Князь Володимир, логотип безпеки і чоловіча ініціація

Подекуди ми недооцінюємо символізм, що супроводжує нас. На ці роздуми мене надихнули часті питання про значення логотипу нашого Національного екологічного центру та одна приємна розмова, яка відбулась днями на цю ж тему. Ідеї, які я озвучую нижче переважно належать Сергію Хоменку, з яким ми дискутували про це кілька років тому. Тож на авторство не претендую. Просто міркую на тему.

90% своєї історії, людство провело на етапі печерних мисливців. З часом серед них виокремились, як вважається – більш продвинуті племена, що зайнялись землеробством і перейшли до осілого способу життя. Згодом вони винищили мисливців а до сьогоднішнього часу – і майже всіх тварин, які в минулому могли прогодувати людство, як мисливців. Ця долітописна подія (винищення мисливців землеробами) зафіксована у біблійній оповіді про Каїна та Авеля. Про це добре написана книга Деніела Куіна «Ізмаїл» (http://www.e-reading-lib.com/book.php?book=1004722).

Землероби, опанувавши осілий спосіб життя, стали також і першими людьми, які почали будувати житлові будинки. До цього постійних житлових будинків, судячи з усього не будували.

Проте, це не значить, що будинків не будували зовсім. Першими будинками були т.з. будинки для чоловічої ініціації. Такі ще можна знайти у у останніх «авелів» — примітивних народів тропічних та екваторіальних лісів.
Чоловіча ініціація – чітко регламентований, нерідко складний і досить жорстокий обряд, після якого хлопчик стає чоловіком. Детальніше: http://lual.livejournal.com/89824.html

______________________________________________________________________________
На Форерських островах досі щороку молоді чоловіки вбивають дельфінів, аби довести що вони вже доросли і годні вважатись чоловіком.


______________________________________________________________________________
Для нашого народу такого обряду не лишилось, хоча генетична пам’ять про нього жива і досі. Нам у школі кажуть «тепер ти дорослий», в університеті, в армії… Батьки неодноразово мотивують дітей вказівкою на їх по дорослішання, прагнучи таки побачити сина дорослим. Але ніхто серйозно це не сприймає, оскільки ніхто вже не пригадує як правильно мав виглядати такий обряд.

Колись в минулому, обряд ініціації мав бути спільним для всього, тоді невеликого населення Землі і не факт, що обряди на той час були такі яскраві як, скажімо, у масаїв сьогодні. Проте яким він був?

Більшість народів світу мають у етнографічному арсеналі казку по типу нашої «Баби Яги» (назва до якої була додана вже у більш пізні часи татаро-монгольської навали*, оскільки слово «баба» в тюркських означає «воїн», «дід», вірогідно могло означати ватажків окремих «татарських» бойових підрозділів, яких очевидно боялись слов’яни).

* татари – від тюркських «тат» та «ар» — інші люди («монголи та інші люди», яких монголи забрали до своїх лав), переважно складались з тюркських племен (на гравюрах того часу видно, що більшість «татар» дійсно не є монголами а швидше є дійсно тюрками і іншими кочовими народами південно-східної Європи).

_____________________________________________________________________________
Ця інтернаціональна казка розповідає в загальних рисах про «Івана-дурника», що був молодшим братом в родині і коли старші вже давно «взялись за розум», лишався неуком, шибеником, посміховиськом і лише глум до себе привертав і до родини. Та одного дня щось змінюється і Ванюша подається світ за очі, до лісу, болота, у страшні хащі, в які нормальна людина під страхом смерті не сунеться. Іде Ванюша хащами та так, що й дороги назад не знайти (і це між іншим – принциповий момент) і нарешті знаходить дім, що приваблює його неймовірною красою, або навпаки – страхітливим оздобленням. В нашому варіанті це жива хатина на курячій нозі. Проте замість бігти хутко куди очі бачать, Іван заходить до хати. Там їжі всякої та випивки досхочу і нема нікого… врешті прокидається Іван в хаті, коли туди приходить страшна жінка, виганяє його (або сам він тікає, дивом вирвавшись від неї. Миттю знаходить дорогу додому, та повернувшись більше не є він тим дурником, що був вчора. Тепер він самий «крутий перець» якого можна уявити – півцарства, царівни на вибір і щасливе життя до глибокої старості. Так змальовують ініціацію чоловіків в казках на усіх континентах.

Є припущення що саме будинки для чоловічої ініціації були найпершими будинками, ще у той час коли не було будинків для буденного життя. Одного такого будинку в глибині лісу вистачить на багато поколінь чоловіків-мисливців на сотні кілометрів навколо.

Такі будинки ще називають «чоловічими будинками» http://ec-dejavu.ru/m/Men_societies.html

______________________________________________________________________________
Також очевидно і те, що в чоловічій ініціації певним чином приймала участь жінка, що має для цього спеціальну позицію в первісному ієрархічному суспільстві. Жриця, чи якось інакше… Не важливо як її назвати, та ця людина уособлювала матріархальний характер первісного суспільства. Не зважаючи на домінування чоловіків у стосунках та вирішенні питань, про що можна говорити окремо, висока смертність чоловіків під час сутичок і полювань неминуче значила відсутність постійних родин (пар) а звідси – не можливість знати хто чий батько. Проте всім було ясно хто чия мати. Така форма матріархату вірогідно і стала причиною до появи сучасного образу Берегині, Рожаниці, Венери, Оранти (потім навіть Богородиці – між іншим найбільш безпосередньої інтерпретації прадавнього устрою, в якому більшість дітей виявлялись безбатченками).

Образ жінки з розставленими в сторони руками та долонями, здійнятими до неба викликає у нас відчуття спокою, благополуччя, захисту. Поза Берегині неминуче асоціюється у нас із захистом.

Ось вам християнська Оранта

______________________________________________________________________________
Ось – українська лялька-мотанка

______________________________________________________________________________
Дивне нововведення – спалювання Берегині-мотанки на вогнищі на Масляну (тут її називають Костромою)

______________________________________________________________________________
Між іншим така саме Берегиня стоїть в Києві на Майдані Незалежності

______________________________________________________________________________
Ну і нарешті таку ж Берегиню маємо і ми на логотипі Національного екологічного центру

______________________________________________________________________________
Будинок, в якому заправляла головна жінка, відпускаючи у призначений день чоловіків у доросле життя, був більш ніж символічною подією у прадавньому суспільстві. Для молодого чоловіка лише через двері такого будинку пролягала дорога у доросле життя. Якщо інших будинків в той час не було, то він був найбільш символічним об’єктом, що мали члени племені. Будинок мав бути гідно прикрашеним, при чому, зважаючи на його «багаторічне використання», прикраси теж бажано було робити стаціонарними. Не даремно Ванюша не може відвести погляду від будинку у казках.

І не дивно, що прикрашали такий будинок саме образами самої Берегині. Це ж її будинок. Відтак виникли перші прикраси на будинках.

Сьогодні ми впізнаємо давні прикраси над вікнами сільських хат від Полісся до Скандинавії і навіть Бурятії. Це звичайны лиштви над вікном.

______________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________
Якщо роздивитись уважно узагальнену спрощену форму лиштви – легко впізнаємо несеметричний овал по центру, два більші кола по боках і плавні лінії, що відходять в сторони. Це, відповідно – голова, груди і ті самі руки з долонями направленими в небеса. Схема нашої Оранти. Логотип Безпеки. Лиштви можуть бути різними але основні елементи ми впізнаємо завжди.

______________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________
Згодом, люди почали ставити лиштви і на свої оселі, показуючи тим самим що в цьому будинку все гаразд, він має чи то благословення чи то захист. Та тавро Берегині на ньому стоїть. Типу підкови над дверима.

Такий же орнамент ми впізнаємо і в ковці на розкішних парканах

______________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________
Нас заспокоює звичний з дитинства плавний орнамент, що говорить: тут все гаразд

______________________________________________________________________________
І нам здається непривітним паркан без нього

______________________________________________________________________________
Те саме можна знайти в оздобленні дитячих і історичних книг

______________________________________________________________________________
Всі вже звикли до нього і вважають, що на картинці зображено листочок рослини. Проте у нас не ростуть такі рослини. На картинці зображена Берегиня, стилізована під рослину, бо всі давно забули що картинка значить насправді.

______________________________________________________________________________
В моєму місті є будинок, якому трохи більше 100 років. Два центральні вікна на ньому прикрашені двома різними лиштвами. Приїхавши до міста з різних сіл, нові мешканці привезли по дощечці з різного вікна. Чому вони це зробили? Невже пам’ятали що вони значать благословення і пророкують безпеку та добробут? Чи це генетична пам’ять, яку важко пояснити більшості людей?

______________________________________________________________________________
Проте найцікавішою сторінкою в цій розмові є герб України. Що на вашу думку він значить? Читаємо Вікіпедію (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%83%D0%B1) : «Нині існує понад сорок версій, які пояснюють походження та тлумачать суть тризуба. Залежно від того, що саме автори цих версій кладуть в основу свого обґрунтування, їх умовно можна поділити на три групи — предметну, графічну та філософську.
Найпростіші з них — це розшифрування тризуба як монограми «Володимир», «Василевс» або «воля». Визнати ці твердження означало б відмовитися від давності цього символу…
…Отже, головна ідея тризуба — це число три, поєднання трьох основ буття, троїстість (тривимірність) життєвого простору. Це зв’язок трьох сфер, такий самий, як і в Дереві Життя: світів Прави, Яви і Нави. Але існує ще давніше, індоарійське філософське наповнення цього символу…
…деякі дослідники Відтворення форм верхньої частини скіпетра візантійських монархів, скіпетра скіфських царів, зображення корони, тобто предметів, що символізують державну владу. Інші вказують на те, що тризуб нагадує обриси птаха, уособлюючи норманського крука, норманського сокола або голуба Святого Духа. Значна частина фахівців припускає, що цей символ — емблема, пов’язана з конкретним предметом людської життєдіяльності — якорем, норманським шоломом, сокирою, прапором, рибальським знаряддям, луком зі стрілою, колоском тощо.
»

______________________________________________________________________________
Здається не дуже переконливим.Символ, який 1025 років тому князь Володимир поставив на першу мав значити щось надзвичайно важливе, очевидне і переконливе для кожного русича – неписемного і ворожого до братніх племен. Цей символ — крутіше нікуди — важливіший за портрет князя-Володимира-Ясного Сонечка!

______________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________
Що він хотів сказати поміщаючи прадавній язичницький символ на монету після того як охрестив Русь?

Мені видається очевидним, що тризуб – це ты самі лиштви з поліського вікна та прадавнього будинку для чоловічої ініціації. Звісно, що для того, аби вмістити таку незручну фігуру на маленьку срібну монету, його довелось трохи стиснути, аж вчетверо (як варіант – згорнути). Проте варто вивільнити тризуб з тісної монети, як все стає на свої місця.

______________________________________________________________________________
Тож, обираючи саме цей символ для зображення на монеті, Володимир пророкував Русі добробут, поставивши на неї цей прадавній логотип безпеки: «тут все гаразд».

Тож і наш логотип говорить, що в нас все гаразд. Буде все гаразд і надалі )

One thought on “Князь Володимир, логотип безпеки і чоловіча ініціація

  1. Багато цікавих гіпотез. Я чомусь замислилась після цього посту про звичаї як явище.

    Ідея ініціації через вбивство явно вимагає переосмислення. Так само, як і традиція дарувати жінкам букети (i.e. мертві квіти, над якими через кілька днів хіба поплакати). Чоловікам треба боротися, протистояти, адже в цьому знаходить прояв їхня природа. Чому б цих ідіотів з Фарерських островів не відправити на суботник — зводити зі світу сміття? Це було б раціонально. А вбивати дельфінів лише тому, що так робили їхні предки, — що за безглуздя?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *