21 червня 2009 року. Міністерство юстиції України погодилося з природоохоронцями щодо необхідності скасування  Наказу Державного комітету лісового господарства України від 29.12.08 р. № 371 "Про затвердження показників регіональних нормативів оптимальної лісистості території України".

Цим Наказом Держкомлісгосп, затвердив показники регіональних нормативів оптимальної лісистості території України згідно з чим місцеві державні адміністрації повинні визначити землі, які доцільно залісити, а також забезпечити додаткове виділення земель із земель запасу для заліснення. Наслідки виконання цього рішення є настільки значними, що зачіпають права й законні інтереси мільйонів громадян у багатьох регіонах України, умови проживання та ведення господарської діяльності населення, призводять до зміни правовідносин у земельній сфері між багатьма відомствами та галузями господарства України.

На виконання цього Наказу з початку цього року в Україні вже відбулася зміна цільового призначення тисяч гектарів земель та передача їх до лісового фонду у всіх регіонах України. Причому в першу чергу за рахунок областей степового регіону України. Залісення степових ділянок залишає сільське населення без останніх пасовищ та сіножатей, призводить до грубого порушення природоохоронного законодавства України та низки міжнародних угод, таких як Бернська Конвенція «Про охорону диких видів флори та фауни та середовища існування у Європі», адже залишки природних степових ділянок є останнім місцем збереження всіх  зникаючих  видів степової флори та фауни.

Крім того, заліснення цілинних та перелогових земель степового регіону, є складною, напрочуд працемісткою та фінансово неефективною справою. Саме на цих територіях заліснення вимагатиме найбільших фінансових та людських ресурсів, при цьому даючи найменший вихід ділової деревної сировини. В час економічної та фінансової кризи в Україні, така діяльність є неприпустимим та економічно необґрунтованим кроком.

Додатковим ризиком вкладання величезних додаткових державних коштів у виконання цього Наказу є те, що аудитом Рахункової палати України оприлюдненим 10.03.2009 р., встановлено, що «ведення державного лісового кадастру та обліку лісів не виконується» а «економічний, екологічний та соціальний зміст Програми "Ліси України" втрачається».

Саме для того, щоб попередити розбазарювання земель, завадити знищенню останніх степових ландшафтів та марному витрачанню величезних бюджетних коштів, громадськість багатьох регіонів України започаткувала всеукраїнську кампанію «Збережемо українські степи!» (pryroda.in.ia/step). 20 травня цього року природоохоронці звернулися до Мінюсту з проханням перевірити законність додаткової передачі майже 5% території країни Держкомлісгоспу.

І ось, не минуло й місяця, як після проведення правової експертизи, Мінюст України повідомив - треба скасувати Наказ.

лист Мінюсту

За додатковою інформацією звертатись:

Василюк Олексій
Тел: 38 097 1000 473
Email vasyliuk at gmail.com
www.necu.org.ua

Галкіна Антоніна
Тел. 38 0512 46-60-5
Email agal@mksat.net

Як повідомляє Мінприроди України, станом на 01.01.09 в Україні затверджено лише 2 регіональні схеми екологічної мережі (РСЕМ). Це РСЕМ м.Києва та Тернопільської області. Для всіх  інших  областей такі схеми знаходяться лише на стадії розробки.  А для Запорізької та Херсонської областей лише розпочаті наукові дослідження щодо розробки таких схем. Це значить, що  заліснення степових  ділянок також  виявляється незаконним по причині відсутності РСЕМ, адже саме у складі цієї  схеми виділяються найцінніші природні території кожної з областей.

Відповідно до п.2. Указу Президента України від 04.11.09 № 995/2008 „Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень”, в Україні планується створення великої  кількості нових лісових площ. Раді міністрів АР Крим та місцевим адміністраціям доручається визначити «деградовані, малопродуктивні та техногенні забруднені землі, які доцільно заліснити», а також забезпечити додаткове виділення в установленому порядку земель із земель запасу для заліснення. Згідно із наказом Державного комітету лісового господарства від 29.12.08 № 371 „Про затвердження показників регіональних нормативів оптимальної лісистості території України", для кожної з областей визначений оптимальний показник лісистості. Із показників, затверджених цим наказом, особливо частка заліснених територій має зрости для степових областей.

Проте, переважну більшість земель запасу степового регіону, складають балки, кургани, прибережні смуги та схили вздовж річок та ставків, що представляють собою фрагменти степової рослинності. Степовий регіон, будучи найбільш розораною частиною України, має дуже невелику частку територій, які ще зберігають залишки степових природних комплексів і є останніми місцями збереження генофонду всього степового біологічного різноманіття. Степова рослинність складає близько 1 % від загальної площі території України і є притулком для десятків видів рідкісних та зникаючих, ендемічних та реліктових видів тварин і рослин, що охороняються не тільки вітчизняним природоохоронним законодавством, але й міжнародним. Саме ці об’єкти повинні стати мережею перспективних природно-заповідних об’єктів та основою екологічної мережі регіону. Натомість саме ці території стають полігоном для заліснення, що є прямим знищенням всіх зникаючих степових видів тварин і рослин та призведе до остаточного знищення степів на території України. Це порушує вимоги Закону України “Про Червону книгу України”. Водночас, чинним є Указ Президента України від 23.05.2005 №838/2005 «Про заходи щодо дальшого розвитку заповідної справи в Україні», згідно з яким, розширення мережі  природно-заповідного фонду є одним з найважливіших пріоритетів довгострокової державної політики.

Варто додати і те, що заліснення нових територій і особливо – деградованих, забруднених та інших, малопродуктивних земель степового регіону, є складною, напрочуд працемісткою та фінансово неефективною справою. Саме на цих територіях заліснення вимагатиме найбільших фінансових  та людських ресурсів, при цьому даючи найменший вихід ділової деревної сировини. Існує  безліч прикладів того, на скільки неефективним є заліснення степових ділянок та пісків. Так, деякі землі, виділені для створення лісових насаджень ще десятки років тому досі не вдається заліснити через непридатні для цього агрокліматичні умови. Кошти на заліснення знову і знову марно  виділяються щороку. В час економічної та фінансової кризи в Україні, така діяльність є неприпустимим та економічно необгрунтованим кроком.

Разом з тим, не сикрет, що південно-східній частині України наразі загрожує опустелювання, що тягне за собою деградацію значних площ сільськогосподарських угідь та втрату їх для економіки України. На превеликий жаль, причиною опустелювання є не лише  зміна  кліматичних  умов, а  і несвідома діяльність людини. Внаслідок неправильної агротехнічної практики на багатьох полях після збирання зернових хлібороби випалюють стерню. Спалювання стерні на полях нерідко стає причиною вигоряння прилеглих до агроугідь лісосмуг. Зникнення лісосмуг, які на даному етапі вже значною мірою втрачені, призводить до вітрової ерозії, вивітроювання, пилових буранів та опустелювання плодородних українських земель. Більше того, починаючи з 2008 року вперше в Україні з'явилась тенденція до самовільного спалювання лісосмуг. Люди свідомо підпалюють захисні лісосмуги, лісопосадки та навіть ділянки лісу. Після того, як насадження пошкоджуються вогнем, їх можна безперешкодно вирубати на дрова або продаж. Деревина при цьому лишається, як правило, неушкодженою. Подекуди на трасах навіть виникли пункти стихійного продажу горілої деревини. На даному етапі таким чином знищено десятки тисяч кілометрів вітрозахисних лісосмуг.

Проте, цей процес має бути зупинений. Зробити це можна лише шляхом запровадження невідкладних заходів з  відновлення мережі лісосмуг.

Таким чином, ми маємо можливість зупинити порушення міжнародного та українського законодавства щодо охорони біорізноманіття та, одночасно вжити рішучих заходів щодо боротьби з опустелюванням. Для реалізації цього задуму необхідно внести зміни до нинішніх намірів заліснення, зокрема:
-    акцентувати переважну частку нових площ, передбачених до заліснення у Поліському та західному регіонах України;
-    відмовитись від заліснення степових ділянок (у т.ч. балок, ярів, схилів) у південному та східному регіонах України;
-    у південному та східному регіонах максимально акцентувати увагу на відновленні втрачених та створенні нових вітрозахисних лісосмуг.

Такий крок стане економічно доцільним та ефективним в часи фінансової кризи та сприятиме налагодженню економіки південно-східного регіону України вже у найближчому майбутньому.
Учасники кампанії звернулись до керівництва Держави з пропозицією вжити невідкладних заходів щодо скасування  наказу Державного комітету лісового господарства від 29.12.08 № 371 „Про затвердження показників регіональних нормативів оптимальної лісистості території України". На думку захисників степу, необхідне запровадження замість даного Наказу раціонального природозберігаючого документу, який би дозволив акцентувати переважну частку нових площ, передбачених до заліснення у Поліському та західному регіонах України, відмовитись від заліснення степових ділянок (у т.ч. балок, ярів, схилів) та максимально акцентувати увагу на відновленні втрачених та створенні нових вітрозахисних лісосмуг у південному та східному регіонах України.

Учасники кампанії закликають українців приєднуватись до  цієї ініціативи і відсилати листи, адресовані керівництву держави. Текст листа можна знайти за посиланням: http://maidan.org.ua/news/getfile.php3?key=1242311405&att_id=16710&site=maidan&bn=maidan_news

Учасники кампанії «Збережемо українські степи!» звернулись до Міністерства юстиції України з проханням перевірити законність Наказу Державного комітету лісового господарства України від 29.12.08 р. № 371 "Про затвердження показників регіональних нормативів оптимальної лісистості території України" та у разі виявлення незаконності Наказу вжити заходів щодо відміни заходів, спрямованих на його реалізацію.

Так, у зверненні говориться «Керуючись конституційним правом на «безпечне для життя і здоров'я довкілля» та конституційним обов’язком – «всемірно охороняти землю, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, сприяти їх відновленню як першооснови свого життя і життя суспільства», звертаємось з проханням перевірити законність Наказу Державного комітету лісового господарства України від 29.12.08 р. № 371 "Про затвердження показників регіональних нормативів оптимальної лісистості території України".

З початку 2009 року в Україні на виконання цього Наказу здійснюється зміна цільового призначення сотень тисяч гектарів земель – сільськогосподарських, земель запасу і т. і. – та передача їх до лісового фонду у всіх регіонах України.

Указом Президента України від 10.09.08 № 826 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 серпня 2008 року "Про реалізацію органами виконавчої влади заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації природного характеру в зонах надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях Вінницької, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей"» (п. 3.7) та Указом Президента України від 04.11.2008 № 995/2008 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень» запровадження регіональних нормативів оптимальної лісистості територій України доручено Кабінету Міністрів України.

Досі рішень КМУ з цього приводу не має. Хоча законодавством передбачена державна реєстрація нормативно-правових актів, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, згаданий Наказ Державного комітету лісового господарства України, не пройшов реєстрацію в Міністерстві юстиції України.

Згаданим Наказом передбачається майже на 5% збільшити частку залісення території України – тому наслідки виконання цього рішення будуть значними та зачеплять права й законні інтереси мільйонів громадян у багатьох регіонах України, умови проживання та ведення господарської діяльності населення, призведуть до зміни правовідносин у земельній сфері між багатьма відомствами та галузями господарства України.

Додатковим ризиком вкладання величезних додаткових державних коштів у виконання цього Наказу є те, що аудитом Рахункової палати України оприлюдненим 10.03.2009 р., встановлено, що «ведення державного лісового кадастру та обліку лісів не виконується» а «економічний, екологічний та соціальний зміст Програми "Ліси України" втрачається».

Разом з тим, нормативи залісення, затверджені Наказом Державного комітету лісового господарства України від 29.12.08 р. № 371 "Про затвердження показників регіональних нормативів оптимальної лісистості території України" у значній мірі передбачають збільшення частки лісистості України за рахунок областей степового регіону України. Залісення степових ділянок є грубим порушенням законодавства України про Червону Книгу України та низки міжнародних природоохоронних угод, таких як Бернська Конвенція «Про охорону диких  видів флори та фауни та середовища існування у Європі» (ст.4), адже залишки природних степових ділянок є останнім місцем збереження всіх  зникаючих  видів степової флори та фауни. Крім того, заліснення нових територій і особливо – деградованих, забруднених та інших, малопродуктивних земель степового регіону, є складною, напрочуд працемісткою та фінансово неефективною справою. Саме на цих територіях заліснення вимагатиме найбільших фінансових та людських ресурсів, при цьому даючи найменший вихід ділової деревної сировини. В час економічної та фінансової кризи в Україні, така діяльність є неприпустимим та економічно необгрунтованим кроком».

- ініціювати внесення змін до Указу Президента України від 29.12.08 № 371 „Про затвердження показників регіональних нормативів оптимальної лісистості території України" в частині попередження заліснення степових територій, що знаходяться в природному стані;

- ініціювати зміни до «Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів відведення земельних ділянок» в частині запровадження обов’язкового дослідження наявності степових природних комплексів і охоронюваних видів на ділянках, що розглядаються як перспективні для заліснення та унеможливлення погодження органами Мінприроди тих ділянок, що мають природну цінність;

- ініціювати виключення пунктів 26, 29 з переліку приордоохоронних заходів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1147 від 17.09.1996 р. «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів»;

- інціювати доручення Раді Міністрів АР Крим, місцевим адміністраціям заборонити надавати під заліснення землі запасу, зайняті степовою рослинністю, натомість розглядати такі ділянки як перспективну мережу об’єктів природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення;

- ініціювати зупинення робіт по визначенню ділянок, що будуть надані під заліснення до моменту засвершення робіт по винеченню в натуру меж земель природно-заповдіного фонду місцевого та загальнодержавного значення

Схоже, не треба бути провідним фахівцем жодної з галузей, щоб розуміти що у степовій зоні дійсно не найкраща ситуація з лісистістю, адже це степ а не ліс; аналогічно в Поліссі – найгірша ситуація зі степами.

2.    «Ви мусите погодитись, що в цій зоні суттєво зменшилась площа і частка лісів. З іншого боку, оптимальними умовами росту лісової рослинності є  береги річок, верхів*я і тальвеги балок, крутосхили».

Після цього твердження у нас не  виникає  жодного сумніву, що розроблювані інститутом заходи з заліснення дійсно загрожують українським степам.

3.    «Саме створені лісові насадження могли б доволі швидко стати сприятливим місцем перебування бігітьох  видів тварин».

Насадження сосни та акації, що займають переважну частину створюваних  в наш час лісових посадок степового регіону є  одними з найбідніших з фауністичної точки зору біотопів. В той же час вони займають місце степових  комплексів, населених сотнями видів характерних лише для степу комах, птахів та порослих сотнями видів суто степових рослин, багато видів яких  є ендемічними, зникаючими і знаходяться під охороною.

Також, автори листа неодноразово зазначають, що звернення учасників Кампанії є «достатньо декларативним», «не підтверджене хоч якими-небудь цифрами» та «не досить обгрунтованим». У відповідь на це, до  Інституту направлене повторне звернення з проханням надати фахову оцінку та статитичні відомості щодо ефективності та доцільності (на думку авторів листа) заліснення степових  ділянок а також біорізноманіття штучних  лісонасаджень в степу.

Після отримання відповіді УкраНДІ ЛГА, вона буде оприлюднена на сайті

Як повідомляє  заступник міністра охорони навколишнього природного середовища України України М.М.Мовчан, на звернення учасників кампанії «Збережемо українські степи!», Мінприроди доручило своїм територіальним органам  звертати увагу при погодженні матеріалів відведення під заліснення земельних  ділянок у степовій зоні на їхню природну цінність. Мінприроди наголосило на недопущенні погодження матеріалів відведення під  заліснення земельних  ділянок, у першу чергу, цілинних, де зберігаються  рідкісні і зникаючі види рослин і тварин, занесені до Червоної  книги україни та на необхідності дотримання «Порядку погодженян природоохоронними органами матеріалів вилучення (викупу), надання земельних  ділянок».Міністерство  зобов’язало територіальні органи Мінприроди надсилати на його адресу копії  висновків на земельні ділянки, які передбачається надати під лісорозведення.