Чернігів – одне з найстаріших міст України
Чернігів є одним з найстарших племінних центрів східних слов'ян.
За легендою, засновника міста поховано у кургані Чорна Могила заввишки 10 м. й окружністю 170 м. При розкопках тут було розчищено залишки великого багаття, знайдено поховання трьох небіжчиків, зброю, знаряддя праці, побутові речі, золоту монету часів імператора Костянтина Багрянородного, а також залишки тварин-жертв. У верхній частині насипу виявлено залишки тризни: шоломи, кольчуги, залізний казан та жертовні ножі, два ритони з турячих рогів у срібних оправах, дві золоті монети імператора Василія І Македонянина. Таким чином, судячи зі знахідок вогнища і тризни, курган був не лише похованням, а й культовим центром.
З прийняттям християнства у Чернігові з'являються церкви та монастирі. Однак, якщо у Візантії обов'язковим поховальним обрядом було перепоховання померлого до іншого місця через певний проміжок часу, то в Чернігові, як і в Києві, цей обряд фіксується лише в окремих випадках. Східні слов'яни ховали своїх померлих один раз і назавжди. Так язичницька специфіка перемогла християнську. Ховали на ґрунтових цвинтарях, у прямокутних ямах, розміщених в основному в ряд; супроводжувальний матеріал відсутній.
Протягом ХІ-ХІІ ст. Чернігівська земля виокремлюється до князівства. Почалась доба феодальної роздрібленості Київської Русі. В ХІ ст. Ярослав Мудрий передав Чернігову колишні землі сіверян, радимичів, вятичів, а також Муромську волость і Тмутаракань на Таманському півострові. У другій половині ХІ ст. стару "Руську землю" було остатчоно поділено між Києвом, Черніговом і Переяславом. Таким чином, Чернігівська земля була найбільшим князівством на південноруських землях. До цієї землі на початку ХІІ ст. входили землі аж до Оки. Засновником місцевої династії став син великого київського князя Святослав.
На дитинці Чернігова виявлені залишки як палацових споруд, так і менших за розмірами кам'яних будівель. Так, поблизу Спаського собору досліджено фундамент невеликого за розміром, квадратного у плані терема. Знахідки, товщина стін і відносно невеликі розміри дають можливість реконструювати його як трьоповерховий терем, покритий свинцевими листами, багато прикрашений і розписаний фресками.
Унікальним свідченням існування на Русі гуслярів і танцюристів є їх зображення на плачтинчатих браслетах і срібній чаші ХІІ ст. з Чернігова. Подібні зображення є ще на браслетах з Києва. Відсутність подібних зображень в інших містах може свідчити про те, Що саме Київ і Чернігів були найбільшими культурними осередками.
