Сміття в Коктебелі: не можна не помітити

Відпочиваючи цього літа у східному Криму, мене вразила кількість забудованих територій, розпроданих дитячих таборів, засміченість раніше недоторканних куточків. Але все ж, мабуть тут краще, ніж на південному березі Криму, за свідченнями мешканців, де ситуація надзвичайно бентежлива – де кілометри приморської смуги відрізані від прямого доступу через їх близькість до маєтків та дач декого з «еліти» країни нашої…

svalka-s-chpaltsa

Проте, мова навіть не про це! Читати далі

Кульок «на шару»

В кінці року на роботі дали премію, як колись за радянських часів казали — тринадцяту зарплату. На ці грошики вже давно чекала моя нова зимова куртка. А тут ще й тридцяте — неділя, вихідний, але не для магазинів, які за тиждень перед Новим Роком спродують краму, мабуть, більше, як за весь наступний січень. Поробивши зранку якісь домашні приготування до свята, я побіг на Петрівку в рекламований у вагонах метра «центр постійних розпродажів» — подивитися, у що там намагаються вдягти той прошарок киян, які в холод не бажають тупцювати базаром, а в бутіках не скупляються з принципових міркувань, бо, по-перше, те, що в них продається , шиється переважно в радіусі не більше ста кілометрів від цих же бутиків, а, по-друге, ціна на «шмаття» в них така, що дешевше злітати в Амстердам і скупитися там. Читати далі