“Cміття, багнюка, все перерито”, — що чекає на Дністер, якщо там будуть ГЕС

Згідно з оприлюдненим проектом, ПАТ «Укргідроенерго» планує збудувати на Дністрі 6 руслових та 1 дериваційну ГЕС (річку заганяють у величезні труби). Перекрити річку греблями планують на півдні Тернопільської області в НПП «Дністровський каньйон» (2008 Дністровський каньйон віднесено до переліку 7 чудес України) в районі сіл Вістря, Монастирок, Литячі, Брідок, Устя, а також міста Заліщики.

Про ГЕСи на Дністрі говоримо з мандрівником та активним туристом Володимиром Гороном.

Володимир Горон: в туризмі з 1997 року. Організатор подорожей річками та горами України та світу. Керівник команда TURE, туристичних кемпінгів «Білий Слон» (с.Дземброня, Чорний Черемош) та «Білий Бізон» (с.Лука, Дністер).

Острови, які будуть затоплені у випадку побудови ГЕС. Фото – Турклуб «Гряда»
Острови, які будуть затоплені у випадку побудови ГЕС. Фото – Турклуб «Гряда»

Зі всіх річок в Україні, де ти сплавлявся, на яке місце ти б поставив Дністер?

Для мене ріка Дністер — особлива. Її природа, енергетика, береги і мандри зачарували з першого погляду, з першого сплаву, з першої мандрівки. І той чар не пройшов і досі, хоча знайомство відбулося ще в далекому 1998 році. Мені здається, що ріки мають особливе місце в історії, сучасності та майбутньому кожної нації. Для українців такими ріками є Дніпро, Південний Буг та Дністер. Якщо коротко, то точно поставив би Дністер в першу трійку.

В які пори року найбільше туристів на Дністрі?

З травня по серпень включно. Хоча в останні роки і в квітні та вересні-жовтні спостерігалися активні відвідування ріки.

Яким видам відпочинку туристи віддають перевагу на Дністрі? 

  1. Сплави.
  2. Відпочинок в наметах, кемпінгах, у місцевого населення в хатах, або на березі ріки.
  3. Риболовля.
  4. Автомобілісти навідуються часто (ці смітять, певно, найбільше).
  5. Парапланеризм.
  6. Піші походи.

Сплав Дністром, автор фото Арсен Ляхоцький

Як туристи ставляться до сплавів на зарегульованих дамбами річках?

В основному на ріках, де будують дамби, туризм вмирає. Тому туристи ставляться негативно. Чому?

  1. Відсутність течії, яка допомагає подорожувати, очищає ріку, наповнює її життям.
  2. В ріці з дамбами — застояна, зацвіла вода.
  3. Замість сплавлятися, треба обносити дамби.

Все це — не з приємних моментів

Що станеться із руслом Дністра, якщо у ньому побудувати всі ці сім ГЕС, про які мова?

Я не спеціаліст з цього питання, але маю такі думки (десь щось читав, щось лежить на поверхні, про щось можна і самому додуматись, якщо мати клепку в голові):

  1. Стояча вода в Дністрі почне цвісти і смердіти.
  2. Активний туризм зникне, або сильно знизиться рівень туристів, а, відповідно, і доходів місцевого населення (продукти, проживання, харчування, транспортні послуги).
  3. Думаю, рибному господарству, та й флорі і фауні в цілому, дамби сильно зашкодять.
  4. Кожного року Дністер переносить тони піску і ґрунту з гір на рівнини. Яким чином цей процес буде відбуватися, і що з нього вилізе у майбутньому – важко спрогнозувати.
  5. Якщо побудують дамби, думаю, що вплив слабких паводків зменшиться (але він і так мінімальний, бо люди, що живуть на берегах Дністра, вже з давніх давен знають його характер і живуть де треба (подалі від русла Дністра – авт.). Але сильні паводки (а останніми роками вони почастішали – 2008, 2010 роки) будуть носити катастрофічний характер. Жодна штучна система в руслі їх не врегулює, а тільки загострить проблему.

Водосховище на р.Збруч у період маловоддя. По берегам – смердючий багатометровий шар мулу. Автор фото – Андрій Романчук

Забудовники часто говорять, що на оцих великих ставках, що утворюються вище дамб, можна буде «розвивати рекреацію». Що вони можуть мати під цим на увазі?

Думаю, що вони мають на увазі:

  1. Щось плавуче з вітрильниками.
  2. Катери і т.д. (бо в місцях «ставків» Дністер стане глибшим) ну і так далі.

І тут вони дійсно праві – там можна буде щось розвивати, щось придумувати. Це “щось” буде трохи штучне і не природнє для цих територій. Головна проблема, що ми втратимо унікальні природні утворення, на яких не треба було нічого придумувати, вони вже є, вони тішать – маю надію, що продовжуватимуть тішити – око і нашим дітям…

Можливості природніх територій для рекреації набагато більші, це логічно – люди їдуть на рекреацію – шукати природні куточки, а не дамби і труби.

Так на думку забудовників ГЕС буде тепер виглядати Дністер. На фото сміття та смердюча ряска на Касперівському водосховищі, р. Серет. Автор– Андрій Мельничук

Що з видів туризму може встояти в «постапокаліптичному Дністрі» – світі з ГЕС?

То важко спронозувати, бо неясно, яким буде постапокаліптичний Дністер. Вітрильники, кайт, підводні штуки різні, та й сплави теж якось можуть існувати.

Думаю, ніша якось заповниться, але природа вже буде не та. В Чорнобильській зоні он теж розвинувся специфічний вид туризму, але краще би там просто залишилася природна і незабруднена територія. Якщо по-простому порівняти, що і як буде — варто подивитися фото з Чорного Черемошу і фото з району дамби на Ріці Теребля, де сміття, багнюка, все перерито і перемелено, не хочеться туди навіть їхати…

До яких дій можуть вдаватися туристи, якщо ініціатори побудови ГЕС спробують не тільки декларувати, але й будувати?

Я думаю, що в такому разі діяти будуть не тільки туристи, але й екологи, рибалки, місцеві жителі, для яких Дністер, то не просто ріка. Так, як людей в цьому буде задіяно багато, то й дії можуть бути різні. Не виключаю і актів громадянського спротиву…

Принаймні, коли в Незвиську (Ів.-Франківська обл, Городенківський р-н- авт.) хотіли трактором поглибити русло під мостом, місцеві жителі це швидко припинили, в агресивній формі. Хоча варто все втримати в законній площині, адже якщо закон буде дотримано, то такі речі в національному парку («Дністровський каньйон»- авт.) не можуть з’явитися ні в якому разі.

Якщо ж забудовники порушуватимуть закон, то й сторона захисників Дністра, напевно, може вдатися до симетричних заходів.

Пікет проти будівництва електростанцій під Міністерство екології та природних ресурсів України. Якщо влада не почує громаду – активісти готові до радикальних дій. Автор фото – портал «Природа України».

Влада Тернопільської області за розвиток туризму, чи за розвиток ГЕС?

Тут важко сказати щось однозначно, бо й неясно, хто на Тернопільщині влада — чи ОДА чи обласна рада. З давніх давен Тернопілля позиціонувалося, як «край фортець, печер» і т.д., робився акцент на туристичному потенціалі. Але, напевно, що наша влада вирішила:  краще “урвати” вже, на будівництві непогано можна заробити, а туризм — то процес довгий і кропіткий… Думаю, що рада буде проти, а ОДА в особі голови (Степан- Барна – авт.) — просуватиме це діло.

Дністер – один з основних елементів туристичної емблеми Тернопілля

Петро Тєстов, ГО «Екологія-Право-Людина»:

«Згідно з заявленими розрахунками, за рік ГЕСи планують виробляти приблизно 830 млн. кВт.год.

Для порівняння – 2014 році одна тільки Бурштинська ТЕС видала на експорт 4,92 млрд кВт/год (майже в 6 разів більше).

При розробці проекту «каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі» проектанти не тільки не врахували думку місцевих громад, а йдуть на пряме порушення законів України, бо 5 з 7 електростанцій планують будувати в межах національного природного парку «Дністровський каньйон»

Якби в тебе була можливість скерувати державні гроші, які мають вкрасти на побудові ГЕС, на розвиток туризму на Дністрі, в що їх треба було б вкласти?

Дороги, облаштування туристично цікавих місць, кредити для місцевого населення для початку власних справ, екологічна та культурно-соціальна робота на селі.

Ну, а якщо дбати про енергетичну незалежність України (саме цими гаслами прикривають забудовники річок), то є інші – правильніші способи використати ці гроші:

  1. Запровадження енергозберігаючих технологій, скільки би не будував “гесів” і “тесів”, як не вмітимеш економити, то нічого і не матимеш.
  2. Сонячна і вітрова енергія — Дністер в цих питаннях взагалі має великий потенціал.
  3. Ремонт і апгрейт (модернізація – авт.) вже існуючих тец і т.д.

Процитую одного дописувача. Я цих даних не перевіряв, але мені вони сильно подобаються і я в них вірю:

“Якщо поділити проектну виробітку ел.енергії 830 млн. кВт.год на кількість годин в році , то середня потужність вийде 95 мВт. На Бурштинській ТЕС 12 блоків по 200 мВт – перекотити 95 мВт для БуТЕС – що пукнути. Краще би ті фінанси перекинули на модернізацію ТЕС. Уроди недоколисані…”

Думаю, що розрахунки забудовників ніяким чином не враховують те, наскільки останніми роками обміліли ріки в Україні загалом, і Дністер безпосередньо – в людей в криницях масово опустилися рівні води, і таке втручання в природню екосистему тільки погіршить ситуацію.

В США демонтують греблі аби розвивати туризм. Фото Ande Maser

Як звичайні люди можуть допомогти зберегти Дністер?

  1. Підтримувати інформаційну компанію спротиву — проінформувати знайомих, перепощувати новини відповідного спрямування.
  1. Писати звернення, звертатись усно до своїх депутатів (районних, обласних, Верховної ради).
  2. слідкувати за новинами і подіями в групі на ФБ – щодо захисту Дністра https://www.facebook.com/groups/716926601742127/
  3. При потребі і за можливості — підключитися до мирних пікетів (якщо такі будуть) щодо захисту ріки і природи в цілому.
  1. Економити електроенергію і голосувати за правильних політиків.

І, звичайно, відвідати Дністер в наступному році, щоб ще раз закохатися в цю ріку і бути готовим до її оборони.

Олена Волік, кандидат географічних наук, докторант університету Ватерлу (University of Waterloo), Канада:

«катастрофічно погіршиться якість води в ріці (еврофікація і цвітіння води, збільшення вмісту органічних сполук і важких металів). До того ж, будуть проблеми із регулюванням рівня води. Якщо зараз і зробили всі інженерні обрахунки для дамби, не факт, що цього буде достатньо, бо через вирубування лісів довкола і замулення водосховища в майбутньому за 5-10 років будуть великі проблеми з затопленням вниз по течії, бо катастрофічно збільшиться об’єм стоку під час паводків».

«зміна рівня води в Дністрі спричинить зміну базису ерозії в усьому річковому басейні, тому дуже ймовірно, що буде збільшення ерозії по всіх прилеглих адміністративних областях, а це означатиме змивання ґрунту, зменшення родючості земель, інтенсивніше руйнування доріг, збільшення кількості зсувів».

Підготував Андрій МЕЛЬНИЧУК

Джерело: doba.te.ua

This entry was posted in Новини and tagged , , , . Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *