Останні записи

Харківська екологіня Наталiя Десятова-Шостенко (1889 – 1968) — забута парижанка з України

 

Видатний український ботанік Наталiя Олексiївна Десятова народилася 26 грудня 1889 р. у мiстечку Волчанськ Харкiвської губернiї, у досить заможнiй сiм’ї – її батьки володiли виробництвом з консервацiї сокiв. Закiнчила Московськi вищi жiночi курси i Женевський унiверситет. Прекрасно володiла французькою та нiмецькою мовами. З 1911 по 1915 працювала в Петербурзi, в гербарiї Головного ботанiчного саду. Потiм перебралась до Харкова, де пiд час вiйни служила сестрою милосердя. У 1917 р. повернулася до Петербурга, потiм знову опинилась у Харковi, викладала в Ново-Алексеєвському сiльгоспiнститутi. Пiд час громадянської вiйни побувала в Краснодарi (можливо, вiдступаючи з армiєю Денiкiна), потiм у Сочi, знову в Краснодарi. У

Читати повний текст

Аудит-2015 НПП “Тузлівські лимани” або як і де напартачив Вторенко

Результати Аудиту очевидно свідчать: за директорства І. Вторенка парк опинився на межі катастрофи (див додатокАудиторський звіт Тузловськ лимани Любиш ост).

Ось деякі висновки аудиторів (часто чомусь не винесені у підсумкову частину, а заховані у тексті):

с.35:

“На даний час Парк має проблеми:- з затвердження Проекту землеустрою щодо організації та встановлення в натурі (місцевості) земельних ділянок, що входять до складу НПП «Тузловські лимани» без вилучення, закладання межових знаків та закріплення меж земельної ділянки на місцевості. Основними стримуючими причинами є законодавча неурегульованість надання у користування морської акваторії та відсутність погодження лісгоспу; – з виносу в натуру (місцевість) меж Парку;- з розміщення інформаційних

Читати повний текст

Зрошення: процвітання чи марнотратство?

Як можна цією водою поливати, коли у ній дохне риба? Жителі Татарбунарського району Одещини уже майже 30 років з болем дивляться на засолонцьовані через недолугий проект «Канал Дунай–Дніпро» землі. А нині вони очікують нового погіршення стану ґрунтів району. І знову – через непродуману меліорацію. Хоча громада району не одноразово заявляла, що пріоритетом для неї є повернення лиману Сасик до природного стану та реабілітація прилеглих до нього територій, меліоратори пропонують інший спосіб вкладання і без того дефіцитних коштів. Наприклад, наприкінці 2009 року начальник Одеського обласного управління водного господарства М.С. Мойсеєнко озвучив рішення засідання науково-технічної ради Держкомводгоспу. До рангу першочергових завдань водогосподарники області відносять потребу подачі технічної води для функціонування Дунай-Дністровської зрошувальної системи (ДДЗС), посилаючись на нібито існуючі заяви власників та користувачів земельних ділянок, розташованих на території ДДЗС, в яких йдеться про потребу в широкомасштабному зрошенні. Повернення ж Сасика до природного стану, на думку чиновників Держкомводгоспу, не дасть позитиву.

Читати повний текст