RSS

Урочище „Змієві вали” (площа – 7 га) знаходиться в історичному центрі м. Василькова Київської області. Дана територія являє собою комбінацію природної височини з крутими насипними валами зведеними впродовж Х ст. Великим Київським князем Володимиром Святославичем, що заснував тут потужну фортецю – Василів. Добре збережені до нашого дня, вали обмежують дитинець Василькова та його посад.

Подекуди схили валів сильно еродовані. Вони вкриті переважно степовою трав’янистою рослинністю. Подекуди наявні штучні насадження з Tilia cordata та Quercus borealis. Важливо відмітити, що схили яру є непридатними для забудови і ведення сільського господарства, тому лише зрідка використовуються як пасовище.
Головну природну цінність урочища становить степовий флористичний комплекс, що зберігся у верхній та середній частині схилів у дуже богатому варіанті, що нараховує понад 100 видів. Основу його складають угруповання Festuca rupicola та Elytrigia intermedia. В окремих пунктах об’єкту в верхній частині схилів поширені фрагменти асоціації Stipa capilata. Популяції невеличкі та перебувають під загрозою деградації.

На схилах та гребені одного з валів виявлено також значну популяцію регіонально-рідкісного виду рекомендованого до включення до Червоного списку Київщини – Anemone sylvestris. На території урочища зростає також відносно велика популяція регіонально-рідкісного Primila veris.

Під час багаторічних спостережень виявлено, що збереженість степових фітоценозів урочища виявилась вирішальною для існування цілого ряду рідкісних та малочисельних видів тварин, зокрема зникаючих видів комах. Серед останніх виявлено 11 видів, занесених до Червоної книги України. Це, зокрема, високодекоративний махаон (Papilio machaon), вкрай малочисельні комахи: пістряка весела (Zygaena laeta), синявець меліагр (Polyommatus daphnis), ведмедиця Гера (Callimorpha quadripunctaria), бражник дубовий (Marumba quercus), бражник Прозерпіна (Proserpinus proserpina) джміль яскравий (Bombus ponorum), вусач мускусний (Aromia moschata) та цінний запилювач степових рослин – бджола тесляр фіолетова (Xylocopa violaceae).

Урочище є місцем регулярного проживання дрімлюги (Caprimulgus europaeus), а також польового жайворонка (Alauda arvensis), які внесені до Додатку ІІ до Бернської конвенції. Урочище є місцем живлення низки видів хижих птахів, серед яких яструби малий (Accipiter nisus) та великий (Accipiter gentilis), канюк (Buteo buteo), що також знаходяться під охороною.

На території урочища постійно зустрічаються амфібії: ропуха сіра (Bufo bufo) та часничниця (Pelobates fuscus), а також рептилії: ящірка прудка (Buteo buteo) та вуж звичайний (Natrix natrix), які охороняються згідно до Бернської конвенції.

З ссавців, на території Змієвих валів постійно можна зустріти зайця сірого (Lepus europaeus), лисицю звичайну (Vulpes vulpes), а також червонокнижного тхора чорного (Mustella putorius) та велике різноманіття гризунів, притаманних біотопам степових балок Наддніпрянщини.

Угруповання урочища протягом тривалого часу страждають від надмірного випасу худоби, самовільного захоплення земель під городи, несанкціонованого скидання сміття та неконтрольованого збору лікарської сировини, а також незаконного відведення ділянок під забудову.

Зважаючи на все вищевикладене пропонується оголосити територію об’єкту ландшафтним заказником місцевого значення «Змієві вали».

Координатор НЕЦУ із створення об’єктів природно-заповідного фонду, к.б.н.

Парнікоза І.Ю.
Заступник Голови НЕЦУ

Василюк О.В.