Князь Володимир, логотип безпеки і чоловіча ініціація

Подекуди ми недооцінюємо символізм, що супроводжує нас. На ці роздуми мене надихнули часті питання про значення логотипу нашого Національного екологічного центру та одна приємна розмова, яка відбулась днями на цю ж тему. Ідеї, які я озвучую нижче переважно належать Сергію Хоменку, з яким ми дискутували про це кілька років тому. Тож на авторство не претендую. Просто міркую на тему.

90% своєї історії, людство провело на етапі печерних мисливців. З часом серед них виокремились, як вважається – більш продвинуті племена, що зайнялись землеробством і перейшли до осілого способу життя. Згодом вони винищили мисливців а до сьогоднішнього часу – і майже всіх тварин, які в минулому могли прогодувати людство, як мисливців. Ця долітописна подія (винищення мисливців землеробами) зафіксована у біблійній оповіді про Каїна та Авеля. Про це добре написана книга Деніела Куіна «Ізмаїл» (http://www.e-reading-lib.com/book.php?book=1004722). Читати далі

Історія та зміст логотипу НЕЦУ


Логотип НЕЦУ був розроблений з самого початку заснування організації. За основу було взято скульптуру видатного українського митця Івана Макаровича Гончара (1911-1993) «Берегиня».

Саме ця скульптура була використана з огляду на ті ідеологічні засади діяльності НЕЦУ, які планували засновники, і яких НЕЦУ пробує дотримуватися і зараз — організація має, базуючись на кращих історичних, культурних традиціях та наукових знаннях, сприяти побудові здорового Довкілля в Україні через збереження Природи і покращання Культури буття людини.
Читати далі

20-річна Україна перед обличчям екологічного виклику

«Особливу увагу цензор вимагав звернути на тематику, присвячену охороні природи. В газеті не повинно було з‘являтися нічого критичного щодо будівництва гребель та загнивання водосховищ на Дніпрі...» Так писав у 1976 році у політв’язень Валерій Марченко, перебуваючи в таборах на Уралі. Аналогічно, цензори забороняли писати про проблему вирубок у Карпатах. Також важко не згадати твору Сергія Плачинди «Плотина», який проносить з крізь млу далекого радянського минулого реальну загрозу від створення каскаду дніпровських водосховищ. «Плотина» побачила світ в збірці творів «екологічних» дисидентів СРСР «В судьбе природы – наша судьба» у 1990 році. Щоденники В.Марченка видані у 2000-х. Та багато хто значно раніше розумів, що екологічна криза не за горами, що вона тут, вона дихає у нас за плечима. Читати далі

Відгук про зліт Дружин охорони природи

Протягом трьох днів, 28-30 листопада, в Києві проходила VІІ Міжнародна школа-семінар Дружин охорони природи (ДОП). Цього разу молоді природоохоронці України, Росії та Білорусі зібрались для того, щоб обговорити спільний досвід природоохоронної роботи з судами, а також шляхи подолання проблем заповідних земель та браконьєрства. Загалом, семінар згуртував біля 40 активістів студентських ДОП з Києва, Харкова, Кам’янця-Подільського, Дніпропетровська, Сімферополя, Мінська (Білорусь), Брянська (РФ), Казані (Татарстан, РФ), Уфи (Башкірія, РФ) та Чебоксар (Чуваська республіка, РФ). Також, серед учасників семінару були і члени Київського еколого-культурного центру, Національного екологічного центру України та Міжнародного Соціально-екологічного союзу. Організаторами цього, вже сьомого, «дружинного» семінару виступили Київський еколого-культурний центр та Дружини охорони природи міст Харкова та Києва. Читати далі