У Херсонській області почався новий етап захоплення земель ще не народженого Нижньодніпровського національного природного парку (його створення передбачено Законом України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки»). За повідомленням члена комітету самооборони села Стара Збур’ївка Михайла Підгайного, цього разу жертвою рейдерів стали ті землі Нижньодніпровських плавнів (вище за течією – в Білоозерському й Бериславському районах), які не входять у Держлісфонд, а належать сільським радам. У зв’язку із цим посилився тиск на депутатів і голів сільрад. Одного незговірливого вже заарештували. Жертвою розправи став голова села Львово Бериславського району Володимир Банін. Після двох тижнів у СІЗО людину довели до інсульту, у нього частково паралізовано ліву сторону тіла. Справу вже передано в районний суд.
Поспішають розправитися, поки на захист свого голови не стали селяни та громадськість. Адже аналогічний випадок на Херсонщині вже був два роки тому – дерибанщики вміло підставили сільського голову Старої Збур’ївки Віктора Маруняка. На сьогодні вже очевидно, що ситуація з Маруняком – чистої води провокація з метою змусити незговірливого голову «здати» громадські землі рейдерам.
Ось що пише про ситуацію з дерибаном землі на Херсонщині та про методи розправи з непокірними сільськими головами херсонська правозахисниця і наша колега з міжрайонної газети «Вгору» Наталя Бімбірайте:
«Уже кілька тижнів Херсонські ЗМІ повідомляють про арешт злісного хабарника й організатора розкрадання зрошувальної системи в Бериславському районі. Ні, це не прокурор, не суддя-засівальник, не міліцейський чин. Як у старі недобрі часи президентства Ющенка, головною. акулою корупції в нас в області знову оголошено скромного голову сільради, цього разу села Львово.
Коли трапляється такий арешт або інший “наїзд” на сільського голову, то селяни зазвичай запитують: що опальний голова “не віддав”? Якою частиною національного або общинного майна, на яку “поклали око” злочинці з числа владоможців, гордий очільник сільської громади відмовився поступитися добровільно? Звичайно ж, це земля! Леонід Лада не віддав 340 га на курортному узбережжі Хорлов. Віктор Дригваль не віддав 41 га морського берега рідного села Володимирівка Скадовського району.
Віктор Маруняк зі Старої Збур’ївки не віддав 28 га прибережних земель створюваного Нижньодніпровського національного природного парку. Іван Гаркуша з Малих Копаней не віддав урочище Буркути, де вже створений нацпарк “Олешківські піски”. Кожна така незгода викликала невдоволення рейдерів і підлі звинувачення у «гріхах», за які цих людей тягали й досі тягають по судах.
У селі Львово впевнені: їхнього голову “забрали” за те, що той “не віддав плавні”. Тобто знову ідеться про земельне рейдерство на прибережних територіях. Тільки тепер, відібравши в селян уже всі землі на морському узбережжі й у низов’ях Дніпра, чиновні рейдери поширили свою злочинну діяльність нагору за течією ріки».
ПРОВОКАТОР, ЛИПОВИЙ ХАБАР, ВИРОК…
Спочатку схема «розробки» незговірливого сільського голови була цілком стандартною. Якийсь громадянин Греховських (прізвище змінене), що фігурує в багатьох подібних справах (схоже, як і в справі Віктора Маруняка, “штатний” УБОЗівський провокатор), подав заяву про те, що голова Львівської сільради Володимир Банін нібито вимагав у нього хабар у розмірі 2000 доларів США за надання ділянки в 23 сотки на території села. Цієї заяви виявилося досить для постанови про арешт. Перегортаючи копії документів, укотре дивуєшся цинізму обвинувачення, побудованого на порожньому місці. Як і у випадках з Леонідом Ладою й Віктором Дригвалем, гроші, які фігурують у справі як хабар, Володимир Банін не те, що в руки не брав, але навіть поруч із ними не стояв. На жаль, для нас ця ситуація звична й навіть закономірна. У країні, де тотальною корупцією пронизані всі органи державної влади, офіційні обвинувачення в хабарництві найчастіше пред’являють саме тим людям, які від хабара відмовилися. Нечисленні винятки із цього правила у вигляді “засівальника” судді Зварича погоди не роблять, – це свого роду димова завіса, покликана замаскувати основну мішень для такого роду звинувачень – людей, що протистоять справжнім корупціонерам. І не дивно, що найчастіше жертвами міліцейської розправи стають голови сіл і мери невеликих містечок. Їх обрав народ, а виходить, і відсторонити від влади їх можна тільки після набрання чинності вироків за карними статтями.
Ну, а легше за все сфабрикувати обвинувачення в хабарництві. Для цього потрібний лише найнятий міліцейський провокатор, що погоджується підкинути липовий хабар і виступити на суді свідком.
Спочатку розправи за таким сценарієм проходили гладко. Леонід Лада з Хорлів одержав свої п’ять років і дотепер перебуває у неволі. А по всій Україні таких бідолах набереться, очевидно, не один десяток. Але з деяких пір схема дала збій. Любешівський районний суд Волинської області повністю виправдав голову сільради с. Люб’язь Бориса Шубича. Даючи оцінку діям УБОЗівського провокатора, суд послався на практику європейського судочинства в аналогічних випадках:
“Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 5 лютого 2008 року по справі “Раманаускас проти Литви” за фактом одержання заявником хабара суд визнав, що судовий розгляд справи щодо заявника не мав ознак справедливості, оскільки мало місце підбурювання щодо заявника до вчинення злочину, за який його було засуджено. Так, мотивуючи своє рішення, Європейський суд з прав людини вказав, що підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, як діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів порушення кримінальної справи, впливаючи на суб’єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений”.
У результаті Борис Шубич виграв не тільки апеляційний суд, але й касацію у Верховному суді. Так само рано або пізно закінчаться й справи Лади, Дригваля й Маруняка.
НА ПРИЦІЛІ – СЕЛО
Є в цьому беззаконні й ще один аспект. Розробкою псевдохабарників займається Управління боротьби з організованою злочинністю (УБОЗ). Для цього там цілий відділ є. Але з якого дива він створений? У Законі України ” Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, яким у своїй діяльності повинен керуватися УБОЗ, у статті 1 частина 1 сказано:
“Під організованою злочинністю в цьому Законі розуміється сукупність злочинів, які відбуваються у зв’язку зі створенням і діяльністю організованих злочинних угруповань”. В частині 2 цього ж Закону читаємо, що “Види й ознаки цих злочинів… установлюються Кримінальним кодексом України”.
І в Кримінальному Кодексі (статті 255 і 256) при визначенні такого виду злочинності повторюються словосполучення “злочинні організації” і “організовані групи” Саме для боротьби з ними, згідно зі статтею 9 даного Закону, створюються спеціальні підрозділи ОВС України. Як бачимо, законодавство ясно й недвозначно вказує, що організована злочинність – це злочинність групова. Таким чином, вже сама участь УБОЗу в арешті голови-одинака є із точки зору чинного законодавства абсолютно незаконною.
Не маючи ніякої опори для такого роду діяльності в національному законодавстві, УБОЗ в даному випадку по суті перетворився в незаконне збройне формування, що тероризує українське село. Мало того, це беззаконня має ще всі ознаки злочинної змови з ОЗУ (організованими злочинними угрупованнями), оскільки, усуваючи «перешкоди» – незговірливих голів, УБОЗ фактично підтримує діяльність земельних рейдерів. Це стосується майже всіх відомих на сьогодні випадків міліцейських розправ з лідерами сільських громад.
БАНДИТАМ – ЗЕМЛЮ!?
Найбільш детально задокументовано епізод, пов’язаний з арештом Віктора Маруняка зі Старої Збур’ївки. Щоб прибрати до рук узбережжя Дніпровського лиману й затоки Збур’ївський Кут, група шахраїв скуповує за $300 паспортні дані й ідентифікаційні коди київських студентів. Під ці (і інші) імена глава Голопристанської РДА Валентин Піньковський розпорядженнями за номерами 238, 317 і 392 затверджує проекти землевідведення по 162 земельних ділянках загальною площею 286,59 га на території земель запасу Геройської, Рибальчанської й Старозбур’ївської сільрад нібито для ведення індивідуального селянського господарства. Після чого ділянки перепродуються третім особам. При цьому, крім шахрайства з паспортними даними підставних осіб, порушуються стаття 118 Земельного кодексу і статті 88 і 90 Водного кодексу України
Херсонський УБОП не тільки ніяк не реагує на діяльність даного ОЗУ, але й підсилає провокатора, а потім і заарештовує Віктора Маруняка, що оскаржив незаконні розпорядження Піньковського в суді. Загалом, недарма абревіатуру “УБОЗ” подекуди жартома розшифровують як “Управління безпеки організованої злочинності”. То що, у цьому жарті є частка правди?
Обвинувачення Володимира Баніна в хабарництві, як показує досвід Бориса Шубича й Віктора Маруняка, не має перспектив закінчитися звинувачувальним вироком. Розуміючи це, організатори розправи перестрахуватися й звинуватили львівського голову ще й у продажу залишків місцевої зрошувальної системи за “неправильною” ціною. Це звинувачення настільки ж цинічне, як, по суті, і абсурдне.
Голосуючи за продаж зрошувальної системи, яка давно вийшла з ладу, депутати сільради прийняли цілком виправдане і єдино правильне в даній ситуації рішення – труби безглуздо гнили в землі й потихеньку розкрадалися. Угода здійснювалася абсолютно легально на Херсонській універсальній товарній біржі. Тому, щоб надати сенсу звинуваченню, слідчі Новокаховського відділу Херсонського УБОЗу по одному возили депутатів сільради на допити в Нову Каховку й таки “переконали” підписати кожного свою «неучасть» у голосуванні на сесії сільради з цього питання. Тепер виходить, що Львівський сільський голова ухвалив рішення щодо продажу… самостійно, а документи сесії – підробив. Який сенс було це робити, якщо гроші однаково надійшли на рахунки сільради, не зрозуміло. Незрозуміло, знову ж, і те, з якої радості Новокаховський УБОЗ розкручує справу підозрюваного-одинака. Де тут “організована злочинність”?
ІНСУЛЬТ У ЗАЛІ СУДУ
У цій історії, як і в інших подібних, головним є людська доля. Влада вкотре ламає “через коліно” людину, якій український народ на вільних виборах довірив захищати свої інтереси і який прийняв на себе цю тяжку ношу. Коли подибуєшся з репресивним апаратом нашої катівської держави, навіть просто вижити проблема, не те, що зберегти здоров’я. Після 16 днів перебування в СІЗО, прямо в залі суду у Володимира Баніна стався важкий інсульт із частковим паралічем лівої сторони тіла. Наступне засідання призначене на 6 липня, і родина клопоче про перенесення дати, щоб хоч якоюсь мірою відновити здоров’я підсудного (так і хочеться сказати – потерпілого).
Терор, розв’язаний проти сільських рад і їх голів, являє собою реальну загрозу національній безпеці нашої країни. Перед цією загрозою блякнуть усі дрібні чвари між владою й опозицією. Конфлікт держави й лідера сільської громади зачіпає саму суть народного життя. Сільський голова – це ж не особа з бігборда, чия реальна біографія мало кому відома. Це людина, якій у селі довіряють, яку знають з дитинства, у чесності й порядності якої не сумніваються. Інакше не голосували б за нього на виборах. Розправа над такою людиною є наочною демонстрацією злочинного й антинародного характеру державного апарату.
Така політика перетворює громадян країни в напівпартизанів, що ставляться до керівництва області й країни як до окупаційної влади ворожої держави. Жителі села Стара Збур’ївка виходили на мітинги протесту під гаслами “Народу залишилися тільки вила”, “Бандитам – землю, селянам – в’язниці: режим Ющенка”.
Перші сто днів нового президента вже минули, але, як бачимо, авгієві конюшні херсонських князьків, переповнені рейдерами і справжніми корупціонерами, ще не розчищено. Можна сказати, що це ж лише сто днів. Та терпіння чекати ще сто днів у народу немає. І ставлення до нової влади буде формуватися вже завтра – у залежності від вирішення справи голови села Львово. Не хочеться, щоб людям довелося виходити знову з плакатами, вже з прізвищем нового президента.
До друку підготував Олег Листопад
«Селянська правда», №79 від 8 липня 2010
Leave a Reply