Сасик: Висновки до розділу 3. Аналіз природних та антропогенних чинників, які впливають на гідрологічний режим озера

„Розробка соціально-економічного та екологічного обґрунтування відновлення гідрологічного режиму
озера Сасик”

Висновки до розділу 3 (Аналіз природних та антропогенних чинників, які впливають на гідрологічний режим озера)

Характер господарської діяльності у 70-90-і роки ХХ століття в Дунай-Дністровському межиріччі, загальна соціально-економічна криза, пережита Україною, найбільшою мірою торкнулася сільськогосподарських районів і поселень, – все це зумовило напружену ситуацію на території регіону [3]. До найскладніших проблем відносяться:
1. Погана якість і дефіцит питної води.
2. Забруднення прибережної зони Чорного моря, лиманів, малих річок; погіршення рекреаційного потенціалу регіону.
3. Масове забруднення підземних вод. Інтенсивний водозабір підземних вод за останні 50 років призвів до зниження рівня основного (верхньо – і середньосарматського) експлуатаційного горизонту на 5-15 м та до збільшення мінералізації, виснаження запасів і погіршення якості підземних вод. Якість прісних підземних вод у межах району погіршується в результаті їхнього забруднення відходами сільського господарства, промислового виробництва і комунальних стоків. Погіршення якості відзначене також у межах окремих територій ряду зрошувальних систем (Татарбунарської, Дунайсько – Дністровської).
4. Ерозія ґрунтів і різке зниження родючості земель. Сільськогосподарські угіддя характеризуються надмірною розораністю, еродованістю, яка прогресує, зниженням продуктивності. Знижується вміст гумусу в ґрунтах; внесені органічні добрива не покривають цих втрат. Агроекологічний стан земель Дунай – Дністровської зрошувальної системи визначається, передусім, процесом самопливної, неконтрольованої трансформації інтенсивної системи зрошуваного землеробства в екстенсивну систему землеробства богарного. З припиненням зрошення здійснюється перехід з інтенсивних зерно – кормових сівозмін на екстенсивні зернові та “соняшникові”.
5. Підтоплення територій.
6. Скорочення рибних запасів, загроза збереженню біорізноманіття.
Несприятлива екологічна ситуації в районі зумовила високий рівень захворюваності і смертності, який вище за середньоукраїнський.
Однією з причин складної ситуації є реалізація економічно необґрунтованих і екологічно небезпечних гідротехнічних проектів, пов’язаних з інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва. Помилковість безальтернативності зрошувального землеробства проявилася згодом в економічних, екологічних і соціальних наслідках. Сумарні соціально-економічні втрати виявилися дуже значними [3].
Технічні аспекти використання дунайської води на території України обґрунтовувалися в середині 70-х років на стадіях розроблення “Схеми комплексного використання водних ресурсів р. Дунай” та техніко-економічного обґрунтування будівництва каналу Дунай–Дніпро і вимагають перегляду.
Ситуація ускладнюється відсутністю достатніх енергоресурсів. Усі населені пункти забезпечуються скрапленим газом, постачання природного газу відсутнє, що значно впливає на їх соціальний стан, особливі труднощі виникають у питаннях забезпечення паливом централізованих котельних.
Тривалий період (до 30 років) спостерігається негативна демографічна ситуація, яка набула характеру кризової.
Скорочення чисельності робітників відбулось в усіх галузях господарства району, особливо у будівництві, на транспорті, у сільському господарстві. Збільшення кількості робочих місць у останні роки відбувається тільки за рахунок розвитку малого бізнесу.
Зниження рівня життя населення, несприятлива екологічна ситуація, невідповідність можливостей ефективного використання багатого природно-ресурсного потенціалу рівню життя людей генерують напружену, навіть конфліктну соціально-політичну ситуацію. Такий стан вимагає вибору стратегії розвитку, програми невідкладних дій по екологічному оздоровленню акваторій і території району, насамперед, у зоні Сасика, економічному росту, зняттю соціальної напруженості.
Серед основних груп пріоритетів стратегії розвитку регіону виділяються соціальні, екологічні. економічні й політичні.
До групи найбільш важливих соціальних пріоритетів відносяться [3]:
— поліпшення соціальних умов життя населення, прискорений розвиток соціальної й що забезпечує нормальну життєдіяльність інженерної (насамперед, систем питного водопостачання), екологічної і транспортної інфраструктур для забезпечення послугами на рівні мінімальних стандартів;
— підтримка культурних традицій і народних ремесел, культурне й екологічне виховання й освіта;
Серед екологічних пріоритетів варто особливо виділити:
— формування екологічно безпечного середовища проживання, реструктуризація сільськогосподарського виробництва, насамперед, на територіях, що прилягають до Сасика, з урахуванням екологічної ємності локальних територій і можливостей розвитку екологічно орієнтованого туризму,
— поліпшення санітарно-гігієнічних умов у населених пунктах;
— відновлення й захист порушених водно-болотних угідь.
Економічні пріоритети засновані на ідеї відродження і збереження історико-культурних традицій при розробці політики землекористування, а також досвіді інших країн і районів України по економічному розвитку.

До них відносяться:

— відродження традиційних систем господарювання, розвиток альтернативних систем землеробства;
— розвиток курортно-рекреаційної сфери, у тому числі екологічно орієнтованого туризму на приморських територіях (малий бізнес сервісного характеру);
— створення необхідних місцевих підприємств з виробництва традиційних продуктів харчування (бринза, вино і т.д.), а також ремісничих товарів з використанням шкіри і вовни, сувенірів та ін., у першу чергу, для туристів.
Політичні пріоритети. Для забезпечення принципу корпоративної безпеки необхідне залучення в процес формування сприятливих умов життєдіяльності міської і всіх сільських громад району, а також залучення бізнесменів з області й інших держав.