|
|||||
|
Щиро вітаю колег з високими державними нагородами! Знаючи особисто чимало людей з цього списку, зазначу, що принаймні мої знайомі нагороди отримали цілком заслужено. Сподіваюсь, що ця відзнака допоможе вам, друзі, краще робити свою справу на користь української природи! Це одни з листів учасників тренінгу для НУО, який проходив у жовтні у Канівському природному заповіднику і мав на меті навчити представників третього сектору ефективно допомагати природно-заповідним територіям та заповідній справі в цілому. Проміж учбових блоків була й робота зі ЗМІ. Ці листи підготовлені як практичне завдання. “Дорогі землі” – так називається сюжет ТСН про кричущу бездіяльність Черкаської влади щодо збереження ландшафтів, які описує у своїй творчості Тарас Шевченко. Щоб зрозуміти всю красу поезії Тараса Шевченка, треба побувати в Каневі на його могилі. Зійти на Тарасову гору, на повні груди вдихнути вітер із боку річки, побачити ті ж таки «лани широкополі, і Дніпро, і кручі». Що, досі ще не бували й не бачили? Тоді покваптеся, бо завтра такої можливості вже можете й не застати. Чтобы понять всю красоту поэзии Тараса Шевченко, надо побывать в Каневе на его могиле. Подняться на Тарасову гору, полной грудью вдохнуть веющий с реки ветер, увидеть те самые «лани широкополі, і Дніпро, і кручі». Что, еще не были и не видели? Тогда поторопитесь, потому что завтра такой возможности уже может и не быть. Вчені пропонували розширити заповідник на 12 тисяч гектарів. Та зробити це попри президентське же доручення та кілька доручень Кабміну, виявилося непросто. По-перше, тому, що нинішня «висока» влада проводила й проводить недолугу земельну та приватизаційну політику. Поки говорили та балакали про заповідання, аж – гоп: частина ділянок уже встигла знайти собі власників. Отож довелося відмовитись від усіх вже розпайованих чи запланованих під розпаювання земель, від усіх територій, які так чи інакше можуть стати предметом довгих та безплідних спорів. |
|||||