Відгук про зліт Дружин охорони природи

Протягом трьох днів, 28-30 листопада, в Києві проходила VІІ Міжнародна школа-семінар Дружин охорони природи (ДОП). Цього разу молоді природоохоронці України, Росії та Білорусі зібрались для того, щоб обговорити спільний досвід природоохоронної роботи з судами, а також шляхи подолання проблем заповідних земель та браконьєрства. Загалом, семінар згуртував біля 40 активістів студентських ДОП з Києва, Харкова, Кам’янця-Подільського, Дніпропетровська, Сімферополя, Мінська (Білорусь), Брянська (РФ), Казані (Татарстан, РФ), Уфи (Башкірія, РФ) та Чебоксар (Чуваська республіка, РФ). Також, серед учасників семінару були і члени Київського еколого-культурного центру, Національного екологічного центру України та Міжнародного Соціально-екологічного союзу. Організаторами цього, вже сьомого, «дружинного» семінару виступили Київський еколого-культурний центр та Дружини охорони природи міст Харкова та Києва.«Рух ДОП був самоврядно заснований на базі природничих факультетів радянських університетів починаючи з 1961 року. Класичними напрямками роботи ДОП стали боротьба з браконьєрством, торгівлею первоцвітами, допомога природно-заповідним територіям, наукові дослідження зникаючих видів тварин та рослин, створення заказників, екологічна освіта та боротьба із забрудненням природних територій. В часи розквіту кількість ДОПів в СРСР сягала 145. Рух ДОП пам’ятає героїв, загиблих від браконьєрської кулі. Але за все своє існування, Рух ДОП, будучи екоцентричним і радикальним по відношенню до усталених норм світогляду та державної політики, не був знищений, політизований, корумпований і не увійшов до складу жодної іншої організації чи державної структури. Достатньо почитати Маніфест Руху, щоб зрозуміти, про що йдеться. Після розпаду СРСР Рух частково занепав. В Україні ДОПи припинили істування аж до 2000 року. Тепер триває доба відродження цього найпринциповішого і, між усім, – найпотужнішого природоохоронного руху колишнього СРСР. Якщо вам здається дивним, що ви досі не чули про ДОПи, будемо вважати це заслугою цензури, адже єдине, що вона змогла зробити проти ДОПів – не дати їм стати всенародним масовим рухом. Детальніше про історію Руху ДОП можна почитати в інтернеті. «Випускники» перших ДОПів тепер очолюють заповідні об’єкти і наукові установи, громадські організації і екологічні сторінки в ЗМІ. Серед відомих українців, членом ДОП в 1986-1988 був письменник Тарас Прохасько, за що навіть пережив незначне переслідування влади» (С.Жабка. Партизани природоохоронного руху).

Одним з основних ноу-хау Руху ДОП є так званий «дружинний дух».
«Дружинний дух — міфічне явище, визначення якому не може дати ніхто. За різними версіями це: а) відчайдушний безстрашний порив природоохоронця до останнього боронити дику природу, або б) незрозуміле явище, коли прийшовши в ДОП, людей проймає потужна відповідальність одне за одного і глибокі дружні почуття. Якщо ти з ДОП – тебе можна кликати на допомогу. Для того, хто пропахся наскрізь дружинним духом годиться братись за всі непідсильні задачі, бо, як кажуть дружинники, «має ж це хтось робити»!

Дружинний дух з’явився дуже давно, і всі вже забули звідки це почалось і що він значить. Аналогічно, звитяжна дружинна історія загубила відомості і про те, що означає емблема ДОПів: розділене горизонтальною смугою синьо-зелене коло з червоним кружечком біля правого краю розділової лінії (http://dop.environment.ru/dop-1.gif). Чим далі, тим більше легенд виникає про первинний зміст цього дивного лого». (С.Жабка. Партизани природоохоронного руху)
Через 2 роки, Рухові ДОП виповниться 50 років. Немає сумніву, що це найпотужніший і найбільш яскравий природоохоронний рух, що будь-коли існував в СРСР і в пост-радянських країнах.

В наш час, коли Рух ДОП переживає нову хвилю піднесення, коли в багатьох містах створюються нові студентські природоохоронні дружини або відновлюються ті, які були раніше, дуже важливо проводити спільні зустрічі та методичні семінари. Адже для кожної молодої Дружини, активісти якої, в більшості не мають старших «вчителів», дуже важливо дізнатись по-більше про Рух, в який вони прийшли; дізнатись про те, що і як можна ефективно робити в галузі охорони дикої природи.

Кожна ДОП зазвичай налічує 10-20 активістів, склад яких динамічно змінюється. Тому кожному з молодих дружинників вкрай необхідно бачити, що не лише в його місті є така організація, і що крім його 10 колег насправді є ще сотні і сотні таких самих відчайдух, які разом з ним утримують позиції на природоохоронному фронті. Щороку, Рух ДОП проводить спеціальні «школи» для молодих дружинників (ШМД), під час яких протягом двох тижнів молоді ДОПівці стають «природоохоронними студентами»: слухають лекції, пишуть конспекти і складають іспити. На думку викладачів ШМД, цьогорічна школа, що проходила влітку в національному природному парку «Гомільшанські ліси» на Харківщині, вийшла найбільш вдалою з усіх. І ось, 3 місяці потому, ДОПи зібрались в Києві на семінар.

Спілкуючись з колегами із різних міст і навіть країн, легко зрозуміти, що природоохоронні проблеми спільні для всіх. І відповідно – разом їх значно легше вирішити.

Неодноразово на семінарі піднімались і питання екологічної етики. Для Руху ДОП це дуже важливе питання, адже за своїми принципами, ДОПи є чи не найбільш екоетичним рухом на теренах СРСР. Це легко зрозуміти з маніфеста Руху ДОП. Наведу кілька цитат (цитати приводяться мовою оригіналу, оскільки Рух ДОП – інтернаціональний, а затвердженого українського перекладу Маніфесту ДОП поки не існує).

01-instruktash«(…) Движение Дружин по охране природы было и остается прежде всего движением за сохранение живой природы. Это означает, что:
1. Мы сознаем, что все живые существа хотят жить, и жить свободно, в неменьшей степени, чем человек.
2. Мы не признаем нравственных претензий человечества на исключительную роль и власть над природой (…)
5. Со своей стороны, Движение Дружин по охране природы будет бороться:
а) за изменение взглядов людей на природу и свое положение в ней – за сохранение естественных природных комплексов;
б) за сохранение и восстановление живой природы на нарушенных человеком территориях…
Мы считаем своим нравственным долгом охранять природу от варварского уничтожения людьми. Мы ощущаем себя частью этой природы. Мы не можем бездействовать, видя ее гибель. Мы защищаем то, что любим (…).
Главным для участников Движения является конкретная практическая природоохранная деятельность. Для него недопустимо превращение этой работы в модное развлечение, политическую приманку или средство наживы (…).
Природа Земли едина, забота о ее сохранении должна объединить человечество, несмотря на разделяющие его национальные, религиозные и государственные отличия (…)
».

Учасники семінару переглянули добірку короткометражних фільмів та матеріали оперативної відеозйомки на тему жорстокого поводження з тваринами в Україні та світі. Лишатись байдужим, спостерігаючи такі кадри – неможливо.

В Україні вже цілком реально працює Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Як його можна реально використовувати в природоохороній діяльності? Як добитись прийняття аналогічних законів в інших слав’янських країнах? Як зупинити контрабанду диких тварин, браконьєрство, жорстоке поводження, фотографування з вилученими із природи тваринами? Ці та багато інших питань також обговорювали дружинники.

Втім, основною темою семінару, якій були присвячені всі основні доповіді, став досвід та можливості роботи природоохоронних організацій із судами. Адже в останні роки випускниками Дружин в Україні розгорнуто неабияку діяльність в судах та залучення до вирішення природоохоронних проблем самої Генеральної прокуратури. Так, вже в цьому році в Україні зупинено вилов дельфінів, заборонено полювання на зубрів, заборонено фотографування з дикими тваринами, зупинено безліч фактів браконьєрства, контрабанди диких тварин і навіть досягнуто перемоги в суді проти знищення заказника «Острів Жуків», дерибан земель якого по праву вважається найрезонанснішим земельним скандалом Києва 2007-2008 років. На думку організаторів семінару, користуючись досвідом старших колег, кожен молодий дружинник вже цілком може пробувати вирішувати вагомі природоохоронні проблеми, подолання яких неможливе виключно своїми силами і потребує обов’язкового залучення прокуратури або ініціаювання судового процесу.

В один з днів семінару відбувся справжній рейд по боротьбі із браконьєрством — БЗБ, до якого залучилась практично вся чоловіча частина учасників. Не зважаючи на навчальний характер рейду, він виявився надзвичайно ефективним і водночас дійсно складним та небезпечним. Загалом затримано 8 порушників-браконьєрів (2 риболови-сіточники, 2 мисливці і два лісоруби). Складено 2 протоколи; знаряддя браконьєрського лову вилучені.

Також учасники семінару обговорили колективні та індивідуальні успіхи року 2008-го; прийняли офіційний план роботи на 2009 рік. Так, у 2009 році ДОПи планують навчити українських комунальників раціонально утилізувати опале листя; подолати торгівлю первоцвітами у найбільших  містах країни та багато іншого.

П.С.
Як завжди по завершенню таких семінарів, не хочеться роз’їжджатись. Всі учасники намагаються приїхати до столичного вокзалу разом і по черзі посадити друзів на потяги. Адже так хочеться отримати ще трохи того назвичайного заряду, імпульсу, того Дружинного духу, якого так багато, коли Дружинники збираються разом.

Я давно вже не студент і скоріше належу до «випускників» Дружини, але по завершенні семінару, я разом з усіма поїхав на вокзал проводжати своїх старих та нових знайомих.

7 семінар ДОП у м.Києві

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *