На Мелітопольщині відбувається незаконне залісення на території Троїцької балки. Не вся балка є територією природно-заповідного фонду, але у ній зростає низка зникаючих видів.

Фото 1. Загальний вигляд Троїцької балки.

Окрім кількох видів ковили, під загрозою знищення опинились волошка Талієва, калофака волзька, цимбохазма дніпровська та інші рідкісні та зникаючі види. На території балки мешкає синявець дамоне, занесений у Червону книгу метеликів Європи, який є досить рідкісним у Західно-Приазовському регіоні. Усі намагання науковців та природоохоронців уберегти схили балки від оранки та посадки "лісу" досі є марними. Є інформація, що знищення червонокнижних видів погодило лісникам також управління охорони навколишнього природного середовища у Запорізькій області. Наразі готується звернення до Президента України стосовно порушення вимог природоохоронного законодавства та притягнення винних до відповідальності.

Фото 2. Фрагмент знищеного терасами степового схилу балки.

за матеріалами http://muravway.narod.ru/

У 2005 році Токмацька РДА, порушуючи низку законів та процедуру землевідведення, видає розпорядження №608 "Про передачу земель, непридатних для сільськогосподарського виробництва ДП "Приморське лісове господарство" з подальшим виготовленням правовстановлюючих документів". Цим розпорядженням 1080 га степових балок та схилів (лише невелика частина ділянок - колишні тутовники) була передана під залісення. З них - 29 га степового схилу ландшафтного заказника місцевого значення "Заплава р. Чингул".

Після проведення лісниками робіт по оранці степового схилу у заказнику було підняте питання законності розпорядження голови РДА та дій лісників. Місцевий екологічний інспектор навіть зробив вигляд ефективної роботи проти порушників. Але у складеному ним акті він зазначив, що "винного не встановлено", а сам акт нікуди не передав, навіть не роздав примірники особам, що у ньому значились. Переписка з Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища у Запорізькій області показала цікавий факт: чиновники управління та держекоінспекції всими силами почали захищати порушників. Було складено нашвидкоруч погодження робіт по залісенню заказника, навіть якісь акти по рослинному складу, в яких значилось, що у заказнику не зростають рідкісні рослини, але процвітають рудеральні види і треба все заліснювати. Чиновниками з держуправління неодноразово повторювалось, що розпорядження було прийняте згідно вимог чинного законодавства, хоча це була відверта брехня. Адже розпорядження було опротестоване Токмацьким міжрайонним прокурором. Але протест загубився і після оранки заказника у ньому раптом виріс баштан! І це на землях, непридатних для сільськогосподарського виробництва!!!

Після звернень НЕЦУ до різних інстанцій до справи долучилась обласна інспекція з контролю за використанням та охороною земель. Було обраховано збитків державі на суму понад 100 тис. грн. За справу навіть взявся відділ ОУМВС по боротьбі з економічними злочинами!

І ось після подій 2005-2008 років нарешті маємо приємну новину: шкідливе Розпорядження голови Токмацької райдержадміністрації №608 таки було скасоване. Копія нового Розорядження. Землі площею 1080 га повернуті громаді району. Після Розпорядження №608 під залісення землі у Токмацькому районі не передавались. Нагадуємо, що досі не було відомо - чи справді розпорядження було скасоване, бо перший протест прокурора "загубився". А якби він спрацював ще у 2006 році - заказник був би врятований і кавунів там не насадили, а друга ділянка біля с. Садового взагалі б не постраждала... Тепер треба згадати поведінку міжрайонного екологічного інспектора Савіна В. В., який влаштував показуху покарання лісників, а сам ніяких заходів не вжив і навіть у прокуратурі надав неправдиві свідчення по цій справі...

Але тепер ми маємо беззаперечний доказ того, що другий протест прокурора та подання земінспекції знайшли позитивний відгук у нового керівництва райдержадміністрації.

Надалі питання передачі земель під залісення суворо контролюватиметься.

за матеріалами http://muravway.narod.ru/

По причині незаконності цього розпорядження, Прокуратура Запорізької  області 20.08.08 винесла на нього протест, який на даний момент задоволений.

Разом з тим, Прокуратура Запорізької області на даний момент проводить перевірку законності дільності відповідних  служб при підготовці даного розпорядження.

Учасники кампанії обстежують степ

Запоріжжя
16-17 травня пройшла перша виїздна нарада учасників кампанії «Збережемо українські степи!». Серед учасників наради – співробітники НАН України, члени Національного екологічного центру України, Дружини охорони природи м.Києва «Зелене Майбутнє», Дружини охорони природи м.Харкова та місцеві активісти.

В ході наради учасники кампанії  визначили коло пріоритетів на найближчий час, сформували плани роботи в Токмацькому районі та обстежили територію заказника «Заплава р.Чингул» - першого степового заказника, розораного та залісненого органами Держкомлісгоспу України. Боротьба за забереження незалісненої частини заказаника та спроби покарати винних у розорюванні 12 га його території тривають вже понад  3 роки.

На території розораного заказника відзнято короткометражний документальний відеофільм, який згодом буде оприлюднений на сайті.

Зустріч «на місці подій» додала нового поштовху кампанії та дозволила обговорити низку нових ідей. Щиро віримо, що боротьба із залісненням степу з цього дня стане ще більш запеклою та значно ефективнішою в усіх  регіонах степової  зони України.

цимбохазма дніпровська

Запоріжжя
18 травня в Токмацькій районній державній адміністрації відбувся круглий стіл з участю представників НАН України, Національного екологічного центру України, місцевих краєзнавців та тележурналістів. Учасники круглого столу вирішили ініціювати створення на Токмаччині Національного природного парку «Муравський шлях».

Майбутній національний природний парк охопить понад 19 тис. га. Токмацького району та включить у себе найбільший незаповідний досі степовий масив лівобережної України. На території, яку планується заповісти, у давній час проходив літописний Муравський шлях. Серед числених пам’яток історії та археології – кургани, місця історичних битв та сліди давніх цивілізацій. Тепер же, ця територія є потужним комплексом степових балок вздовж плавнів річок Молочної та Чингул. Тут зустрічається біля 80 видів тварин та рослин, що  охороняються Червроною книгою України та Європейським червоним списком.

Створення НПП «Муравський шлях» стане потужним поштовхом для розвитку туризму на Токмаччині. Муравський шлях фактично поєднує два інші видатні історико-культурні об’єкти Запорізької області: о.Хортиця та Кам’яну Могилу. Після створення національного парку, ці об’єкти зможуть бути поєднані в єдиний туристичний комплекс.

Фахівці інстиутів зоології та ботаніки НАН України  а також представники Національного екологічного центру України взяли на себе зобов’язання безоплатно підготувати обгрунтування щодо створення національного парку та надалі активно сприяти його створенню. Заплановані і робочі зустрічі щодо створення НПП «Муравський шлях», які мають відбутись найближчими місяцями.

З повідомлення Запорізького обласного  управління лісового та мисливського господарства.

Як повідомляє Запорізьке обласне  управління лісового та мисливського господарства на запит Національного екологічного центру України з приводу прецеденту заліснення заказника "Заплава р.Чингул" у Токмацькому районі, заказник був створений на еродованих, староорних землях, непридатних  для ведення сільського господарства, де раніше випасалась худоба.

Керівництво управління, на жаль не розуміє, що випас не є негативним чинником для збереження степів, а навпаки - не допускає  заростання степу. Так, на території  заказника збережено 27 видів тварин, занесених  до  Червної  книги України і 8 видів зникаючих рослин. Тут є і одне з небагатьох  місцезростань цимбохазми дніпровської - однієї з найрідкісніших рослин українського степу.

На дослідження заказника щороку виїздять фахівці НАН України та інші науковці. Як показують їхні дослідження, жодних загрозливих  ерозійних процесів на території не відбувається. Чергове обстеження території заказника заплановане на 16-17 травня 2009 року, про результати якого буде повідомлено додатково.

Національний екологічний центр продовжує  боротьбу проти заліснення заказника та притягненню до  відповідальності винних  у незаконному залісненню. За підрахунками НЕЦУ, знищенням видів, занесених  до  Червоної  книги при залісненні заказника України державі нанесено збитків на суму понад  1000000 грн.

Еще 200 лет назад степи составляли треть территории Украины. «Сейчас едва наберется один процент», – говорит Олег Деркач, преподаватель кафедры биологии Николаевского государственного университета имени Сухомлинского.

Сосновая экспансия
Степь превращается в сельскохозяйственные поля и лесопосадки. По данным украинских ученых, с 1956 г. по 1996 г. лесная площадь в украинской степи выросла в 2,7 раза. Сейчас, по словам замкомандира Природоохранной дружины Киевского национального университета Ивана Парникозы, точную площадь степи дать невозможно. «Их последняя инвентаризация проводилась в 1996 году, да и тогда она была неполной», – говорит он, допуская, что до 100 тыс. га сохранилось на военных полигонах.

Правда, последние участки степи еще можно увидеть в заповедниках. Целинная степь сохранилась в Украинском степном и Луганском заповедниках, «Еланецкой степи», региональных ландшафтных парках «Кинбурнская коса», «Гранитно-степном Побужье» и биосферном резервате «Аскания Нова».

Но и их позиции слабеют. Так, «Кинбурнская коса» в Николаевской области ведет напряженный бой на три фронта. С одной стороны на него наступает местная власть, решениями которой парк постоянно уменьшают и не дают обещанного статуса Национального парка. С другой – доставляют хлопот нелегальные застройщики, охотники и автотуристы. А завершают дело местные лесники, который поставили себе цель засадить территорию сосной.

Между тем, природа Кинбурна уникальна. Тут живет около 60 видов животных, занесенных в Красную Книгу Украины, многие из которых обитают только здесь.

«По нашим подсчетам, растения каждого гектара целинной степи стоят около 10 млн. гривен. Но у нас были случаи, когда лесники уничтожали участки, где росли последние 300 растений редчайшего тюльпана Шренка или 500 последних позднецветов Анкарского, – жалуется директор ландшафтного парка Зиновий Петрович. – Сосна, между прочим, приживается здесь крайне плохо».

Есть и другие случаи. В степях Токмацкого района Запорожской области лесники вспахали 8 гектаров целинной степи с редчайшими растениями, чтобы посадить там ту же сосну и… арбузы.

Природа менталитета
Лесники пытаются найти обоснования сосновой экспансии. «Николаевская область имеет наименьший процент лесов в Европе! Этого нельзя так оставить. Мы изучили особенности местных почв и решили, что сосна тут подходит лучше всего, хотя она и увеличивает пожароопасность, – утверждает глава Николаевского лесничества Петр Паламарюк. – Наша цель – лучшая экология, при которой людям будет где погулять в лесу, а птицам – где свить гнездо».

Почему главный лесник области не хочет смириться с чуть ли не наибольшим в Европе процентом степей и дать возможность птицам выводить свое потомство среди высокой травы, он не объясняет.

Между тем, степи имеют не меньшую ценность, чем сосны под новогодние праздники или арбузы, соглашаются специалисты. «Они поддерживают климатический баланс всей страны, – говорит Деркач. – «Это – «фабрика» чернозема: именно здесь формируется самая плодородная в мире почва. Да и вообще – это эталон той природы, в которой сформировался наш менталитет».

Последние лоскутки степи еще можно сберечь, утверждают ученые. Но для этого ее придется восстанавливать на сельскохозяйственных землях, считает Деркач.

Автор: Юлия Маклюк, для «24»