Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Першопроходець. Олександр Яната. (1888 — 1938)

Олександра Алоїзовича Янату можна смiливо назвати першодiячем охорони природи 20-х, початку 30-х рокiв в Українi. Створення заповiдникiв, розробка природоохоронного законодавства, пропаганда охорони природи у газетах та книжках == усiм цим займався Яната.

Вiн народився 25 травня 1888 року у Миколаєвi, в родинi садiвника. Батько == чех, мати == нiмка. Саме вiд батька Яната “захворiв” ботанiкою на все життя. Ще навчаючись на агрономiчному факультетi Київського полiтехнiчного iнституту, вiн створює в 1909 роцi студентський гурток природознавцiв, а через рiк, на своїй батькiвщинi == Миколаївське товариство любителiв природи, починає випускати журнал “Природа”. Де б не жив Олександр Алоїзович == вiн активний дiяч рiзноманiтних

Читати повний текст

Доступ до водйм: в законі і в житті

Обмежувати доступ громадян до берегів водойм, якщо тільки це не місце, де розташовані гідротехнічні споруди або лікувальні заклади, — не можна. Так — у законі. А в житті? Відповідь на це запитання шукали кореспонденти «Урядового кур’єра».

Берег для всіх! Масштаби незаконних прибережних забудов привернули увагу генпрокурора Віктора Пшонки, який, зокрема, оцінюючи стан узбережжя Чорного та Азовського морів, сказав своїм підлеглим: «Йдеться не лише про туристів, а передусім про місцевих жителів, яких, через незаконне будівництво на прибережних територіях, позбавляють права безоплатного користування пляжами».

Щоб побачити правоту прокурора, не обов’язково їхати на море, досить побувати на найближчій річці чи озері. Нещодавно, скажімо,

Читати повний текст

Ось як мають працювати природоохоронні прокурори

Відсутність виділення в натурі – не причина не працювати по охороні ПЗФ! Так, це ускладнює роботу, але ж її таки можна робити. Як описано тут, кримські прокурори і спеціалістів інституту землеустрою залучають, щоб прочитати карти, і “наявність у вільному доступі геоінформаційних програм”, якими відомство активно користується!!!

Повернути державі В Ялтинського заповідника вже сьогодні вистачає земельних проблем. У ході перевірок, які зараз проводяться природоохоронною прокуратурою Криму, оскаржено незаконні рішення щодо 23 земельних ділянок площею 2,1 га і вартістю у понад 3 мільйони гривень.

На жаль, подібні справи розглядаються в судах украй довго. Причина — брак у заповідників правовстановлюючих документів на землю.

Читати повний текст

Ялта теряет статус курорта

Горные леса, которые формируют уникальный климат курорта «Большая Ялта» будут отданы под застройку. По имеющимся у экоорганизаций данным, подготовлен проект Указа Президента Украины, которым около 1000 га ценнейших участков, поросших можжевельниками и крымской сосной, будут выведены из состава Ялтинского горно-лесного заповедника и переданы поселковым советам крымских населенных пунктов. Что далее с ними случится – догадаться не трудно. Это означает, что Ялта потеряет свойства курорта и не сможет достойно конкурировать за деньги желающих подлечить свои легкие и бронхи. А ведь до сих пор уникальный климат ЮБК, особенно климат Большой Ялты, был способен лечить не только астму, но и открытую форму туберкулеза.

Читати повний текст

Не чіпайте мого ялтинського лісу!

Не пробачу. Тим, хто нищить Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник, — не пробачу. Тим, хто лобіює передачу найцінніших лісів цього заповідника під забудову. Тим, хто таким чином нищить Ялту і весь Південний берег Криму як курорт, як унікальну оздоровницю.

Мова про майже тисячу гектарів лісів, які хочуть забрати у Ялтинського заповідника. Офіційно — для «розвитку» селищ Великої Ялти. Неофіційно — для дерибану під забудову. Але хоч би якою була причина вивести з-під суворої охорони зарості кримської сосни та ялівцю — результат буде один: втрата величезною територією Південного берега Криму курортної функції. Втрата найціннішого — кліматичного чинника. Який забезпечує — поки що

Читати повний текст

Друг Шевченко СМЕРТЕЛЬНО БОЛЕН

Сколько подобных этим уникумам деревьев я ни встречал — и в Никитском ботсаду, где есть ровесница ай-тодорской фисташки и 700-летняя олива, и в Крымском природном заповеднике, и на Ай-Петри, — везде, кроме восхищения, чувствовал еще и необычайную энергетику. И совсем не обязательно при этом с деревом обниматься. Как только взгляд «ловит» силуэт патриарха, по телу — от кончиков пальцев кверху — идет волна. От ощущения бездны времени захватывает дух и холодеют мочки ушей. Когда я ощутил это в первый раз, понял, что не зря поддался уговорам друзей-экологов и несколько дней своего и без того короткого отпуска лазал по горам и лесам в поисках величественных зеленых феноменов

Читати повний текст