Скажу страшну річ: масові отруєння дітей, які сталися протягом цього літа, були абсолютно прогнозованими і закономірними.
А строитель замка - в больничке!!!
Нагадаю, що 4 липня в потязі Ужгород – Київ виявлено з отруєнням 256 осіб, які прямували до Києва з санаторію «Перлини Карпат», що в Мукачівському районі Закарпаття. У Львові з потягу зняли 60 дітей і 7 дорослих. Ще двох постраждалих зняли з потягу в Тернополі і двох – у Хмельницькому. Згодом фахівці підтвердили: джерело інфекції було таки у харчоблоці санаторію, зокрема й на складі, де знайшли зіпсовані харчі і такі, термін придатності яких минув.
А вже 7 липня до Дрогобицької дитячої обласної лікарні потрапили понад 30 дітлахів із іншого санаторію – "Конвалія". На цьому тлі якось непомітною залишилася неприємна пригода, яка сталася у Донецькій області. Там до лікарні з ознаками харчового отруєння потрапило 20 дітей. Вони відпочивали в дитячому оздоровчому центрі "Сонячний берег". Таким чином рік 2009-й «гідно» продовжив естафету року минулого. Тоді теж отруєнь усіляких вистачало. Ось узяти хоча б випадок у Тернопільській області, який стався у вересні 2008-го, коли до інфекційних відділень лікарень у містах Скалат, Підволочиськ і Тернопіль з діагнозом «харчове» отруєння госпіталізували 17 дітей 2002-го і 2003-го років народження. Всі вони відвідували дитсадок «Ромашка» в Скалаті.
Хотіли як краще???
Ні, звичайно ніхто точно не знав, де, скільки і чим саме дітей отруїться. Але за нинішнього ставлення вищого керівництва України до харчової безпеки українців – як дорослих, так і маленьких - обов’язково мало щось статися. І хоч би скільки розповідав перед телекамерами міністр охорони здоров'я Василь Князевич, що уряд турбується про здоров’я і дорослих, і дітей, просторікував про створення чергових спеціальних комісій із розслідування цих кричущих неподобств, хоч би як погрожував кримінальними справами безпосереднім винуватцям – причину усіх та багатьох інших бід, про які йтиметься далі, треба шукати на вулиці Грушевського в Києві – у будинку Кабінету Міністрів, та в кабінетах парламентських фракцій, які пролобіювали ухвалення, без перебільшення, антинародної редакції Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Цим законом державним контролерам просто-напросто зв’язали руки. Адже він вимагає, щоб органи державного нагляду (контролю) здійснювали планові перевірки лише… за умови письмового повідомлення суб'єкта перевірки про проведення планового заходу не пізніш ніж за десять днів. Це усе одно, що зобов’язати міліцію повідомити злочинця за десять днів про те, що його затримуватимуть!
Інакше кажучи, фактор раптовості, без якого не може бути належного контролю і який так чудово служить захисту прав споживачів в цивілізованих країнах, в Україні повністю виключений. Скільки просили громадські організації нинішню правлячу коаліцію: приберіть цей пункт із закону. І профспілки на це увагу звертали, зокрема, просили прем’єрку «десятиденний реверанс» усунути. Обіцяла і… І – нічого не зробила. Ось дивлюсь на текст закону, зі змінами, ухваленими 23 липня цього року. Як було, так і залишилось. Навіть більше, незадовго до ухвалення нової редакції цього закону Кабмін прийняв постанову, якою узагалі заборонив будь-які перевірки підприємств аж до 2010 року. Це так він вирішив допомогти підприємцям боротися з кризою.
Я розумію, що у нашій наскрізь корумпованій державі кожна перевірка – це «полегшення» гаманця підприємця на енну суму гривень чи доларів-єврів. Але давайте так: мухи окремо, котлети – окремо. Тобто боротьба за корупцією – окремо, а боротьба за якість і харчову безпеку – окремо. Бо хотіли як краще (ой, чи хотіли???), а вийшло – як завжди. Боролися начебто з корупцією, а вийшло – вибороли право підприємців годувати нас чим попало і труїти як захочуть.
«Відморожені» морозивники
Отруєння токсинами сальмонели чи дизентерійної амеби, яке вкладало на лікарняні ліжка наших співгромадян у описаних вище випадках, проходить у гострій формі і швидко. Та ці інфекції – не єдиний спосіб втратити здоров’я. Завдяки «ефективній політиці» Кабміну у сфері харчової безпеки способів отруїти народ стає дедалі більше й більше. Може, не так швидко, але – надійно! Ось, як, наприклад, користуючись безкарністю, це роблять деякі виробники морозива.
В Україні є два стандарти виробництва цих улюблених дітьми й дорослими солодощів: молочний (стовідсотково на основі молокопродуктів) та комбінований (молокопродукти плюс рослинні жири). Укрметртестстандарт нещодавно перевірив на чесність виробників «солодкого снігу», і виявив, що із шести зразків морозива, які мали б вироблятися на молочній основі, лише один (!!!) цьому стандарту відповідає!
А виробники інших закуплених зразків, як тепер кажуть підлітки, «відморозилися» – вдавали, що не розуміють, що таке молочний стандарт. У їхній продукції, за яку вони правили як за чисто молочну, насправді молочні жири замінили на рослинні – від 10 до 90% . Суцільна тобі олія! І добре, якби бодай соняшникова. Бо якщо супердешева кокосова – то «ховайся у жито»! Вона ж у наших шлунках просто не перетравлюється!!! Отак! І що більша підробка, то щедрішими стають «бізнесмени» на компліменти самі собі. І ось уже у такого собі ПП Сидорчука з Рівного пломбір на «молочній» основі, у якому рослинних жирів аж 90%, називається не абияк, а «Пломбір СПРАВЖНІЙ»!!!
Є ще один стандарт морозива – «фруктовий» (на основі соків)… Але не спокушайтесь яскравими кольорами начебто натуральних продуктів. Наприклад, яскраво-жовтий – це не від апельсинів чи лимонів. У нашій країні дозволено використання барвника «жовтий сонячний захід», який Європа у харчовій промисловості фактично заборонила використовувати. А наші «годувальники» – і на холодокомбінатах, і в урядових кабінетах – згодовують нам цю отруту, та ще й «забувають» повідомити про її наявність зазначити на упаковці.
Чиновників – тьма, порядку – катма!
Згідно із Законом України "Про безпечність та якість харчових продуктів" органом, який затверджує обов'язкові параметри безпечності харчових продуктів, звід правил та належну практику виробництва харчових продуктів, координує діяльність органів виконавчої влади з питань безпечності та якості харчових продуктів, є Міністерство охорони здоров'я. І саме воно повинно взяти до уваги, що зі вступом України до СОТ питання встановлення показників безпечності харчових продуктів, які регламентуються країнами – членами СОТ, постає особливо гостро.
Але, на жаль, при визначенні показників безпечності харчових продуктів МОЗ досі користується Медико-біологічними вимогами (точніше – «Медико-биологическими требованиями»!) і санітарними нормами якості продовольчої сировини та харчових продуктів № 5061-89 (далі – МБТ 5061), затвердженими ще 1989 року, які вже давно застаріли, оскільки значна кількість зазначених у них забруднювачів харчових продуктів (насамперед пестицидів, гормональних препаратів, антибіотиків, мікотоксинів тощо) не використовується вже 25 років. Наприклад, у МБТ 5061 пронормовані тільки три гормональні препарати, причому їх всі вже давно не використовують виробники продовольчої сировини. Тим часом в країнах ЄС нормують більш ніж 20 залишків сучасних гормональних препаратів! Ось так чиновники МОЗу «допомагають» Україні виконувати зобов'язання гармонізувати національне законодавство з міжнародним.
Практично не ведеться робота з впровадження міжнародних стандартів (так званий «Кодекс Аліментаріус»). Ці стандарти встановлюють вимоги до показників якості та безпечності харчових продуктів і покликані захистити здоров'я споживачів та забезпечити добросовісну торгівлю. Брак таких стандартів негативно впливає на конкурентну спроможність вітчизняного виробника як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках.
Жодним нормативним документом МОЗ України на сьогодні не нормується і через те не здійснюється контроль в продовольчій сировині та харчових продуктах особливо небезпечних забруднювачів, зокрема, діоксинів, бенз(а)пірену, трансізомерів ненасичених жирних кислот, аклиламіду тощо.
М'ясо? Ні, клей для шпалер!!!
Незрозуміла політика МОЗ і стосовно дозволу на використання харчових добавок. Замість ведення послідовної політики щодо недопущення неякісної та небезпечної продукції в Україну, МОЗ видає дозволи на використання у виробництві широкого спектру харчових добавок, до складу яких входить, наприклад, карбоксиметилцелюлози натрієва сіль (Е466), яка є основним компонентом… клею для шпалер! У поєднанні з соєвим білком Е466 імітує м'ясо. Така політика МОЗ узаконює розповсюдження фальсифікованої м'ясної продукції. Ця харчова добавка згідно з Європейським законодавством використовується лише як емульгатор в пастеризованих та стерилізованих вершках.
Міністерство охорони здоров’я України не виконує законів України! Наприклад, закону "Про дитяче харчування", прийнятого Верховною Радою України ще 2006 року. До цього часу МОЗ не розробило та не затвердило передбачені цим Законом єдині обов'язкові параметри безпечності сировини, що застосовується для виробництва дитячого харчування, допоміжних засобів і матеріалів для виробництва та обігу дитячого харчування та мінімальні специфікації якості продуктів дитячого харчування, сировини, допоміжних засобів і матеріалів.
А ще в Україні бракує єдиних державних санітарних норм, що регламентують вимоги до вмісту важких металів, гормональних препаратів, антибіотиків та інших небезпечних речовини в сировині, що застосовується для виробництва дитячого харчування. А вже згадувані й, як ми пам’ятаємо, морально застарілі, МБТ 5061 не враховують появу на світ нових антибіотиків, гормональних та ветеринарних препаратів, які використовується у виробництві сировини для дитячого харчування за новими технологіями. Не розроблено і не затверджено й методики контролю гормональних препаратів у сировині. А немає вимог – немає й методик контролю. А значить, проконтролювати, чи використовується для виробництва дитячого харчування сировина з вмістом гормональних препаратів, в Україні неможливо, хоча Законом заборонено використання такої сировини.
Також МОЗ, порушуючи законодавство, своїми листами дозволяє використання забороненої законом «недитячої» сировини (крохмалю харчового, борошна пшеничного, гідратованих продуктів із сої та її похідних). Мабуть, дати тимчасовий дозвіл чиновникам простіше, ніж ініціювати внесення відповідних змін до Закону. Чи може, не так простіше, як вигідніше, бо такі шпарини у законодавстві залишають можливість отримати добрячого хабара за тимчасовий дозвіл? Перелік незробленого і невиконаного МОЗ щодо захисту наших прав і безпеки можна продовжити, але чи варто? Висновок уже й так напрошується: на наші гроші, за наші податки ми утримуємо цілу купу дармоїдів, яких призначають на різні посади дармоїди найвищого рівня – від прем’єрки до президента.
Останні редути
Серед небагатьох установ, які справді турбуються про харчову безпеку, залишаються поки що Держспоживстандарт та його підрозділи. Так, протягом 2008–2009 року ДП «Укрметртестстандарт» провело перевірки якості продукції, дотримання стандартів, норм і правил у 31 суб'єкта господарювання міста Києва, що здійснюють виробництво, зберігання та оптову реалізацію продукції харчової та легкої промисловості дитячого асортименту. Порушення виявлено у 27 підприємств, і це при тому, що, як і вимагає вже згадане дурнувате правило «десяти днів», усіх підприємців було попереджено про перевірку заздалегідь!
Перевірки виявили порушення вимог Закону України «Про дитяче харчування» щодо маркування: надання неповної та недостовірної інформації про склад продукту, дату виготовлення, номер партії виробництва. Часто-густо немає інформації про склад продукту, не наводиться вичерпний перелік усіх компонентів в розрахунку на 100 г; не було попередження про безумовну перевагу грудного вигодовування та рекомендацій щодо необхідної попередньої консультації лікаря. Що вже казати про такі «дрібниці», як невідповідність інформації про дієтичні та функціональні властивості харчового продукту, умови зберігання, брак необхідної товаросупровідної документації;
Напевне, «стандартівці» б знайшли набагато більше порушень, але наш уряд так «турбується» про наше здоров’я, що «забув» закласти у бюджет кошти на випробування зразків продукції органами держконтролю! Як і на закупівлю зразків для цього контролю.
А що ж далі? А далі – буде ще гірше! Товари дитячого асортименту – одна з небагатьох категорій, які ще мають проходити обов’язкову державну сертифікацію, тобто – серйозну перевірку. Наші урядники та президентська рать, намагаючись на догоду Заходу знищити сертифікацію як таку, схоже, готові й дитячі товари вилучити зі списку державнопідконтрольних. Цього, до речі, вимагають «добрі дяді», які збираються надати нам четвертий транш заокеанської позики. За цю жебрацьку подачку вони багато чого вимагають навзамін, зокрема – й відміни держсертифікації. То що: вперед до перемоги дикого капіталізму? Зокрема, за рахунок здоров’я дітей? Чи таки оберемо собі нормальний уряд та президента й змусимо чиновників працювати не на себе, а на народ???
Олег Листопад
«Селянська правда», №106, 8 вересня 2009
Читайте також:
Останні коментарі