Останні записи

Гаряча зима у парку “Гуцульщина”-3

парцівники парку показують Садибу колегам з НПП “Тузлівські лимани”

Садиба Святого Миколая – символ НПП “Гуцульщина”. Споруди Садиби – частина державного майна, яке занесене до відповідних державних реєстрів.

За останні роки було кілька спроб рейдерського захоплення цього майнового комплексу. В кінці листопада 2018 мала місце чергова подібна атака.

Ось як це відбувалося зі слів во директора Парку Юрія Стефурака: ”

Сільська рада приймає незаконні рішення, що відміняють Укази Президента та Постанови Кабінету Міністрів і намагається рейдерським способом захопити територію парку і в тому числі Маєтку. Так, рішенням вісімнадцятої сесії сьомого демократичного скликання призначено Івана Гродюка керівником підрозділу рекреації Пістинського

Читати повний текст

Гаряча зима у парку “Гуцульщина”-2

Нещодавнє спілкування з представниками Кутського лісгоспу та Пістинської сільради на території Садиби Святого Миколая справило на мене неабияке враження. Як я вже писав раніше, нормальні у розмові люди, але їх дії мені незрозумілі.

Разом з відомим франківським журналістом Іваном Ципердюком та координатором лісового напрямку Українського товариства охорони птахів Василем Мочаном (Василь пройшов шлях від майстра лісу до головного лісничого великого держлісгоспу) вислухав перелік усіх образ та нарікань, які назбиралися за усі 16 років існування Парку.

Далі був візит на вертолітний майданчик, який колись був створений вище Садиби Св Миколая на місці посадок чорної горобини. Вислухали про знищений шар грунту. На

Читати повний текст

Гаряча зима у парку “Гуцульщина”

Дорога до “Гуцульщини”

Спілкуєшся – наче нормальні люди: відновили криївку, створили навколо неї зону відпочинку, ігровий майданчик для дітей. Ловлять і карають бреків, які полюють ставлять петлі на оленів або нищать 200-річні ялиці. Але як доходить до справ, пов’язаних з НПП “Гуцульщина” — наче мара їх накриває. Рубають ялинки у лісопитомнику парку, захоплюють і врізають свої замки у Світлиці Святого Миколая, ухвалюють рішення забрати собі 605 гектарів території парку і створити на них своє, власне, комунальне підприємство.

У парка нормальні стосунки з усіма сусідніми громадами, їх очільниками. Усіх, крім Пістині, чий голова Тарас Васильович Бейсюк та група депутатів сільради

Читати повний текст

Де сховаються народні месники

Ліси Покутських Карпат треба захистити найвищим заповідним статусом

 

(авторська версія. Редакційну читайте на сайті газети: “Повені зупиняться перед деревами”

З туману вийшла ватага опришків. Тьмяно зблиснули руків’я застромлених за череси пістолів та леза нагострених топірців-барток. Старший насупив брови: «Що ви робите у нашому лісі? Рубати? Не дамо!».

Я помотав головою і видіння зникло. Але і туман, і величний буковий праліс, і гірське озеро, в якому мешкають схожі на мініатюрних драконів тритончики, залишилися. Тут, на заповідному Корматурському хребті національного природного парку «Гуцульщина» на диво органічно співіснують легенди і наука. І поки комусь за потонулими у хмарі, яка саме зачепилася за

Читати повний текст

Хто вимостить стежку на Говерлу? Високогірні ліси над Прутом треба невідкладно заповідати 

На Говерлі ще лежить сніг. Але трохи сонячних днів — і сотні туристів потягнуться до південних воріт Карпатського національного природного парку з палким бажанням підкорити найвищу вершину України. Поки що відмови не отримав ніхто, але… Науковці підрахували, що допустиме навантаження на прикарпатський схил Говерли — 250 осіб на день. Якщо пропустити більше, ліс і полонину просто витопчуть. Охорона Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення парку з жахом згадує часи масових, по п’ять-сім тисяч на день, набігів на гору прибічників однієї з політичних сил. Зламані кущі й гілки дерев, гори сміття, обірвані квіти.

Проте за умови дотримання певних правил пропускну спроможність маршруту, зокрема

Читати повний текст

Чи запрацює гравійний пилосос-2

 

Дністер без гравію – помре!

Український офіс Гольціндустрі Швайкгофер відмовчується. На лист екологістів, у якому вони висловлюють стурбованість можливим видобуванням з річок Західної України понад 500 тис тонн гравію, бізнесмени не відповіли. Тому природоохоронці написали одночасно до австрійського офісу компанії та звернулмся з аналогічним посланням до посольства Австрії в Україні: “наскільки нам стало відомо, для будівництва вашого підприємства тільки цього року необхідно не менше 500 000 тонн гравію. Світова й українська практика засвідчує значну шкоду довкіллю від видобування гравію з річок.

Тим не менше ваша дочірня компанія «Швайгофер-Україна» і український генеральний підрядник, який відповідає за будівництво ТОВ «Будівельна

Читати повний текст

Чи запрацює гравійний пилосос?

Природоохоронці стрвожені повідомленням про можливий масовий забір гравію з річок Західної України для будівництва деревообробного комібнату. З цього приводу вони написали листа в український офіс Гольціндустрі Швайкгофер.

звернення екологістів до компанії Швайкгофер щодо річкового гравію

“… масштаби майбутнього підприємства в м. Коломия та розмах даного проекту не можуть не викликати нашої пильної уваги, оскільки таке будівництво потенційно може впливати на екологічний стан регіону. Зокрема, нас хвилює питання використання у ході будівництва певних будівельних матеріалів. Наші організації та низка вчених і незалежних екологічних активістів вважають неприпустимим видобуток з річок гравію та піску, оскільки це руйнує екосистеми водойм. І навіть

Читати повний текст

Про мільярдні пагінці та гіркущі корінці

сьогодні у Дністрі ще можна купатися, а завтра???

Катастрофа на Дністрі неминуча! Дністром пливуть десятки тонн мертвої риби, вісім мільйонів людей залишилися без питної води, немає де напоїти скотину – ось наслідки аварії на відстійниках ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана».

Стоп-стоп, не поспішайте телефонувати івано-франківським, чернівецьким, молдавським чи одеським родичам – аварії на момент написання цього матеріалу ще не сталося. Але й не зітхайте з полегшенням – Дністер справді може стати отруйним будь-якої миті. У цьому на власні очі переконався кореспондент «Селянської правди від Івана Бокого».

Пейзаж на цій околиці Калуша нагадує картини з фантастичного фільму «Сталкер»: там видніються руїни заводів, тут стоять похилені іржаві ліхтарні стовпи. А

Читати повний текст

Практика буденної економії

Турготель «Косів» та приватна «зелена» садиба «Живиця», обидва з Івано-Франківської області, щойно отримали сертифікати «Екоготель». Вони змогли облаштувати свої господарства так, що мають змогу заощаджувати до 50 відсотків електроенергії та тепла. Пані Руслана Петричук, хазяйка турготелю «Косів», щиро зізнається: «Дбала, перш за все, про економію коштів. Якщо хочеш, щоб твоє господарство процвітало, треба вміти добре рахувати. Виявляється, що навіть наші маленькі хитрощі – коли і як вимкнути чи ввімкнути обігрів – складаються копієчка до копієчки і в результаті дають дуже відчутну економію».

Для пана Володимира Брошкевича природне середовище навколо його «Живиці» є дуже важливим: гармонійне життя для родини і аргумент

Читати повний текст

Фестивалі сиру, баноша, меду, молодого вина

Вироби народного майстра Романа Стринадюка

Останніми роками популярними стали так звані етнічні фестивалі, метою яких є повернення до місцевих традицій, їх відновлення та збереження, розвиток та популяризація звичаїв та обрядів, автентичного фольклору тощо. Найстаршому з українських карпатських фестивалів 18 років. Це традиційний «Гуцульський фестиваль», який щороку відбувається в різних областях українських Карпат, але неодмінно на території проживання етнічних гуцулів. Фестиваль є міжнародним, але його незмінною умовою залишається використання гуцульських автенту, говірки та атрибутики. Таке свято стимулює відродження традицій Гуцульщини і дає змогу ознайомитися з ними гостям. Впродовж 10 років запрошує гостей фестиваль «Гуцульська бринза». Йдеться не просто про сир,

Читати повний текст