Що їдять наші діти в школі?

Про раціон підростаючого покоління на Одещині і не тільки

Згідно з даними МОЗ України, кожна п’ята дитина, народжена в країні, має відхилення в стані здоров’я. До школи йде вже тільки 20–25% здорових дітей! За деякими даними лише 2–5,7% дітей закінчують школу здоровими (від 2 до 5 осіб на кожні 100)! 53% випускників мають серйозні морфофункціональні відхилення, а 40% страждають на хронічні хвороби. За останні 20 років знизилися показники фізичного розвитку дітей, ви­явлено зниження маси тіла учнів усіх вікових груп, особли­во у віці становлення статевих функцій (11–16 років) як у дівчат, так і в хлопців.

Одна з причин цього – неправильне, навіть сказати більше – шкідливе харчування. Нові досягнення науки і політика нашої влади призвели до того, що сьогодні складно знайти в продажу натуральні, не шкідливі для здоров’я продукти харчування. Тому консерванти, барвники, стабілізатори, гормони, антибіотики, підсолоджувачі та інші харчові добавки, небезпечні для людини, стали невід’ємною частиною нашого щоденного раціону. І якщо організм дорослої людини зі сформованими системами захисту здатний хоча б частково нейтралізувати або вивести ці агресивні речовини, то з дитячим – ситуація куди небезпечніша.

Інтенсивний ріст дитини, становлення системи травлення, імунної й інших систем, розумові навантаження в школі, статеве дозрівання потребують особливого підходу до якості харчування школярів. Без повноцінного раціону неможливо забезпечити гармонійний розвиток дитячого організму. І це надважливе завдання розв’язати можна тільки спільними зусиллями держави, громадськості, батьків і школи.

На жаль, багато батьків не надають особливого значення пристрасті дітей до солодких газованих напоїв, чіпсів, «мівін», йогуртів, шоколадно-вафельних та «кольорових» цукерок з Е-інгредієнтами, жуйок, «натуральних» соків жовтогарячого, насиченого зеленого кольорів тощо. Незважаючи на численні повідомлення в ЗМІ про небезпечні інгредієнти в продуктах, «люблячі» батьки завдають величезної шкоди здоров’ю своїх дітей, купуючи такі про­дукти або даючи безконтрольно гроші дітям.

У школі, де діти проводять більшу частину дня, кожен завідувач шкільних їдалень або буфетів і кожен директор знайомі з переліком продуктів, заборонених для продажу в шкільному закладі. Асортимент продуктів у навчально-виховних закладах узгоджений СЕС, заборонені продукти не реалізуються. І якщо молодші школярі шкіл Татарбунарського району харчуються в їдальнях 1 раз на день за рахунок бюджетних коштів (вартість обіду на одну дитину – 5,5 гривень!), то з середніми і старшими школярами ситуація гірша – все покладено на сумління кожної окремої дитини та на совість підприємців, що працюють поблизу шкільних закладів у торгових точках, де й «отоварюються» діти. А слід дотримуватися норм Закону України “Про захист суспільної моралі”! Тільки хто і як має це контролювати?

У Татарбунарському районі охоплено учнів гарячим харчуванням – 36,7%, це 1–4 класи та пільговики. За власні кошти гарячим харчуванням – 10,3% учнів. Буфетну продукцію отримують 50% учнів. Нор­ми харчування в 2009 р. по школах району виконуються на 75%. Не вистачає риби – 30%, овочів, сиру та кисломолочних продуктів – 50%, масла вершкового і м’ясопродуктів – 25%. Перевиконання норм харчування за рахунок вуглеводів від10 до 50% – хліб, хлібобулочні вироби, макарони та крупи.

У дитсадках ситуація гірша. Середня вартість харчування по району 6,65 грн (місто), 6,0 грн (район) за потреби – 11–14 гривень на день. Найнижчий показник вартості харчування встановлено в дитячих дошкільних закладах (ДДЗ) Білолісся (3,88 грн), Дівізія (4,86 грн), Борисівка, Дмитрівка, Кочкувате (5,5 грн). Найбільша вартість харчування відмічається в ДДЗ ВАТ «Чорноморська перлина» (с. Базар’янка) – 14,10 гривень.

Середній показник виконання норм харчування за 2009 р. в ДДЗ – 64,8%, що недостатньо для фізіологічних потреб дітей дошкільного віку. Не вистачає в раціоні дітей-дошкільнят молочних продуктів, яєць, риби, фруктів, овочів, соків. Не здійснюється С-вітамінізація страв. Організми малечі відповідальні особи «бомблять» вуглеводами – хліб, макарони та крупи.

Статистика свідчить: загальна захворюваність дітей в районі до 17 років 2009 року становила 1287,45 на 1000 дитячого населення, що перевищує середньообласний показник. Визначено, що збільшення захворюваності дитячого населення в районі впродовж останніх 10 років у вікової групі 0–14 становило 30%, а у підлітків – майже 60%. Хвороби органів травлення, ендокринної системи, порушення обміну речовин та зниження імунітету, новоутворення (онкозахворювання) становлять 5% від загальної кількості захворюваності серед дітей від 0–14, і 10 % відповідно серед підлітків. Причому зареєстровано ріст понад 1,5 раза хвороб ендокринної системи, імунітету, новоутворень у дітей від 0 до 14 років у порівнянні з 2008 р. Серед підлітків визначається збільшення цих хвороб більш як в 2,5 раза у порівнянні з 2008 р.

Мовчати про це не можна, адже якісне харчування (і в школі, і в дитсадку, і вдома) – найважливіший чинник зміцнення здоров’я дитини, а відтак і запорука його нормального, фізичного та інтелектуального розвитку. Втрата здоров’я наших дітей – це трагедія народу. Тому цьому питанню увагу повинна приділити насамперед держава.

Над збереженням здоров’я дітей мають працювати громади на чолі з їх головами. Потрібно негайно переглянути фінансування дитячих закладів і врахувати реальні потреби під час формування бюджету, слід створити належні умови для дітей в організованих колективах і спрямувати ситуацію під контроль відповідних служб. І вже батькам зрозуміти, що підривати здоров’я своїх дітей – гріх.

Г.О. РЯБЦЕВА,

головний лікар Татарбунарської районної СЕС

ДО УВАГИ БАТЬКІВ, КЕРІВНИКІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ, УЧИТЕЛІВ !

Виписка з наказу МОЗ України №620/563 від 15.08.2006 р. та Міністерства освіти і науки України №1802 від 28.08.2006р. «Щодо невідкладних заходів організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, оздоровчих закладах».

Перелік продуктів, які забороняються замовляти, приймати та використовувати.

1.М’ясо та яйце водоплавної птиці, м’ясо без ветеринарного контролю, м’ясні обрізки, субпродукти (діафрагму, кров, легені, нирки, голови тощо) за ви­нятком печінки та язика, а також жирну свинину, свинячі баки.

2. Річкову та копчену рибу.

3. Гриби.

4. Соуси.

5. Перець гострий.

6. Майонез.

7. Вироби у фритюрі, зокрема чіпси.

8. Вироби швидкого приготування («мівіни», бульйони

тощо).

9. Газовані напої, квас, натуральну каву.

10. Кремові кондитерські вироби.

11. Вершково-рослинні масла та масла з додаванням будь-якої іншої сировини (риби, морепродуктів).

12. Продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти, зокрема киселі.

13. Напівфабрикати заводського виготовлення (пельмені, вареники, котлети, млинці з будь-якою начинкою).

14. Сметану, сир м’який (творог), консерви непромислового виготовлення. Промислового виготовлення вживати тільки після термічної обробки.

«Селянська правда», №98, 20 серпня 2010

Читайте також:

1. Футболісти лайно не їдять. А вболівальники?
2. Брати наші менші чи вороги?
3. Усю гидоту- дітям?