«Вугільні граблі» для України. Наступимо і цього разу?

13-14 лютого Україна приєднається до світової акції, приуроченої до першого глобального дня дивестицій. У цей день кліматичні активісти на шести континентах проведуть акції, закликаючи банки та інші установи припинити підтримку видобування викопного палива, у першу чергу, — вугілля. Чи варто Україні приєднуватися до акції? Хіба питання шкідливості викопного палива наразі актуальне? Невже екологи не розуміють, що у країні повно інших справ? Та розуміють вони все, але просто хочуть вберегти Україну від старих граблів.

Граблі перші: від вугільної енергетики у світі ніхто не збирається відмовлятись

Міжнародні публічні банки розвитку та державні експортно-кредитні агентства вже починають припиняти фінансування проектів у сфері вугільній промисловості та планують повністю відмовитись від вугільного палива у короткі терміни. Така поведінка фінансових установ пов’язана з введенням кліматоохоронних політик найбільшими економіками світу – Європейським Союзом, США та Китаєм.

Під тиском громадськості такі банки як ЄБРР, Світовий банк, Європейський інвестиційний банк також ВЖЕ відмовилися фінансувати клієнтів, які надають кредити для видобутку вугілля.

Загалом весь цивілізований світ розуміє, наскільки шкідливими є вугільні електростанції не тільки для клімату планети, а і для здоров’я людей. Всі теплові електростанції (ТЕС) в Європейському Союзі, які не відповідають нормативам охорони атмосферного повітря, підлягають закриттю. Свіжим прикладом є теплова електростанція Варна в Болгарії, яка мала значно менші викиди, ніж українські ТЕС, але була закрита 1 січня 2015.

А на десерт — питома витрата палива та викиди парникових газів на ТЕС України набагато вища за світові середні показники. ПРИЧИНИ — їх зношеність І застарілість. А викиди сірчистого газу, пилу та оксидів азоту перевищують діючі нормативи ЄС у десятки разів через відсутність належного очисного обладнання на більшості ТЕС. Не зважаючи на це, ми і далі продовжуємо субсидувати видобуток вугілля і вкладати кошти у приречену вугільну енергетику.
Більше того – ми беремо під це кредити в європейських банків!

Граблі другі: Європейські інвестиції допоможуть вивести енергетику України з кризи

Енергетичний холдинг Ахметова ДТЕК був сформований у 2005 році. Вже з 2007 року ДТЕК почав залучати інвестиції європейських банків і нарощувати свої активи шляхом сумнівної «планової» приватизації в одні руки. У 2011-2012 роках цей процес став більш явним — за півроку, в наслідок приватизації, активи ДТЕК збільшилися на 3 млрд. доларів.

До останнього часу ДТЕК успішно співпрацював з європейськими комерційними банками, такими як DeutscheBank, UniCreditBank і ING Bank. У 2005-2013 роках міжнародні комерційні банки у ДТЕК інвестували понад 1,5 мільярда євро. Використовуючи фінансові ресурси від міжнародних банків, Ахметов безперешкодно отримав контроль над значною частиною електроенергетики України.

Не слід чекати від приватних структур (таких як комерційні банки), відповідальних дій там, де юридично-правова система не діє адекватно. Тому треба цю систему терміново полагодити і створити такі умови, в яких вигідніше і простіше буде інвестувати у відновлювану енергетику.

Граблі треті: за викиди від використання вугілля нам не треба ні перед ким звітувати

Україна має зобов’язання щодо охорони атмосферного повітря перед ЄС у рамках договору про Енергетичне Співтовариство. За цим договором ми маємо привести свій сектор теплової енергетики у відповідність до цих норм, імплементувати відповідні директиви ЄС в національне законодавство та зменшувати викиди. Але з моменту підписання договору у 2010 році з боку України практично відсутні кроки у цьому напрямку.

Згідно умов договору про приєднання до Енергетичного Співтовариства, вже з 2018 року Україна має забезпечити інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та подавати деталізовану інформацію в Секретаріат Енергетичного Співтовариства.

Не менш важливим є те, що Україна є членом Конвенції Європейської Економічної Комісії ООН з транскордонного забруднення повітря (підписана в Женеві та ратифікована 5 червня 1980 року).

Згідно положень цього документу, Україна взяла зобов’язання обмежити і скорочувати викиди важких металів, оксидів сірки та азоту для уникнення транскордонного забруднення повітря.

Граблі четверті: граблі неможливо оминути

Насправді цих граблів або загроз, пов’язаних із залежністю від викопного палива, набагато більше. Питання енергетичної незалежності для України є нагальним і ми не зможемо його вирішити, якщо і далі будемо покладатися на старі технології і не будемо розвивати альтернативні джерела енергії та не запровадимо заходи з підвищення енергоефективності.

Основна проблема в енергетичному секторі України полягає не у дефіциті енергоносіїв, а в неефективності використання енергії та застарілих технологіях. Ще більшою загрозою є корупція в енергетичному секторі, на субсидування якого держава досі витрачає більше, ніж на охорону здоров’я.

Часи кризи ставлять великі виклики і вимагають далекоглядності у прийнятті рішень. Якщо зараз знову ми задамо неправильний вектор розвитку енергетичного сектору, то остаточно втратимо шанс у ХХІ столітті стати розвиненою країною. Зараз саме час замислитися про майбутнє та розпочати системні зміни в секторі енергетики. А орієнтирами мають стати інноваційні, чисті та безпечні технології і розумне та ефективне використання енергії.

Олег Савицький, координатор програми з екологізації енергетики Національного екологічного центру України

One thought on “«Вугільні граблі» для України. Наступимо і цього разу?

  1. Pingback: Активісти вимагають зупинити інвестиції у вугільну промисловість | Національний екологічний центр України

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *