10 – 12 липня в рамках всеукраїнської громадянської кампанії «Дністровська екологічна хвиля» проведено інформаційний тур до Борщівського району Тернопільщини. У ньому взяли участь представники Національного екологічного центру України (НЕЦУ), ЕГО „Зелений Світ”, екоклубу „Ковчег”, спелеоклубу „Кристал”, фахівці-екологи, журналісти.
Борщівський район можна вважати одним з найцікавіших в області в сенсі збереженості біологічного та ландшафтного різноманіття, а також - унікальності геологічних, археологічних та історичних пам”яток, представлених у ньому. Від одного переліку дух захоплює: тут і найбільші у світі гіпсові карстові печери „Оптимістична” та „Озерна”, і Дністровський каньйон, й історичні парки: Скала-Подільський та Більче-Золотоцький !... Непогано представлена природна спадщина району у заповідному фонді. Загалом в Борщівському районі 87 територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею більш ніж 19 тисяч гектарів.
Але степові ландшафти складають лише невелику частку у цьому переліку, а за площею у кілька разів поступаються лісовим – хоч власне лісів на південному сході Тернопілля зовсім небагато. Малопорушені природні степові ландшафти тут переважно збереглися на схилах річкових долин Дністра та малих річок: Збруча, Нічлави та Циганки. Окремі острівцеві зони лучної рослинності можна знайти ще довкола карстових лійок, де їх обминув плуг. Переважно ті річкові крутосхили є неперспективними з точки зору господарського освоєння: хоча раніше їх активно використовували під пасовища, а також – під сади та городи на терасованих ділянках.
Як нам здається, усвідомлення важливості заповідання саме степових ландшафтів владою і мешканцями цього краю все ще не настало. Лісівники традиційно дивляться на ділянки степу - котрі помережені тут чагарниками, рідколіссям, відслоненнями гіпсів та вапнянків, осипинами отих еродованих скель - як на „неугіддя”, що потребують заліснення. Звісно ж, сосною... У той же час мало хто говорить про неоціненне значення таких „тернових полів” з точки зору збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, збереження цілісних екосистем річкових долин, захисту грунтів та вод.
Як відомо, Борщівський район також є вельми проблемним у сенсі створення НПП "Дністровський каньйон". Станом на сьогодні тут не прийняла рішень по створенню парку жодна з місцевих рад. Райдержадміністрація також не демонструє належної активності - процес відведення до НПП земельних ділянок за межами населених пунктів практично не розпочатий.
Натомість симпатії влади тут належать проектам розробки надр. Три роки тому у район прийшла фірма "Кнауф", заснувавши дочірнє підприємство "Скала". Ним активно розробляється родовище гіпсів поблизу сіл Шишківці та Сков'ятин. Два роки тому про наміри видобувати гіпс для цементної промисловості у селі Пилипче заявило приватне підприємство "Скала-Інтер". Кілька років тому підприємці скупили земельні паї частини місцевих мешканців (це в умовах дії мораторію на продаж сільськогосподарських земель), а нещодавно оприлюднили Заяву про екологічні наслідки. Кілька років триває судовий процес довкола кар'єру поблизу села Устя. Кар'єр, до речі, знаходиться на території РЛП "Дністровський каньйон", але Держуправління погодило його розробку... „у порядку виключення”. Готується до розробки родовище травертинів у селі Кривче. Геологічна розвідка ведеться на землях інших сільрад, часто без погодження з ними...
Метою нашого туру було обстеження цікавих у сенсі заповідання природних ділянок долин Нічлави, Циганки та Збруча, зокрема – степових. Ми мали також намір попрацювати з керівниками та депутатами сільських рад, поговорити з людьми про перспективи створення національного природного парку та цілі громадянської кампанії „Дністровська екологічна хвиля”.
10 – 12 липня ми провели зустрічі з керівниками сільських рад у селах Кривче, Пилипче,Устя, Вільховець. Спілкувалися з мешканцями цих та інших сіл.
Склалося враження, що люди загалом прихильно ставляться до ідеї створення національного парку. Особливо, якщо їм докладно розповісти, що він представлятиме собою. Найбільш це помітно у селах, що вже відчули принади сусідства з діючими кар'єрами.
От, наприклад, Шишківці та Сков'ятин у долині Нічлави. Вибухові роботи у гіпсовому кар'єрі ПП "Скала" ведуться нині на віддалі 500 - 600 метрів від сільських хат. Кар'єр - на плато, хати - у річковій долині. У кількох місцях над ними нависають скелі, від яких будь-якого дня можуть відколюватися брили каміння... Третій рік люди живуть у постійному страху. При зустрічі вони демонструють тріщини на будівлях, розповідають про хмари диму, що поширюються з кар'єру - щоразу, як спрацьовує вибухівка ("Скала" застосовує тротил та селітру). Говорять про зміни рівня води у криницях та зникнення природних джерел. Кільком родинам адміністрація "Скали" вже запропонувала переселитися у інші села.
А на околиці тих Шишковець - фантастичні у своїй красі схили долини Нічлави, пахощі різнотрав'я, безліч рідкісних, зникаючих, лікарських, медоносних рослин. Ботаніків заінтригую – бачили великі зарості ковили волосистої, сон великий, анемону лісову, тирлич хрестовидний, віхалку гіллясту, горицвіт весняний, півники малі, костянець колосовидний, кілька видів шавлій, конюшин та оману – на скельних крутосхилах саме зараз у повному цвіті царює оман мечолистий -, ну і ще багато такого, що не могли визначити. Було б добре ще навесні подивитися, що цвіте й тут, і на лісових ділянках.
У пасмі Худіївських гір - невеличкі карстові печери з неполоханими кажанами. До речі, усього за кілька кілометрів звідси – вже згадані тут відомі карстові печери: „Оптимістична”, „Озерна” та „Кришталева”, велика кількість менш відомих. Як відіб'ються на стабільності карсту постійні рукотворні землетруси ? - важко сказати...
У Пилипчому на прийом прийшло біля 20 мешканців. Перше і основне прохання -"захистіть село від кар'єру!". І тут люди відчувають, що позитивною альтернативою розвиткові видобувних підприємств з численними екологічними ризиками може бути включення цих територій до проектованого НПП „Дністровський каньйон”. Причому, робити це варто негайно, адже кілька років розробки кар”єрів можуть завдати природному довкіллю незворотних втрат - тоді й заповідати не буде чого.
Поки що заслуговує на заповідання степовий ландшафт на лівому схилі Нічлави: нижче і поруч з місцем впадіння у неї Циганки. Тут також буяє прекрасне степове різнотрав”я, повітря немовби настояне на меду, багата орніто- та ентомофауна, є кілька живих та чистих джерел...
Також оглянули ми замкову гору у Кудринцях – місцевий люд називає цю місцевість над Збручем „Стрілкою”. Тут також є ковила, загалом лучно-степовий ландшафт непогано зберігся. Тут також – просто неймовірно красиво! І ті ж самі ризики – просто під замкову гору веде підкоп „нічийний” кар”єр. Тут потиху видобувають вапняк, місцями схожий на мармур, з якого власне й збудований замок...
Отже, наше обстеження кількох природних ландшафтів річкових долин Нічлави, Збруча та Циганки у нижній течії зайвий раз доводить, що за красою та різноманіттям вони можуть суперничати з карпатськими та кримськими, а відтак – заслуговують на заповідання. Будемо пропонувати ці ділянки для включення у НПП - наразі охоронний статус має лише невеличкий фрагмент долини Циганки - пам'ятка природи місцевого значення "Кривченська степова ділянка" площею 8,6 гектарів.
Звісно, під час туру не можна було не звернути увагу на численні тіньові сторони, властиві цьому краєві, особливо у населених пунктах. Це й верстви побутового сміття та гною у прибережних смугах річок, і оранка до урізу води, дороги розбиті, колишні ферми розібрані до фундаментів, села не газифіковані... За межами сіл багато неораної, забур"яненої землі, культурних пасовищ не бачили взагалі, худобу люди пасуть на природних ділянках, багато слідів випалювання природної рослинності на луках та самовільних рубок – у лісі. Мешканці переважно займаються парниковим господарством. Гострою є проблема реалізації вирощених овочів...
Словом, тотальна картина економічного та соціального тупика. Тому вельми дивно, що місцева влада не намагається шукати додаткового імпульсу для розвитку краю у проекті створення національного природного парку....
Олександр Степаненко
