Історія та зміст логотипу НЕЦУ


Логотип НЕЦУ був розроблений з самого початку заснування організації. За основу було взято скульптуру видатного українського митця Івана Макаровича Гончара (1911-1993) «Берегиня».

Саме ця скульптура була використана з огляду на ті ідеологічні засади діяльності НЕЦУ, які планували засновники, і яких НЕЦУ пробує дотримуватися і зараз — організація має, базуючись на кращих історичних, культурних традиціях та наукових знаннях, сприяти побудові здорового Довкілля в Україні через збереження Природи і покращання Культури буття людини.

Складається з власне Берегині як символу Довкілля і Буття (у виконанні, близькому до оригіналу), а також стилізованих символів стихій: Сонячне світло, яке символізовано соняхом (це також данина УЕА «Зелений Світ», яка була ініціатором заснування НЕЦУ), Вода як основа Життя, Земля як родюча субстанція, а також як територія (Планета).

Сучасне кольорове рішення логотипу нічого суттєвого не означає – так склалося з 1995 р., після вступу НЕЦУ до Міжнародної спілки охорони природи (IUCN), де лого у синьо-білому виконанні. До того, ж синій та білий кольори присутні на лого CEE Bankwatch Network, членом якого є НЕЦУ.

Логотип протягом існування зазнав, в основному лише технічних вдосконалень (1992 р. — не дуже якісна промальовка пером невідомого автора; 1998 р. — більш якісна промальовка, збільшення; 2004 р. — промальовка дрібних деталей, згладжування ліній, векторизація).

Щодо власне Берегині. Щоб було більш зрозуміло, чому саме Берегиню вибрали. Ось, цитата зі статті «УКРАЇНСЬКІ ОБЕРЕГИ: ТРАДИЦІЇ І СУЧАСНІСТЬ» мистецтвознавця Наталі Крутенко:

«… «берегиня», що рівнозначне грецькому ?земля? (давньоруська транскрипція — ?берние?, тобто земля, глина), богиня землі (НА КШТАЛТ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ДЕМЕТРИ, ІНШІ ДОСЛІДНИКИ ВВАЖАЮТЬ, ЩО АНАЛОГОМ Є ВЕНЕРА — ПРИМ. МОЯ), її берегуша, охоронниця. Берегиня — мати всього живого, первісне божество-захисник людини, богиня родючості, природи та добра. З
часом Берегиня стала охоронницею дому, її скульптурки знаходились у хатах, зображення-амулети носили на шиї.

Образ Берегині дійшов до нас у вишивці: на обрядових рушниках, у жіночому одязі бачимо стилізовану жіночу постать, найчастіше — з піднятими руками (знак захисту)…

З Х ст., тобто з часу прийняття християнства, символічний смисл Берегині (Венери, Рожаниці) було перекладено на образ Богородиці. В ньому людина вшановувала саму природу, життя, подвиг материнства. У свідомості людей Давньої Русі Богородиця сприймалась як всемогутня заступниця людства перед Богом. Підтвердження цьому знаходимо в історії. Так, під час походу азіатського полководця Тімура на Русь в 1395 році вважалось, що Москва була «врятована» заступництвом Всевишнього завдяки іконі Владимирської Богоматері (письма початку XII ст.), яку встигли перенести з Владимира до Москви і яка ніби відвернула похід Тімура на Москву. З того часу русини почали шанувати ікону Божої Матері як заступницю, як оберег, складали про неї легенди, на її честь були закладені монастир та церква…»

підготував В.П.Мельничук

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *