Як часто ми задумуємось про те, яким чином в своєму повсякденному житті можна допомогти природі? Зізнатись чесно – мабуть не дуже часто. Значно рідше, ніж наприклад, задумуємось над тим, як заощадити кошти. Втім, заощаджувати кошти і допомагати природі можна одночасно. Починаючи з цього номера і в кожному наступному журналі ми публікуватимемо корисні поради, як зробити своє життя менш витратним та більш екологічним.
Коли ми виносимо сміття, рідко задумуємось про те, куди воно дівається після того, як ми висипали його в зелений контейнер. Як правило, воно або складується на великих сміттєзвалищах, або спалюється на сміттєспалювальних заводах. Обидва варіанти зовсім неефективні і шкідливі, а деякі відходи, розкладаючись протягом тривалого періоду, отруюють довкілля ще понад 100 років. Враховуючи те, що сміття в Україні стає все більше, Головне, що може зробити кожен, щоб допомогти довікіллю стати чистіше – не створювати зайвих відходів.
Хто не помічав, як у наших парках, садах і навіть лісах меншає старих дуплистих дерев? На жаль, їх все частіше вирубують через вік або по іншим причинам. Краще всіх це помічають дикі птахи, адже дупла – основне місце гніздування більшості видів наших лісових пернатих. І наша з вами справа – допомогти їм знайти штучні оселі там де більше не лишилось природних. За вікном – глибока осінь. І це саме час подумати про підготовку штучних гніздівель. Спробуємо розібратись, як правильно їх змайструвати.
Штучні гніздівлі зазвичай виготовляють з дошок завтовшки 1,5-2,5 см. Придатними можуть бути навіть старі дошки, що звільнились після заміни дачного паркану. Робити будиночок слід таким чином, щоб між дошками не було щілин, а якщо вони раптом і утворюються, то щільно заліпити їх. Внутрішню поверхню дошок слід лишити шершавою, щоб птахам було зручно чіплятись кігтиками, аби дістатись виходу. Кришку будичка можна зробити зйомною, але такою, щоб її не могли самотужки скинути коти або ворони. Кришку можна прив*язати до шпаківні або примонтувати до неї защібку на гачку. Для цих же задач, з кришки над вхідним отвором (льотком) можна зробити великий навіс. Будиночок, зроблений із свіжих дошок можна пофарбувати у природні кольори, що додасть йому довговічності.
Якось я чекав своєї черги до каси у відділку одного відомого в Україні банку (назва немає значення, бо в деякому розуміння банки всі однакові) і на очі мені потрапила реклама. Це було щось таке: «Приносьте гроші до нас — вони працюватимуть на Вас».
І я зрозумів, що можу з користю провести час замість бездумного очікування своєї черги сісти на червоний стілець, бо «ми тепер ближчі до клієнта і не спілкуємося через заґратоване віконце». Домовившись зі співчерговиками, що відійду на хвилинку, я підійшов до молодої дівчини, у якої на грудях була табличка з написом «менеджер» і спитав: «А чи може Ваш банк надати мені гарантії, мої гроші покладені на депозит, не будуть працювати проти мене? Мене в першу чергу цікавить — чи не будуть ці гроші вкладено в екологічно шкідливі проекти, наприклад, в будівництво на місці вирубаного скверу.»
Что же делать. Самый молодой и прогресивный кандидат в президенты Яценюк на проверку оказывается стандартным постсоветским человеком. Всё же сложно наверное сформировать широкое мировозрение среди наших политиков.
Он рассказывает как он будет строить атомные станции. Похоже он не в курсе, что у нас и так излишек атомных мощностей. И что денег на это не найти.
Глянул бы хотя бы на ЕС. Там для борьбы с кризисом выделяются бюджетные средства на энергосбережение в зданиях. Это и деньги в строительство, и трудоустройство большего количества людей, и снижение энергозависимости. А в Украине это куда более необходимо. И потенциал у нас куда больше.
К сожалению дискуссии о том как развивать страну у нас среди политиков нет. Про ту же атомную энергетику у нас среди всех политиков один и тот же миф. И молодые прогресивные там же.
Повідомляю про прецедент в ЗМІ, що може бути неправильно розцінений щодо мене особисто та НЕЦУ в цілому
17 червня 2009 р. у №48 громадсько-політичної газети Васильківського району Київщини вийшла стаття Т.Цегельної «Жива природа в нашому житті». В тексті статті, від імені жителя м.Василькова О.П.Дерев’янка (особа О.П.Дерев’нка мені не відома) згадуюсь я
В квітні стало відомо про наміри НЕК "Укренерго" залучити кредити ЄБРР щоб побудувати дві ЛЕП. Здавалося б, що поганого в бажанні забезпечити південь України електроенергією, особливо якщо одна з цих двох ЛЕП нарешті "приєднає" Бесарабію до національної мережі. Але, виявилося, що її збираються прокладати через заповідні водно-болотні угіддя дельти Дністра, які включені до реєстру міжнародно-важливих територій і перебувають під захистом нещодавно створеного Нацпарку "Нижньодністровський". А друга лінія має забезпечити додаткову видачу потужності для Запорізької АЕС, бо, виявляється, тій не вистачає навантаження.
Зацікавившися питанням, що є спільного між цими двома проектами, і який між ними зв’язок (крім гальванічного) я провів невеличке дослідження.
Це блог активістів та співробітників Національного екологічного центру України (НЕЦУ). Усі думки та позиції, виствітлені в ньому, є особистим баченням авторів блогу та не висвітлюють офіційну позицію НЕЦУ.
Національний екологічний центр України (НЕЦУ) був заснований 30 серпня 1991 р. Це одна з перших екологічних громадських неприбуткових організацій національного рівня, зареєстрованих у незалежній Україні. Нині НЕЦУ має 24 територіальних відділення, що діють по всій Україні. У 2003 р. було відновлено діяльність Молодіжного відділення НЕЦУ ... далі