На початку липня харківська міська влада дозволила забудову скверу Перемоги біля Дзеркального струменя. Запроектовано побудувати величезний храм з паркінгом на 100 автомобілів за адресою: вул.
Чернишевська, 17. Таке будівництво фактично знищить цей затишний зелений куточок, улюблене місце
прогулянок для багатьох харків'ян. Техніки в центрі Харкова буде більше, а повітря ще менше. Під
загрозою також опиниться житловий будинок на вул. Чернишевській, 15, у дворі якого вже зараз існують
земельні провалля.
14 августа в УНИАН прошла пресс-конференция, посвященная событиям, разгорающимся в Херсонской области: как дерибаны земель ведут Украину к международному скандалу.
1_ Нижнеднепровский национальный природный парк:
В Херсонской области зреет международный экологический скандал.
2_ Дунайский биосферный заповедник: В Одесской области "канальный" скандал перерастает в земельный.
Украина определила семь природных чудес – с явным расчетом на туристов.
Чудесами назвали Асканию-Нову, Днестровский каньон, Гранитно-степное Побужье, Мраморную пещеру, Подольские толтры, озера Свитязь и Синевир.
Природные чудеса в течение нескольких недель определяли путем интернет-голосования, а также анкетированием ученых из Института геологических наук НАН Украины и специалистов биологических, географических и геологических факультетов ведущих вузов страны. Их результаты суммировались, после чего назвали победителей.
Дніпровські водосховища створюють безліч екологічних проблем: де ставити кому в заголовку?
Каскад дніпровських водосховищ, мабуть, є головною топографічною особливістю України, яка відрізняє її мапу від мап усіх інших європейських країн. Справді, таких масштабних гідротехнічних споруд у Європі немає ніде. Й пишатися цим, відверто кажучи, нічого. Загалом на Дніпрі в Україні з 1932 по 1976 роки споруджено шість водосховищ: Київське, Канівське, Каховське, Кременчуцьке, Дніпровське та Дніпродзержинське. Плеса всіх водосховищ займають площу 6950 км2, що майже дорівнює площі Чернівецької області, тому їх і називають морями.
У неділю, 31 серпня, об 11:00 на Михайлівській площі відбудеться пікетування, спрямоване проти будь-яких форм насильства, жорстокості та агресії, як щодо тварин, так і щодо людей. Головна мета акції – засудження дій низки урядів країн світу, котрі вже багато років порушують права як людей, так і тварин. Головне гасло акції – «Вчора вони вбивали тварин, а сьогодні – людей!»
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 774/2008
Про невідкладні заходи щодо розширення мережі національних природних парків
З метою забезпечення підтримання екологічної рівноваги, збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність, прискорення формування національної екологічної мережі постановляю:
В березні-квітні цього року тривало бурхливе обговорення доцільності рубки дерев в 61 кварталі пам’ятки природи „Сокольники-Помірки” (навколо Меморіалу). Харків’яни висловилися однозначно проти неї. Але ані Держуправління охорони навколишнього природного середовища, ані інші державні органи в той час не змогли зрозуміло відповісти, як вони збираються врахувати громадську думку.
Одна з провідних наукових установ, яка підконтрольна і фінансується Державним комітетом лісового господарства, в особі директора Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва Василя Парпана зробила заяву щодо причин повені у Карпатах. Дана установа вважає ведення лісового господарства задовільним і пов’язує повінь виключно з надлишком опадів. Зазначимо, що одне з основних завдань інституту – розробка і впровадження раціонального використання лісових ресурсів у Карпатах.
На жаль, про все у нас згадують лише в біді. Так само сталося і з Карпатськими лісами. Всі, кому не лінь, стверджують, що основною причин цьогорічної повені є безгосподарність лісників Карпатського регіону. Віктор Андрійович оголошує про створення чергової комісії, яка має розібратися що до чого. Львівська облрада просить у Президента та Кабміну заборонити промислові рубки. Навіть Міністр з надзвичайних ситуацій небайдужий до питань охорони природи, як виявилось. Тільки пан Яценюк вважає, що причина повеней не в знищенні лісів (він економіст, йому видніше).
| Ольга Мелень у Дунайському біосферному заповіднику |
Як боротися з екологічним рейдерством, про альтернативне паливо з автомобільних шин і позовах до Мінприроди з приводу глобального потепління розповіла найвідоміший в Україні природоохоронний юрист Ольга Мелень.
У 2003 р. Ольга стала відомою на весь світ, коли стала на захист Дунайського біосферного заповідника (ДБЗ). Тоді Україна, порушуючи ряд міжнародних конвенцій та взяті на себе зобов’язання, почала будівництво судноплавного каналу «Дунай – Чорне море» через гирло Бистре. Чиновники обґрунтовували будівництво надприбутками мало не до $50 млн. у рік, а Ольга переконувала, що канал не лише незаконний, але й економічно нерентабельний.
