Останні записи

Смертоносна зваба

Щороку в Україні помирають сотні тисяч людей, лише у 2007 р. померло 760 тис. наших співвітчизників. Серед причин лідирують хвороби серця та онкозахворювання. Але дуже рідко політики та наші колеги-журналісти говорять про те, чому так багато українців стають вразливими до цих хвороб. Безумовно, нинішній рівень життя, на який прирекли Україну недолугі політикани, не сприяє довгожительству та оздоровленню нації. Але крім злиднів та нервового перевантаження є й такі смертоносні традиції, як надмірне споживання алкоголю та тютюну (які теж, між іншим, зростають у країнах, де негаразди з економікою та рівнем добробуту).

груші кращі за цигарки!!!

груші кращі за цигарки!!!

Держава мала б задуматися над страшним фактом: тільки від хвороб, спричинених тютюнокурінням, передчасно помирає 110 тис. українців щорічно. Рівень поширеності куріння в Україні один із найвищих у світі – ми на 11 місці. У нас курять 67 % чоловіків та 20 % жінок (хоча ще на початку 1990-х курили лише 5 % жінок). Уже з 10–11 років українські підлітки стають затятими споживачами тютюну. Смерть ще 46000 українців щороку на рахунку алкоголю: близько 8 тисяч отруєнь, ще 8 тисяч – кардіопатій, а також інші захворювання та нещасні випадки, пов’язані з вживанням алкоголю. 25–30 % українських новонароджених мають різні патології, і дуже часто причиною їх виникнення є саме спиртне, тобто вживання алкоголю як мамою, так і татом. Смертність в Україні уже багато років поспіль значно перевищує народжуваність. За 17 років населення України скоротилося більш ніж на 6 мільйонів (з 51,94 млн. на 1 січня 1991 р. до 46,19 млн. на 1 жовтня 2008 р.). У середньому щороку нас стає на 330 тисяч менше. Якщо до алкогольних втрат додати ще понад 110 тисяч українців, що гинуть за рік внаслідок тютюнокуріння, та 10 тисяч — від вживання нелегальних наркотиків (знову ж таки, це лише офіційні дані!), то побачимо, що скорочення населення як мінімум наполовину спричинене алкоголем, тютюном та іншими наркотиками.

«Сьогодні, – говорить коодинатор «Формуму порятунку Києва», активіст руху за повну заборону реклами тютюну та алкоголю Віталій Черняховський, – рівень споживання алкоголю в Україні є одним із найвищих у світі й становить близько 20 літрів абсолютного спирту на душу населення за рік (офіційна статистика повідомляє про 12–13 літрів). Крім того, наше законодавство не визнає алкогольним виробом пиво, тим самими позбавляючи населення країни захисту від алкоголізації».

А тим часом алкобізнес не спить: за даними маркетингових досліджень міжнародної компанії Nielson, Україна стала абсолютним лідером у списку найшвидше зростаючих ринків за обсягами продажу алкогольної продукції. У той час як в 2007 р. глобальний алкогольний ринок виріс на 6%, приріст вітчизняного ринку – 43%. Як свідчать останні дослідження ВООЗ, Україна займає перше місце в світі по вживанню алкоголю серед дітей та молоді. 40% дітей від 14 до 18 років вже залучені до систематичного вживання алкоголю, заборона ж продавати алкогольні напої особам віком до 18 років існує лише на папері. Армія алкогольних і тютюнових наркоманів постійно поповнюється, одурманюючі суміші невпинно поглинають нові покоління…

За інформацією головного психіатра-нарколога Київської області, заслуженого лікаря України Геннадія Зільберблата, кожен десятий українець, що вживає алкоголь, стає алкоголіком. За останні 10 років лише кількість осіб, що мають залежність від пива, зросла в 10–12 разів. Народ України стрімко наркотизується і самознищується, і надії, що цей процес зупиниться або принаймні сповільниться сам по собі, – безпідставні. За даними кафедри психіатрії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, 30 % українських чоловіків віком від 25 до 50 років залежні від алкоголю.

Що ж може зробити держава для зменшення цього впливу на народ? Один із шляхів – повна заборона реклами алкоголю та тютюну. Шанс ухвалити потрібний закон був у нас іще вісім років тому. Ось що пишуть про це у своїй книзі «Для чого ЗМІ пишуть про алкоголь, табак та наркотики» Тетяна Андрєєва, Ганна Довбах та Костянтин Красовський: «15 листопада 2001 року Верховна Рада проголосувала в цілому закон «Про внесення змін і доповнень до закону «Про рекламу» з поправками про повну заборону реклами тютюнових і алкогольних виробів. Значною мірою бажане для противників такої реклами голосування відбулося завдяки соціалістці Валентині Семенюк, яка зажадала повторного голосування поправки. «За» проголосували члени фракцій «Яблуко», зелених, соціалістів, комуністів, Демсоюзу, «Реформи і Конгрес», «Регіони України». Результат був шокуючим для наших супротивників. Рекламісти, виробники тютюну й алкоголю не могли отямитися.

На наступному тижні коаліція «За вільну від тютюнового диму Україну» направила лист президентові України із проханням підтримати цей Закон, як такий, що збереже життя й здоров’я дітей і молоді. Протягом наступних місяців це звернення підтримали й направили президентові свої листи більше 10 народних депутатів.

Зрозуміло, що представники тютюнової й алкогольної індустрії, рекламісти теж не сиділи склавши руки. Прохання накласти вето до Президента приходили від безлічі персон, включно з прем’єр-міністром Анатолієм Кінахом. Основний аргумент — начебто величезні непоправні втрати рекламістів, а отже, бюджету. Аналогічні прогнози були опубліковані одночасно у двох київських газетах. Однак світовий досвід свідчить про інше. Заборона алкогольної й тютюнової реклами в інших країнах призводила до активізації рекламного бізнесу, давала можливість менш платоспроможним виробникам корисних товарів – соків, меблів тощо – розміщати свою рекламу.

У січні 2002 року Президент наклав вето на Закон. ЗМІ повідомили, що Президент нібито виступає проти заборони реклами алкоголю й тютюну. Однак варто було дочитати президентський текст до кінця. Керуючись заведеними в подібних випадках нормами, він запропонував увести повну заборону не негайно після підписання закону, а з 1 січня 2003 року. І отут ми потрапили в пастку. Ми так активно закликали Президента не накладати вето, що вже не могли виступити на підтримку запропонованого Президентом варіанту, хоча він нас і влаштовував. Ми розсудили, що депутати або подолають вето Президента, або схвалять його поправки. Обидва варіанти нас влаштовували, і ми замовкли. Це було кардинальною помилкою, тому що ми не врахували ще один варіант. Але саме на нього і зробили ставку наші супротивники. Вони погодилися пожертвувати всіма іншими виправленнями до «Закону про рекламу», хоч якими вигідними вони були для рекламного бізнесу, заради збереження реклами алкоголю й тютюну. У день голосування 7 лютого 2002 року лише 67 депутатів проголосували за поправки президента…»

Вагомий крок до заборони зовнішньої реклами алкогольних напоїв і тютюнових виробів вдалося зробити лише через кілька років, коли було ухвалено відповідний закон. Його статті, що стосувалися саме реклами, набрали чинності з 1 січня 2009 р. і стали першим кроком на шляху до повної заборони реклами алкоголю і тютюну.

Але цього – замало. Наступним має стати закон про обмеження реклами тютюнової й алкогольної продукції, котрий має передбачати повну заборону реклами і просування тютюнової продукції, а також спонсорування тютюновими й алкогольними компаніями масових заходів з метою реклами своєї продукції. Приклад того, як тютюнові магнати (до речі, майже 100 відсотків цигарок виробляються транснаціональними корпораціями, поповнюючи кишені закордонних товстосумів) використовують спонсорство для просування своїх виробів – гастролі однієї з популярних молодіжних груп. «Перепусткою» на концерти цих продажних музикантів були дві пачки цигарок певного виробника. І не важливо, чи виповнилося вже 18 років бажаючим послухати музику – охоронці без отруйного зілля у руках слухачів не впускали.

Огляд політики щодо обмеження тютюнокуріння в 28 європейських країнах засвідчив, що повна заборона на рекламу і пропаганду тютюнової продукції є важливою складовою ефективної державної політики щодо зменшення тютюнокуріння. У країнах, де всі форми реклами тютюну заборонені, як-то Франція, Нова Зеландія, Норвегія та інші, кількість курців значно зменшилась.

Проведені опитування свідчать, що переважна більшість громадян України підтримує заборону алкогольної і тютюнової реклами. Така повна заборона необхідна для зменшення темпів «підсаджування» української молоді на «легальні» наркотики (тютюн і алкоголь). У Великобританії закон про повну заборону вводили трьома етапами – у 2002 р. заборонили традиційні форми тютюнової реклами, у 2003-му – стимулювання продажу тютюнових виробів і спонсорування тютюновими компаніями місцевих спортивних заходів і протягом 2004–2005 рр. заборонили тютюнову рекламу в торговельних точках та «розширення бренду» (використання відомих марок для реклами тютюнових виробів). Кожен етап введення закону супроводжувався суттєвим зниженням впливу тютюнового маркетингу на молодь.

Хочеться вірити, що й в Україні знайдуться здорові політичні сили, які поставлять надійний заслін на шляху отрути, яка вбиває нашу націю.

Олег Листопад

Підготовлено за матеріалами «Коаліції за вільну від тютюнового диму Україну», «Форуму порятунку Києва» та інших організацій
«Селянська правда», №109, 15 вересня 2009

Leave a Reply