Відкриті лекції Олега Андроса «Сучасний екологізм у світі та в Україні» відбулися у Львові

22 жовтня 2013 р. у Львові, на факультеті журналістики ЛНУ імені Івана Франка та у книгарні «Є», пройшли дві відкриті лекція Олега Андроса на тему «Сучасний екологізм у світі та в Україні».

Олег наголосив на вирішальній ролі самоорганізації молодих людей у справі просування ідей охорони природи й культурної спадщини. Говорив гість із Києва про термінологічні нюанси – що таке «екологізм» та «екологія», чому не варто вживати мовні покручі на зразок «екологія мови» чи «екологія душі». Багато уваги Олег приділив і конкретним прикладам взаємодії громадськості і ЗМІ. Так, одні теми стають топовими у стрічках новин, а інші лишаються поза увагою журналістів, незважаючи на їхню велику суспільну цінність. Для подолання такої прірви й задля пошуку альтернатив антропоцентризму у ЗМІ Олег спільно з Анжелікою Комаровою у 2008 році створили громадську ініціативу, яка називається «Спілка вільних журналістів «Природа над усе». До її діяльності засновники закликають долучатися усіх небайдужих. Читати далі

Сколько надо пострадавших?

Вернулся с интервью про последствия Чернобыльской аварии и роль атомной энергетики. И теперь думаю о том, насколько мы в своей работе стали стараться изучать детали, что бы быть способными обсуждать технические вопросы атомной энергетики и демонстрировать ошибочность расчетов по спросу на электроэнергию.
А ведь на самом деле это не принципиально. Сколько должно быть людей, пострадавших от Чернобыля или из-за загрязнения в районах добычи урана, что бы это играло роль? Мы переводим дискуссии в цифры. А эти цифры это конкретные люди.
Сидят где-то в больнице на кровати родители ребёнка, который умирает. И диагноз у него такой что «наверное, от радиоактивного загрязнения, но точно это показать не возможно». И вот они сидят и сходят с ума от того что ничего сделать не могут. И даже про радиацию не думают, потому что им всё равно от чего это с ними происходят. Они думаю «за что»?
А мы дискутируем о стандартах безопасности атомных станций. Сравниваем с количеством погибших от сигарет или автомобилей. Только надо иметь в виду, что эти смерти они в добавок. И я могу решать курить мне или не курить, могу водить машину или не водить, переходить дорогу на красный свет или нет. Но не могу решать построят возле меня электростанцию или нет, и какую технологию там используют (вернее могу, только если все окружающие тоже об этом подумают и будут требовать от властей, то есть не могу единолично управлять этим риском).
Я это к тому, что может быть не стоит настолько уходить в написание всеобъемлющих исследований, а помнить что есть более очевидные причины почему надо мерить прогресс не установленными ГигаВаттами.

Трохи філософських роздумів про інформаційну роботу…

…або Про складові успіху в нашій роботі.

Ще до недавнього часу організації, які не займаються «практичною» (пікети, суди, розробка законопроектів тощо) роботою, а лише ведуть інформаційну роботу (влаштовування всіляких круглих столів, конференцій та зїздів, а також видання брошур та книг) викликали у мене відразу і одразу згадувалося образливе для НУО слівце «грантожери»…

Але тепер я все частіше замислююся про те, що уся наша робота не буде ефективною доти, доки ми Читати далі