A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
Відомий український зоолог, професор Харкiвського унiверситету С. I. Медвєдєв не любив згадувати минуле. На жаль. Вiн багато знав, i за його допомогою можна було б багато вiдновити в iсторiї форпоста української екологiї – заповiдника Асканiя-Нова та iнших природоохоронних дослiджень.
Народився Сергiй Iванович Медвєдєв 16 сiчня 1899 року у Харковi, у збiднiлiй дворянськiй сiм’ї. Глава сiм’ї займався агрономiєю. У 1916 роцi пiсля закiнчення реального училища Сергiй поступив на природниче вiддiлення фiзико-математичного факультету харкiвського унiверститету. Тут i познайомився з професором В. I. Талiєвим – лiдером природоохоронного руху в Українi. Проте активна участь у роботi Харкiвського товариства любителiв природи йому не судилась:
Читати повний текст
Видатний український ботанік Наталiя Олексiївна Десятова народилася 26 грудня 1889 р. у мiстечку Волчанськ Харкiвської губернiї, у досить заможнiй сiм’ї – її батьки володiли виробництвом з консервацiї сокiв. Закiнчила Московськi вищi жiночi курси i Женевський унiверситет. Прекрасно володiла французькою та нiмецькою мовами. З 1911 по 1915 працювала в Петербурзi, в гербарiї Головного ботанiчного саду. Потiм перебралась до Харкова, де пiд час вiйни служила сестрою милосердя. У 1917 р. повернулася до Петербурга, потiм знову опинилась у Харковi, викладала в Ново-Алексеєвському сiльгоспiнститутi. Пiд час громадянської вiйни побувала в Краснодарi (можливо, вiдступаючи з армiєю Денiкiна), потiм у Сочi, знову в Краснодарi. У
Читати повний текст
Окремо розміщуємо ДОДАТОК 9 – ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ
Шелл зобов’язується в ході здійснення Нафтогазової Діяльності дотримуватися вимог Законодавства України та Нормативних Актів та “Глобальних принципів наземної діяльності Шелл”. Відповідно до “Глобальних принципів наземної діяльності Шелл”, Шелл бере на себе такі зобов’язання:
Зобов’язання з промислової безпеки: Перед тим як розпочати буріння, розвідку чи розробку родовища, компанія Шелл проводить оцінку ризиків, аби визначити й застосувати оптимальні засоби контролю та провести відповідні заходи для зменшення ризиків. Ці засоби контролю й заходи зафіксовані в документі, що зазвичай називають “Опис ОЗПД” й який постійно переглядається та оновлюється. Компанія Шелл буде проводити роботи за участі кваліфікованого персоналу
Читати повний текст
Депутат Харківської облради Варченко опублікував на своєму блозі текст проекту “сланцевої” угоди з ШЕЛЛ.
Ця інформація дає можливість чітко формулювати питання до ШЕЛЛ і вимагати на них відповіді.
Ось екологічна складова цієї угоди (проекту?):
СТАТТЯ 25 РАЦІОНАЛЬНЕ Й КОМПЛЕКСНЕ КОРИСТУВАННЯ. ОХОРОНА Й ЗАХИСТ НАДР, ДОВКІЛЛЯ, ЗДОРОВ’Я, ПРАЦІ, БЕЗПЕКА, ОБСЯГ, ВАРТІСТЬ І СТРОКИ ЗАХОДІВ З ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
25.1 Раціональне й комплексне використання, безпека й охорона надр, довкілля, праці123 З метою: (a) забезпечення ефективного ведення пошуку, розвідки та видобування ресурсів надр; (b) досягнення безпечного й надійного рівня Нафтогазової Діяльності з дотриманням відповідних нормативів ОЗПД (в тому числі уникнення значного й непередбаченого впливу
Читати повний текст
Директором нацпарку “Гомольшанські ліси” призначили людину, яка активно виступала ПРОТИ створення парку! Призначили попри протести громадськості (див новину нижче).
На жаль, цей програш – очікуваний.
1. Зокрема тому, що нинішнє керівництво Держлісоагенції має прямі виходи на перших осіб держави і дружбу з ними, а тому чхати хотіло на громадську думку. Навіть скандал після публікацій Дмитра Гнапа (“Лісник Януковича” тощо) та більш пізніх статей у ЗМІ, вже за результатами перевірки КРУ, не похитнув позицій керівництва ДАЛРу.
2. А також тому, що уся нинішня влада узагалі готова йти по трупам до своїх меркантильних цілей.
Що ж робити з цією справою
Читати повний текст
Новим, раніше невідомим видом екологічного злочину останніми роками в Україні стало зняття на сільськогосподарських полях родючого шару ґрунту (чорнозему) та вивезення його на продаж. Користуючись тим, що велика кількість орендарів не обробляє свої поля через банкрутство, злочинці налагодили цілий бізнес з продажу чорноземів вантажівками, що суперечить чинному в Україні законодавству. (галерею фотофактів розміщено нижче)
Жителі Харківщини, де цей бізнес сьогодні росте як на дріжджах, розповідають, як це робиться. Рано-вранці на поле діловито приїздить навантажувач. Він починає «буртувати» землю, щоб потім її було зручніше накидати у вантажівки. Згодом на поле прибувають багатотонні вантажні автівки. Дуже швидко поле перетворюється на кар’єр, адже
Читати повний текст
Нещодавно неурядові організації заблокували роботу незаконних кар’єрів у Жихарі (селища на околиці Харкова). Через 40 хвилин після виклику на місце приїхав наряд міліції, який склав протокол про незаконну розробку піску й опечатав заблокований активістами навантажувач. Але активісти розуміють, що це – ще не перемога, бо справу можуть, як це бувало, «спустити на гальмах».
Активісти попередили міліцію, щоб вона не передавала, як торік, порушникам техніку на відповідальне зберігання (це все одно, що просто віддати її порушникам), і висловили готовність виходити на такі акції хоч щодня. Усі в’їзди в кар’єри було «запечатано» табличками з написом «Кар’єр закритий назавжди!».
Наступний етап кампанії проти
Читати повний текст
При виїзді убік Полтави із селища Пісочин, яке давно вже переросло звання харківського передмістя, але при цьому зберегло самостійність, будь-який проїжджаючий мимоволі здригається. Ландшафт раптом починає нагадувати декорації фільму жахів, фільму-катастрофи або фільму про інопланетні подорожі. На жаль, це – не кіно. Це – життя. З Харківщини, а, може, і з України вивозять родючий шар землі. Чорнозем. Як при фашистах?
Як би близько не був Пісочин до Харкова, як би часто не курсували тут автобуси та комфортні маршрутки від станції метро “Холодна Гора”, яким би великим не був відсоток пісочинців, що працюють на харківських підприємствах, все-таки за ментальністю це селище
Читати повний текст
Нещодавно у селищі Коропове (Задонецька сільрада, Зміївський район Харківської області) відбулися збори сільської громади, на яких обговорювалося колективне звернення жителів селища до Зміївської райдержадміністрації. Ініціатори цього звернення, висловлюючи своє ставлення до діяльності національного природного парку (НПП) “Гомільшанські ліси”, заявляють: “Такий парк нам не потрібний”.
Що ж пишуть автори звернення (до речі, під ним стоїть 271 підпис), яке ще у травні нинішнього року місцевий житель Іван Северін передав главі Зміївської РДА Євгенові Мураєву? Наскільки об’єктивну інформацію наведено в ньому? У цьому й спробували розібратися учасники сільських зборів.
Вів збори голова Задонецької сільради Володимир Омельченко. Серед промовців – директор НПП “Гомільшанські ліси”
Читати повний текст
А що ж робити пересічним українціям? Перечікувати, поки закінчиться у лісі «негрибний» сезон? Чи усе ж таки знайти найближчі «печеніги» (або створити подібні самим) і разом узятися за наведення ладу й у лісі, й у державі в цілому?
Читати повний текст
|
|