Еще 42 дерева получили статус ботанических памятников природы местного значения, сообщает РИА "Новый Регион".

В пояснительной записке к постановлению указывается, что в настоящее время площадь территорий и объектов природно-заповедного фонда в Крыму составляет всего 5,8%, тогда как для устойчивого равновесия экосистемы необходимо 10%. Для этого под заповедный статус нужно отвести еще 115 тыс. га.

Схемой региональной экологической сети зарезервировано 36 объектов под расширение природно-заповедного фонда. На сегодняшнем заседании такой статус получили ландшафтные заказники "Демерджи яйла" (2076 га), "Сасыкский" (5 тыс га, включая озеро Сасык-Сиваш), "Осовинская степь" (3472 га), "Степной участок у пос.Школьное" (224 га), "Долгоруковская яйла" (2130 га), ботанический заказник "Можжевеловая роща у балки Канлы-Дере имени Новеллы Вавиловой" (64 га), гидрологический заказник "Озеро Чокрак" (1 тыс га), ландшафтные парки "Научный" (965 га), "Белая скала" (2256), "Бахчисарай" (10,3 тыс га) и ландшафтно-рекреационный парк "Урочище Кизил-Коба" (102 га).

Кроме того, ботаническими памятниками местного значения объявлены несколько деревьев Никитского ботсада - тысячелетний земляничник, фисташка возрастом 1500 - 1700 лет (одно из самых старых деревьев Украины) и маслина, которой больше 2000 лет.

Также заповедный статус получили тис Леси Украинки, произрастающий в Массандровском парке, дуб-реликт бельбекских дубрав, шелковица Гиреев в кухонном дворике Бахчисарайского ханского дворца, роща из 29 дубов на территории старого караимского кладбища Балта-Тиймез, самый старый на Украине пятисотлетний грецкий орех Пузанова, растущий на частном подворье Бахчисрайского района, фисташка Юстиниана на мысе Ай-Тодор, платан память Алустона в Алуште, орех Юрия Никулина у подножья Демерджи, 1300-летний земляничник Ены недалеко от Ореанды, тис ягодный Непокоренный на территории санатория "Утес" и дуб Дулицкого в Детском парке Симферополя.

В результате принятия постановления площадь заповедных территорий в Крыму увеличилась на 27584 га или на 1% заповедности.

Пользователи территорий и объектов природно-заповедного фонда должны в течение шести месяцев разработать и утвердить положения о территориях и объектах природно-заповедного фонда и оформить охранные обязательства, в течение двух лет - обеспечить разработку проектов землеустройства по организации и установлению границ заповедных территорий.

Про це він заявив на прес-конференції у вівторок, повідомляє Національний екологічний центр.

Але як екологи заявляли раніше, саме у 2011 році перевірками КРУ виявлено масштабне нецільове використання коштів в Держлісагентстві, у тому числі – створення нових лісів на землях, не оформлених у користування лісгоспів.

Сума нецільового використання коштів за цією статтею склала 21 000 000 грн.

"Вже три роки триває всеукраїнська кампанія проти залісення степів. Велику частину нових лісів в Україні створюють не там де це потрібно, а на останніх степових ділянках, де земля нікому не потрібна і її легше отримати в користування. – розказує заступник голови НЕЦУ Олексій Василюк. – Степів лишилось не більше 3% від того, що було в недалекому минулому і саме тут зосереджена третина всіх червонокнижних видів рослин і тварин. Проте саме сюди, відверто ігноруючи законодавство, спрямовані зусилля лісників по створенню нових лісів. І це робиться заміть того, що відновити вирубані ліси в Карпатах або у Поліссі".

На питання журналістів, Віктор Сівець повідомив, що в новому, 2012 році планується створити нових лісів на площі не меншій, ніж у 2011 році, а загрози збереженню рідкісних видів у такій діяльності він не вбачає.

Нагадаємо, у 2011 році 600 визнаних науковців-ботаніків з більшості країн Європи звернулись до Уряду України з проханням переорієнтувати обсяги створення нових лісів з степової зони у більш придатні для цього регіони – Полісся та Карпати.

Українська правда. Життя

Ще два ландшафтних заказника місцевого значення оголошені в Межівському районі Дніпропетровської області. Це заказники (1874 га) і (1278,7 га). Заказники включають два комплекси степових балок (включно з водотоками), на території яких ковіли волосиста та Лессінга, цибуля подільська а також зустрічається гадюка степова, занесені до Червоної книги України. Примітно, що
на території новостворенних заказників зустрычаються три види метеликів, включених до Червоної книги лускокрилих Європи.

Основну площу новостворених заказників склали землі
сільгосппризначення, а саме ніким не використовуються пасовища, які є насправді степовими ділянками.

За результатами досліджень флори і рослинності в районі Сульської затоки запропоновано створення 2-х об’єктів природно-заповідного фонду:

Ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Маців яр», яка розташована поблизу південної околиці с. Лящівка. Тут на південно-західному схилі яру, під час дослідження ранньовесняних видів рослин, була виявлена одна із найбільших на Черкащині популяція ранньовесняного ефемероїда, занесеного до Червоної книги України (2009) – шафрана сітчастого Crocus reticulatus Steven ex Adams.

Ботанічний заказник місцевого значення «Великобурімські крутосхили» знаходиться в околицях с. Велика Бурімка і займає відкриті остепнені крутосхили до заплави Сули. Частина його території входить до складу НПП «Нижньосульський».

Основні площі на цих схилах займають лучні степи, які знаходяться в середніх і нижніх частинах схилів, верхні більш стрімкі ділянки займають угруповання більш степового характеру із значною участю ковили та степового різнотрав’я, в нижніх частинах схилів є ділянки чагарникових степів.

Особливу цінність рослинному покриву надають наявні тут угруповання із співдомінуванням ковили волосистої Stipa capillata, занесені до Зеленої книги України (2009). Вони займають верхню смугу схилу південної експозиції, а також невеликими ділянками відмічені на схилі південно-західної експозиції. Участь ковили в цих ценозах становить 30-35 % при загальному проективному покритті травостою 85-90 %. Серед злаків переважають типові види – тонконіг вузьколистий та келерія сиза.

Серед видів, які охороняються на території Черкаської області на території проектованого заказника відмічені астрагал борозенчастий Astragalus sulcatus, кринітаря волохата Crinitaria villosa, залізняк бульбистий Phlomis tuberosa.

http://sozocentre.org.ua/actions/botanic/

Територія східної України, під якою ми будемо розуміти Харківську, Донецьку та Луганську області, майже повністю знаходиться в межах степової зони. Харківщиною пробігає власне межа лісостепу та степу, Але зелений лісовий клин на значну глибину вдається до степових теренів, створюючи інтрозональний лісовий коридор. Як лісостепові, так і степові природні комплекси тут значно постраждали від господарської діяльності. Тому ділянки відносно-непорушеної природи залишилися лише в долинах більших річок чи окремими масивами. Усі вони потребують ретельної і дбайливої охорони. Тож особливо приємно відзначити, що хвиля президентських указів 2010 р., про яку ми продовжуємо Вам розповідати, огорнула і наш «Далекий Схід», в результаті чого розширено національний природний парк (НПП) «Святі Гори», а також створено НПП «Сіверсько-Донецький», «Слобожанський» та «Дворічанський». У цій короткій статті наша розповідь про них.

Рис. 1. Мапа розміщення національних природних парків: 1 – Слобожанський, 2 – Двурічанський, 3 –Святі Гори, 4 - Сіверсько-Донецький

Національний природний парк «Слобожанський»

Парк створений 11 грудня 2009 р. згідно з Указом Президента України з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів лісостепової зони. До території національного природного парку «Слобожанський» погоджено в установленому порядку включення 5244 га земель державної власності, які вилучаються у державного підприємства «Гутянське лісове господарство» та надаються національному природному парку в постійне користування. Тут, на теренах розташованого на сході Харківщини великого Гутянського лісового масиву, збереглися надзвичайно цінні соснові бори та сфагнові болта в долині р. Мерла на південь від межі їх суцільного поширення. Такі екосистеми є дуже вразливими та потребують дбайливої охорони.

Теренами парку також проходить південна межа поширення низки представників бореальної болотяної флори, таких як вовче тіло болотяне, зелениця (діфазіаструм) сплюснута, плаун булавовидний та колючий, образки болотяні, брусниця, чорниця, росичка круглолиста, пухівка піхвова та вузьколиста, хвощ лісовий, щитник гребінчастий, грушанка круглолиста, пухирчатка мала та ін. На водоймах трапляється також латаття сніжно-біле.

Тут також трапляються такі рідкісні червонокнижні види, як сон розкритий та лучний, ковила дніпровська, змієголовник Рюйша, черемша, тюльпан дібровний та любка дволиста.

Збереження даного лісового масиву має велике значення для збереження фауни лісостепу, зокрема денних та нічних хижих птахів, а також кажанів.

Територія національного природного парку багата на археологічні шари різних епох, починаючи з неоліту.

НПП «Дворічанський»

Парк створено згідно Указу Президента України 11 грудня 2009 р. на території 3131,2 га, яка розташована на півночі Харківської області, дослівно на кордоні степу та лісостепу (Дворічанський район, район сіл Кам'янка, Петро-Іванівка, Красне, Митрофанівка). Парк створений, перш за все, для охорони цінної степової рослинності по правому берегу р. Оскіл. Тут відслонюються крейди, тож рослинні угруповання представлені не тільки справжніми та чагарниковими але й крейдяними степами. В складі останніх наявні цінні види специфічні для крейдяних виходів такі як полин пониклий, полин солянковидний, полин суцільнобілий, гісоп крейдяний, ранник крейдяний, льон український, переломник Козо-Полянського та інші унікальні рослини.

Цінним є тваринний світ. Особливо багата фауна комах. А поблизу сіл Колодезне, Кутьківка и Кам’янка колоніями живуть байбаки – на диво привабливі звірята. Тут же, в лісах, лісах, гаях, лісосмугах, чагарниках і просто в травах гніздує численне птаство – денні хижаки, куріпки та ін. Більшість з цих рослин чи тварин занесено в охоронні списки, оскільки вони зникають на Україні чи Європі загалом. В річках парку зустрічається червонокнижний звір - видра.

Крейдяні поклади регіону – то відклади мезозойського моря, зважаючи на що трапляються викопні тварини, наприклад белемніти.

Ідея створення цього НПП була сформульовано дослідниками з Харківського національного університету ще в 2001 р. Втім, реалізувати її вдалося лише через 9 років…

Розширення НПП «Святі Гори»

Ще у 1997 р. в межах зеленого коридору р. Сіверський Донець на території півночі Донецької області було створено Національний природний парк «Святі Гори». Геологічний фундамент цієї території утворюють біла крейда та крейдоподібний мергель, що збереглися до наших днів з верхньокрейдяного періоду. Загалом ця територія являє собою своєрідний комплекс долинного ландшафту, що включає крейдяні останці плакору, яри та балки на правому березі головної водної артерії, її заплаву до 3 км завширшки і другу борову піщану терасу на лівому березі. Краєвиди Святих Гір виділяються особливою красою. Це білі крейдяні скелі й круті урвища правого корінного берега, що піднімаються над рікою на 100-120 м. Історичний шлях, флору та фауну цього чудового куточка України ми описали раніше (Див. http://h.ua/story/190770/). Наразі зазначимо лише що указом Президента України від 21.02.2010 за № 57/2010 Національний природний парк Святі Гори було розширено додатково на 20 га.
НПП “Сіверсько –Донецький”

Природний парк створено 11 грудня 2009 року згідно указу президента України №1040/2009 на площі 7007 га земель державної власності, у тому числі 3020 га земель Державного підприємства «Кремінське лісомисливське господарство», що вилучаються в установленому порядку та надаються національному природному парку в постійне користування, і 3987 га земель Державного підприємства «Кремінське лісомисливське господарство», що включаються до складу національного природного парку без вилучення у названого підприємства.

Кремінські ліси є продовження загального зеленого поясу вздовж р. Сіверський Донець і стикуються з сусіднім НПП «Святі Гори». Прирічкова заплавна тераса представлена дібровами, на надзаплавній терасі зростають багаті соснові бори. Флора заплавного лісу багата рідкісними та зникаючими видами рослин. Розташування цього масиву в межах степової зони накладає певний відбиток в якості наявності степових видів, таких як горицвіт волзький, ефедра двоколоскова та ін. В Кремінських лісах можна зустріти такі рідкісні види, як аденофора лілієцвіта, пальчаторінник м’ясо-червоний, булатка червона, плавушник болятний, тирлич звичайний, вужачка звичайна, рябчик руський, горицвіт волзький, гніздівка звичайна та низка інших цікавих рослин.

Надзвичайно цікавим є також факт зростання тут папороті страусового пера, як домінанта в угрупованні чорно-вільхового лісу страусоперового, що занесене до Зеленої книги України. Як зазначають дослідники це дуже-дуже рідкісне угруповання для Східної України.

Територія парку вітчизняними дослідниками вважається придатною для існування інтродукції рідкісної реліктової тварини - хохулі, яка тут колись зустрічалася. Втім впродовж детального обстеження місцевих теренів на поч. 2000 рр. хохуля виявлена не була.

Національний парк «Сіверсько-Донецький» є одним з найбільш проблемних українських парків. Адже на відміну від інших створених цією хвилею парків, «Сіверсько-Донецький» постраждав від тимчасовців з місцевої влади. 22 липня 2010 р. Кремінська районна рада Луганської області звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та скасування Указу Президента України про створення парку. 21 жовтня 2010 р. Вищий адміністративний суд України видав постанову, якою визнано незаконність Указу Президента України від 11 грудня 2009 р. №1040/2009 „Про створення національного природного парку „Сіверсько-Донецький”. Це стало першим в історії України прецедентом скасування судом статусу національного парку. Втім, громадськість не змірилася з цим і українські екологічні організації домагаються поновлення чинності цього указу. Можливим також є варіант щодо прийняття нового указу щодо створення цього національного природного парку (див. також http://pryroda.in.ua/zapzf/?cat=1074).

Розповідь про інші новостворені національні парки шукайте в наступних статтях.
В статті використано матеріали М. Яроцької, Д. Шевченка, фотознімки А. Плиги, Д. Іноземцевої та В. Дьякова та автора.

Див. також http://2000.net.ua/2000/aspekty/13339

Науковий співробітник історико-архітектурної пам’ятки-музею «Київська фортеця», к.б.н.
Парнікоза І. Ю.

З усіх видів, включених до книги, 138 є представниками степових біотопів (104 комах, 6 плазунів, 18 птахів і 11 ссавців). В цілому це складає 33% від усіх включених до книги видів - рівно така ж доля, як і в Червоній книзі України (http://savesteppe.org/ru/archives/1425).
Важливо відзначити, що для більшості видів, в тексті видового нарису вказується причина зникнення - оранка і в деяких випадках - залісення степів.

Одним з найбільш багатим степовими червонокнижників є заказник «Інгулецький степ» в околицях с.Недайвода.

У 2006 році територія територія в околицях села розпорядженням облдержадміністрації № 56-р-06 була зарезервована для створення нового регіонального ландшафтного парку «Інгулецький степ», який повинен стати одним з ключових природно-рекреаційних об'єктів області. Дана територія є найбільшою в даному регіоні ділянкою із цілинного степу. Вчені Криворізького ботанічного саду НАНУ, Криворізького державного педагогічного університету, Дніпропетровського національного університету та Криворізького краєзнавчого музею підготували обгрунтування на заповідання цієї території. На території виявлено при попередньому, неповному обстеженні 43 види рослин і 122 види тварин з різним природоохоронним статусом; з них 11 видів рослин і 42 види тварин занесених до Червоної книги України.

Влітку 2011 року на місці майбутньої заповідної території і почалася розробка гранітного кар'єру ТОВ «Гранітгруп». Десятки селян лягли під бульдозери, намагаючись зупинити знищення природи. . Співробітники «Гранітгруп» активізували свої дії саме в цьому напрямку. У с.Недайвода регулярно відбувається випалювання степу вогнеметами, в тому числі і з застосуванням вогнеметів, внесення гербіцидів, а пізніше і почалася зйомка грунту.
Дозвіл на роботи ТОВ «Гранітгруп» отримало без проведення екологічної експертизи. Цей факт зафіксовано в акті перевірки Південної геологічної інспекції від 02.08.2011. В результаті звернення ініціативної групи громадян, які заперечують розробці кар'єру на даній території, стало розпорядження зробити екоекспертизи, але без зупинки робіт на час її проведення. 26 липня 2011 почалася розробка гранітного кар'єру ТОВ «Гранітгруп» між с. Недайвода і Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області.

Перші півроку протистояння не принесли очевидних перемог. Очікуємо перемог у новому, 2012 році!

* - Червона книга Дніпропетровської області. (Тваринний світ) / під ред. О.Є.Пахомова. – Дніпропетровськ: ТОВ «Новий друк», 2011. – 488 с.

Остання отримала цілу низку дозвільних документів, і що важливо, усі вони не можуть бути легітимними а пріорі,тому що:
По-перше, нахабно ігнорують думку, позицію цілої громади (двох сільрад!), яка не хоче віддвати землі,які територіально належать до їхньої сільради, під будівництво кар'єру.

По-друге, на всій території зберігся унікальний природний комплекс степових екосистем,населений десятками видів з Червоної книги України та інших червоних списків (від міжнародних до регіонального).
Але, заради комерційних інтересів маленької купки людей влада нехтує цими фактами. Незаконно й необгрунтовано було виведено цю ділянку зі складу земель, зарезерованих для створення природно-заповідного фонду й екомережі. Про сфабрикований висновок екоекспертизи вже відомо з попередньої розсилки за ініціативи М. Коробка.

Жодне зі звернень криворізьких активістів до влади (Міністерства ОНПС, Держуправління ОНПС в Дніпропетровській області, Президента України, Дніпропетровської Облдержадміністрації та Облради тощо)не стало сигналом для перегляду легітимності наданих владою дозволів і притягнення ТОВ "Граніт-груп" до кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжких злочинів (їхніми діями порушено грубо права великої групи людей а також завдано шкоди природним ресурсам в особливо великих розмірах (вже натепер розорано і знято грунт, знищено рослинний покрив на достатньо великій площі у цілинному степу).

За останньою інформацією з місця подій, людей, які відстоюють власні права і права дикої природи на існування (це буквально остання ділянка відносно збереженої природи достатньо великих розмірів у Криворізькому регіоні!), постійно тероризують, погрожують арештами, вимагають розписки про неперешкоджання діяльності ТОВ "Граніт-груп", звинувачують у перешкоджанні нібито "законній діяльності" кар'єру тощо. Не зважаючи на те, що "Граніт-груп" має дуже-дуже сумнівний пакет дозвільних документів, вони мають брутальні наміри продовжити розкривні роботи інтенсивними темпами у найближчі дні,
і тоді начебто людям вже нічого буде захищати!

Враження, що прийшли нові 1930-ті роки...
Шановні колеги і однодумці!

Підтримайте Криворожан і Український степ, хто чим може, хоча б добрим словом?
Їм зараз дуже важко!!!
А як хто має конструктивні рецепти - допоможіть якнайшвиде!
Вадим Манюк, Дніпропетровськ. Для контактів: dikun@ua.fm

Таким чином, загальна кількість коштів, таким чином витрачена на нецільові потреби (фактично - на рейдерство) склала 21,5 млн.грн.

Кількома місяцями раніше з проханням провести таку перевірку до ГоловКРУ звернулись активісти громадської кампанії "Збережемо українські степи!". Звернення науковців викликане тим, що протягом останніх років керівництво лісової галузі активно лобіює виділення бюджетних коштів на створення нових лісів.

Створення лісів пропагується лише на нових ділянках, де лісу ніколи не було, а не на масштабних вирубках, які охоплюють колосальні площі на Поліссі, в Карпатах. Практично всі землі України переорані, зайняті житловою та промисловою забудовою або відносяться до лісового фонду. Отже, вільної, не зайнятої землі фактично немає. Лишаються лише природні степові ділянки, що збереглись на схилах і в балках Степової зони.

На останніх залишках степів зберігаються кожен третій вид Червоної книги України. Залісення цих ділянок заборонене Червоною книгою України і є грубим порушенням законодавства, в тому числі міжнародного (Бернської конвенція, Конвенція з біорізноманіття).

"Проте, саме на ці ділянки спрямована активність лісоводів. Головна причина цьому - степові балки найпростіше перевести в користування лісгоспів. Крім того, насадження лісу на степових ділянках є найбільш збитковою справою з усіх типів лісонасаджень, що підтвердила перевірка КРУ. Тому ліс тут можна саджати безкінечно. – розказує активіст кампанії "Збережемо українські степи!" Олексій Бурковський. – Господарської необхідності або раціонального рішення в посадці лісу в степу немає. Просто "для галочки" нові землі заліснити можна лише тут".

До ідеї охорони степу приєдналось і Міністерство екології та природних ресурсів України, заборонивши ще у 2009 році своїм територіальним підрозділам погоджувати передачу під залісення степових ділянок.

Мінприроди заборонило віддавати степи під залісення і тому лісоводи, використовуючи бюджетні кошти, засаджують лісом те, що їм не належить, сподіваючись постфактум оформити землю собі.

Більше того, безглузде залісення цілинного степу робиться замість того, щоб відновити ліси на карпатських вирубках задля зупинки повеней в горах та замість відновлення лісосмуг на вже переораних полях Степової зони, без яких південні та східні області потерпають від опустелювання.

Большие дискуссии велись вокруг большой стоимости мероприятий направленных на восстановление степных лесов природного типа, а также мероприятия направленные на восстановление баланса между степной (ксеротермной) растительностью и искусственными древесными насаждениями.
Интересные исследования были посвящены влиянию искусственных сосновых (G. Kröel-Dulay) и робиниевых лесов на видовое разнообразие, а также лесных пожаров в них на последующие восстановление.

Внимание было уделено также необходимости сохранения степей, которые могут пострадать от залеснения. Значительный интерес привлекли презентации о восстановлении степной растительности на заброшенных землях. В частности такие процессы наблюдаются на территории буферных зон степных национальных парков (A. Csecseritis). Были приведены разработанные венгерскими учеными методы борьбы с основными инвазивными видами лесостепной Венгрии: айлантом высочайшим (Ailanthus altissima), черемухой поздней (Padus serotina) и ваточником сирийским (Asclepias syriaca).

Представлены были также результаты комплексного проекта “Life” посвященного восстановлению эндемичного вида – гвоздики (Dianthus diutinus). В рамках данного проекта проводится комплексное изучение биологии данного вида, а также разработка методов по практическому восстановлению данного вида (E. Mihalik и др.). Кроме того были описаны мероприятия по расширению потенциальной зоны произрастания данного вида на засаженных песчаных участках, а также обеспечение коридоров, которые могут благоприятствовать данному виду. Несмотря на значительное осеменение и продукцию живых семян этот вид практически не распространяется на прилежащие участки.

Вызывает интерес влияние крупных копытных на воспроизводство лесов. Хотя по представленным данным его популяция в Европе неуклонно растет, в Венгрии перенаселения пока не наблюдается. Однако все молодые посадки тут огораживают специальными ограждениями.

Общее изучение ситуации в Венгрии показывает полную аналогию с ситуацию с Украиной, когда в условиях поступления средств на реставрацию лесов из государственного бюджета и официальной политики Венгерского правительства на увеличение площадей лесов, лесники заинтересованы засадить наиболее простыми в приживлении (чужеземными) видами растений как можно большие площади. Соответственно в восстановлении природных типов леса мало кто заинтересован.
Кроме того были рассмотрены актуальные проблемы степных и ксерофитных сообществ, а также степных лесов Австрии (W.Willner), Сербии (K. Szabados), Словакии (A. Fehér), России (Ю. А. Семенишников, А. Д. Булохов) и Украины (И. Ю. Парникоза). В частности рассматривались их происхождение, современное состояние, фитоценологичекий состав.

На третий день конференции была проведена экскурсия на экспериментальные площадки, где проводятся опыты по восстановлению степных лесов с применением метода одновременной посадки разных видов деревьев, в окрестностях города Нагикорош. При этом в эксперименте используется метод использования притенения быстрорастущими тополями проростков дуба, что повышает их приживаемость. Также участники конференции посетили образовательный центр по лесному просвещению, поблизости от которого осмотрели могучий 300-летний дуб. Такие дубы сохранились в Венгрии благодаря тому, что служили разграничительными знаками.

Сборник материалов конференции в ближайшее время будет вывешен на нашем сайте.

Если у вас возникли вопросы по поводу этой конференции просим писать на Parnikoza@gmail.com

Координатор сохранения биоразнообразия и создания объектов природно-заповедного фонда КЕКЦ, к.б.н. Парникоза И.Ю.