Постанова "про погодження використання коштів місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища"

Відповідно до пункту 14 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»:

1. Кошти місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища використовуються відповідно до затверджених відповідними місцевими (сільськими, селищними, міськими) радами, обласними радами та Верховною Радою Автономної Республіки Крим планів природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів.

2. Плани природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища складаються за формою, що додається.

3. Плани природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, узагальнені постійно діючими депутатськими комісіями обласних рад та Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань екології, направляються до Міністерства охорони навколишнього природного середовища для проведення експертизи на відповідність Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. №1147.

4. Розгляд планів природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів здійснюється Мінприроди протягом 10 робочих днів.

5. Плани природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, які отримали позитивний висновок Мінприроди, за поданням Міністра охорони навколишнього природного середовища направляти на погодження Віце-прем'єр-міністру України згідно з розподілом функціональних повноважень.

6. Погоджені Віце-прем'єр-міністром України плани природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів Мінприроди направляє до постійно діючих депутатських комісій обласних рад та Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань екології.

7. У випадку не використання коштів місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища Кабінет Міністрів України вносить пропозиції до Верховної Ради України про зарахування цих коштів до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.

8. Обласні державні адміністрації та Кабінет Міністрів Автономної Республіки Крим готують та подають до Мінприроди щокварталу до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом, і щороку до 10 лютого наступного року інформацію про виконання планів заходів та використання коштів місцевих фондів за формою, встановленою Мінприроди.

Чому варто про це згадати, навіть на фоні інших справ? Гострота даного питання пов’язана з серйозною деградацією природи планети у ХХІ сторіччі – до такого рівня, за якого стабільне існування людства буде неможливим. Річ в тім, що люди не беруть до уваги, що живуть на планеті, яка має обмежені розміри і кінечні ресурси. Але, наприклад, за останні 25 років обсяг продукції, вироблений людством, – рівний обсягу продукції, виробленого за 125 попередніх років, тобто – мова про експонентний розвиток, про стрімке наростання обсягів вироблення „продукції” і мова про вичерпання в найближчому майбутньому ресурсів планети, в базовому сценарії, до 2070 року чи раніше (модель „Світ-3” Дж. Форестера, розроблена на замовлення Римського клубу).

Слід взяти до уваги, що як природною основою для існування сучасної цивілізації, так і єдиним відновлюваним ресурсом є біосфера. Її стан стає критичним. Так, в термінології всім відомої екологічної піраміди енергоспоживання (це коли мікроорганізмів найбільше, безхребетних тварин менше, а хребетних – ще менше), енергетично виглядало так: 90% енергії, виробленої рослинами, поглиналося мікроорганізмами, 9% - безхребетними організмами, 1% - людиною і великими тваринами. Зараз людина і тваринництво споживають 40% від первинної продукції біосфери. Тобто, людина перевищила ємність і порушила стійкість екосистем, кардинальним чином трансформуючи біосферу, і запустила ті чи інші біосферні компенсаційні процеси.

«Послуги біосфери є незамінними, проте ми понадміру використовуємо її ресурси, – зазначає д.б.н. Ярослав Мовчан, експерт НЕЦУ, член Української асоціації Римського клубу. – За даними Світової мережі екосліду (“Global Footprint Network”), у 2009 році вже станом на 25 вересня людство вичерпало максимально допустиму кількість ресурсів планети, які можна було використати за рік з можливістю їхнього відновлення. В річному перерахунку, сьогодні людство споживає на 40% більше, ніж здатна забезпечити біосфера планети, і цей процес над-споживання може завершитися швидкою катастрофою, яка зачепить наших сучасників і стане трагедією нащадків».

Наскільки це серйозно? Чому втрата лісів, ведмедиків і метеликів (а все це разом, включаючи мікроорганізми, і є біорізноманітність) має бути причиною для нашого хвилювання? Тому, що це обмеження, а в перспективі – втрата ресурсів для харчування, це – погіршення стану екосистем і їх здатності до саморегулювання, що впливає на якість життя, це – погіршення здоров’я населення планети, втрата паливних ресурсів, втрата чистої води, втрата естетичних та культурних цінностей, втрата ще 15 екосистемних функцій – послуг для суспільства. Втрата всього цього – це плата за метушню чи «гламур» повсякденності.

Ось чому в Ріо-де-Жанейро в 1992 р. було підписано Конвенцію про біорозмаїття, а ООН оголосила 22 травня – день, коли була досягнута угода про це, – Міжнародним днем біорозмаїття. Беручи до уваги катастрофічний стан живої природи планети, 2010 рік було оголошено ООН Роком біорізноманітності. Тема цьогорічного Дня біорозмаїття – «Біорозмаїття для розвитку і подолання бідності». В цей День (але не тільки цей) необхідно задуматися, як ми живемо, що ми робимо з живою природою, і що буде завтра (і яке воно буде!). Поки-що ми спостерігаємо, як у нас на очах зникають ліси і озера, луки і степи, сквери і дельфіни, риби і величні дерева. І виростають на їх місці монстри будинків і офісів, так, ніби вони матимуть сенс без знищеної природи. Ми далі говоримо про розвиток, забуваючи, що він не може бути безкінечним, і пора задуматися не про кількість тон металу чи нафти, машин чи банків, а навіщо вони? Де те, для чого буцім-то все це будується, прокладається, виплавляється? Де якість життя? І де власне життя?

Чи є виправдання «девелоперам» і їх замовникам, «новим капіталістам» і їх «топ-менеджерам», чиновникам і депутатам різного рівня, які щодня чи раз в житті, заробляючи на масло до хліба чи освіту дітей в Швейцарії, «хатинку» чи позолочений унітаз, «ролекс» чи «майбах», забирають у нас всіх майбутнє, у наших дітей – здорове життя, а у наших внуків – взагалі життя? На що вони розраховують з логікою «а після мене хоч потоп»? Що далі і заради чого? Ще трохи грошей конкретному олігарху? І проблеми для всіх нас на багато років? Без позитивних зрушень в нашій свідомості, практиці природокористування, в способах і рівнях споживання майбутнє як сучасної цивілізації, так і Української держави є проблематичним. Майбутнє починається сьогодні, з нашого двору і міста, вулиці і лісу, річки і моря. І чи світ даруватиме нам радість життя в здоровому природному довкіллі, чи це буде бетон, смог, сміття, пеньки і джипи – залежить також від нас.

Людство досягло межі в своєму розвитку. Яким бути світу завтра – залежить від нас сьогодні. Сценарієм подолання катастрофи чи її відсування в часі розглядається стратегія збалансованого розвитку, фундаментальна зміна розвиткових орієнтирів, екологізація та біологізація освіти, виховання, всього комплексу матеріально-технологічної діяльності на планеті, максимальне збереження та відновлення живої природи планети. Наступив момент істини. І чи ми виявимося здатні піднятися над метушнею і радикально змінитися, чи будемо далі щось «намивати» на приреченій землі – сьогодні залежить від нас. Час на роздуми вичерпано. Нагальні дії ще дають шанс на завтрашній день, з росами і солов»ями, сонцем над туманом в долині, ковилами і дубами, природним киснем і джерельною водою, морською хвилею і птахом в небі, пахощами лип, акацій чи матіол, ріками і рибами – на життя.

Ярослав Мовчан,
050 3867739,
yaroslav.movchan AT gmail.com

В Чехии, каждый житель при проведении утепления дома или установки возобновляемых источников энергии, может получить от государства от 20 до 50% возврата стоимости.  50% - это уже при строительстве пассивных домов, которые вообще практически не потребляют энергии на отопление.

Таким образом, тратя определенные средства, государство привлекает в несколько раз больше дополнительных частных инвестиций в этот сектор. По опыту, такая политика также способствуют созданию большого количества рабочих мест. Мы в Украине обращались к правительству, чтобы деньги от продажи квот Японии были потрачены по аналогичной программе.

Детальное описание как работает программа на английском языке по ссылке:

http://www.zelenausporam.cz/sekce/582/about-the-green-savings-programme/

Грустно осознавать, что период оранжевой власти лишь укреплял основу для договоренности.

Всё это время цена на газ была темой номер один. Хотя кому он нужен - дешевый газ. Газ, как любое невозобновляемое сырьё, должен быть дорогим. Он действительно дорого стоит, особенно в виду его ведущей роли переходного топлива на пути к возобновляемой энергетике.

Украинской власти надо было потратить эти пять лет что бы максимально снизить потребление газа, стимулируя технологии энергосбережения. Тогда бы цена на газ уже сейчас не была бы настолько актуальна, что бы менять его на военное пресутствие агресивного соседа.

І, хоч проблему ще не знято, сподіваємося, в будь-якому випадку все вирішиться благополучно для тварин. Дякуємо усім за підтримку!

Як часто ми задумуємось про те, яким чином в своєму повсякденному житті можна допомогти природі? Зізнатись чесно – мабуть не дуже часто. Значно рідше, ніж наприклад, задумуємось над тим, як заощадити кошти. Втім, заощаджувати кошти і допомагати природі можна одночасно. Починаючи з цього номера і в кожному наступному журналі ми публікуватимемо корисні поради, як зробити своє  життя менш  витратним та більш екологічним.

Перший блок наших порад стосується енергозбереження. Тож як можна заощадити кошти на енергозбереженні:

1. Ізоляція, як ніщо інше, робить кімнату теплішою взимку і прохолоднішою влітку. Втримати тепле повітря значно легше, ніж зігріти його. Щілини у вікнах можна закупорити гумовими чи паралоновими стрічками. А вночі краще вкриватися зайвою ковдрою, ніж вмикати до ранку обігрівач.

2. Повісьте на холодні стіни килими (тільки не закрийте ними батареї!), а на вікна – штори з товстої тканини, що не випускатимуть тепло вночі. Застеліть підлогу килимом.

3. Повісьте на стінку за радіатором металеву фольгу. Вона буде відбивати тепло у кімнату і не дасть йому вийти назовні.

4. Вимикайте світло і побутові прилади, коли не користуєтесь ними. Незначний обсяг енергії, який споживає невимкнена лампочка у коридорі, будучи помножений на десятки і сотні днів, стане джерелом значних видатків і причиною марного споживання електроенергії.

5. Користуйтесь енергозберігаючими лампочками. Одна 18-ватна флуоресцентна лампочка дає стільки ж світла, що і 75-ватна лампа розжарювання, крім того вона служить у кілька разів довше. Більша вартість такої лампочки швидко компенсується заощадженням на електроенергії.

6. Не користуйтеся функцією „standby” у магнітофонах і телевізорах. Будучи вимкненими в цьому режимі, електроприлади все одно споживають електроенергію.

7. На превеликий жаль, в Україні практично немає місць прийому відпрацьованих батарейок. Користуючись електронними приладами, які працюють від батарейок, використовуйте акумулятори, які можна заряджати і використовувати повторно, не витрачаючи гроші на нові елементи живлення і не забурднюючи довкілля небезпечними речовинами, які містяться в них.
8. Регулярно розморожуйте холодильник, не ставте його біля гарячої батареї та електроплити.

9. Роблячи ремонт, пофарбуйте стіни у білий колір, або скористайтесь світлими шпалерами - світла в кімнаті стане більше.

Пам’ятайте: За нерозтрачену енергію та інші ресурси не треба платити і їх не треба замінювати!

Свої пропозиції та ідеї як заощадити кошти і допомогти природі, надсилайте до редакції нашого журналу і вони знайдуть місце на сторінках його майбутніх випусків.

опубліковано в журналі "Пенсія" за жовтень 2009

Коли ми виносимо сміття, рідко задумуємось про те, куди воно дівається після того, як ми висипали його в зелений контейнер. Як правило, воно або складується на великих сміттєзвалищах, або спалюється на сміттєспалювальних заводах. Обидва варіанти зовсім неефективні і шкідливі, а деякі відходи, розкладаючись протягом тривалого періоду, отруюють довкілля ще понад 100 років. Враховуючи те, що сміття в Україні стає все більше, Головне, що може зробити кожен, щоб допомогти довікіллю стати чистіше – не створювати зайвих відходів.

Тож, черговий блок наших порад стосується зменшення кількості сміття.

- Роблячи вибір біля прилавку, думайте що ви зираєтесь заплатити гроші – за сам товар чи за упаковку! Не купляйте сміття! Обирайте товари в упаковці, яка переробляється або швидко розкладається в природі (скло, папір, картон), а краще – придатна для повторного використання. Не купляйте товари, які мають непомірно велику упаковку, або кілька упаковок.

- Відмовляйтесь від одноразових поліетиленових кульків, які вам пропонують продавці! Майте із собою власну сумку з тканини.

- Не користуйтесь одноразовим посудом, одноразовими рушниками, серветками та дешевими недовговічними речима. Не використовуйте одноразові батарейки: пунктів їх прийому в Україні немає, а потрапляння їх у довкілля спричиняє суттєве хімічне забруднення.

- Здавайте сміття в пункти прийому вторсировини. Такі пункти приймають кольорові метали, скло, макулатуру та деякі типи пластику. Здаючи вторсировину, наврядчи можна збагатитись чи суттєво зекономити, проте можна зробити реальни крок на зустріч чистому і здоровому довкіллю.

- Використовуйте речі та упаковку повторно. Пластикові пляшки, наприклад, можуть стати матеріалом для виготовлення лійок, совків, дачних рукомийників, горщиків для квітів та розсади та багатьох інших побутових речей. З точки зору охорони природи, друге життя речей – значно кращий вихід ніж їх вивіз на звалище і тим більлше – їх спалювання.

- Користутесь речима та одягом бережливо, нехай вони прослужать довше.

- В першу чергу, проблема відходів у світі полягає в тому, що вони займають занадто великий об*єм на планеті. Зменшуйте об*єм відходів у буквальному розумінні: стискайте упаковки, пляшки, бляшанки та коробки перед тим, як викинути їх.

- Ні в якому разі не спалюйте сміття! При згорянні поліетилену, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини (у тому числі діоксини). При горінні гуми, утворюються канцерогенна сажа і сполуки, що викликають респіраторні захворювання оксиди сірки.

- Сортуйте сміття. Навіть якщо у вашому місті ще не запроваджений роздільний збір сміття, завжди можна окремо збирати макулатуру та скляну тару. Їх можна залишити біля сміттєвого баку і його заберуть малозабезпечені громадяни, що будуть вам щиро вдячні.

- Якщо ви мешканець приватного будинку, то органічні відходи стануть для вас цінним ресурсом для отримання компосту. Організуйте компостну яму, яка приноситеме вам безкоштовне екологічно чисте добриво. Матеріалом для компосту восени стане також опале листя, спалювання якого також дуже шкідливе для здоров*я. Спалюючи ж опале листя ми не лише лишаємо власну ділянку без природного добрива, а  і вивільняємо а атмосферу шкідливі речовини та радіонукліди, які дерево всмоктувало з повітря протягом року.

Свої пропозиції та ідеї як допомогти природі, раціонально та повторно використовуючи речі або створюючи менше сміття, надсилайте до редакції нашого журналу і вони знайдуть місце на сторінках його майбутніх випусків.

опубліковано в журналі "Пенсія" за листопад 2009

Штучні гніздівлі зазвичай виготовляють з дошок завтовшки 1,5-2,5 см. Придатними можуть бути навіть старі дошки, що звільнились після заміни дачного паркану. Робити будиночок слід таким чином, щоб між  дошками не було щілин, а якщо вони раптом і утворюються, то щільно заліпити їх. Внутрішню поверхню дошок слід лишити шершавою, щоб птахам було зручно чіплятись кігтиками, аби дістатись виходу. Кришку будичка можна зробити зйомною, але такою, щоб її не могли самотужки скинути коти або ворони. Кришку можна прив*язати до шпаківні або примонтувати до неї защібку на гачку. Для цих  же задач, з кришки над вхідним отвором (льотком) можна зробити великий навіс. Будиночок, зроблений із свіжих  дошок можна пофарбувати у природні кольори, що додасть йому довговічності.

Ще один популярний різновид штучних гніздівель – так звані дуплянки. Вони виготовляється безпосередньо із шматка стовбуру. Придатні для цього шматки стовбурів з*являються після знесення старих дерев у саду та парках. Якщо в стовбурі нема природної порожнини її можна висвердлити або видовбати власноруч. В підготовленому шматку стовбура проробляють льоток та примонтовують кришку. Дуплянка – готова.

Перш ніж братись до робити, слід обрати, яку саме пташину оселю ви будете майструвати. Адже птахів, які можуть оселитись у вашому саду багато і домівки їм потрібні різні. Кожна з таких осель приваблює свої види птахів і кожну треба робити, дотримуючись певних правил. Бо ж, якщо вона вийде замалою - пташенятам буде в ній тісно, а якщо буде надто велика – птах не зможе обігріти гніздо.

Найбільш поширеними «моделями» є власне шпаківня, синичник, та напіввідкриті гніздівлі.

Шпаківня
Ця модель штучної гніздівлі призначена лише для шпаків. Вона може мати різний вигляд, забарвлення і форму, оскільки шпак легко пристосовується до різноманітних умов, легко заселяє навіть чужі дупла. Класичну шпаківню (мал.1), призначену саме для шпаків роблять такого розміру, щоб внутрішній діаметр дна був біля 14-15 см, діаметр льотка – 4,5-5 см, відстань від льотка до дна – 15-20 см.

Синичник
Синиці – типові лісові птахи, проте вони охоче оселяються біля людських осель. Будиночки для них роблять такими ж  як і для шпаків, але меншого розміру. Внутрішній діаметр дна синичника повинен бути біля 10-12 см, діаметр льотка – 3-3,5 см, відстань від льотка до дна – близько 15 см. Синицям подобаються в першу чергу темні гніздівлі, що є запорукою тепла та затишку. Тому якщо синичник зроблений зі світлих  дошок, вкрийте їх внутрішню стінку морилкою.

Напіввідкриті гніздівлі.
Деякі види птахів, яких  часто зустрінеш у саду, полюбляють напівідкриті гнідівлі, напівдупла та порожнини різної форми. Такими є сіра мухоловка, горихвістки, біла плиска та інші. Будиночки для них можна розвішувати на стінах будівель біля даху або у саду. Головною вимогою до таких будиночків є великий відкритий льоток. Діаметр дна – 15-18 см. Горихвісткам, на відміну від синиць, подобаються світлі помешкання, тому внутрішню поверхню будиночка можна побілити вапном.

Успіх приваблювання птахів багато в чому залежить від правильності розвішування гніздівель. Розвішують штучні гніздівлі льтками на схід на висоті 3-5 метрів (дя садів і молодого лісу) або 8-10 метрів (у старих лісах та парках). Вішаючи, гніздівлю трохи нахиляють уперед, що допомагає в майбутньому уникати затікання води до пташиної оселі та допомагає зиужнілим пташенятам вилізти з гнізда.

Щоб до збудованого вами будиночка не могли дістатись хижаки, слідкуйте, щоб його передньої стінки не торкались гілки.
До дерева гніздівлю можна прикріпити різними способами. Краще всього кріпити за допомогою дроту, обмотуючи його навколо дерева і будиночка. В такому разі під дріт треба підкладати дощечки, щоб згодом дріт не передавиви ростучий стовбур дерева. Можна також зробити з дроту гачок і повісити гніздівлю на гілку біля її основи. В саду можна використовувати інший спосіб – примонтувати гніздівлю до  жердини, а жердину прив*язати мотузкою до дерева.
Відстань між окремими будиночками для одного виду птахів має бути не менше ніж 30-35 метрів, інакше не уникнути запеклих чварів між сусідами. Розвішувати штучні гніздівля для птахів бажано восени.

опубліковано в журналі "Пенсія" за листопад 2009

І я зрозумів, що можу з користю провести час замість бездумного очікування своєї черги сісти на червоний стілець, бо «ми тепер ближчі до клієнта і не спілкуємося через заґратоване віконце». Домовившись зі співчерговиками, що відійду на хвилинку, я підійшов до молодої дівчини, у якої на грудях була табличка з написом «менеджер» і спитав: «А чи може Ваш банк надати мені гарантії, мої гроші покладені на депозит, не будуть працювати проти мене? Мене в першу чергу цікавить — чи не будуть ці гроші вкладено в екологічно шкідливі проекти, наприклад, в будівництво на місці вирубаного скверу.» Послідувала пауза, за якою відчувалось здивування та напружене розмірковування, а за нею: «Ви мєня азадачили». «Я знаю» — підтвердив її висновок я.

Для цієї працівниці банку було мабуть відкриттям, що хтось вимірює корисність діяльності не виключно грошима.

Проведіть такий еколого-просвітницький експеримент і Ви. Повірте, ми як платники і споживачі можемо впливати багато на що!

Починаючи з ночі на 6 жовтня горить суха трава, а разом з нею горять усі нечистоти, які роками складувались, як наслідосумлінної роботи станції аерації. Пожежники намагаються подолати вогонь, проте ще й досі не досягнуто остаточної перемоги. За попередніми даними причиною загоряння став підпал сухої трави невідомої особою. Серед мотивацій розглядають намагання привернути увагу до нагальної потреби реконструювання київської «клоаки».

За даними СЕС Дарницького району Києва та СЕС Бориспільського району кількість шкідливих речовин у повітрі не перевищує норми і небезпеки для населених пунктів не має. Проте жителі  близьких сіл та Харківського масиву  так не вважають. Більшість з них скаржаться на дуже неприємний запах, який ось вже майже тиждень не дозволяє людям вільно вдихнути на повні груди.

На місці пожежі продовжують працювати оперативні служби. Як відомо, станом на 13 жовтня вже було погашено  близько 7 га. Нагадаємо, що загальна площа мулових полів складає близько 28 гектарів, а точна площа осередку загоряння й досі невідомо.

Підготувала О.Якимчук, МВ НЕЦУ