здоровых высокоразмерных (диаметром 40-50 см) деревьев, на данный момент остается загадкой. Как и то, что территориально браконьерская, по признакам, рубка абсолютно совпадает с официальной. Что же в действительности скрывается за, казалось бы, странным совпадением?

Основная древесная порода Лесопарка - дуб черешчатый, древесина которого - одна из самых ценных в Украине. Цена одного кубометра дуба-кругляка (необработанной древесины) на внутреннем рынке варьируется от 1500 до 2000 гр. за м3. В одном дереве примерно 2-5 м3. То есть, 350 срубленных без документов деревьев принесут около 2.000.000 грн. чистой, не облагаемой налогом, прибыли.

Без пособничества работников КП "Лесопарковое хозяйство" подобные преступные действия вряд ли были бы возможны:

По этому случаю нами составлены письма в компетентные органы. Также, чтобы сделать невозможным сокрытие следов хищений, в 35 квартале Лесопарка, были зафиксированы и обмеряны все снесенные деревья.

При подсчете выяснилось, что в 35-м квартале было снесено более 700 деревьев, из них только 320 были проклеймлены, - то есть, снесены законно.
*
____________________

КОНТАКТЫ:
Экологическая группа "Печенеги": Олег Вяткин: тел. (095) 139-62-78,

Так, знову мова йде про будівництво сумнозвісної під’їзної дороги до аеропорту Київ у рамках програми підготовки до Євро 2012.
Як відомо, перші вирубки лісу відбулись по вул. Колосковій ще 21 лютого 2011 року, проте, наштовхнувшись на неочікуваний опір громадськості, у тому числі мешканців Совок та активістів, КМДА була вимушена взяти тайм-аут, який повноцінно використала на «заштопування» дірок на юридичному та технічному рівні, аби придати будівництву законний статус.
Тому, на відміну від подій тримісячної давнини, будівельники почуваються дуже впевнено, з радістю дають можливість ознайомитись з усіма документами щодо будівництва, чим і скористались місцеві активісти Їх фотознімки можна подивитись на сайті в розділі "Документи"

Тож, почнемо з головного: проекту дороги

Як бачимо, дорога починається відгалужуючись від вулиці Кайсарова, далі йде паралельно існуючій вулиці Колосковій, потім балкою вздовж Совського цвинтаря і, долаючи складний рельєф, виходить до існуючої вулиці Медової в районі музею авіації. Друга черга будівництва включає роботи по прокладанню ділянки дороги, яка пройде вулицею Медової до нового терміналу аеропорту.
Сумарна вартість будівництва 231 мільйони гривень, з яких 209 млн. планується освоїти в першу чергу будівництва та 22 млн. – у другу чергу.

Разом з цим, неодноразово повідомлялось про наявність альтернативного варіанту дороги,запропонованого спеціалістами, активістами та місцевими мешканцями.
Альтернативний варіант дороги пропонується розпочати як поворот з вулиці Трутенка (перед тролейбусним депо), прокласти її на місці існуючої ґрунтової дороги по захаращеній сміттям пустці до аеропорту, а далі - за існуючим проектом по вулиці Медовій. Також альтернативний проект допускає облаштування повороту на вулицю Кайсарова (або по існуючий вулиці Каменярів, або продовживши безпосередньо саму вулицю Кайсарова).

Такий варіант будівництва, окрім очевидних переваг екологічного характеру, не вимагає перекладання теплотраси на Совках (офіційний проект на її перекладання «з’їсть» 18 мільйонів гривень), також відпадає потреба виділяти 13 мільйонів гривень у якості компенсації за видалення зелених насаджень, на порядок зменшуються суми на прокладання водопроводу та каналізації (на це заплановано ще 15 мільйонів гривень за офіційним проектом). Окрім всього, звісно ж відпадає необхідність виділяти 21 мільйон гривень на будівництво підпірних стінок через кардинальну відмінність рельєфу дороги за альтернативним проектом. І це тільки те, що можна встановити неозброєним оком, не заглиблюючись у специфіку земляних робіт та власне будівництва.

Також необхідно мати на увазі ще один важливий момент. Звісно, дорога у варіанті КМДА – найкоротший шлях від аеропорту «Київ» до Олімпійського стадіону. Ніхто не сумнівається, що перекривши автомобільний рух в центрі міста , міська влада зможе дуже швидко організувати доставку автотранспортом гостей міста безпосередньо до стадіону під час проведення чемпіонату . Але ж об’єкти інфраструктури будуються на майбутнє, на чому постійно наголошує міністр інфраструктури Б.Колесников та інші представники влади. В існуючому ж проекті дорога виходить на вулицю Кайстрова в районі перехрестя з Червонозоряним проспектом. Як відомо всім київським водіям, регулярні автотранспортні затори – звична картина для цієї ділянки Червонозоряного пр.-ту. Проект не передбачає будівництва дворівневої розв’язки, а це означає, що додатковий потік автотранспорту з аеропорту (який має запрацювати на повну потужність) перетворить це перехрестя на одну суцільну пробку. Таким чином, проблема швидкого проїзду з аеропорту в центр міста не вирішується абсолютно навіть для автомобілів, вже не кажучи про громадян без автотранспорту. Вищезазначене дає змогу з впевненістю стверджувати, що така дорога після закінчення ЄВРО-2012 взагалі перестане бути потрібною Києву та киянам.
Натомість, альтернативний варіант допускає, завдяки існуючий тролейбусній гілці по вулиці Трутенка, з мінімальними витратами організувати тролейбусний маршрут «Аеропорт «Київ» - «ст.м. Васильківська», завдяки якому і кияни, і гості міста отримають змогу швидко доїхати від аеропорту до метро екологічним видом транспорту , оминаючи численні затори – саме так, як це відбувається у європейських країнах. Більше того, час проїзду від аеропорту «Київ» до ст. м. «Республіканський стадіон» за умови нормальної роботи громадського транспорту не перевищуватиме 40 хвилин, що є цілком пристойним показником для гостей столиці під час ЄВРО-2012!

Також варто вкотре сказати кілька слів про екологію. Совські ставки – це унікальна природна екосистема посеред Києва, тут живуть сотні птахів, десятки ссавців. Болотні угіддя такого типу охороняються міжнародними конвенціями, тут можна зустріти червонокнижних комах та рептилій!

У зв’язку з будівництвом (згідно висновку комісії) видаленню підлягає 2456 дерев та 307 кущів. При чому , видаляти насадження збираються на території яка відноситься до парку відпочинку Совська балка та до парку відпочинку між вул. Сигнальною та вул. Колосковою. На відповідні рішення Київради щодо створення цих зон відпочинку є посилання в самому ордері на вирубку! Таким чином, зелені зони, яких з кожним роком все менше, будуть знищені лише через те, що кільком причетним до проекту особам було лінь подивитись на карту Києва та прийти до раціонального висновку!

Ну і, звісно ж, треба зауважити, що не проводилось жодних громадських слухань, ніхто не цікавився думкою мешканців Совок чи екологів. Принаймні, інформація про подібні слухання відсутня, як і відсутніми на таких слуханнях були самі мешканці Совок та спеціалісти з містобудування. На всі запити активістів надсилаються відписки, або такі запити взагалі ігноруються. В численних телефонних дзвінках представники влади намагаються переконати місцевих мешканців припинити будь-які дії, направлені за зупинення будівництва.

Допущені порушення та зловживання не потрібно шукати під мікроскопом – всі вони на долоні. Вирубка почалась в лютому, проте ордер на видалення насаджень був підписаний лише в квітні. Рішення та проект начебто пройшли всі інстанції, проте про виділення землі заступник КМДА А.Голубченко каже лише в останніх числах березня. Багатьох необхідних документів, як наприклад шумових карт, документів про відведення землі, висновків екологів немає. То на яких же підставах рубались дерева в лютому? І чи достатньо підстав рубати їх зараз?

Всі ці факти наводять на думку, що «нагорі» є люди, надзвичайно зацікавлені в прокладанні дороги саме за таким варіантом, прикриваючись цільової програмою підготовки до чемпіонату Європи, бажаючи вирубувати дерева для будівництва в принципі безглуздої транспортної артерії... Хто вони? Яка їх мета? «Освоїти» побільше бюджетних коштів, закопавши десятки мільйонів гривень в земляні та інші роботи? Побудувати на ділянках в зеленій елітні котеджі та організувати зручний під’їзд транспорту до них? Відповідей на ці питання немає, через що такі питання набувають ще більшої ваги та актуальності.

Нажаль, незважаючи на те, що проект дороги був затверджений ще рік тому, громадськість почала «ворушитись» лише після початку вирубки. Втрачено багато, проте далеко не все! Якщо ми буде діяти злагоджено,системно та активно - ми зможемо отримати відповідь на всі ці питання і досягти свого. Це проблема не лише Совок, це проблема масштабу всього Києва.

Робота ведеться в таких напрямках

Призупинити будівництво дороги за проектом КМДА, і чим раніше – тим краще.
Примусити відповідні владні установи розглянути альтернативні проекти дороги, вибрати серед них найкращий. Часу побудувати нову дорогу,аби встигнути до Євро ще достатньо.
Надати природоохоронний статус території Совських ставків, як мінімум тій частині яка не зачеплена будівництвом дороги. Це дійсно унікальний природний об’єкт Києва, і втратити його не можна категорично!
Провести громадські слухання, продемонструвавши, що гроші киян, наявні у міському бюджеті, мають витрачатись на потреби киян, а не для задоволення амбіцій можновладців.

Для цього треба готувати адміністративні позови на незаконні дії влади, проводити роботу з міністерством інфраструктури щодо альтернативного проекту, вимагати від районних та міських органів влади, профільних міністерств та відомств дій по створенню парку. Треба працювати на випередження і завчасно дізнатись про всі плани забудови території Совських ставків. Звісно ж не слід цуратись і традиційних форм інформування - розклеювати листівки, розповсюджувати інформацію в ЗМІ, проводити акції прямої дії

Невеликій групі активістів самотужки виконувати всі ці завдання буде дуже важко, а ще важче буде досягти певних результатів. Саме тому нам потрібна ваша допомога!
Потрібна допомога юристів, допомога екологів, допомога архітекторів, допомога ЗМІ. Нам потрібна допомога кожного киянина!

В суботу 21 травня, о 11.00 ми проведемо акцію на вулиці Колосковій, метою якої є консолідація захисників Совських ставків. Ми роздамо бланки запитів, листівки для розклейки, правозахисники поділяться своїм досвідом боротьби з владою. Виробимо програму дій, в якій для кожного знайдеться що робити! Також, незважаючи на все, продовжимо акцію з благоустрою Совських ставків «Парк своїми руками» - встановимо смітники, висадимо нові дерева, приберемо сміття, встановимо нові інформаційні стенди!

З наявною в нас інформацією щодо стану будівництва дороги через Совки та щодо благоустрою ставків ви можете ознайомитись за посиланням www.sovky.kiev.ua

Наші групи у соціальних мережах
www.vkontakte.ru/sovky
www.facebook.com/zahysty

Пам’ятка природи «Стародавнє гирло річки Либідь» – невеличкий заповідний куточок біля підніжжя Лисої гори, що в районі метро «Видубичі».

«Фактично, це єдине місце на мапі Києва, де Либідь збереглась у первинному вигляді, тому воно й охороняється законодавством як об’єкт природно-заповідного фонду. Незважаючи на це, у ділянці гирла Либіді відбуваються інтенсивні роботи з установлення залізничної естакади, через що вже зараз знищені навколишні зелені насадження та пошкоджено берег річки. Роботи зі спорудження естакади не припиняються, що призводить до подальшого руйнування ландшафту гирла річки Либідь та схилу Лисої гори», - коментує активіст НЕЦУ Олександр Соколенко.

Рішення Київської міської ради щодо сксування зазначеної пам’ятки природи ніколи не приймалося. Відповідно до законодавства України, така діяльність на територіях природно-заповідного фонду заборонена, і жоден з державних органів не має права погоджувати її. Виходячи з цього, НЕЦУ направив звернення до Міністерства внутрішніх справ та Генеральної прокуратури України з проханням порушити кримінальну справу проти замовників будівництва – керівництва Міністерства інфраструктури України.