Cеминозі А.І.
Голові Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи
ЗВЕРНЕННЯ Щодо неприпустимості знищення залишків степів
Шановний Анатолію Івановичу!
Причиною нашого звернення є тривожна ситуація, що склалась у південному, центральному і східному регіонах України у зв’язку із ініційованим Президентом України зібльшенням частки лісистості України. Відповідно до п. 2. Указу Президента України від 04.11.09 № 995/2008 „Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень”, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям дане доручення визначити деградовані, малопродуктивні та техногенні забруднені землі, які доцільно заліснити, а також забезпечити додаткове виділення в установленому порядку земель із земель запасу для заліснення.
Згідно із наказом Державного комітету лісового господарства від 29.12.08 № 371 „Про затвердження показників регіональних нормативів оптимальної лісистості території України", що є прямою реакцією на зазначений Указ Президента, для кожної з областей визначений оптимальний показник лісистості. Із показників, затверджених цим наказом, особливо частка заліснених територій має зрости для «степових» областей (південь, центр та схід України). Очевидно, що в сучасних умовах, виділення земель для створення нових лісових насаджень, може відбуватись практично винятково за рахунок земель запасу.
Переважну більшість земель запасу (особливо це стосується степового регіону), складають балки, кургани, та схили вздовж річок та ставків, що представляють собою фрагменти степових біотопів. Степовий регіон, будучи найбільш розораною частиною України, має дуже невелику частку територій, які ще зберігають залишки степових природних комплексів і є останніми місцями збереження генофонду всього степового біологічного різноманіття. І ця мізерна частка території України є останнім притулком для десятків видів рідкісних та зникаючих, ендемічних та реліктових видів тварин і рослин, що охороняються не тільки вітчизняним природоохоронним законодавством, але й міжнародним. Саме ці об’єкти повинні стати мережею перспективних природно-заповідних об’єктів та основою екологічної мережі регіону. Натомість саме ці території стають полігоном для заліснення, що є прямим знищенням всіх зникаючих степових видів тварин і рослин та призведене до остаточного знищення степів на території України. Це порушує вимоги Закону України “Про Червону книгу України”. Багато видів охороняються також Конвенцію «Про охорону диких видів флори та фауни та середовища існування у Європі» (Бернська конвенція), яка прямо забороняє нищення їхніх місць існування. Щойно в Україні видане нове видання Червоної книги України, яке чи не вдвічі збільшило перелік охоронюваних видів. Більшість видів, що були включені у нове видання Червоної книги є степовими видами.
Особливу небезпеку викликає те, що саме місцевим державним адміністраціям дано доручення визначити землі, придатні для заліснення. Проте вирішення питань відведення ділянок без проведення фахової оцінки їхньої природної цінності та наявності на них видів, що знаходяться під охороною суперечить заонодавству про Червону книгу та Бернській конвенції.
Водночас, чинним є Указ Президента України від 23.05.2005 №838/2005 «Про заходи щодо дальшого розвитку заповідної справи в Україні», згідно з яким, розширення мережі природно-заповідного фонду є одним з найважливіших пріоритетів довгострокової державної політики. Можливість розширення мережі природно-заповідних територій степового регіону України, де відсутні великі за площею природні масиви, можлива лише за рахунок залишків степових біотопів. Втім, розширення мережі ПЗФ є невідкладною і актуальною задачею, адже нинішні показники заповідності України (4,9% від загальної площі країни) дуже віддалені від європейських показників (10-15%).
Таким чином, маємо конфлікт двох указів Президента України у галузі охорони навколишнього природного середовища. Йдеться про вкрай важливу проблему, дотичну до питань охорони навколишнього природного середовища та питань прийняття екологічно-шкідливих рішень, яким виявляється Указ Президента України 04.11.09 № 995/2008, оскільки в південних регіонів України заліснення проводиться виключно за рахунок нерозораних степових ділянок, які є єдиним резервом для розширення мережі природно-заповідного фонду в цих регіонах.
Варто додати і те, що заліснення нових територій і особливо – деградованих, забруднених та інших, малопродуктивних земель степового регіону, є складною, напрочуд працемісткою та фінансово неефективною справою. Саме на цих територіях заліснення вимагатиме найбільших фінансових та людських ресурсів, при цьому даючи найменший вихід ділової деревної сировини. В час економічної та фінансової кризи в Україні, така діяльність є неприпустимим та економічно необгрунтованим кроком.
Проте, новозатверджена державна програма «Ліси України» на 2010-2015 роки передбачає заліснення 430 000 га нових площ. Ділянки під заліснення визначені у два зимові місяці 2009 року і багато де триває оформлення передачі їх підприємствам лісової галузі та починається заліснення.
На нашу думку, ситуація вимагає негайної реакції з боку вищого керівництва держави. Єдинний державний орган, який свідомо підтримує боротьбу із залісненням степу – Мінприроди України. Проте у Мінприроди відсутні достатні важелі впливу на Державний комітет лісовогогосподарства України. Тому до сьогодні, за рік існування цієї негативної тенденції, заліснення степів зупинити не вдається.
На даному етапі, скарга на дії України в питанні створення нових лісових насаджень в степовій зоні, прийнята Секретаріатом Міжнародної конвенції «Про дикі види флори та фаут\ни та середовище існування у Європі» (Бернська конвенція).
Як нам відомо, Всеукраїнська громадська організація «Нацоінальний екологічний центр України» зверталась до Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи з проханням розглянути дане питання на засідання Комітету. Проте з відповіді народного депутата Шершуна, стало зрозуміло, на його думку не має потреби у розгляді такого питання.
У зв’язку з цим, просимо Вас, як Голову профільного комітету Верховної Ради України вжити низку першочергових заходів з даної проблеми:
- ініціювати розгляд питання про залісння степів на засідання вашого Комітету (НЕЦУ готовий озвучити дане питання та прийняти участь у підготовці його до розгляду на засіданні Комітету);
- ініціювати скасування Наказу Держкомлісгоспу України від 29.12.08 № 371 „Про затвердження показників регіональних нормативів оптимальної лісистості території України" в частині попередження заліснення степових територій, що знаходяться в природному стані;
- інціювати доручення Раді Міністрів АР Крим, місцевим адміністраціям заборонити надавати під заліснення землі запасу, зайняті степовою рослинністю, натомість розглядати такі ділянки як перспективну мережу об’єктів природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення.
Відповідь просимо надати, згідно чинного законодавства, в місячний термін.
