Острів омивається власне Десною з однієї її сторони, та її протокою Любич - з другої. Любичів порізаний численними озерами, старицями, вкритий пишнотравними заплавними луками та перелісками. Багата острівна природа довгий час була позбавлена від людського впливу, адже єдиний міст на острів, що знаходився в селі Соболівка, зруйнувався біля 20 років тому. З тих пір острів був відкритий лише для човнярів, байдарочників, та "бродників", що переходили Любич вбрід. Така ізоляція сприяла доброму збереженню природного середовища та численних представників Червоної книги рослинного та тваринного світу. Тому цей острів мав і має ключове значення в контексті збереження заплави Десни і Деснянського екологічного коридору. Тому, при розробці проекту створення національного природного парку "Подесіння", Любичів мав стати заповідною зоною. Водна ізоляція якомога краще сприяла покладеним на заповідну зону функціям. Але 2009 року на острів збудували міст, в селі Літочки. Будували його Збройні Сили України, на відкритті було присутнє військове начальство, і по новинам показали, як військові зробили "подарунок" місцевій громаді, збудувавши міст, і тепер селяни матимуть змогу ходити на острів, пасти корів і косити сіно. Лише самі селяни скромно потискали плечима, мовляв, дякуємо, та нам той міст і не потрібен якби... І тут стало зрозуміло, що міст побудований спеціально для проїзду важкої будівельної техніки, адже острів то весь розпайований, а багатіїв, бажаючих мати затишну "фортецю" на острові, хоч греблю гати! Тоді дивна "благочинність" військових отримує своє пояснення.

Але чи то економічна криза боляче вдарила, чи то затягнулась махінація із переведенням землі із категорії земель сільськогосподарського призначення, що необхідно для будівництва, але будівництво затягувалось. Проте, на жаль, сталося те, що мало статися.

31 березня активістами було знайдено перший котлован. Подалі від сторонніх очей, глибоко в заболочених вербових чагарях починається будівництво. Воно то не дивно - Десна поруч, до неї якихось сто метрів...Котлован почали копати десь восени минулого року, і зараз він стоїть, заповнений водою і кригою, в оточенні викорчуваних дерев.

Хотілося б вірити, що це котловани не під будівництво, але зі здоровим глуздом не посперечаєшся. Між тим, згідно Водного кодексу України, острови прирівняні статусом до прибережних захисних смуг, і будівництво чи інші форми господарської діяльності тут заборонені. Тому ми бачимо брутальне порушення законодавства України. І це навіть не враховуючи величезної природної цінності острова...

Активісти вимагають у прокуратури і екологічної інспекції знайти винуватців і притягти їх до відповідальності. Сподіваємось, Любичів не стане другою Конча-Заспою..

Андрій Плига

http://pryroda.in.ua/dop-kyiv/na-ostrovi-lyubychiv-pochynayetsya-budivnytstvo-kotedzhiv/

"Майже вся заплава Десни між Києвом і Черніговом роздана під забудову або розпайована. Зрозуміло, що звивиста Десна не становитиме конкуренції автотранспорту. Та і кому треба витрачати час на додаткове "євросполучення" Київ-Чернігів?", - розповів заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк.

Він переконаний, що русло Десни розчищатимуть з метою легалізації гідронамиву.

"Аналогічним чином побудували всі котеджні містечка в Конча-Заспі: всі роботи були оформлені як розчистка русла, а вичерпаний з нього пісок в якості побічного продукту складували на березі. А вже поверх такого "побічного продукту" починають будівництво котеджів", - розповів еколог.

"Заплава Десни на північ від Києва така ж як і заплава Дніпра на півдні від міста, де тепер височіють паркани Конча-Заспи", - додав Василюк.

Природоохоронні організації звернулися до генпрокурора Віктора Пшонки з проханням розслідувати справжні причини планів розчистки русла Десни та не допустити створення нової "Конча-Заспи".

Українська правда. Київ

http://kiev.pravda.com.ua/news/4ed4c479eb12b/

www.youtube.com/watch?v=3xgeHbFn5NY

www.youtube.com/watch?v=puZaON7Wplo

Тетяна Дадашева, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області

www.youtube.com/watch?v=TIKx1poAorQ

Катерина Полянська, Національний екологічний центр України

www.youtube.com/watch?v=fCb4TX3-JRc

Волдимир Колінько, Благодійний фонд "Київська ландшафтна ініціатива"

www.youtube.com/watch?v=YBnwT8_6uT8

«Більша частина території майбутнього національного парку у Чернігівській області, є землями запасу, і тому органи місцевого самоврядування готові погодити включення їх у «Подесіння». – розказує Тетяна Дадашева, представник Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській області.

«Проте зовсім інакша ситуація в Київській області, де майже вся територія заплави Десни роздана під забудову, або розпайована. Подекуди розпочався гідронамив території. – додає заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. - Якщо ці процеси не вдасться зупинити, заплава Десни скоро стане другою Конча-Заспою».

Нагадуємо, що створення національного природного парку «Подесіння» передбачено Указом Президента України від 1.12.2008. Проектований національний природний парк «Подесіння» має охопити всю природну заплаву річки Десна в Київській та Чернігівській областях. Вздовж ріки Десни проходить основний міграційний шлях європейських птахів, а сама ріка є найбільшою незарегульованою річкою Європи та джерелом питного водопостачання Києва та цілого ряду інших населених пунктів. Збереження долини річки Десни у формі національного парку створить можливість лишити природу недоторканою, при цьому розвиваючи зелений туризм.

На думку учасників круглого столу, ініціатива вищого керівництва держави в створенні «Подесіння» стане показником свідомості керманичів держави та продемонструє перспективне мислення можновладців.

- Алексей ВАСИЛЮК, зам. главы Национального экологического центра Украины;

- Екатерина ПОЛЯНСКАЯ, член рабочей группы по созданию национального природного парка „Подесенье”;

- Владимир КОЛИНЬКО, вице-президент Киевской ландшафтной инициативы

- представитель управления экологии Черниговской области;

- представитель районной прокуратуры Черниговской области;

- представитель экологической инспекции

Представители государственных природоохранных и контролирующих органов, а также общественности расскажут о состоянии проблемы распространения гидронамывов и строительства на берегах реки Десны, которая является одним из главных источников питьевой воды для Киева и ряда других городов, а также о планах создания национального природного парка «Подесенье» в украинской части поймы Десны в Киевской и Черниговской областях.

Аккредитация (067) 825 16 86

Представники обговорювали перспективи створення Національного природного парку «Подесіння» на території п’ятьох районів Чернігівської області – Чернігівського, Менського, Сосницького, Борзнянськоко та Куликівського; гідрологічний стан річки Десна, рекреаційно-туристичний потенціал території.

Десна є дійсно унікальним природним куточком в Україні, де збереглася недоторкана природа, тут можна зустріти червонокнижні види флори та фауни, побачити скупчення перелітних птахів серед численної кількості заплавних озер. Все це потребує збереження.

Нагадаємо, що з 2008 на території всієї збереженої заплави р.Десна триває створення найбільшого нацоінального природного парку в України - "Подесіння".

З’ясувалося, що головна водна артерія Чернігівщини має чимало проблем. Зокрема, річка поступово міліє, змінює русло та розмиває береги. На її стан впливають люди: забруднюють чи забудовують береги. Аби врятувати Десну, потрібні значні кошти. Хто ж є «господарем» Десни й, врешті-решт, відповідає за неї, - намагалися з’ясувати чиновники, журналісти та представники громадськості.

За інформацією обласного Держуправління охорони навколишнього природного середовища, Десна є головною водною артерією Лівобережного Полісся, найбільшою лівобережною притокою р. Дніпра, а також це єдина незарегульована річка в Україні. Протяжність річки в межах нашої країни складає 591 км. Якість води в ній контролюють обласні структури: Деснянське басейнове управління, Держекоінспекція, СЕС, центр з гідрометеорології та інші - починаючи з кордону з Російською Федерацією до кордону з Київською областю.

Якісний стан поверхневих водних об’єктів області в створах спостережень за останні роки не набув суттєвих змін. Перевищення гранично-допустимих концентрацій (ГДК) по фосфатах, біохімічному споживанню кисню та іноді азоту амонійному зумовлені, в основному, антропогенним навантаженням та надходять з території Білорусії, Російської Федерації. За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води в Десні відповідає 2 класу (чисті).

В 2010 р. за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища розроблений проект землеустрою щодо визначення меж та розмірів прибережної захисної смуги вздовж р. Десна в межах її водоохоронної зони на території м. Чернігова (вартістю 98 тис. грн.). Переліком видатків обласного фонду на 2011 рік, затвердженого рішенням третьої сесії обласної ради від 25.03.11 р., передбачено кошти в сумі 82,9 тис. грн. для продовження робіт щодо винесення в натуру прибережної захисної смуги Десни в межах Чернігова.

На думку фахівців, один зі шляхів створення безпечного для життя і здоров’я середовища - це заповідання, тобто надання статусу підвищеної охорони цій території. Тож у подальшому на ній не можна буде будувати технологічно небезпечні об’єкти, захоплювати земельні ділянки під будь-які об’єкти. Найбільш ефективним способом збереження природних комплексів є створенням таких багатофункціональних об’єктів як національні природні парки. Зокрема вздовж річки Десни запропоновано створити найбільший в Україні національний природний парк (НПП).

Завдяки природному гідрологічному режиму на значній частині протяжності річки Десна утворює потужний водно-болотний комплекс, якому немає рівних в Україні. В минулому значно більшу заплаву мав Дніпро, проте практично вся вона в наш час затоплена каскадом водосховищ. Створення НПП «Подесіння» підтримала Чернігівська облдержадміністрація та обласна рада.

Територія природного парку охопить історико-культурні пам’ятки, цінні у рекреаційному, науковому та природоохоронному відношенні ділянки, дасть можливість планомірно розвивати чисельні напрямки господарської та туристичної діяльності у регіоні. Наша красуня Десна буде збережена для нащадків у своїй первісній красі.

- Для розвитку в’їзного туризму на Чернігівщині, в тому числі водного, є всі передумови! Це і чудова природа, і цікава історична спадщина, - переконаний депутат Чернігівської обласної ради Сергій Шкарлет. - Однак наш регіон треба активно популяризувати, треба більше розповідати про можливості відпочинку на Десні, про екотури та етнотури. Це те, що викликає зацікавлення іноземців. Якщо не робити цього цілеспрямовано, нічого не буде!

На думку депутата обласної ради, навколо цієї ідеї треба об’єднуватися і підприємцям, і громадським організаціям, і представникам влади на місцях, адже «кожне село на Поліссі має свою родзинку». Вже зараз треба облаштовувати кемпінги на берегах Десни, створювати умови для цивілізованого відпочинку, облаштовувати ями для сміття, аби не шкодити природі. Врешті решт, популяризація водного туризму — це популяризація регіону, його культурної спадщини, а також флори та фауни.

* * *

Довідково

Національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Природні парки охороняються як національне надбання, щодо яких встановлено особливий режим охорони, відтворення та використання (Ст. 20 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.92 р. № 2457-XII ).

У межах території національного природного парку виділяються такі функціональні зони:
заповідна зона - призначена для збереження та відновлення найбільш цінних, насамперед корінних, природних комплексів відповідно до режиму, визначеного законом для природних заповідників;
зона регульованої рекреації - територія, в межах якої створюються умови для короткострокового перебування, відпочинку та оздоровлення відвідувачів парку, а її режим встановлюється відповідно до вимог, встановлених для охоронних зон природних заповідників;
зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку;
господарська зона - сюди відносяться населені пункти, землі, на яких здійснюється господарська діяльність з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

В заплаві р. Десна вже розміщені національні природні парки «Мезинський» (31 тис. га), «Деснянсько-Старогутський» (16 тис. га.) та регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» (майже 79 тис. га).

http://www.media-center.net.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=275:2011-07-15-10-42-35&catid=3:newsflash&Itemid=18

Організатори та партнери:
- управління стратегічного розвитку міста та туризму, туристично-інформаційний центр Чернігівської міської ради;
- туристично-інформаційний пункт активного відпочинку та екстремальних видів туризму;
- управління житлово-комунального господарства;
- рятувальна служба SOS;
- магазин «Адреналін»;
- Чернігівське вище професійне училище побутового обслуговування;
- Комунальний заклад «Позашкільний навчальний заклад «Центр роботи з дітьми та молоддю за місцем проживання» Чернігівської міської ради;
- обласний центр фізичного здоров'я населення «Спорт для всіх»;
- за підтримки Чернігівського тролейбусного управління.

ПРОГРАМА
8.00 - збір учасників біля Туристично-інформаційного центру, вул., Шевченка, 9
8.30-9.00 - переїзд команд та журналістів до місця старту (с.Сновянка)
9.00-9.30 - реєстрація команд та інструктаж
9.30 - старт учасників акції (остаточна перевірка наявності всього необхідного обладнання; безпосередньо сплав та виконання завдань на туристичне орієнтування по маршруту) 9. 40- від'їзд журналістів до міста Чернігова.
18.30 - фініш на березі р. Десна у місті Чернігові (пляж «Золотий берег»)
19.00 - завершення акції та нагородження переможців(пляж «Золотий берег») 19.30 - фінальна розважальна програма (пляж«Золотий берег»)
* під час проведення акції постійний супровід працівниками медичної та рятувальної служб
Додаткова інформація на сайтах:
http://chernihivtourist.com.ua/sobytiya-ru/Eko-boom-ili-Plot-iz-musora-Pochemu-by-i-net-ru www.adrenalin.cn.ua

Про це журналістам за підсумками наради в управлінні повідомила керівник його прес-служби Наталія Радченко.

За її інформацією, триває підготовча робота, розробляються картографічні матеріали із зазначенням меж парку. Робота науковців Національного екологічного центру України щодо створення на території заплави Десни національного природного парку підтримана органами виконавчої влади та місцевого самоврядування Чернігівської області. Зокрема, вже є попереднє узгодження обласної ради.

Очікується, що парк Подесіння буде мати орієнтовну площу 403 тис. га і буде найбільшим в Україні.

Створити парк передбачається на території всієї заплави Десни в межах Чернігівської (Менський, Сосницький, Чернігівський, Куликівський і Борзнянський райони) та Київської областей.

Радченко наголосила, що створення парку буде тривалим у часі і завершиться, швидше за все, наступного року. "За рік не встигнемо. Це дуже велика робота", - сказала вона.

На думку фахівців, ще один національний природний парк буде значним кроком у здійсненні національної політики у сфері охорони дикої флори та фауни, збереження унікального водогосподарського значення річки Десна. Саме Десна є головною водною артерією лівобережного Полісся, найбільшою лівобережною притокою Дніпра. Довжина Десни в Україні - 591 км. У безпосередній близькості від заплави річки в Чернігівській області розташовані національні природні парки Мезинський (31 тис. га), Деснянсько-Старогутський (16 тис. га.) та регіональний ландшафтний парк Міжрічинський (майже 79 тис. га).

За кількістю заповідних об'єктів Чернігівська область займає перше місце в Україні. Природно-заповідний фонд Чернігівської області нараховує 656 об'єктів загальною площею 253,2 тис. га, що становить 7,6% площі області (відповідно, середній відсоток заповідності по Україні - 5,3%).

Природні парки охороняються як національне надбання, щодо яких встановлено особливий режим охорони, відтворення і використання.

http://ua.korrespondent.net/ukraine/1226532-u-chernigivskij-oblasti-stvoryat-najbilshij-v-ukrayini-park