Польські лісники отримують від Євросоюзу мільйони євро, щоб знищити гірські річки

Днями мені довелось побувати у польській частині Карпатських гір, яка, правду кажучи, знаходиться у значно кращому природному стні ніж у нас в Україні. Передусім, дається взнаки принципово інший підхід до проведення рубок — зносяться лише окремі, вибрані дерева а весь ліс як екосистема, лишається в природному стані. В тому числі лишаються і мертві дерева, чого не побачиш в нашому лісі. Хоча менталітет у лісників практично той самий що й у наших. Втім, різниця дуже відчутна і щойно перетнувши українский кордон, ти попадаєш в зовсім інші гори. Навколо твого автомобіля літають сови; в лісі, а подекуди і у селах дорогу перебігають олені а на гірських схилах не побачиш залисин-вирубок.
Читати далі

Розслідування Дмитра Гнапа про «хащі лісової корупції» нагороджено у Світовому Банку

Скандальні розслідування Дмитра Гнапа про корупцію в українській лісовій галузі визнані найкращими за результатами конкурсу «Правозастосування та управління у лісовому секторі України», спільно організованому «Телекритикою» і програмою ENPI-FLEG в Україні. http://www.telekritika.ua/notices/2012-02-01/69160

Потягом кількох місяців організатори збирали роботи журналістів та позаштатних авторів усіх видів ЗМІ. Головними критеріями відбору робіт-переможців були виявлення проблеми, дотримання правил журналістської етики, доступність для розуміння аудиторії,, достовірність матеріалів та посилання на першоджерела.

Першу та другу премії, з колосальним відривом він інших конкурсантів отримали журналістські розслідування Дмитра Гнапа у програмі «Знак оклику» телеканалу Ті-Ві-Ай та на Українській правді. Переможцями конкурсу стали гучне розслідування «У хащах лісової корупції» та стаття «Лісник Януковича» http://www.epravda.com.ua/publications/2011/08/9/294314/ .

— Для мене – несподіванка, що перемогу здобули одразу дві мої роботи. Це здивувало мене з одного боку. З іншого боку, я приємно здивований тим, що перемогу отримали роботи, в яких міститься жорстка критика і викриття керівництва лісової галузі. – говорить переможець конкурсу Дмитро Гнап. — Як на мене, це ознака того, що конкурс влаштовувався саме для користі лісового сектору, а не задля похвали можновладців. Хочу подякувати всім колегам, які брали участь у конкурсі. Робота кожного з нас – це невеличкий крок до порятунку українського лісу.

Читати далі

20-річна Україна перед обличчям екологічного виклику

«Особливу увагу цензор вимагав звернути на тематику, присвячену охороні природи. В газеті не повинно було з‘являтися нічого критичного щодо будівництва гребель та загнивання водосховищ на Дніпрі...» Так писав у 1976 році у політв’язень Валерій Марченко, перебуваючи в таборах на Уралі. Аналогічно, цензори забороняли писати про проблему вирубок у Карпатах. Також важко не згадати твору Сергія Плачинди «Плотина», який проносить з крізь млу далекого радянського минулого реальну загрозу від створення каскаду дніпровських водосховищ. «Плотина» побачила світ в збірці творів «екологічних» дисидентів СРСР «В судьбе природы – наша судьба» у 1990 році. Щоденники В.Марченка видані у 2000-х. Та багато хто значно раніше розумів, що екологічна криза не за горами, що вона тут, вона дихає у нас за плечима. Читати далі

Держлісагенція вважає орхідеї деревами

Останнім часом інтернет-сайт Держлісагенції розжився спеціальним розділом, в якому повідомляється, на які звернення громадськості агенція надає відповіді. Виглядає це приблизно ось так: http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=83635&cat_id=81751. Мало віриться, що на адресу агенції надходить така незначна кількість листів, як це висвітлюється на сайті, та все ж, новий розділ слід було б вітати: це крок на зустріч прозорості роботи виконавчої влади; ще один місток між владою і громадськістю. Читати далі