Кожен рік-рік лісів: Від Буковинської Швейцарії невдовзі залишаться «ріжки та ніжки»

Протягом чотирьох тижнів тема Буковинських (Смугарських ) водоспадів, які увійшли до Топ-десятки конкурсу «Сім чудес України», завдяки Фейсбуку і небайдужому туристу-чернівчанину Олексію Пономаренку, не сходить зі шпальт газет і з сайтів. І градус напруження ситуації не спадає, а, навпаки, повзе догори.

Нагадаємо: лісівники засипали водоспад «Ворота», щоби возити через нього сухостій, поруч із яким, так би мовити, «під шумок», розробляється й ділова деревина. (Див «Версії» №№ 10 і 11 «Як брендову візитівку Буковинських водоспадів «Ворота» перетворили на дорогу» та «Ми – про діло, а вони – про козу білу»). Втім, знищення природоохоронного об’єкту – це тільки епізод у суцільному нищенні природи – і нашого з вами самознищення.

До історії питання: боротьба за ліс, або Кому і для чого він потрібен

Лісівники та їхні адепти волають про втрату здорового лісу, який щосекунди набирається хвороб від всохлих ялиць та іншого сухостою. І прогресія недуги «зеленого» друга просто вражаюча: торік було сто кубів такого лісу, а цього – вже у три з половиною раза більше. Очільник ОДА іронічно висловив припущення, що наступного року його вже буде 700 кубів (?!). Екологи ж стосовно цієї ситуації, звісно, мають зовсім іншу думку.

До скандалу долучилися й народні депутати: Іван Рибак стверджує, що виїхавши на місце «дислокації проблеми» багато чого побачив і зрозумів, а відтак звинуватив в усіх гріхах Путильську РДА та її голову. Випадає, що нардеп навіть не ознайомився з документами про те, кому що належить і хто за що відповідає. Може, п. Рибак хоче когось у цій справі вигородити – вивести з-під удару тих, хто на цьому заробляє? Адже в особливостях лісової справи розуміється: як-не-як, свого часу керував управлінням екології у Чернівцях.

Колега ж Рибака по Верховній Раді Максим Бурбак, побачивши, з подачі «Версій», підміну понять у висновках прокуратури, яка чомусь не стала з’ясовувати, хто й чому порушив Закон «Про природно-заповідний фонд України», а вирішила перевірити… наявність лісорубних квитків, направив міністру Авакову депутатське звернення із проханням кваліфікувати факт понівечення природоохоронного об’єкта (водоспаду) саме як факт понівечення й покарати винних. Відтак на понеділковій прес-конференції голова облдержадміністрації Олександр ФИЩУК повідомив, що звернувся по допомогу до Мінекології, аби тамтешні спеціалісти з’ясували, хто правий – хто винуватий і як треба діяти далі. Не вперше наш обережний губернатор шукає відповіді «на Олімпі», замість прийняття рішення на місці. Буковина ж має висококваліфікованих екологів, до чиєї думки можна було би прислухатися. Однак варто згадати ще одну подію – пожежу в управлінні екології за часів керівництва Бориса Баглея. Мабуть, дехто думав, що тоді згоріли всі документи? Аж ні. Зокрема, яким величезним було здивування колишньої працівниці Розтоківської сільради, коли еколог Неля Калашникова, на прохання директора департаменту екології та туризму Ярослава Когутяка, винесла їй у чорній закіптюженій папці «План ділянки, відведений під ландшафтний заказник місцевого значення «Буковинські водоспади», де Розтоківська сільська рада зазначена як організація-гарант дотримання заповідного режиму! «Це не мій підпис», – миттєво зреагувала жінка. «У такому разі прошу звертатися до прокуратури для встановлення підробки», – відповів Когутяк. Жінка знітилася і тихенько вийшла. Зрозуміло, що нікуди вона не зверталася. До слова, «Охоронне зобов’язання» сільради щодо «Буковинських водоспадів» на територію в 38,5 га складене у 2-х примірниках, перший з яких зберігається у постійного користувача (землевласника), тобто у сільраді, а другий – в держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області (нині Департамент екології та туризму). І хоча документ закіптюжений, та головне – він є!

А тим часом прес-служба Чернівецького облуправління лісомисливгоспу повідомила:

«Лісозаготівлю сухостою біля Буковинських водоспадів зупинили»

Санітарну рубку сухостійного лісу біля ландшафтного заказника місцевого значення «Буковинські водоспади» зупинили, хоча всі дозволи на лісозаготівлю є. Водоспад «Ворота» звільнено від кам’яного насипу, який захищав його на час трелювання деревини.

– Насадження було пошкоджене шкідниками і хворобами лісу. Спеціалісти, які цей факт зафіксували, відвели під рубку ділянку загальним обсягом в 350 кубічних метрів. Документи, відповідно до яких заготовляли ліс, виписані законно. До процесу вивезення деревини лісгосп не причетний, – розповідає в. о. начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Роман ЧЕРЕВАТИЙ.

– На період активного туристичного сезону рубку зупинено. Проте досі залишаються дві ділянки, де всихає ялина. Цей заражений ліс, з точки зору лісівництва, необхідно ліквідувати, аби не допустити поширення хвороб та шкідників на здорові деревостани. На місці уже здійсненої лісозаготівлі у науково встановлені терміни посадять молодий ліс.

Чи продовжать тут санітарні рубки, вирішуватимуть колегіально. А наразі поруч із водоспадом лісівники пропонують владникам спільно облаштувати для відпочивальників рекреаційну зону. Хоча користувачем лісу є держспецлісгосп, сам водоспад належить сільській раді.

Раніше, до ряду потужних повеней у 2000-х роках, через нинішній водоспад «Ворота» йшла дорога до людських господ. Над потоком була збудована кладка, про це розказують місцеві жителі».

Тими ж днями лісівники повезли журналістів обласних ЗМІ на водоспади й вустами начальника Держекоінспекції в Чернівецькій області Сергія РОБУЛЬЦЯ повідомили, що водоспад «Ворота» належить до Смугарських каскадів і є природо-заповідним об’єктом під охороною Розтоківській сільській раді. «Водночас, це є ліси Карпатського лісгоспу, це ліси експлуатаційні, – наголосив головний екоінспектор. І продовжив. – Незрозуміло, яким чином, коли лісовпорядкування проводилося, не врахували ті аспекти, які повинні були врахувати в матеріалах лісовпорядкування, і зарахували цей природозаповідний об’єкт площею понад 30 гектарів». Якщо це незрозуміло Сергієві Робульцю, то хто ж тоді у цьому розбереться? Хто мав би це перевірити, як не його інспекція?

Характерна деталь: ще на початку скандалу довкола водоспаду кореспондент «Версій» звернувся до п. Робульця за коментарем і запропонував його службі поїхати та перевірити, що ж робиться на водоспадах. Натомість держінспектор зауважив, що йому для перевірки потрібна скарга місцевого жителя, інакше він не має права виїжджати на місце події. Зате після приїзду на Путильщину нардепа Рибака п. Робулець сказав, що вже двічі був на водоспадах! Виникає питання: на кого працюють і кому служать наші чиновники, які отримують зарплату з кишені громадян, – громаді й справі, чи нардепам і вищому начальству?

21 березня відзначили Всесвітній день захисту лісів

Україна за площею лісів і запасами деревини належить до лісодефіцитних країн

Лісистість території України складає 15,7%. За науковими висновками, оптимальна лісистість повинна становити 20%. Щоби цього досягти, треба створити понад 2 млн. га нових лісів. За площею лісів та запасами деревини Україна належить до лісодефіцитних країн із високим рівнем техногенного впливу на довкілля. Відтак нинішня практика її лісового господарства потребує гармонійного врегулювання, йдеться про практику рубок, лісовідновлення, лісорозведення та орієнтацію лісових господарств переважно на експорт лісових ресурсів.

Сфера лісового господарства в Україні, як і будь-яка інша, не позбавлена кризових явищ. Традиційно відсторонені від процесу прийняття рішень у лісовій політиці місцеві територіальні громади й органи самоврядування. Неналежними є доступ до інформації про стан лісів і сам процес створення такої інформації. Велику кількість нарікань спричиняє практика передачі лісових ділянок у тимчасове користування. Далеко не завжди підтримується належний охоронний режим лісів на територіях природно-заповідного фонду. Не можуть не турбувати традиційно високі обсяги рубок українських лісів, зокрема суцільних рубок на великих площах і вибіркових санітарних рубок. Уперше Міжнародний рік лісів стартував 3 лютого 2011 року в ході ІХ сесії Форуму ООН по лісах. У доповіді Генерального секретаря ООН на згаданій сесії повідомлялося, що в останнє десятиліття темпи зникнення лісів планети становлять 13 млн га на рік!. Зникнення лісів Землі через вирубки, деградацію і пожежі спричиняє тривогу міжнародного співтовариства. Адже ліси займають центральне місце в процесі вуглецевого обміну між земними екосистемами і атмосферою, підтримують розмаїття усього живого на планеті і вносять величезний вклад у скорочення масштабів бідності.

Разом з тим, у доповіді наголошувалося, що широкомасштабні лісонасадження дозволили дещо компенсувати чисту втрату площі лісів. Сьогодні на частку лісопосадок припадає 7%, або 264 млн га, від загального лісового масиву.

Нині ліси покривають 31% поверхні суходолу Землі. З них 13% належать до охоронюваних природних територій. На території Європи розташована чверть лісових ресурсів світу, або близько 1 млрд га. Генеральний секретар ООН неодноразово підкреслював, що належне управління лісами внесе важливий вклад у боротьбу з глобальним потеплінням на планеті.

За матеріалами Генеральної Асамблеї ООН.

Коментар фахівця: Юрій МАСІКЕВИЧ, професор-еколог:

«Те, що діється у Карпатах, – злочин перед майбутніми поколіннями, як, зрештою, й перед нинішнім. А ландшафт «Буковинських водоспадів» знищено безповоротно»

До професора–еколога Юрія МАСІКЕВИЧА «Версії» звернулися невипадково. Попри те, що він відомий у наукових колах фахівець – доктор біологічних наук, Заслужений працівник освіти України, завідувач кафедри екології і права Чернівецького факультету Національного технічного університету «ХПІ», організатор щорічних наукових Горбуновських читань, член правління Всеукраїнської громадської екологічної організації «КРОНА», Юрій Григорович ще й завзятий турист і альпініст. Він як ніхто знає Буковинські Карпати, десятиліттями мандруючи їхніми стежками з друзями та студентами. А про каскад «Буковинських водоспадів» неодноразово – і протягом багатьох років поспіль! – знімав відеосюжети, які, зрештою, об’єднав у чудовий фільм. «Однак того, що зафіксувала кінострічка, в природі, на жаль, уже немає… І це для Карпат трагедія», – стверджує вчений: – Протягом останніх кількох років ландшафт «Буковинських водоспадів» безповоротно втрачений: його просто знищили, – б’є на сполох професор. – І суть цього трагічного явища далеко не у втраті красот природи. Втрачене те, що формувалося протягом тисячоліть, – грунтовий покрив цієї території, який становить всього-на-всього 20-25 сантиметрів. Це непоправна втрата, яку відчують майбутні покоління горян і не тільки вони. Бо впливу біогеоценозу на екосистеми ще ніхто не скасовував, це – основа екології. Відновити ж біогеоценоз під силу тільки Богу. Бо достатньо один раз засипати водоспад, щоби знищити довкола нього всю систему живих і неживих зв’язків.

Я часто відвідую місця Смугарських водоспадів. Два роки тому біля найбільшого і найвищого водоспаду зрубали дерева і підрізали схил. Подібне відбувається й в інших місцях, а це, повірте, міна уповільненої дії, бо в Карпатах уже змінили рукотворно гідрологічний режим: на нас чекають сходження селевих потоків і численні повені. Та й лісу довкола водоспадів, на жаль, уже нема. Хоча там і росла зовсім не ділова деревина! Але вже й ту спиляли на дрова. Хоча на схилах не можна рубати ні сухостій, ні хворі дерева. Це аксіома, якої ніхто не взяв до уваги, за що поплатяться невдовзі не тільки горяни, а й мешканці цілого краю. Тим паче, що заготівля ділової деревини з верхів’їв гір та ще й у варварський спосіб – трелюванням зверху до низу, тобто звичайнісіньким скочуванням стволів, які дорогою нищать струмки– є злочином проти людства. І я, повірте, не перебільшую. За 50-100 років наслідки цього стануть дуже відчутними, щоби не сказати – трагічними. Усвідомлюю, що трелювання у такий ганебний спосіб – наслідок бідності. Бо повітряне трелювання вимагає доволі великих коштів. Але ж можна бодай у кілька прийомів скидати деревину, а не одразу зверху до низу. Бо це формує яри та водотоки. Більше того, екологам (як і лісівникам, до речі, теж) добре відомо, що будь-які гірські дороги з часом породжують яри, які й становлять найбільшу небезпеку для гірської місцевості.

…Пригадую, як мені та відомому туристу, судді Олексєві Черновському попередній розтоківський сільський голова пан Матіос показував Смугарські водоспади взимку. Це була неймовірна, позаземна краса! Незабутні враження! Тоді мріялося і складалося багато планів розвитку туризму в Розтоках. Але не пройшло і кількох років, як через людську захланність і неграмотність практично знищена перлина Букового краю. Що показувати туристам – відновлені лісівниками лавиці? Не смішіть мене, панове, і не сипте сіль на рану. Нема нічого страшнішого за людське невігластво й жадібність…Колись Буковинські Карпати називали міні-Швейцарією. Та через те, що влада так і не спромоглася створити стратегію розвитку краю, від Буковинської Швейцарії невдовзі залишаться ріжки та ніжки.

Автор: Лариса ХОМИЧ

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *