Щодо обґрунтування створення проекту національного природного парку «Подесіння»
Щодо обґрунтування створення проекту національного природного парку «Подесіння» . К.ПолянськаБіологічні дослідження молодих учених в Україні.Матеріали IX Всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих науковців.28-29 жовтня 2009 року. Наукове видання. Київський національний університет імені Тараса Шевченка,Біологічний факультет, Київ 2009. /
Полянська К.В. Київський національний університет імені Тараса Шевченка Географічний факультет, кафедра фізичної географії та геоекології, Національний екологічний центр України, м.Київ.
Ця доповідь має на меті озвучити основні засади наукового обгрунтування створення Національного природного парку (НПП) «Подесіння», співавтором якого є автор даної доповіді. Наукове обгрунтування створення НПП «Подесіння» підготовлене Нацоінальним екологічним центром України, Інститутами зоології та ботаніки НАН України та погоджене в Мінприроди України. Створення НПП «Подесіння» передбачене Указом Президента України №1129/2008 від 1.12.2008 р.
Річка Десна - головна водна артерія Лівобережного Полісся, що разом з її численними притоками відіграє найважливішу роль у структурі екомережі регіону. У минулому саме геологічні процеси, пов’язані з Десною, сформували сучасний різноманітний ландшафт в регіоні. Нині Десна з рідкісною за рівнем збереженості заплавою є важливим шляхом сезонних міграцій птахів (вздовж долини Десни проходить Дніпровсько-Деснянський міграційний шлях, де концентрація «мігрантів» у 10-20 разів вища, ніж на прилеглих територіях, Полісський широтний міграційний шлях), коридором, по якому відбувається переміщення й поширення іншої біоти. Вона поєднує найбільш важливі ключові території екомережі - Брянсько-Старогутську (міжнародного рівня) і Очкинську (національного рівня), з одного боку, та Мезинську (національного рівня) - з іншого. В басейні Десни також відбувається поєднання екомережі Новгород-Сіверського Полісся з природними комплексами сусідніх регіонів, зокрема низкою російських природно-заповідних територій високого статусу, які фактично включені до складу міждержавної ключової території екомережі, до складу якої ввійшли НПП «Деснянсько-Старогутський» та заповідник «Брянський ліс».
Помірний розвиток народного господарства, що склався історично, на водозбірній площі басейну Десни ще дає змогу зберегти екологічну рівновагу, що забезпечує умови формування належної якості води і водності річок, цінний генофонд флори і фауни в прилеглих лісових масивах і заплавних луках, рідкісні види іхтіофауни і вищої водної рослинності.
Екосистема басейну р. Десна є одним з унікальних природних явищ з різноманіттям флори і фауни, своєрідністю ландшафту, унікальним комплексом заплавних озер, стариць, проток і джерел. Крім того, басейн р. Десни з його природними особливостями, м’яким кліматом, специфікою хімічного складу річкової води (мало мінералізовані прісні води гідрокарбонатного класу з вмістом солей 400 мг/л, наявність іонів йоду) є одним з небагатьох збережених природно-оздоровчих комплексів на території України.
На даний момент р. Десна є єдиною річкою в басейні р. Дніпро, де збереглась в природних умовах природна популяція осетрових - стерляді. У зв’язку з повною зарегульованістю р. Дніпро, р. Десна стала унікальним місцем існування і репродукції риб-реофілів.
Басейн Десни є місцем існування і репродукції воднопушних звірів – бобра, видри, ондатри, а останнім часом, і хухолі, що піднялась по р. Сейм (занесена до Червоної книги України). Серед водоплавних і навколоводних птахів переважають качки. В басейні Десни мешкає сіра чапля. Відмічені також гніздування сірих журавлів, лебедів-шипунів, чорних лелек, що також занесені до Червоної книги України. Заплавні ліси заселені рідкісними хижими птахами – змієїдом, осоїдом, орлом-карликом та ін..
Заплава річки Десни відіграє велику водоохоронну функцію завдяки здійсненню процесу природного біологічного очищення води. Воду з Десни споживають такі міста, як Київ, Чернігів, Новгород-Сіверський, Короп. Існування заповідних об`єктів має відповідати завданню екологізації умов життя людини – забезпечення чистою питною водою, оздоровлення місць рекреації, охорона джерел лікувальних мінеральних вод, охорона басейнів річок, що забезпечують водою великі житлово-промислові комплекси.
Проектований НПП «Педесіння» займає територію всієї української частини заплави річки Десни орієнтовною площею 407 139,3 га. У межах Чернігівської області проектований НПП займає орієнтовно 387040,9 га, Київської - орієнтовно 20098,46 га.
До складу проектованого Національного природного парку «Подесіння» входять існуючі природно-заповідні об’єкти в межах заплави р.Десна; ділянки заплавних луків, рідколісь та лісів у природному або наближеному до природного стані; акваторія заток, проток та стариць р.Десни; русло р.Десна. Також до складу НПП «Подесіння» входять автошляхи, що проходять через заплаву, а також невеличкі села та хутори, що глибоко врізаються у заплаву Десни у Чернігівській області.
Література:
1. Обгрунтування необхідності створення національного природного парку «Подесіння» на території української частини заплави р.Десни (у Київській та Чернігівській областях). НЕЦУ, Київ, 2008.
Comments
Leave a Reply
