Обгрунтування: II. ЗАПЛАВА ДЕСНИ В СТРУКТУРІ ЕКОЛОГІЧНОЇ МЕРЕЖІ
Заплава та долина р. Десна є екологічним коридором міжнародного значення, з яким межує кілька ключових територій екомережі національного (Мезинська та Очкинська ключові території) та регіонального рівнів (Великобірська ключова територія).
Як вже зазначалось у втупній частині, вздовж долини Десни проходить Дніпровсько-Деснянський міграційний шлях птахів (Розбудова екомережі України, 1999), що є міграційним коридором, по якому відбувається переміщення й поширення значної кількості птахів та інших живих істот. Долина р.Десни є одним з основних елементів у структурі екомереж Новгород-Сіверського Полісся, Чернігівської області та окремим елементом Національної екологічної мережі України. Завдяки долині Десни відбується поєднання природних біотопів Новгород-Сіверського та Чернігівського Полісся з природ¬ними комплексами сусідніх регіонів, зокрема з зоною Неруссо-Брянського Полісся, які включені до складу екологічного коридору європейського значення та міждержавної ключової території екомережі, до скла¬ду якої незабаром повинні увійти НПП «Деснянсько-Старогутський” в Україні та заповідник «Брянський ліс» у Росії. Існують розробки створення особливо охоронюваної природної території, що охопить всю долину р.Десна у адміністративних межах Росії.
На відміну від багатьох інших НПП, які створюються переважно в місцях розміщення ключових територій національної та регіональних екомереж, пропозиція щодо створення НПП «Подесіння» покликана зберегти Деснянський екологічний коридор на всій його протяжності в адміністративних межах України.
Оскільки заплава р. Десни, де пропонується створення НПП, має велику протяжність у межах Чернігівської та Київської областей, далі наводиться характеристика заплави р. Десни по окремих відрізках у цьому, а також в наступному розділі, де наведено характеристику існуючих та проектованих територій природно-заповідного фонду у заплаві р. Десни та структурних елементів екомережі.
