І я зрозумів, що можу з користю провести час замість бездумного очікування своєї черги сісти на червоний стілець, бо «ми тепер ближчі до клієнта і не спілкуємося через заґратоване віконце». Домовившись зі співчерговиками, що відійду на хвилинку, я підійшов до молодої дівчини, у якої на грудях була табличка з написом «менеджер» і спитав: «А чи може Ваш банк надати мені гарантії, мої гроші покладені на депозит, не будуть працювати проти мене? Мене в першу чергу цікавить — чи не будуть ці гроші вкладено в екологічно шкідливі проекти, наприклад, в будівництво на місці вирубаного скверу.» Послідувала пауза, за якою відчувалось здивування та напружене розмірковування, а за нею: «Ви мєня азадачили». «Я знаю» — підтвердив її висновок я.

Для цієї працівниці банку було мабуть відкриттям, що хтось вимірює корисність діяльності не виключно грошима.

Проведіть такий еколого-просвітницький експеримент і Ви. Повірте, ми як платники і споживачі можемо впливати багато на що!