Останні записи

Усю гидоту- дітям?

«Діти – це наше майбутнє!» «Здорові діти – здорова нація!» – такі гасла ми проголошуємо раз по раз. Але про захист права дитини на якісне та безпечне життя, на жаль, дбаємо недостатньо.

Фахівці ДП «Укрметртестстандарт» нещодавно закупили зразки продукції дитячого асортименту в торговельних мережах і перевірили її якість. Результати виявилися вельми невтішними. Наші діти не отримують найкраще, навпаки, певна продукція українського і зарубіжного виробників може стати загрозою для здоров’я і навіть життя дитини.

Продавці товарів легкої промисловості пропонують кота у мішку – маркування на виробах було нерідко повністю або частково відсутнє. Поширена фальсифікація продукції, використання маркування відомої торгової марки, бренду. Але якість при цьому – аж ніяк не «фірмова».

Нерідко фальсифікатори заміняють природні матеріали штучними, використовують дешеві, так звані “прямі” барвники. Варто дитині впріти, як ці фарби опиняються на шкірі, отруюючи через неї малечу. Частину технологічних операцій ділки скорочують, що знижує безпеку та якість одягу та взуття. Скажімо, скорочення на половину кількості цвяхів при кріпленні підборів у взутті призводить до зменшення міцності підбора в 2-3 рази. А скільки прослужить моторному дитяті взуванка, в якій з метою «економії» не поставлено основну устілку або «шкіряні» ремінці сандаликів виготовлено з шкірозамінника?

Недавні перевірки Науково-технічного центру перспективного розвитку стандартизації та державного нагляду виявили, що одна українська фірма-виробник дитячих суконь на ярличках вказує «100% бавовна», але фактично її там лише 60%, решта 40% – полісинтетика. В іншому випадку в сукнях до 32 розміру використовувались тканини з вкладанням синтетичних ниток, що не відповідає вимогам санітарних норм і правил (СанПіН №42-125-4390-87). Були й інші «винахідники». Одні для виготовлення комплектів для немовлят використовували швейні синтетичні нитки, інші продавали стовідсотково вовняні ковдри, у яких «овечки» була лише третина, решта – синтетика, і так далі, і тому подібне.

Носіть чуже і гидотне!

Такі вибрики на прилавках товарів легкої промисловості – швидше закономірність, ніж виняток. Адже кілька років тому було відчутно скорочено «Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні». З дитячих товарів до нього нині входять лише предмети дитячого одягу першого шару до тіла, тобто – білизна). А також панчішно-шкарпеткові вироби, деякі бавовняні та змішані тканини та дитяче взуття (без урахування гумового, гумово-текстильного та литого).

Розумники, які вилучили з переліку інші дитячі товари, основним аргументом на користь свого рішення назвали відсутність безпосереднього контакту з тілом. Та хіба сукні, штани, сорочки, підгузки, постільна білизна не контактують з тілом?! Окрім того, таке урізання переліку суперечить санітарним нормам і правилам, де зафіксовані вимоги до показників безпеки усього одягу – від натільної білизни до виробів пальтово-костюмного асортименту.

Світова практика підтверджує, що всі країни захищають свій ринок, свого споживача від небезпечної продукції. В країнах Євросоюзу діють принципи, які регламентують виробництво та збут товарів за двома напрямками: для внутрішнього ринку і для країн, що не належать до цивілізованої спільноти. У першому випадку передбачаються жорсткі вимоги щодо якості, у другому – ті, що потрібні східноєвропейським замовникам. А вітчизняні підприємці заохочують цей порядок, замовляючи у виробника найдешевше.

У нас же, через відсутність обов’язкової сертифікації практично для всіх товарів легкої промисловості, навіть наші фірмові магазини торгують фальсифікатами. Що вже казати про базари…

Хіба тут виспишся?

Чимало нарікань викликає якість постільної білизни. Найбільш корисною для здоров’я лікарі називають вироби з натуральних тканин, зокрема з бавовни, льону та шовку. Постільна білизна з хімічних волокон спричиняє хронічні алергії, захворювання шкіри, періодично повторювані симптоми лихоманки, ядуху, хронічні нежиті, екземи, головні болі тощо.

Як же вибрати якісну постільну білизну? По-перше, уважно розгляньте виріб (комплект), ознайомтеся з маркуванням – повинно бути найменування виробника, його торговий знак, адреса, телефон. Або ж – інформацію про продавця/постачальника. Також на етикетці мають зазначатися назва продукції, її комплектність, розміри, сировинний склад, умови експлуатації та догляду, дата виготовлення.

По-друге, доторкніться до виробу. Матеріал має бути м’яким, приємним на дотик не викликати подразнення, не мати запаху фарби, хімії чи плісняви.

Комфортність сну залежить навіть від кольору постільної білизни. Якщо тканина зіткана з кольорових ниток, вона буде однаково яскрава з обох боків. Якісно пофарбовані нитки і набивний малюнок не повинні «попливти» під час прання. Варто знати, що натуральні тканини менш яскраві, а тканина з синтетичними волокнами краще фарбується.

Зверніть увагу на те, як прошиті шви, строчки, як оброблені отвори в наволочках та підковдрах, краї виробу та інше. Нитки мають бути в тон матеріалу, фурнітура чи оздоблення (за наявності) добре закріплені.

Обов’язково вимагайте документи про якість та безпеку товару. Це сертифікат та гігієнічний висновок про безпеку товару, кожний з них не замінює іншого. Не забудьте отримати чек на покупку. Перед першим використанням постільну білизну треба неодмінно випрати.

НЕ «ням-ням»

Управліннями у справах захисту прав споживачів Держспоживстандарту України було перевірено понад 24 тонни продуктів дитячого харчування. Забраковано та знято з реалізації у торговельній мережі  7 тонн, тобто третина перевіреного. І це результати перевірки лише протягом трьох місяців! Ці харчі не мали супровідних документів щодо якості та безпеки або необхідної, доступної достовірної та своєчасної інформації про товар. Було тут і їдло з простроченим терміном придатності, виготовлене з порушенням нормативних документів тощо.

Але браку було б набагато більше, якби продукти перевірялися за європейськими стандартами. Та Мінохорони здоров’я не поспішає із введенням сучасних норм та правил. Згідно із Законом України “Про безпечність та якість харчових продуктів” саме МОЗ є органом, який затверджує обов’язкові параметри безпечності харчових продуктів, звід правил та належну практику виробництва харчових продуктів, координує діяльність органів виконавчої влади з питань безпечності та якості харчових продуктів. Зі вступом України до СОТ питання встановлення показників безпечності харчових продуктів, які регламентуються країнами-членами СОТ, постає особливо гостро. Але, на жаль, при визначенні показників безпечності харчових продуктів МОЗ донині користується Медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості продовольчої сировини та харчових продуктів № 5061-89 (далі – МБТ 5061), затвердженими ще 1989 року, які вже давно не відповідають сучасним вимогам, оскільки значна кількість зазначених там забруднювачів харчових продуктів (насамперед пестицидів, гормональних препаратів, антибіотиків, мікотоксинів тощо) не використовуються вже понад 25 років.

Практично не проводиться робота з впровадження міжнародних стандартів – Кодекс Аліментаріус, які встановлюють вимоги до показників якості та безпечності харчових продуктів і призначені для захисту здоров’я споживачів та забезпечення добросовісної торгівлі, що негативно впливає на конкурентну спроможність вітчизняного виробника як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках. Жодним нормативним документом МОЗ України на сьогоднішній день не нормується (і через те не здійснюється контроль продовольчої сировини та харчових продуктів) використання особливо небезпечних забруднювачів, до яких належать діоксини, бенз(а)пірен, транс-ізомери ненасичених жирних кислот тощо. Незрозуміла політика МОЗ і щодо дозволу на використання харчових добавок. Замість ведення послідовної політики щодо недопущення неякісної та небезпечної продукції в Україну МОЗ видає дозволи на використання під час виробництва широкого спектру харчових добавок, до складу яких входить карбоксиметилцелюлози натрієва сіль (Е-466), яка є основним компонентом під час виробництва клею для шпалер. У поєднанні з соєвим білком Е-466 імітує м’ясо. Така політика МОЗ узаконює поширення фальсифікованої м’ясної продукції. Ця харчова добавка згідно з Європейським законодавством використовується лише як емульгатор в пастеризованих та стерилізованих вершках.

МОЗом не виконується Закон України “Про дитяче харчування”, ухвалений Верховною Радою України ще 2006 року. До цього часу МОЗ не розробив та не затвердив передбачені законом єдині обов’язкові параметри безпечності сировини для виробництва дитячого харчування, допоміжних засобів і матеріалів для виробництва та обігу дитячого харчування та мінімальні специфікації якості продуктів дитячого харчування, сировини, допоміжних засобів і матеріалів. В Україні немає єдиних державних санітарних норм, що регламентують вимоги до вмісту важких металів, гормональних препаратів, антибіотиків та інших небезпечних речовин у сировині, що застосовується для виробництва дитячого харчування. А чинні МБТ 5061 не враховують ту номенклатуру нових антибіотиків, гормональних та ветеринарних препаратів, що використовуються у виробництві сировини для дитячого харчування за новими технологіями. Не розроблено і не затверджено методики контролю гормональних препаратів у сировині. Отже – немає вимог, немає методик контролю. Тож проконтролювати чи використовується для виробництва дитячого харчування сировина з вмістом гормональних препаратів, в Україні неможливо, хоча закон забороняє використання такої сировини. Не виконуються МОЗ положення Закону під час узгодження маркування продукції харчування. Перелік інгредієнтів, зазначених у маркуванні, не завжди відповідає фактичному складу продукції.

Візьмемо за приклад соки, виготовлені з концентратів, у маркуванні яких замість фактичного складу продукції (вода, сік концентрований) зазначається «сік 100%». У результаті порушуються не тільки вимоги закону, а й конституційні права споживача на отримання ним достовірної інформації про склад харчового продукту.

Обережно – іграшки!

З перевірених майже 55 тисяч дитячих іграшок забраковано та знято з реалізації майже 32 тисячі, себто – більше половини! Дитячі забавки продавалися без документів, що засвідчують якість та безпеку, не мали необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, не відповідали вимогам нормативних документів тощо.

Згідно з повідомленням Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області у роздрібній мережі масово реалізуються іграшки китайського (без інформації про найменування виробника, лише з написом „Made in China”) або невідомого виробництва. Покупців вони приваблюють низькими цінами. Але якість таких товарів не витримує жодної критики. І це характерно не лише для Одещини. Така ситуація на споживчому ринку спричинена тим, що товари, здебільшого, завозять підприємці з оптових ринків міст Чернівців, Харкова, Хмельницького, Одеси без документів, що засвідчують якість і безпеку. У процесі експлуатації такі товари не довговічні та не відповідають вимогам нормативних документів за показниками якості.

Дитячі іграшки входять до переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.05 р. № 28. Водночас факти їх реалізації без супровідних документів, що засвідчують належну якість та безпеку товару, встановлено майже у кожній області. Через наявність дефектів виробничого характеру (нерівномірна набивка, випадання ворсу, несиметричність крою, нерівність строчок м’яконабивних іграшок, гострі краї, наявність гострої металевої фурнітури, осипання декоративного покриття, неякісне з’єднання дрібних деталей) бракувались іграшки у Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Сумській, Херсонській та інших областях. Такі «іграшки» можуть не тільки покалічити, а й стати причиною смерті малюків.

Бракоробам – бій!

А хороший був девіз за радянських часів, правда ж? Зараз чимало говориться про необхідність зменшувати прес контролюючих органів на підприємців. Але турботу про вільне підприємництво і боротьбу з хабарництвом не треба плутати з вседозволеністю та розпущеністю. Тому кількість перевірок і обов’язкових дозвільних документів можна зменшувати лише за умови збільшення суворості покарання за недотримання норм і правил, за умови посилення захисту прав споживачів. А особливо – дітей, які такі беззахисні перед цим суворим світом.

Олег ЛИСТОПАД

«Селянська правда», №104, 7 вересня 2010

Leave a Reply